Рішення

від 27.11.2019 по справі 448/116/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/116/18

Провадження № 2/448/60/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27.11.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно - право на земельну ділянку (земельну частку) площею 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №033491, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.08.1996р. за №357.

Зазначає, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , в рівних частках прийняли спадкоємці за законом - її сини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець ОСОБА_5 . До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок його смерті, входить право на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_4 .

Стверджує, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належне йому спадкове майно фактично успадкували в рівних частках його дочки - позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право на зазначену земельну ділянку, позивачі позбавлені можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на спірну земельну ділянку, зокрема за позивачем ОСОБА_1 право на 1/2 ідеальну частку такої - в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на 1/4 ідеальну частку за кожною - в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правової допомоги, згідно якого їх інтереси представлятиме представник - адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги своїх довірителів, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що даний позов визнає та просить розглядати дану справу у його відсутності.

Представник третьої особи - завідувач Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяви-повідомлення про те, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - спадкові справи не заводилися, а також інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р. №54329837, від 03.12.2018р. №54329842. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат"; Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК УРСР від 18.07.1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст.534 ЦК УРСР від 18.07.1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР від 18.07.1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР від 18.07.1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

До складу спадщини ОСОБА_4 входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №033491, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.08.1996р. за №357.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємцями першої черги спадкування за законом до даної спадщини у відповідності до вимог ст.529 ЦК України 1963 року були її діти - сини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки №1314, виданої 06.12.2018 року виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області після смерті ОСОБА_4 в управління її спадковим майном вступили саме її сини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Тобто, в силу ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вважаються такими, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що належало спадкодавцеві.

Інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки прийняли дану спадщину, судом не встановлено.

Згідно повідомлення з Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 04.12.2018р. №01-16/913 та повідомлення з Львівського державного нотаріального архіву від 20.03.2019р. №693/01-30, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - спадкова справа не заводилися.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_4 спадкове майно, в тому числі право на спірну земельну ділянку, в рівних частках успадкували саме її сини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , тобто кожен право на 1/2 ідеальну частку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 .

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить право на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки (земельної частки (паю)) площею 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, яке він фактично успадкував після смерті матері ОСОБА_4 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_5 за життя належним йому майном не розпорядився, а тому у відповідності до вимог ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування даного спадкового майна одержали спадкоємці за законом.

Згідно повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 04.12.2018р. №01-16/913 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - спадкова справа нотаріусом не заводилися

Як убачається з матеріалів справи, зокрема довідки №269, виданої 20.02.2017р. виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: с.Тамановичі Мостиського району Львівської області. На час смерті ОСОБА_5 разом з ним за вказаною адресою постійно проживали його діти - дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачі по справі.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, вказані спадкоємці не заявили про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємці ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 .

Інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки прийняли дану спадщину, судом не встановлено.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що належне спадкодавцю ОСОБА_5 право на 1/2 частку земельної ділянки (земельної частки (паю)) площею 1,61 в умовних кадастрових гектарах на підставі ст.ст.1261, 1267, 1268 ЦК України у рівних частках успадкували спадкоємці першої черги спадкування за законом - дочки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (кожна успадкувала право на 1/4 ідеальну частку земельної ділянки).

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №033491, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.08.1996р. за №357; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_5 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018р. за №54329837, №54329842; повідомленням з Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 04.12.2018р. №01-16/913; повідомленням з Львівського державного нотаріального архіву від 20.03.2019р. №693/01-30; довідкою, виданою 20.02.2017 року виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області за №269; довідкою, виданою виконавчим комітетом Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, за №1314 від 06.12.2018 року; копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 ; копіями свідоцтв про народження позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу позивачки ОСОБА_3 з ОСОБА_7 ; копіями паспортів позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; листом - інформацією з Мостиського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області від 07.11.2019р. №1211/16-26-06-23; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивачів на спірне майно (земельну частку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ними (позивачами) права на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами права на спірну земельну ділянку, зокрема: за позивачем ОСОБА_1 права на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки - в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 ; за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права на 1/4 ідеальну частку ділянки за кожною - в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки (середньої земельної частки) площею 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №033491, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.08.1996р. за №357.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на 1/4 ідеальну частку земельної ділянки (середньої земельної частки) площею 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №033491, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.08.1996р. за №357.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на 1/4 ідеальну частку земельної ділянки (середньої земельної частки) площею 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Мишлятицької сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №033491, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 23.08.1996р. за №357.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , уродженець с.Тамановичі Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , уродженка с.Тамановичі Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою:с.Буховичі Мостиського району Львівської області.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , уродженка с.Тамановичі Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Мишлятицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81352, с.Мишлятичі, вул.Центральна, 80 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 04372034.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя підпис Ю.В.Кічак

З оригіналом згідно:

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак