Рішення

від 10.02.2020 по справі 345/65/20

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/65/20

Провадження № 2/345/279/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2020 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Онушканича В.В.

за участю секретаря судового засідання Пукіш В.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай), розміром 30,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ІФ №005832 від 21.09.1999 року.

Відповідно до довідки №1112 від 27.12.2019 року, яка видана виконкомом Луківської сільської ради, спадкодавцю ОСОБА_2 належав земельний пай, розміром 30,67 в умовних кадастрових гектарах, що фактично становить 1,4440 га, а саме: в урочищі Заруб , земельна ділянка, площею 0,8900 га, на яку державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся; в урочищі Борсуче-2 земельна ділянка, площею 0,2100 га, на яку виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2622884200:02:001:0087, серії ЯД №855706 від 31.07.2008 року; в урочищі Погарище земельна ділянка, площею 0,3400 га, на яку виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2622884201:02:001:0195, серії ЯД №881199 від 31.07.2008 року.

Коли позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,8900 га, на яку не було виготовлено державного акту відповідно до сертифікату на земельну частку (пай). Тому позивач змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай), розміром 30,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ІФ №005832 від 21.09.1999 року належала ОСОБА_2 .

Позивач та її представник подали заяви про розгляд справи без їх участі, просять суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Також у зв`язку із визнанням відповідачем позову просять вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні даного позову.

Представником відповідача подана до суду заява про розгляд справи без її участі, позов визнає, не заперечує щодо його задоволення.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 (а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що постановою т.в.о. державного нотаріуса Калуської районної державної нотаріальної контори Федини А.М. від 10.12.2019 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,8900 га, яка знаходиться на території урочища Заруб с.Лука Луківської сільської ради Калуського району у зв`язку із тим, що державний акт на право власності на дану земельну ділянку не видавався (а.с.6).

Згідно наявної в матеріалах справи фотокопії Сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ІФ №005832, виданого 21.09.1999 року на підставі розпорядження Калуської районної держадміністрації від 12.09.1995 року №250р, ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства Дністер , розташованого на території с. Лука Калуського району Івано-Франківської області, площею 30,67 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.01).

Відповідно до довідки №1112 від 27.12.2019 року, що видана виконкомом Луківської сільської ради Калуського району (а.с.9), ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав земельний пай, розміром 30,67 в умовних кадастрових гектарах, що фактично становить 1,4440 га, а саме:

-в урочищі Заруб , земельна ділянка, площею 0,8900 га, на яку державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся;

-в урочищі Борсуче-2 , земельна ділянка, площею 0,2100 га, на яку виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2622884200:02:001:0087, серії ЯД №855706 від 31.07.2008 року;

-в урочищі Погарище земельна ділянка, площею 0,3400 га, на яку виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2622884201:02:001:0195, серії ЯД №881199 від 31.07.2008 року.

Згідно відповіді на запит міськрайонного управління Держгеокадастру у Калуському районі та м. Калуші від 27.08.2019 року №09-0.18-138/113-19 (а.с.17) державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,8900 га, яка знаходиться на території Луківської сільської ради в урочищі Заруб на ім`я померлого ОСОБА_2 в архіві Державного фонду документації із землеустрою відсутній.

Зі свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.12.2019 року (а.с.12,15) вбачається, що позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку в урочищі Борсуче-2 , площею 0,2100 га, на кадастровий номер 2622884200:02:001:0087 та земельну ділянку в урочищі Погарище , площею 0,3400 га, кадастровий номер 2622884201:02:001:0195.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач, відповідно до ст.1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 , проживаючи спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.18).

Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай),розміром 30,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ІФ №005832 від 21.09.1999 року.

Особливості розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду урегульовані нормами ст. 142 цього Кодексу. Зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи те, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с.5), а відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, то згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 384,20 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст.206, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну частку (пай), розміром 30,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ІФ №005832 від 21.09.1999 року.

Зобов`язати Калуське управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області (77301, м.Калуш, вул.Січинського,1) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму судового збору у розмірі 384,20 грн., сплачену згідно квитанції АТ КБ Приватбанк №0.0.1567794164.1 від 27.12.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 10.02.2020 року.

Головуючий