Рішення

від 10.02.2020 по справі 380/195/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cправа№380/195/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Чобіток про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівкових коштів.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Чобіток (80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Львівська, буд.2), в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та готівкових коштів у розмірі 10000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач не сплатив добровільно у встановлені строки до бюджету заборгованість за платежем адміністративні штрафи та господарські санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 10000,00 грн. Оскільки вжиті позивачем заходи не дали позитивного результату, контролюючий орган у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 10.01.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі відповідно до приписів передбачених ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається повідомленим належним чином, оскільки на зареєстроване місцезнаходження відповідача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Львівська, буд.2) надіслана поштова кореспонденція суду повернулася із відміткою відділення поштового зв`язку: Інші причини, які не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (здійснено надпис вибули ).

Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ТОВ Чобіток зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: 80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Львівська, буд.2, ідентифікаційний код юридичної особи 19323042; основний вид діяльності за КВЕД 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; не перебуває у процесі припинення.

28.12.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт від 28.12.2018.

Вказаною перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 2 Постанови Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва №957 від 30.10.2008 року.

У зв`язку з виявленими порушеннями Головним управління ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000234001 від 14.01.2019 на суму 10000,00 грн. за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до матеріалів справи не надано.

18.03.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області відповідачу виставлено податкову вимогу форми Ю №7175-53 на суму 10552,03 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 10000,00 грн.

Вказану вимогу вручено 18.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження вказаної вимоги до матеріалів справи не надано.

Згідно з довідкою №1021/9/58.09-11 від 03.10.2019 станом на 10.10.2019 податковий борг відповідача становить 10000,00 грн. за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Вказана сума відображена в інтегрованій картці платника податків.

Оскільки відповідач вказаний податковий борг добровільно, у встановлені законодавством строки не сплатив, позивач на виконання своїх повноважень звернувся до суду про їх стягнення.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, п. 38.1 ст. 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У даному випадку за результатами фактичної перевірки відповідача з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні, роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Згідно зі п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3).

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що податкове повідомлення рішення №0000234001 від 14.01.2019, сума по якому становить податковий борг, надіслане платнику податків поштовим зв`язком за місцезнаходженням відповідача, однак повернулося із відміткою відділення поштового зв`язку вибули /арк.спр.7а/.

Згідно з абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Також суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями. Предмет спору не стосується правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків суми грошових зобов`язань донарахованих за результатами перевірки податковим органом, які є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктами 57.3 статті 57 ПК України.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зазначені строки грошове зобов`язання відповідачем не сплачено, а тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов`язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що податкову вимогу від 18.03.2019 за №7175-53 скеровано відповідачу та ним отримано, в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржено, доказів іншого відповідачем не надано /арк.спр.6/.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 та 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244, який визначає механізм стягнення готівки, належною платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Суть спору полягає в правомірності заявлених вимог щодо стягнення грошових коштів, що перебувають на рахунках підприємства, а також готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу. Питання порядку, механізму стягнення таких коштів, та вчинення інших дій, пов`язаних із виконанням судового рішення, знаходиться за межами предмету спору. Слід розмежовувати підстави, що надають можливість стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, та механізм застосування та виконання такого стягнення, який виникає після такого стягнення за рішенням суду, такий алгоритм дій пов`язаний із стягненням, є наступною стадією, яка має свої певні особливості.

Наявність грошових коштів на банківських рахунках підприємства, як обов`язкова умова задоволення заявленого позову є неприйнятною з огляду на положення ст. 95 Податкового кодексу України, які не пов`язують можливість стягнення коштів з рахунків платника, або готівкових коштів в рахунок погашення податкового боргу з самим фізичним існуванням таких коштів.

Вказана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.05.2018 у справі №808/220/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Головне управління ДПС у Львівській області після вжиття всіх необхідних заходів, передбачених ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків, з дотриманням строків, визначених у статті 95 цього Кодексу, та в межах повноважень, передбачених ПК України звернулось до суду з цим позовом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі, на суму 10000,00 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з ТОВ Чобіток .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача стягувати не слід.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору у сумі 840,80 грн. сплаченого відповідно до квитанції від 09.01.2020 підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Чобіток (80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Львівська, буд. 2; ЄДРПОУ 19323042) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. у рахунок погашення податкового боргу.

3. Судові витрати з відповідача не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2020.

Суддя Кравців О.Р.