Ухвала

від 03.02.2020 по справі 816/954/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 816/954/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представника заявника (боржника) - Федчун Т.В.,

стягувача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління Держпраці у Полтавській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в порядку статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Держпраці у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

23.01.2020 до суду від Управління Держпраці у Полтавській області надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в порядку статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій управління просить суд:

- визнати виконавчий лист, виданий Полтавським окружним адміністративним судом 13.12.2019 у справі №816/954/16 таким, що не підлягає виконанню;

- зупинити виконання за виконавчим листом Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі №816/954/16 про зобов`язання Територіального управління Держпраці у Полтавській області провести перевірку за заявою (скаргою) ОСОБА_3 від 19.04.2016 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 вихідної допомоги при звільненні до розгляду даної заяви;

- зупинити стягнення з Управління Держпраці у Полтавській області виконавчого збору/основної винагороди до розгляду даної заяви.

Відповідно до частин першої, третьої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Ухвалою суду від 24.01.2020 заяву Управління Держпраці у Полтавській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11:40 год 03.02.2020.

Представник Управління Держпраці у Полтавській області в судовому засіданні 03.02.2020 заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, підтримала, просила суд її задовольнити.

ОСОБА_3 у судовому засіданні 03.02.2020 проти задоволення заяви управління заперечував, з огляду на її безпідставність.

Розглянувши вказану заяву та матеріали справи №816/954/16, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі №816/954/16 адміністративний позов ОСОБА_3 до Територіального управління Держпраці у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Держпраці України в Полтавській області щодо непроведення перевірки за заявою (скаргою) ОСОБА_3 від 19.04.2016 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_3 вихідної допомоги при звільненні. Зобов`язано Територіальне управління Держпраці України в Полтавській області провести перевірку за заявою (скаргою) ОСОБА_3 від 19.04.2016 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 вихідної допомоги при звільненні. Стягнуто на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Держпраці України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) витрати на правову допомогу в розмірі 2900,00 (дві тисячі дев`ятсот) гривень.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі №816/954/16 апеляційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі №816/954/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Територіального управління Держпраці у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №816/954/16 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 скасовано і залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016.

13.12.2019 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №816/954/16 про зобов`язання Територіальне управління Держпраці України в Полтавській області провести перевірку за заявою (скаргою) ОСОБА_3 від 19.04.2016 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 вихідної допомоги при звільненні.

14.01.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гизилою Д.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60952115 з примусового виконання виконавчого листа №816/954/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 13.12.2019.

Звертаючись із заявою про визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, Управління Держпраці у Полтавській області посилається на неможливість його виконання та здійснення перевірки щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 вихідної допомоги при звільненні. Зазначає, що 21.04.2016 до управління від гр. ОСОБА_3 надійшло ряд скарг про порушення трудового законодавства Миргородською районною радою Полтавської області (вхідні номери №16-Ч455/05, №16-Ч456/05, №16-Ч457/05, №16-Ч458/05). У своїх скаргах ОСОБА_3 просив Управління провести перевірку стосовно формулювання причин звільнення та невідповідністю чинному законодавству, ненадання після закінчення повноважень попередньої роботи (посади), а за її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади), а також вжити відповідних заходів реагування, спрямованих на відновлення його порушених прав. За результатами розгляду зазначених скарг управлінням направлена відповідь гр. ОСОБА_3 від 12.05.2016 за №16-Ч455/05-195. Крім подання скарг до управління ОСОБА_3 подав в Миргородський міськрайонний суд Полтавської області ряд позовів до Миргородської районної ради Полтавської області про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, про визнання незаконною та протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати вихідної допомоги, зобов`язання вчинити певні дії, про визнання неправильним причин звільнення з посади покладення зобов`язання вчинити певні дії. Миргородським міськрайонним судом Полтавської області були відкриті провадження у справах №541/1103/16-а та №541/1104/16-а, які в тому числі стосувалися й питання не нарахування та невиплати вихідної допомоги. За наслідками розгляду вказаних справ Миргородський міськрайонний суд Полтавської області не погодився з обґрунтуваннями ОСОБА_3 щодо обов`язку зазначення причиною його звільнення п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України та відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги. Суд вказав на відсутність підстав для виплати ОСОБА_3 вихідної допомоги, передбаченої ст.44 КЗпП України, та як наслідок, відсутність затримки у її виплаті при звільненні, тобто відсутність підстав для застосування відповідальності, передбаченої с.117 КЗпП України, вважаючи, що Миргородська міська рада у спірних правовідносинах діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, зважаючи на існування судових рішень у справах №541/1103/16-а та №541/1104/16-а управління не може провести перевірку за заявою (скаргою) ОСОБА_3 від 19.04.2016 щодо ненарахування та невиплати останньому вихідної допомоги при звільненні на виконання виконавчого листа у справі №816/954/16, оскільки проведення такої перевірки буде суперечити пункту 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823.

Так, підпунктом 4 пункту 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, інспекторам праці забороняється розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду.

Матеріали справи свідчать, що у Миргородському міськрайонному суді Полтавської області на розгляді перебувала справа №541/1104/16-а за позовом ОСОБА_3 до Миргородської районної ради про стягнення суми вихідної допомоги, зміну формулювання причин звільнення, стягнення суми компенсації (середнього заробітку) за затримку розрахунку при звільненні.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.12.2016 у справі №541/1104/16-а позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано неправильним та таким, що не відповідає чинному законодавству в формулюванні причин звільнення позивача ОСОБА_3 06.11.2015 посилання на ст. 36 ч.2 КЗпП України. Зобов`язано Миргородську районну раду Полтавської області змінити формулювання причин звільнення позивача ОСОБА_3 з посади заступника голови Миргородської районної ради 06.11.2015 шляхом виключення із запису про звільнення в трудовій книжці посилання на ст. 36 ч.2 КЗпП України. Стягнуто з Миргородської районної ради Полтавської області (за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень) на користь ОСОБА_3 522,72 грн (п`ятсот п`ятдесят дві гривні 72 копійки) витрат на правову допомогу адвоката. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 та постановою Верховного Суду від 28.11.2019.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові вказав, що вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав для зміни формулювання причин звільнення, а також висновок судів першої та апеляційної інстанції стосовно відсутності підстав для стягнення вихідної допомоги, відповідно до статті 44 КЗпП України та компенсації розрахунку при звільненні, відповідно до статті 117 КЗпП України.

Поряд з цим, у Миргородському міськрайонному суді Полтавської області на розгляді перебувала справа №541/1103/16-а за позовом ОСОБА_3 до Миргородської районної ради про визнання незаконною та протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати йому вихідної допомоги у розмірі, не меншому ніж його шестимісячний заробіток, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому вихідну допомогу у розмірі, не меншому ніж його шестимісячний заробіток, а також визнання незаконною та протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати йому передбаченої статтею 117 КЗпП України компенсації за затримку розрахунку при звільненні, зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити йому передбачену статтею 117 КЗпП України компенсацію за затримку розрахунку при звільненні з дня звільнення 06.11.2015 року по день фактичного розрахунку.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.04.2017 у справі №541/1103/16-а, яка набрала законної сили 11.05.2017, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Миргородської районної ради Полтавської області про визнання незаконною та протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати вихідної допомоги у розмірі, не меншому ніж його шестимісячний заробіток, та передбаченої ст.117 КЗпП України компенсації за затримку розрахунку при звільненні, зобов`язання нарахувати і виплатити вихідну допомогу та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні з дня звільнення 06.11.2015 по день фактичного розрахунку - відмовлено.

При цьому, відмовляючи у задоволенні вказаного позову Миргородський міськрайонний суд Полтавської області виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 обґрунтовує свої позовні вимоги у цьому адміністративному позові тим, що відповідач повинен був зазначити, як причину його звільнення, п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, з чим суд, який розглядав відповідний позов, не погодився, відмовивши ОСОБА_3 у задоволенні цієї позовної вимоги, і відповідне судове рішення набрало законної сили, вважаючи, що підстави для виплати позивачу вихідної допомоги, передбачені ст.44 КЗпП України, відсутні, отже відсутня затримка у її виплаті при звільненні, тобто немає підстав для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України (справа №541/1104/16-а), Миргородська районна рада Полтавської області у спірних правовідносинах, які є предметом судового розгляду, діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з цим, суд зауважує, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі №816/954/16, якою зобов`язано Територіальне управління Держпраці України в Полтавській області провести перевірку за заявою (скаргою) ОСОБА_3 від 19.04.2016 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 вихідної допомоги при звільненні, також набрала законної сили, про що свідчить постанова Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №816/954/16.

При цьому, суд відмічає, що на час ухвалення Верховним Судом 28.11.2019 постанови у справі №816/954/16, якою залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016, були прийняті та набрали законної сили судові рішення у справах №541/1104/16-а та №541/1103/16-а, однак це не вплинуло на формування Верховним Судом висновків щодо допущення Територіальним управлінням Держпраці в Полтавській області протиправної бездіяльності в наслідок не проведення перевірки за заявою ОСОБА_3 від 19.04.2016 щодо не нарахування і невиплати Миргородською районною радою Полтавської області останньому вихідної допомоги при звільненні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, в положеннях частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За приписами статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З огляду на встановлені судом обставини та виходячи з аналізу наведених норм, суд доходить висновку про обов`язковість виконання Управлінням Держпраці в Полтавській області постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі №816/954/16, яка набрала законної сили. А відтак, посилання управління на приписи підпункту 4 пункту 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю суд відхиляє та вважає за необхідне відмовити управлінню у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 13.12.2019 у справі №816/954/16, таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 243, 248, 250, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Управління Держпраці у Полтавській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в порядку статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Держпраці у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повний текст ухвали складений 10 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Гіглава