МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2020 р. № 400/4352/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:Приватного підприємства Марвус , вул. Московська, 67, м. Миколаїв, 54017 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 Державної податкової служба України, Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053 треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю " Морініс", вул. Михайлівська, 25, м. Одеса, Одеська область, 65005 про:скасування рішення від 20.11.2019 р. № 1333915/42854477, ПП Марвус (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) та Державної податкової служби України (далі - відповідач ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю " Морініс" з вимогами скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.11.2019 р. № 1333915/42854477.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення прийняте відповідачем є необґрунтованим, оскільки не зрозуміло з яких підстав позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зазначено які саме недоліки позивач повинен усунути.
Відповідачі в наданому відзиві просили відмовити в задоволені адміністративного позову, оскільки рішення є законним, та під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв в спосіб та в межах передбачених законодавством.
Ухвалою суду від 10.12.2019 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 263 КАС України суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ВСТАНОВИВ:
30.07.2019 року Позивачем укладено з ТОВ Морініс договір №307 купівлі-продажу товарів.
Згідно видаткової накладної №541 від 01.08.2019 року позивачем на адресу ТОВ Морініс поставлено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 65 100,00 грн. із ПДВ, що підтверджується видатковою накладною та транспортною накладною №Р541 від 01.08.2019 року.
01.08.2019 року позивачем складено податкову накладну № 10 на суму 65 100,00 грн., та 20.08.2019 о 08:00:00 року позивачем направлено зазначену накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
20.08.2019 року відповідачем направлено позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - квитанція) , в результаті обробки якої зазначено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивач 15.11.2019 року направив відповідачу письмове пояснення вих.№10-08 щодо обставин виконання договору із своїм контрагентом та копії фінансово-господарських документів позивача, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій, та документи цілком відповідають вимогам викладеним у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
20.11.2019 відповідачем винесено рішення № 1333915/42854477 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.08.2019 № 10 з посиланням на те, що платником податків не надано документи, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
З матеріалів справи вбачається, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем направлено відповідачу всі первинні документи.
Позивач не погоджується з цими рішеннями, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Відповідачі в наданому відзиві до суду, заперечували проти задоволення позовних вимог та просили в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументували тим, що реєстрація податкових накладних позивача була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Згідно квитанцій №1, підставою для зупинення реєстрації зазначених накладних є те, що вони відповідають п.п.16 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмовляє в реєстрації податковій накладної відмовлено в реєстрації податкової накладної. Про вказані обставини позивача повідомлено квитанцією №2. Підставою відмови у реєстрації вказаної накладної стало ненадання платником податків необхідних документів, а саме - розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку.
Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям.
Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладною в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до Рішення комісії ДПС від 20.11.2019 р. № 1333915/42854477, вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної позивача було не надання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку., що в свою чергу призвело до порушення вимог встановлених п.14 Порядку.
Відповідно до п.201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.201.16 Кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку, передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Відповідно до п.п.2.1 п.2 2.1. Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій податкові накладні/розрахунки коригування, які затверджені наказом ДФС України від 05.11.2018, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
Відповідно до п.21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Вирішуючи по суті зазначений спір, суд виходить з того, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості у п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій .
Але, який самий абзац п.п.1.6 п.1 Критеріїв став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача, відповідач не зміг обґрунтувати.
На вимогу відповідача, позивачем надані пояснення та документи, які доводять реальність та товарність його господарських операцій з ТОВ Морініс .
Надані позивачем документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогами п.14 Порядку необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
З самого Рішення від 20.11.2019 р. № 1333915/42854477, вбачається що воно прийнято з підстав не надання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку.
Але, суд зазначає, що вказана підстава є лише цитатою з п.21 Порядку, та є досить абстрактною та формальною.
У самому Рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної №10 від 01.08.2019.
В запереченнях відповідачів також не вказано, що саме порушено позивачем, та яких конкретно документів не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної.
Суд акцентує увагу на тому, що всі претензії відповідачів, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкових накладних стосувалися не надання документів.
В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана.
Посилання на те, що формою Рішення, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не передбачено більш детального визначення підстав відмови у реєстрації, судом не приймається, як належне та таке, що суперечить принципу належного урядування.
В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов`язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п`ять основних складових (принципів) адміністративної процедури.
Ні позивачем, ні судом не заперечується, надане законодавством відповідачу право ДФС України на відмову у реєстрації податкових накладних, з підстав того, що надання платником податку копій документів, але це не є безумовним повноваженням, яке не потребує доказування або будь-якої аргументації.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що первинні документи позивача не є достатніми, для підтвердження реальності та товарності господарської операції з постачання продуктів харчування.
При цьому, відповідачі повинні конкретизувати, які саме недоліки допущено при направлені податкових накладних для їх реєстрації, щоб платник податків мав можливість або їх виправити або оскаржити.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних.
Однією з вимог заявлених позивачем в адміністративному позові, є вимога п.3: «Стягнути з відповідачів судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у цій справі, суд керується такими мотивами.
Суд звертає увагу на те, що в проваджені Миколаївського окружного адміністративного суду знаходиться значна кількість аналогічних справ, представником в яких є Адвокатське бюро «Сергія Бєліка» , суть спору у цих справах є ідентичною (відмова в реєстрації податкових накладних, зобов`язання вчинити дії), а позовні заяви відрізняються лише реквізитами позивача, номером податкової накладної, що направлялась на адресу контролюючого органу та номером рішення комісії. В Ухвалі суду про відкриття провадження зазначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, тому дана категорія справ відноситься до справ незначної складності.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, час, витраченим адвокатом на надання таких послуг, обсяги наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на професійну допомогу з тих підстав, що на думку суду, поведінка Товариства ( складення якомога більшої кількості податкових накладних (в даній справі товариством придбано шоколад 5 Артек вафлі ВКФ 6.5 кг (2)) з метою отримання якомога більшої кількості рішень суб`єкта владних повноважень, що в подальшому оскаржуються; подання окремих адміністративних позовів за кожним рішенням, за реальної можливості об`єднання позовних вимог; укладення договору про надання правничої допомоги з особою, яка є штатним юристом) свідчить про те, що позивач штучно створює численні спори, і мета розгляду судом цих спорів - не надання юридичній особі ефективного захисту, а отримання позивачем коштів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Отже суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні вимоги стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного підприємства Марвус (вул. Московська, 67, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 42854477) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) , Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю " Морініс" (вул. Михайлівська, 25,Одеса,Одеська область,65005, код ЄДРПОУ 42865190) , задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 1333915/42854477 від 20.11.2019 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Приватного підприємства Марвус (вул. Московська, 67, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 42854477) судовий збір в розмірі 1921,00 грн сплачений платіжним дорученням №52 від 03.12.2019 р. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.).
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя В. С. Брагар
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2020 |
Оприлюднено | 12.02.2020 |
Номер документу | 87469230 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Брагар В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні