Постанова

від 04.02.2020 по справі 520/7239/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 р.Справа № 520/7239/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року (суддя Спірідонов М.О.; м. Харків) по справі № 520/7239/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВДОРБУД"

до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВДОРБУД" (надалі за текстом також - позивач, ТОВ "ХАРКІВДОРБУД") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі за текстом також - відповідач 1, ГУ ДФС у Харківській області), Державної фіскальної служби України (надалі за текстом також - відповідач 2, ДФС України), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 21.06.2019 №1201305/41719136 та №1201306/41719136;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України (місцезнаходження: 04053. м. Київ. Львівська площа, будинок 8. код ЄДРПОУ: 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані Товариством з обмеженою відповідальністю ХАРК1ВДОРБУД (місцезнаходження: 61145. Харківська обл.. м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3. код ЄДРПОУ: 41719136) податкові накладні № №2 від 03.04.2019 та № 4 від 05.04.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВДОРБУД" задоволено у повному обсязі та у спосіб визначений позивачем.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВДОРБУД" частину сплаченого судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВДОРБУД" частину сплаченого судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, та не взяв до уваги приписи постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "ХАРКІВДОРБУД" відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ТОВ "ХАРКІВДОРБУД" не було надано на розгляд комісії документів щодо придбання ТМЦ чи їх виготовлення, а також пояснень щодо походження ТМЦ, що є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов`язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в процесі здійснення господарської діяльності позивачем - ТОВ Харківдорбуд 01.04.2019 було укладено Договір поставки №01/04-1, відповідно до якого позивачем були взяті на себе зобов`язання передавати у власність покупця - ТОВ Дорожньо-будівельна компанія Уровень продукції, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати щебінь (за текстом договору -продукція), найменування та ціна якої вказуються в Специфікаціях, яка є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору).

Постачання здійснювалось за цінами, узгодженими Сторонами у Специфікаціях до Договору, а також зазначаються у відповідних рахунках-фактурах (п. 2.1. Договору).

Датою поставки продукції вважається дата, що зазначена та підтверджується видатковою накладною на Продукцію (п. 5.4.Договору). При цьому, право власності на Продукцію та ризики виникають у Покупця в момент поставки Продукції в порядку, визначеному п. 5.4. цього Договору (п. 6.30.).

Специфікацією № 1 від 01.04.2019 року, що є невід`ємною частиною Договору, було обумовлено поставку щебіня фр.20-40 у кількості 215 т на суму 119970,00 з використанням базису EXW (Франкозавод склад Продавця) Інкотермс 2010, та вказано адресу для самовивозу: Харківська обл., сел. Шлях, вул. Заводська, 1.

03.04.2019 року у кількості 54,5 т за ціною 558,00 грн. за 1 тону на загальну суму 30411, 00 грн. з ПДВ було доставлено щебінь фр.20-40, підтвердженням чого є видаткова накладна № 2 від 03 квітня 2019 року, а також товарно-транспортні накладні №20304-1/щ, 20304-2/щ, 20304-3/щ, 20304-5/щ.

Вказана подія стала підставою виникнення податкових зобов`язань та на виконання вимог ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу України позивачем було складено та направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 03.04.2019 на суму 30411,00 (тридцять тисяч чотириста одинадцять грн. 00 коп.) (ПДВ 5068,50 грн.).

Крім того судом встановлено, що реалізований на користь ТОВ Дорожньо-Будівельна Компанія Уровень щебінь фр.20-40 позивачем було придбано у ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ НАДРА (код ЄДРПОУ 41900176) за договором поставки № 0204-1 від 02.04.2019 (Специфікація № 1 від 02.04.2019, Заявка на відвантаження товару № 2 від 03.04.2019, за якими адреса відвантаження: Харківська обл., с. Шлях, вул. Заводська, 1, кількість - 54, 5 тон за ціною 558,00 грн. за 1 тону), що підтверджується видатковою накладною №28 від 03.04.2019 на загальну суму 29975,00 грн., а також зареєстрованою в ЄРПН на користь Товариства податковою накладною № 3 від 03.04.2019, в якій кількість та код товару УКТ ЗЕД повністю співпадає з вказаними у ПН 2. Оплата товару була здійснена 17.04.2019 року, що підтверджується копією виписки по рахунку.

Відповідно до Квитанції від 26.04.2019 реєстраційний номер документу 9086289153 від АС Єдине вікно подання електронних документів ДФС України ПН прийнято, але реєстрацію зупинено. Зазначено, що ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17.06.2019 року позивачем було направлено на адресу ДФС України повідомлення від 17.06.2019 № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено. Так, ТОВ "ХАРКІВДОБРОБУТ" було подано поясненнями з додатками, що підтверджують реальність здійснення операцій по ПН, а саме - лист вих. №1706-1 від 17.06.2019, копії договорів поставки, специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, заявок на відвантаження товару, доручень на отримання реалізованих тмц та інші (всього було надано 16 додатків).

21.06.2019 року комісією ГУ ДФС у Харківській області було прийнято Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №51201306/41719136 з підстав ненадання платником податку копії документів, а саме -розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

30.06.2019 року на виконання п. 56.23 ст. 56 ПК України позивачем було направлено скаргу на рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якої було долучено розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків у зв`язку з відсутністю яких було прийнято попереднє рішення від 21.06.2019 про відмову в реєстрації ПН. Зокрема, було подано виписаний ТОВ Спеціалізована компанія НАДРА рахунок №28 від 02.04.2019, виписка з особового рахунку від 17.04.2019, згідно з якою платіжним дорученням № 20 від 17.04.2019 підтверджено факт оплати за поставлену продукцію, а також виписку від 1204.2019, відповідно до якої ТОВ ДБК Уровень була здійснена оплата на підставі платіжного доручення №6707.

04.07.2019 року комісією центрального рівня за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято Рішення № 32487/41719136/2, яким скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін. Підставами винесення даного рішення слугувало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також судом встановлено, що відповідно до Договору та Специфікації № 1 від 01.04.2019, 05.04.2019 була здійснена чергова операція з поставки Позивачем ТОВ Дорожньо-Будівельна Компанія Уровень Щебінь фр.20-40 у кількості 53,4 т за ціною 465,00 грн. за 1 тону на загальну суму 29 797,20 (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто сім грн. 20 коп.) в тому числі ПДВ 4 966, 20 грн., що підтверджується видатковою накладною №4 від 05.04.2019, а також товарно-транспортними накладними №20304-1/щ, 20304-2/щ, 20304-3/щ, 20304-5/щ.

Вказана подія стала підставою виникнення податкових зобов`язань та на виконання вимог ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було складено та направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 05.04.2019 на суму 29 797,20 (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто сім грн. 20 коп.) (ПДВ 4 966, 20 грн.).

Реалізований на користь ТОВ Дорожньо-Будівельна Компанія Уровень щебінь фр.20-40 позивачем було придбано у ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ НАДРА (код ЄДРПОУ 41900176) за договором поставки № 0204-1 від 02.04.2019 (Специфікація № 1 від 02.04.2019, Заявка на відвантаження Товару № 4 від 05.04.2019, за якими адреса відвантаження: Харківська обл., с. Шлях, вул. Заводська, 1, кількість - 53,4 тон за ціною 550,00 грн. за 1 тону з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 30 від 05.04.2019 p., за загальну суму з ПДВ - 29370,00 грн. (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят грн.00 коп.), а також зареєстрованою в ЄРПН на користь Товариства податковою накладною, складеною на підставі вищевказаної реалізації № 6 від 05.04.2019 на загальну суму з ПДВ - 29370,00 грн.

Згідно з отриманою Квитанцією від 26.04.2019 реєстраційний номер документу 9086374600 від АС Єдине вікно подання електронних документів ДФС України ПН прийнято, але реєстрацію зупинено. Зазначено, що ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також судом встановлено, що позивачем було подано поясненнями з додатками, що підтверджують реальність здійснення операцій по ПН, а саме - лист вих. №1706-2 від 17.06.2019, копії договорів поставки, специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, заявок на відвантаження товару, податкової накладної, доручення на отримання реалізованих тмц, однак комісією регіонального рівня було прийнято Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 21.06.2019 №1201305/41719136 з підстав ненадання платником податку копії документів, а саме - розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

30.06.2019 на виконання п. 56.23 ст. 56 ПК України позивачем було направлено скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та долучено банківську виписку від 17.04.2019 р. в якій проведено платіж на суму 59250,00 грн. в адресу ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "НАДРА", банківську виписку від 12.04.2019 p., в якій проведено платіж від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УРОВЕНЬ" на суму 119970,00 грн. та рахунок №28 від 02.04.2019 р. згідно якого проводились безготівкові розрахунки з ТОВ СК НАДРА

04.07.2019 року комісією центрального рівня за результатами розгляду скарги було прийнято Рішення № 32457/41719136/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін. Підставами винесення даного рішення слугувало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 201.16. ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

Відповідно до пункту 5 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно пункту 10 Порядку критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.

Як вказано в цьому ж листі Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як вбачається зі змісту усіх квитанцій контролюючим органом сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Водночас, у вищевказаних квитанціях фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Тобто, фіскальним органом, не вказано у зазначених квитанціях конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати. В квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 21-22 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Таким чином, Порядком № 117 встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В оскарженому рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів. Зазначене рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток № 2 вказаного Порядку), і підкреслення документів, які на думку контролюючого органу, позивачем не надано.

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі податкових накладних.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Тобто, оспорюване рішення не містить мотивів чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зазначене свідчить про те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальним та об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.

В той час платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Аналізуючи зміст рішень, колегія суддів вважає, що розглядаючи подані позивачем документи, Комісією не з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних як і не повідомив суду, яка із шести перелічених у п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв відносить до позивача до категорії ризиковості.

Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Застосування з боку податкового органу загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків усвідомлювати передбачену законом необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до конкретного критерію, а не на вільний розсуд контролюючого органу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі (№ 140/2160/18.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність Рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 21.06.2019 №1201305/41719136 та №1201306/41719136.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, колегія суддів, виходить з наступного.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи, є саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані Товариством з обмеженою відповідальністю ХАРК1ВДОРБУД податкові накладні № №2 від 03.04.2019 та № 4 від 05.04.2019. та погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "ХАРКІВБОРБУД" у повному обсязі.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року по справі № 520/7239/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 10.02.2020 року