Рішення

від 10.02.2020 по справі 560/4135/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4135/19

РІШЕННЯ

іменем України

10 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-Т" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо-Т" звернулось до суду з позовом до ДПС України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1255663/42999609 від 19.08.2019 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 31.07.2019; Зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 31.07.2019, складеного та поданого товариством з обмеженою відповідальністю "Тріо-Т".

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Хмельницькій області протиправно не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних - розрахунок коригування №1 від 31.07.2019 до податкової накладної №1 від 03.07.2019, яку було зареєстровано з помилковою сумою в розмірі 475000,00 грн замість 800000,00 грн.

Позивач, вважає таке рішення відповідача протиправними, при цьому просить суд зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 31.07.2019.

Ухвалою суду від 20.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому відповідач просять відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що позивачем не було надано документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію вказаного розрахунку коригування.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1255663/42999609 від 19.08.2019 відмовлено позивачу у реєстрації розрахунку коригування №1 від 31.07.2019 підставами для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно п.20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: - реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; - відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За результатами розгляду вищевказаних документів Комісією ГУ ДФС у Хмельницькій області було прийнято рішення про відмову в реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування.

Відповідач вказує, що в податковій накладній №1 від 03.07.2019 в колонці "Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця та в розрахунку коригування №1 від 31.07.2019 в колонці "Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується" зазначено: "Виконання робіт з теплоізоляції (термоізоляції) зовнішніх стін".

З наданої позивачем виписку банку по особовому рахунку за період 01.07.2019 - 03.07.2019. вбачається здійснення оплати за матеріали для проведення робіт з теплоізоляції згідно рахунку №СФ-0000001 від 01.07.2019 ОСББ "Думка" в сумі 800000 грн.

Вказує, що На порушення п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України від 21.02.2018 № 117, Позивачем не надано пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування. Крім того, не надано: договір, укладений із замовником (отримувачем) робіт: первинні документи на підтвердження придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт: документальне підтвердження наявності кваліфікованого персоналу та механізмів для виконання робіт; розрахункові документи.

Відповідач вважає, що позивачем не надано письмових пояснень, а також наданий ним документ до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по розрахунку коригування від 31.07.2019 №1 не є достатнім для прийняття рішення про його реєстрацію, що стало підставою для прийняття Рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 19.08.2019 за №1255663/42999609 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 31.07.2019.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивачем складено податкову накладну №1 від 03.07.2019 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Вказану податкову накладну на суму 475000,00 грн, яку помилково зазначив позивач було зареєстровано відповідачем, однак позивач на усунення помилки у податковій накладній подав до відповідача розрахунок коригування податкової накладної №1 від 31.07.2019 для реєстрації коригування кількісних та вартісних показників.

Рішенням № 1255663/42999609 від 19.08.2019 Головне управління ДФС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації розрахунку коригування №1 від 31.07.2019

Підставою для відмови слугувало ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

В свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок №1246.

У відповідності до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Відповідно до п.14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 3 Порядку №117 визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0,20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у даній справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Вказаний лист, визначав критерії ризиковості та передбачав необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено із матеріалів справи у Квитанції №1 від 31.07.2019 критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18. Відповідачем вказано, що реєстрація розрахунку коригування зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що останній відповідає підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", разом з тим жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1.6 не наведено.

Суд надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації розрахунку коригування, поданого позивачем, враховує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації розрахунку коригування на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено, у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 та від 20.11.2019 у справі № 560/279/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На виконання вимог податкового органу позивач 15.08.2019 надав податковому органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якого зупинено №1 від 31.07.2019 про підтвердження реальності здійснення операцій, пояснення та копії підтверджуючих документів передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117. У поданих поясненнях позивач зазначив, що 03.07.2019 надійшла оплата (перша подія) на розрахунковий рахунок ТОВ "Тріо-Т" у сумі 800000,00 грн від ОСББ "Думка" (ЄДРПОУ 42365626), який є неплатником ПДВ. ТОВ "Тріо-Т" помилково зареєструвало податкову накладну №1 від 03.07.2019 на суму 475000,00 грн. Вказану помилку позивач виправляє реєструючи РК №1 від 31.07.2019 на суму 325000,00 грн, що складає різницю між оплатою і вже зареєстрованою ПН. Надані послуги відповідають основному виду діяльність ТОВ "Тріо-Т" за кодом УКТ ЗЕД 43.29.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У спірному рішенні підставою для відмови відповідач зазначив, що позивач не надав достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №1 від 31.07.2019 до податкової накладної №1 від 03.07.2019, а саме: відсутні первинні документи, щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Як встановлено з матеріалів справи, що позивачем 15.08.2019 було надіслано засобами електронного зв`язку пояснення щодо податкової накладної та надано копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій. Зокрема, такими документами є: - цивільно-правові договори №25/07-1 від 25.07.2019, №25/07-2 від 25.07.2019, №01/08-1 від 01.08.2019, №01/08-2 від 01.08.2019, №05/08-1 від 05 08 2019, акти прийому наданих робіт відповідно до вказаних договорів, 18 платіжні доручення №86 від 04.10.2019, №53 від 23.09.2019, №41 від 12.09.2019, №12 від 20.08.2019, № 13 від 20.08.2019, №14 від 20.08.2019, №10 від 08.08.2019, №9 від 08.08.2019, №8 від 08.08.2019, рахунок-фактура № СФ-0000001 від 01.07.2019, договір № 22/05-01 від 22.05.2019, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 361 за 07.2019, платіжне доручення, виписка особового рахунку з 01.07.2019 по 31.07.2019 від 05.09.2019, рахунок на оплату № 48 від 05.07.2019, № 67 від 25.07.2019, видаткові накладні №364545 від 16.07.2019, №364517 від 16.07.2019, №364576 від 16.07.2019, № 92 від 26.07.2019, № 67 від 10.07.2019, № 89 від 26.07.2019, № 90 від 26.07.2019, № 88 від 26.07.2019, № 68 від 10.07 2019, № 69 від 11.07.2019, № 91 від 26.07 2019, № 94 від 26.07.2019, рахунок на оплату № 364517 від 03.07.2019, № 364545 від 03.07.2019, № 364576 від 03.07.2019, рахунок-фактура № 13ХМ0С0370 від 03.07.2019, договір поставки товарів № 13/19/П/019 від 03.07.2019, договір постачання № 34 від 25.06.2019, договір поставки № 0107 від 01.07.2019, видаткова накладна №13ХМ 070501 від 05.07.2019, товарно-транспортна накладна № 05/07-1 від 05.07.2019, № 10/07-1 від 10.07.2019, № 10/07-2 від 10.07.2019, № 11/07-1 від 11.07.2019, № 26/07-1 від 26.07.2019, № 26/07-2 від 26.07 2019, № 26/07-3 від 26 07.2019, платіжні доручення № 1 від 04.07.2019, № 2 від 04.07.2019, № 3 від 05 07 2019, № 4 від 26 07.2019, Договір суборенди нежитлового приміщення № 01/07-01 від 01.07.2019, акт приймання-передачі (додаток до договору № 01/07-01) від 01.07.2019, договір оренди обладнання №01/07-1 від 01.07.2019, Акт приймання-передачі основних засобів в оренду від 01.07.2019, договір оренди транспортного засобу від 01.07.2019, акт приймання-передачі транспортного засобу в оренду від 01.07.2019, договір оренди обладнання №15/08-1 від 15.08.2019, специфікація №1 до договору № 15/08-1 від 15.08.2019.

З наданих позивачем до пояснень документів, копії яких містяться в матеріалах справи встановлено, що правочини між позивачем та його контрагентами були належним чином задокументовані, оформлені з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображені в податковій звітності позивача, а отже є реальними, товарними, оплатними та такими що відбулися в дійсності.

Разом з тим, дослідивши подані позивачем документи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаного розрахунку коригування до податкової накладної.

Відмовивши у реєстрації розрахунку коригування у зв`язку з ненаданням копій документів, відповідач у квитанції не зазначав, яких саме пояснень та документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

Суд вважає, що спірне рішення прийняте податковим органом з порушенням принципу "належного урядування", без дотримання процедур, визначених законодавством.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення № 1255663/42999609 від 19.08.2019 відповідач прийняв з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому воно підлягає скасуванню.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "Чуйкіна проти України" вказав, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", підпункт 28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії", заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II)".

Отже, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 31.07.2019 №1 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-Т" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1255663/42999609 від 19.08.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 31.07.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 31.07.2019, складеного та поданого товариством з обмеженою відповідальністю "Тріо-Т".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-Т" судовий збір в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо-Т" (вул. Проспект Миру, 99/1А,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 42999609) Відповідач:Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,Київ 53,04655 , ідентифікаційний код - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 43142957)

Головуючий суддя О.П. Шевчук