Рішення

від 04.12.2019 по справі 448/1561/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1561/19

Провадження № 2/448/772/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04.12.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка площею 0,6351 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622489000:02:000:0015), розташована на території Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №732117 від 01.11.2005р.

Вказує, що спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст.1268 ЦК України фактично прийняв позивач ОСОБА_1 , який проживав зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років перед відкриттям спадщини та вважається спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом.

Зазначає, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право власності на зазначену спірну земельну ділянку позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 із ОСОБА_2 однією сім`єю понад п`ять років та визнати за ОСОБА_1 право власності на вищевказану спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник - адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява Штендера М.В. , в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій просить розглядати справу у їх відсутності та проти позову не заперечує.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/763 та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), (заповіти/спадкові договори) від 25.11.2019р. №58462711, №58462721, згідно яких спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, заповіт останньою не складався, а також надіслав клопотання, в якому просить розглядати дану справу за їх відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,6351 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622489000:02:000:0015), розташована на території Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №732117 від 01.11.2005р.

Спадкодавець ОСОБА_2 за життя усім своїм майном, в тому числі зазначеною вище земельною ділянкою, не розпорядилася.

У зв`язку з відсутністю заповіту спадкодавця ОСОБА_2 та відсутністю спадкоємців першої-третьої черг спадкування за законом спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 , право на спадкування такої в порядку ч.2 ст.1258 ЦК України отримали спадкоємці четвертої черги спадкування за законом, зокрема позивач ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, а тому суд вважає доведеним факт того, що спадкодавець ОСОБА_2 дійсно спільно проживала із ОСОБА_1 з 2000р. по день її смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: с.Боратичі Мостиського району Львівської області, вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки.

Факт проживання ОСОБА_2 із позивачем ОСОБА_1 , однією сім`єю підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області №798 від 13.12.2018р.

Встановлення зазначеного факту має юридичне значення, так як надає позивачу підстави для реалізації свого права на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити та встановити наступний факт, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року до дня її ( ОСОБА_2 ) смерті за адресою: с.Боратичі Мостиського району Львівської області.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 як спадкоємець четвертої черги спадкування за законом вчинив дії, які свідчать про прийняття ним даної спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області 13.12.2018р. за №799 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: с.Боратичі Мостиського району. На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживав позивач ОСОБА_1 .

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивач ОСОБА_1 не заявив про відмову від даної спадщини.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №58462711 від 25.11.2019р., - спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2

Спадкоємців попередніх черг спадкування за законом та інших можливих спадкоємців, які б претендували на спадщину ОСОБА_2 та прийняли таку, крім позивача ОСОБА_1 , судом не встановлено.

В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку позивач ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №732117 від 01.11.2005р.; листом-повідомленням з Мостиської державної нотаріальної контори від 02.12.2019р. №01-16/763; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.11.2019р. №58462711; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.11.2019р. №58462721; довідками, виданими виконкомом Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 13.12.2018р.; копіями сторінок паспорта позивача по справі; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку (нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину), тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 ; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить зазначена земельна ділянка; право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку було посвідчене Державним актом, виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено,- суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року до дня її ( ОСОБА_2 ) смерті за адресою: с.Боратичі Мостиського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,6351 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622489000:02:000:0015), розташовану на території Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №732117 від 01.11.2005р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженець, проживає та зареєстрований за адресою: с.Боратичі Мостиського району Львівської області.

Відповідач - Хідновицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81351, с.Хідновичі, вул.І.Франка, 23 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 22365647.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя підпис Ю.В.Кічак

З оригіналом згідно:

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак