Рішення

від 10.02.2020 по справі 386/623/19

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/623/19

Провадження № 2/386/33/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та зобов`язання передати у власність земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 04.07.2019 звернувся до суду з позовною заявою до Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом та зобов`язання передати у власність земельну ділянку. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 3,90 га., розташована на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Під час звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини, нотаріус виявив, що у позивача відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю, тому запропонував йому звернутися до суду із заявою про перерозподіл спадщини. Представник позивача зазначив, що позивач звернувся до Голованівського відділення Держгеокадастру в Кіровоградській області, де отримав копію Державного акту ІІІ-КР №024749, виданого на ім`я ОСОБА_3 та дізнався, що спірна земельна ділянка відійшла 20.09.2016, як відумерла спадщина, до Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Представник позивача вказує, що після смерті ОСОБА_3 позивач являється спадкоємцем першої черги, інші спадкоємці відсутні. У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 1223, 1225, 1261, 1268, 1270, 1272, 1280 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представник позивача просив визнати за позивачем право на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати Роздольську сільську раду Голованівського району Кіровоградської області передати позивачу в натурі у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,8985 га., кадастровий номер 3521486300:02:000:0265 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; судові витрати залишити за позивачем.

Ухвалою суду від 09.07.2019 позовна заява була залишена без руху, оскільки була подана з порушенням вимог ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

16 липня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви, після чого ухвалою суду від 22.07.2019 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

27.11.2019 постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, подану 24 жовтня 2019 року представником позивача, який просив окрім визнання права власності, встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на землю від 31.07.2001 серії ІІІ-КР №024779, виданий на ім`я ОСОБА_3 , належить покійному батькові позивача ОСОБА_3 .

27.01.2020 постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову, подану 26 грудня 2019 року представником позивача, який просив визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,8985 га, кадастровий номер 3521486300:02:000:0265 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. В інших частинах позову, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, вимоги залишив без змін.

В підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Від сільського голови Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області М.Коваль до суду надійшла заява, в якій просить справу розглядати у відсутність представника відповідача, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , повторно виданого 03.04.2019 Голованівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 12).

Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , повторно виданого 20.07.1979 Голованівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та копії рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2019, позивач є сином ОСОБА_3 (а.с. 13-15).

31 липня 2001 року Роздольською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області, на підставі рішення сесії ради від 30 травня 2001 року №123, на ім`я ОСОБА_3 видано Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-КР №024779, згідно якого надано у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,90 га. з кадастровим номером 3521486300:02:000:0265, яка розташована на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 10).

Як вбачається з копії рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2008 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №68480991 від 20.09.2016, спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 3,90 га, кадастровий номер 3521486300:02:000:0265, розташованої на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , визнано відумерлою та передано у власність Роздольської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 8-9, 11).

Згідно листа приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка В.В. від 03.04.2019, позивачу, роз`яснено, що він пропустив строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 (а.с. 7).

Відповідно наданої приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренком В.В. Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №57049929 від 31.07.2019, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась (а.с. 40).

Як вбачається з довідки №228, виданої 24.12.2019 Роздольською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздол Голованівського району, і був зареєстрований по АДРЕСА_1 , в цьому домоволодінні почав проживати та вести господарство ОСОБА_2 , а також користуватися майном, яке належало на день смерті померлому (а.с. 78).

За частиною першою ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання права.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч. 1 ст. 188 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Нормами статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 1296 ЦК України).

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Нормами ст. 1280 ЦК України визначено, що якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Відповідно до пунктів 4, 5 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року (далі - ЦК Української РСР), яка діяла на час смерті ОСОБА_3 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549 ЦК Української РСР).

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 №18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.07.1994 за №152/361, яка діяла на момент смерті ОСОБА_3 , було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанції про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки суд приходить до переконання, що Державний акт на право приватної власності на землю від 31 липня 2001 року серії ІІІ-КР №024779, виданий на ім`я ОСОБА_3 , належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки при його заповненні була допущена технічна помилка у прізвищі, що підтверджується матеріалами справи, тому будь-яких сумнівів в належності Державного акту на право приватної власності на землю померлому ОСОБА_3 в суду не виникає.

Також, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку та передання її в натурі, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , оскільки на день смерті останньому належала на праві приватної власності земельна ділянка; позивач після смерті батька ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, в тому числі має на руках правовстановлюючий документ на земельну ділянку, тоді як спадщина у вигляді земельної ділянки була визнана відумерлою та перейшла у власність громади Роздольської сільської ради, при цьому збереглася.

З наведених підстав, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 960 грн. 90 коп. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду виходячи з розміру, встановленого підпунктами 1-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" станом на 01.01.2019, а інша частина судового збору в тому ж самому розмірі, у зв`язку з задоволенням позову, покладається на відповідача.

На підставі поданих по справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись 4, 5, 12, 13, 76-89, 141,142, 200, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та зобов`язання передати у власність земельну ділянку - задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що Державний акт на право приватної власності на землю від 31 липня 2001 року серії ІІІ-КР №024779, виданий на ім`я ОСОБА_3 , належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521486300:02:000:0265, площею 3,90 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області та належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №024779 від 31.07.2001.

Зобов`язати Роздольську сільську раду Голованівського району Кіровоградської області передати ОСОБА_2 в натурі у власність земельну ділянку площею 3,90 га., кадастровий номер 3521486300:02:000:0265, розташовану на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 90 коп.

Повернути ОСОБА_2 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 90 коп. з рахунку 31218206011111, отримувач коштів УК у Голованівському районі, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37791599, код класифікації доходів 22030101.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Місцезнаходження відповідача Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області: вул. Одеська, буд. №1, с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 26541, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 23228562.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гарбуз О. С.