Справа № 183/2798/19
№ 2/183/782/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Пащенко А.С.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Новомосковського району, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання право власності в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
02 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Новомосковського району, в якому просить:
-встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (зміна номеру АДРЕСА_3, в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1223284000:03:010:0272 площею - 3,64 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка була видана на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 05.03.2001 року за №6, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП за №118242 від 12.03.2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1223284000:03:010:0264 площею - 3,65 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, виданої на підставі рішення 19 сесії ХХІІІ скликання Миколаївської сільської ради народних депутатів від 05.03.2001 року за №6, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП за №118235 від 12.03.2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 належали:
- житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (зміна номеру АДРЕСА_3
- земельна ділянка з кадастровим номером: 1223284000:03:010:0272 площею - 3,64 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка була видана на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 05.03.2001 року за №6, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП за №118242 від 12.03.2001 року;
- земельна ділянка з кадастровим номером: 1223284000:01:001:1106 площею - 3,64 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка була видана на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 23.01.2004 року за №89, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП за №065738 від 11.03.2004 року.
ОСОБА_3 склав заповіт, який 26.04.2004 року посвідчений секретарем Миколаївської сільської ради, зареєстрований в реєстрі №56. Заповідач зазначеним заповітом заповідав своєму синові - ОСОБА_2 , наступне майно: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зміна номеру АДРЕСА_6 та земельну ділянку з кадастровим номером 1223284000:03:010:0272 площею - 3,64 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина. Оскільки син померлого - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем, в силу до ч.3 ст. 1268 ЦПК України, він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , яка складається із зазначеного вище житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 1223284000:03:010:0272 площею - 3,64 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
В свою чергу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя, належала земельна ділянка з кадастровим номером: 1223284000:03:010:0264 площею - 3,65 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, виданої на підставі рішення 19 сесії ХХІІІ скликання Миколаївської сільської ради народних депутатів від 05.03.2001 року за №6, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП за №118235 від 12.03.2001 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.12.2018 року у справі №537/4679/18 встановлено факт, що ОСОБА_4 прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У встановленому законом порядку позивач прийняла спадщину після смерті брата, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, державним нотаріусом було відмовлено, оскільки спадкоємцем не надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане спадкове майно.
Отже, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права, тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02 травня 2019 року відкрито провадження по справі (а.с.48-49). Відповідною ухвалою суду від 26 червня 2019 року зобов`язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.54-55) .
В судове засідання представник позивача - адвокат Волошина О.В. не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позов підтримала (а.с.112).
Представник відповідача відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника Миколаївської сільської ради (ас.108).
Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, на виконання ухвали суду від 26 червня 2019 року надала копію витребуваних судом спадкових справ, одночасно просила розглянути справу за її відсутності (а.с.110).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного.
Суду надане свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , у відповідності до якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с.28). Після його смерті Новомосковською районною державною нотаріальною конторою за заявою гр. ОСОБА_6 заведено спадкову справу №542/2009, в матеріалах якої наявне свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене державним нотаріусом 08.12.2009 року (а.с.69), у відповідності до якого ОСОБА_7 успадкувала певне нерухоме майно. Даних про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 матеріали спадкової справи не містять.
Матеріали справи свідчать, що спадкодавець ОСОБА_3 по день смерті проживав з сином ОСОБА_2 , що стверджується довідкою №432 від 19.03.2019 року (а.с.40)
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка №100 від 19.02.2019 року, видана Миколаївською сільською радою в тім, що разом з померлим ОСОБА_3 в його будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , проживав з самого народження його син ОСОБА_2 та був зареєстрований у будинку спадкодавця. Однак, після зміни паспорта 04.03.1981 року ОСОБА_2 зареєстрований в будинку АДРЕСА_4 , в тім сільська рада припускає, що це помилка працівника паспортного столу або самого ж ОСОБА_8 (а.с.34).
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
В силу вимог ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову він неї.
Слід зазначити, що заяви від ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини після смерті батька матеріали спадкової справи не містять. До того ж, за життя ОСОБА_3 склав заповіт (а.с.68), яким частково заповідав своєму синові ОСОБА_2 певне нерухоме майно.
Детальний аналіз зазначених вище документів, доводить суду той факт, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак не оформив своїх спадкових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.31).
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.12.2018 року по справі №537/4679/18 (а.с.89) встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Матеріали спадкової справи №140/2018, заведеною Новомосковською районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , свідчать про те, що позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 (а.с.81), а в подальшому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.82), що доводить факт прийняття спадщини позивачем та не потребує додатковому встановленню.
Також із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулися його двоюрідні сестри ОСОБА_9 (а.с.70) та ОСОБА_10 (а.с.71). При цьому, вказані спадкоємці із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися, такі свідоцтва на їх ім`я державним нотаріусом не посвідчувалися.
Отже, позивач відповідно до ст.1262 ЦК України являється єдиним спадкоємцем другої черги після смерті рідного брата ОСОБА_2 .
Між тим, 25 березня 2019 року державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_3 , та земельну ділянку площею 3,65 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також на земельну ділянку площею 3,64 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємцем якого був ОСОБА_2 , оскільки нотаріусу не надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане спадкове майно (а.с.102-103).
У відповідності до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Так, суду подано копію Державного Акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №118242, виданого 12.03.2001 року на ім`я ОСОБА_3 , у відповідності до якого останньому на підставі рішення 19 сесії ХХІІІ скликання Миколаївської сільської ради №6 від 05.03.2001 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,640 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13652 (а.с.29), що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру, кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1223284000:03:010:0272(а.с.30).
Крім того, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (зміна номеру АДРЕСА_6, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 09.11.1989 року відповідно до рішення виконкому Новомосковської районної ради від 21.12.1988 року, зареєстрованого в БТІ 09.11.1989 року за р.№7482-3, що підтверджується довідкою КП Новомосковське МБТІ ДОР від 20.02.2019 року (а.с.43).
А згідно Державного Акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №118235, виданого 12.03.2001 року на ім`я ОСОБА_2 , останньому на підставі рішення 19 сесії ХХІІІ скликання Миколаївської сільської ради №6 від 05.03.2001 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,650га, що розташована на території Миколаївської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13645 (а.с.32), що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру, кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1223284000:03:010:0264 (а.с.33).
При цьому, через відсутність у позивача оригіналів вищезазначених правовстановлюючих документів, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори правомірно прийняла рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і тому позивач позбавлена можливості оформити спадкове майно.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.
У відповідності до ст.392 ЦК України, яку суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин, як норму права, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Поряд з цим, відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, усі надані позивачем письмові докази, свідчать про те, що спадкодавець ОСОБА_2 на законних підставах набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1223284000:03:010:0264 площею - 3,65 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Крім того, ОСОБА_2 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_3 , та земельну ділянку площею 3,65 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, але за життя у спосіб встановлений законом не оформив своїх спадкових прав, однак це не припинило його право власності.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та має бути задоволений, в силу вимог ст.1216 ЦК України, до позивача ОСОБА_1 перейшло таке ж право власності, у повному обсязі, яке набув спадкодавець.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 1216, 1220, 1223, 1225, 1262 ЦК України, ст.ст. 12,76-81,89, 263, 265, 315 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Новомосковського району, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання право власності в порядку спадкування, - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (зміна номеру АДРЕСА_6, в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак не оформив своїх спадкових прав.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1223284000:03:010:0272 площею - 3,64 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка була видана на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 05.03.2001 року за №6, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП за №118242 від 12.03.2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак не оформив своїх спадкових прав.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1223284000:03:010:0264 площею - 3,65 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, виданої на підставі рішення 19 сесії ХХІІІ скликання Миколаївської сільської ради народних депутатів від 05.03.2001 року за №6, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП за №118235 від 12.03.2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак не оформив своїх спадкових прав.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Сорока.
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2020 |
Оприлюднено | 11.02.2020 |
Номер документу | 87459463 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні