Рішення

від 10.02.2020 по справі 200/13898/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 р. Справа№200/13898/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , у не зарахуванні до страхового стажу періоду роботи:

- з 08.08.1983 року по 20.06.1994 року у Краматорському оптовому магазині «Спецодяг» управління «Донецькхарчлегпостачзбут» , який було перейменовано 29.03.1989 року на Краматорське підприємство дрібнооптової торгівлі фірми «Донецькхарчолегоптторг» ;

- з 20.06.1994 року по 01.01.1996 року у Краматорському орендному підприємстві товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» , яке було перетворено у Краматорське підприємство відкритого акціонерного товариства товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» .

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5, код ЄДРПОУ 23346787) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , від 12.09.2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи:

- з 08.08.1983 року по 20.06.1994 року на посаді продавця, комірника секції №1 у Краматорському оптовому магазині «Спецодяг» управління «Донецькхарчлегпостачзбут» , який було перейменовано 29.03.1989 року на Краматорське підприємство дрібнооптової торгівлі фірми «Донецькхарчолегоптторг» ;

- з 20.06.1994 року по 01.01.1996 року на посаді старшого комірника у Краматорському орендному підприємстві товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» , яке було перереєстровано у Краматорське підприємство відкритого акціонерного товариства товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» .

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що з 06.08.2019 року вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області. При призначенні пенсії, відповідачем не було враховано до страхового стажу періоди роботи з 08.08.1983 року по 20.06.1994 року на посаді продавця, комірника секції №1 у Краматорському оптовому магазині Спецодяг управління Донецькхарчлегпостачзбут , який було перейменовано 29.03.1989 року на Краматорське підприємство дрібнооптової торгівлі фірми Донецькхарчолегоптторг та з 20.06.1994 року по 01.01.1996 року на посаді старшого комірника у Краматорському орендному підприємстві товарно-сировинної фірми Донецькхарчолегоптторг , яке було перетворене у Краматорське підприємство відкритого акціонерного товариства товарно-сировинної фірми Донецькхарчолегоптторг . Листом від 07.10.2019 року за №526/0-01-01-06 відповідач на її запит, повідомив, що період роботи з 08.08.1983 по 20.06.1994 не враховано до страхового стажу, оскільки на записі про звільнення відсутня печатка підприємства та період роботи з 20.06.1994 по 01.01.1996 не враховано до страхового стажу, оскільки на записі про звільнення не читається печатка підприємства.

Позивач вважає дії відповідача щодо не врахування до страхового стажу вищезазначені періоди роботи протиправними та такими, що порушують її конституційні права

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/13898/19-а та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений судом через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем було надано відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача. В обґрунтування заперечень зазначив, що на підставі особистої заяви від 12.09.2019 року ОСОБА_1 з 06.08.2019 року призначено пенсію за віком. Період роботи з 08.08.1983 року по 20.06.1994 не враховано до страхового стажу, оскільки на записі про звільнення відсутня печатка та підпис керівника підприємства. З 20.06.1994 по 01.01.1996 не враховано до страхового стажу, оскільки на записі про звільнення не читається печатка підприємства. Враховуючи приписи п.20 Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Для підтвердження вищевказаних періодів позивачу було рекомендовано звернутися до архівних установ.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21 грудня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з запереченнями відповідача, викладеними у відзиві та вважає, що доводи, викладені відповідачем у відзиві не є підставою для неврахування до страхового стажу спірних періодів роботи.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З 03.02.2020 року по 07.02.2020 року суддя перебувала на лікарняному, розгляд справи здійснюється у перший робочий день судді.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 30 червня 2005 року Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787) орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області з заявою № 7608 про призначення пенсії за віком.

З 06.08.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком. Згідно розрахунку страхового стажу, страховий стаж позивача складає 27 років 2 місяці 20 днів. До розрахунку страхового стажу не включено період з 08.08.1983 року по 20.06.1994 року та з 20.06.1994 року по 01.01.1996 року.

03 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою щодо невключення до страхового стажу періоду роботи з 08.08.1983 року по 01.01.1996 року.

Листом від 07 жовтня 2019 року №526/С-01-01-06, Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області повідомило позивача про те, що період роботи з 08.08.1983 по 20.06.1994 не враховано до страхового стажу, оскільки на записі про звільнення відсутня печатка підприємства та період роботи з 20.06.1994 по 01.01.1996 не враховано до страхового стажу, оскільки на записі про звільнення не читається печатка підприємства та запропоновано позивачу для підтвердження вищевказаних періодів звернутися до архівних установ.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, у зв`язку з чим змушений був звернутися до суду.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 містяться наступні записи щодо спірних періодів праці:

- запис №6 від 08.08.1983 прийнята в магазин вантажником в Краматорський оптовий магазин Спецодяг , підстава внесення запису наказ №47;

- запис від 08.08.1983 запис №6 вважати недійсним, засвідчений печаткою Краматорського оптового магазину Спецодяг ;

- запис №6 від 08.08.1983 року прийнята на посаду продавця, підстава внесення запису наказ №47 від 05.08.83року,

- запис б/н Відповідно до наказу Донецкглавснаба УРСР від 29.03.89 №39 Краматорський оптовий магазин Спецодяг перейменовано в Краматорське підприємство дрібнооптової торгівлі;

- запис №7 від 03.03.1989 переведена комірником секції №1 Краматорського підприємства д/о торгівлі, підстава внесення запису наказ №37 від 03.03.89 року,

- запис №8 від 20.06.1994 року При переході на оренду Краматорське підприємство д/о торгівлі Донецькхарчолегоптторг припинило свою діяльність, трудові договори з працівниками розірвані, підстава внесення запису ст. 16 Закону про оренду майна державних підприємств;

- запис №9 від 20.06.1994 року прийнята на посаду старшого комірника, підстава внесення запису наказ №35 від 20.06.94р, на якому проставлений штамп Краматорське орендне підприємство товарно-сировинної фірми Донецькхарчолегоптторг ;

- запис №10 від 01.01.1998 звільнена за ст. 36 пункт 8 КЗпП, підстава передбачена контрактом, підстава внесення запису наказ №76 від 25.12.1995 року, запис засвідчений уповноваженою особою підприємства та печаткою.

Суд звертає увагу, що над записами про дату прийняття на роботу зазначено назву підприємства, на яке прийнято позивача на роботу, запис про звільнення завірена підписом директора та печаткою.

Відтак, з трудової книжки можливо встановити підприємство, на якому працював позивач у вказаному періоді.

У відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондують зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Період спірної трудової діяльності позивача регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі Інструкція №162).

Пунктом 2.13. Інструкції передбачено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво" із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийом на роботу.

Згідно пункту 2.14. Інструкції, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване в таке-то", а в графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Відповідно до пункту 2.25. Інструкції записи про причини звільнення повинні вироблятися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення в трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 -причина звільнення; в графі 4 вказується, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер (п. 2.26. Інструкції).

Пункт 4.1. Інструкції, містить вимоги про те, що при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 року № 656 "Про трудові книжки робітників і службовців" (п. 8.1. Інструкції).

Згідно пункту 18. постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 Про трудові книжки робітників та службовців відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

З 29.07.1993 порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок що й Інструкція №162.

Пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 року № 301 також передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність,

З огляду на зазначені нормативні акти, можливо прийти до висновків, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Приписами пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач самостійно вчиняла дії щодо розшуку архівних документів, нею були направлені запити до Відділу трудового архіву Краматорської міської ради, Державного архіву Донецької області Донецької обласної державної адміністрації.

Як вбачається з відповіді Відділу трудового архіву Краматорської міської ради від 12.08.2019 року №07-04/1359, документи Краматорського оптового магазину Спецодяг , Краматорське підприємство дрібнооптової торгівлі, Краматорського орендного підприємства товарно сировинної фірми Донецькхарчолегопторг , Донецького ВАТ сировинної фірми Краматорське під-во ВАТ Донецькхарчолегопторг на зберігання до відділу трудового архіву не надходили. Надати довідку про стаж та історичну довідку підприємства немає можливості.

Згідно відповіді Державного архіву Донецької області Донецької обласної державної адміністрації від 15.07.2019 року №04-13/94вх., документи з особового складу (накази, картки особових рахунків, відомості нарахування заробітної плати, особові справи) підприємств, установ, організацій, на підставі яких підтверджується трудовий стаж та заробітна плата, до держархіву області на збереження не надходять. Документи зберігаються на підприємстві (установі, організації) 75 років. Видача довідок громадянам про стаж роботи та заробітну плату проводиться підприємством. У разі реорганізації - підприємства документи передаються правонаступнику, у разі ліквідації - в трудові або приватні архіви. Якщо підприємство знаходиться у стадії ліквідації видача довідок входить до обов`язків ліквідаційної комісії (ліквідатора). У зв`язку з цим надати архівну довідку про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 за період роботи у Краматорському магазині Спецодяг з 08.08.1983 по 20.06.1994 на посаді комірника (так у запиті) за фондами держархіву області неможливо. Направити запит за належністю для розгляду та надання відповіді неможливо у зв`язку з тим, що ймовірний правонаступник ТОВ ТСФ Донецькхарчолегопторг код ЄДРПОУ 21950102 знаходиться в м. Донецьку на тимчасово окупованій території України.

Між іншим, судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ ТСФ Донецькхарчолегопторг (ЄДРПОУ 21950102) є місто Донецьк, вулиця Гаражна, будинок 1.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Указом Президента № 32/2019 від 07.02.2019, яким затверджені межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, м. Донецьк віднесено до тимчасово окупованих, у зв`язку з чим суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки причини неможливості подання додаткових документів, які б підтверджували страховий стаж позивача, не залежить від волі позивача.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи додано копію трудової книжки ОСОБА_2 , яка у спірний період працювала разом з позивачем та в її трудовій книжці зазначені аналогічні періоди реорганізації та зміни назв підприємства, на якому працювала й позивач.

За результатом розгляду трудової книжки ОСОБА_2 , судом також встановлено, що в ній міститься запис від 25.10.1994 року наказ 3776 про перереєстрацію підприємства Краматорського орендного підприємства товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» у Краматорське підприємство ВАТ ТСФ «Донецькхарчолегоптторг» .

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем використано всі можливості для пошуку архівних документів та підтвердження своєї роботи в періоди, які не були зараховані відповідачем до загального стажу, та матеріалами справи підтверджено, що періоди роботи з 08.08.1983 по 20.06.1994 у Краматорському оптовому магазині «Спецодяг» , який було перейменовано 29.03.1989 року на Краматорське підприємство дрібнооптової торгівлі та з 20.06.1994 по 01.01.1996 у Краматорському орендному підприємстві товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» , яке було перереєстровано у Краматорське підприємство відкритого акціонерного товариства товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» мають бути зараховані до загального стажу ОСОБА_1 .

Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Однак, відповідач у своєму листі посилався на неможливість зарахування до загального стажу позивача періоду з 08.08.1983 по 20.06.1994 оскільки на записі про звільнення відсутня печатка підприємства та періоду роботи з 20.06.1994 по 01.01.1996 оскільки на записі про звільнення не читається печатка підприємства та запропоновано позивачу для підтвердження вищевказаних періодів звернутися до архівних установ.

Суд зазначає, що пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно до частини 1 статті 7 Закону № 1058-V загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами судового розгляду встановлено, що відповідачем не дотримані державні гарантії реалізації позивачем, застрахованою особою, своїх прав, передбачених Законом № 1058-V.

Відповідач, встановивши, що записи в трудовій книжці позивача не засвідчені належним чином, не надав позивачу допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що у разі неможливості одержання таких документів, відповідач мав установити трудовий стаж на підставі показань свідків.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов`язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в даному випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак суд вважає що відповідач не довів правомірність своїх дій, не спростував дані довідки, а позивачем в свою чергу підтверджено належними доказами обставини, на які він посилається.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено 28.11.2019 року судовий збір у розмірі 768,40 грн. за подання до суду адміністративного позову до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи: з 08.08.1983 року по 20.06.1994 року у Краматорському оптовому магазині «Спецодяг» управління «Донецькхарчлегпостачзбут» , який було перейменовано 29.03.1989 року на Краматорське підприємство дрібнооптової торгівлі фірми «Донецькхарчолегоптторг» та з 20.06.1994 року по 01.01.1996 року у Краматорському орендному підприємстві товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» , яке було перерєстровано у Краматорське підприємство відкритого акціонерного товариства товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5, код ЄДРПОУ 23346787) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.09.2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи: з 08.08.1983 року по 20.06.1994 року у Краматорському оптовому магазині «Спецодяг» управління «Донецькхарчлегпостачзбут» , який було перейменовано 29.03.1989 року на Краматорське підприємство дрібнооптової торгівлі фірми «Донецькхарчолегоптторг» та з 20.06.1994 року по 01.01.1996 року у Краматорському орендному підприємстві товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» , яке було перереєстровано у Краматорське підприємство відкритого акціонерного товариства товарно-сировинної фірми «Донецькхарчолегоптторг» .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (юридична адреса: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова,5 ЄДРПОУ 23346787).

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 10 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова