Постанова

від 10.02.2020 по справі 645/5312/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 р.Справа № 645/5312/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сілантьєва Е.Є., повний текст складено 16.12.19 року по справі № 645/5312/19

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці Державної фіскальної служби

про скасування постанови по справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харків суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить поновити ОСОБА_1 строк на оскарження Постанови Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1573/80700/19 від 27.06.19 р., скасувати постанову Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1573/80700/19 від 27.06.19 р.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що митний орган відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, Харківський окружний адміністративний суд у справі №520/3971/19 прийшов до висновку, що правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки відсутні.

11 грудня 2019 року рішенням Фрунзенського районного суду м. Харків поновлено ОСОБА_1 строк на оскардження Постанови Харківської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил № 1573/80700/19 від 27 червня 2019 р.

Позов ОСОБА_1 - задоволено повністю.

Скасовано постанову Харківської митниці Державної фіскальної службивід 27 червня 2019 року № 1573/80700/19 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу 158597,43 гривень за ст. 485 Митного кодексу України.

Справу про правопорушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України - закрито.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Стверджує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки аргументам та доказам відповідача, а проаналізовано лише доводи позивача. Вказав на те, що не виявлення під час митного оформлення порушень законодавства не може бути підставою для звільнення платника від сплати податків, якщо такі порушення були виявлені у подальшому та від відповідальності за несплату таких податків. Вважає, що позивачем було вчинено порушення митних правил, передбачене ст.485 МКУ, оскільки ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, які призвели до не сплати митних платежів у розмірі 52865, 81 грн. Зауважує, що обставини провадження у даній справі про порушення митних правил не були предметом розгляду у справі №520/3971/19, оскільки висновки у рішенні стосувались лише протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а також правова оцінка, надана судом в зазначеній справі певним фактам, в силу приписів ч.7 ст. 78 КАС України, не є обов`язковою для суду при розгляді даної справи. Крім того, звертає увагу на позицію Верховного Суду у справі №640/1013/16-а в аналогічному спорі. Таким чином вважає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст.242 КАС України.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на викладені доводи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно акту ГУ ДФС у Харківській області від 18.12.2018 р. №5242/20-40-14-15-07/22633384 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ МЕТАЦЕНТР (код за ЄДРПОУ 22633384) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018р. , встановлено факт невірної класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.

27 червня 2019 року начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС Волокітіним Є.П. було прийнято постанову в справі про порушення митних правил №1573/80700/19, якою ОСОБА_1 , особу уповноваженою на роботу з митницею ТОВ Метацентр визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 158597,43 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням митного органу, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України).

За змістом статей 10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно зі ст. 319 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За статтею 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

При цьому, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст. 485 Митного кодексу України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Відповідно до ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частинами 3, 5 статті 265 МК України передбачено, що підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в органах доходів і зборів України.

Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Відповідно до ч.1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей,які вносяться до митної декларації декларантом.

Відповідно до п.п. г п.5 ч.8 ст. 257 МК України, до декларації декларантом вносяться відомості про код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ч.8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

У відповідності до ч.4 ст. 266 МК України, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордонУкраїни, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 № 1085/21397; далі - Порядок), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Розділом III вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України. Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач є декларантом ТОВ МЕТАЦЕНТР .

На підставі Акту ГУ ДФС у Харківській області від 18.12.18р. №5242/20-40-14-15-07/22633384 ГУ ДФС у Харківській області 27.12.18 р. були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0001301415 від 27.12.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 34549,64 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 27639,71 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6909,93 грн.);

- №0001311415 від 27.12.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 31532,63 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 25226,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6306,53 грн.).

Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" було оскаржено до суду рішення Головного управління ДФС у Харківській області. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.12.2018 року №0001301415 та №0001311415. Рішення набрало законної сили.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що визначений код товару УКТ ЗЕД, який було зазначено Харківською митницею ДФС було скасовано, тому підстави вважати, що позивач зазначив не вірний код товару відсутні.

При цьому, постановою начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС Волокітіним Є.П від 27.06.2019 року в справі про порушення митних правил №1573/80700/19 року визнано винним позивача у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 158597,43 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року, яке набрало законної сили, Харківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 р. №807000011/2016/000524/2, яким остання скоригувала митну вартість з 1,46 дол. США за 1 кг до 3,75 дол. США за 1 кг. ТОВ МЕТАЦЕНТР погодившись із вищезазначеним рішенням оформило зазначений товар за МД від 21.06.2016 р. №87100000/2016/23172 за рівнем митної вартості 3,75 дол. США за 1 кг. Митний орган відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, тому правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки відсутні.

Жодних відомостей про неподання позивачем документів, що необхідні для визначення коду товару під час його митного оформлення, доказів виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів, подання недостовірних документів або про факти протиправних дій чи бездіяльності з боку посадових осіб митниць, що здійснювали митний контроль, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

За змістом ст.485 Митного кодексу України склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

В даному випадку сам по собі факт зазначення позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що її дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Так, неправильне визначення коду УКТЗЕД декларантом без наявності умислу та спеціальної мети не є окремим видом порушення митних правил та само по собі не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, якщо інші відомості, необхідні для його визначення, є достовірними та зазначені декларантом в ЕМД.

Колегія суддів вказує на те, що для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження наявності умислу декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), а сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 Митного Кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, від 14.05.2019 року у справі № 334/1738/16-а (2-а/334/124/16) (адміністративне провадження №К/9901/11461/18) та від 13.12.2018 року у справі № № 759/360/17 (адміністративне провадження №К/9901/60666/18), що в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом апеляційної інстанції.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач заявив неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньо-економічного договору, ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, надав неправдиві дані, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості з метою звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Відповідно до ст. 489 Митного Кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У той же час, ч. 1 ст. 531 Митного Кодексу України визначені підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, зокрема, п. 1 - відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено вину позивача у порушенні митних правил та не підтверджено те, що дії позивача були спрямовані на зменшення розміру митних платежів.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи постанову в справі про порушення митних правил №1573/80700/19 від 27.06.19 р., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності прийнятої оскаржуваної постанови №1573/80700/19.

Посилання апелянта на ч.7 ст.78 КАС України, згідно якої, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду, як на підставу для не врахування висновків, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.19 р. по справі №520/3971/19, колегія суддів вважає в даному випадку безпідставними, з огляду на наступне.

Так, постанова про порушення митних правил від 07.05.19р. №1573/80700/19 прийнята відповідачем з посиланням на Акт ГУ ДФС у Харківській області від 18.12.18р. №5242/20-40-14- 15-07/22633384, яким встановлено невірне зазначення декларантом коду товару УКТЗЕД при оформленні митних декларацій від 21.06.16 №807100000/2016/023170, від 21.06.16 №ИА807100000/2016/023172, від 24.04.17 №ИА807170/2017/3 08712, від 10.05.17 №ИА807170/2017/311021. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.19р. по справі №520/3971/19 було задоволено адміністративний позов ТОВ МЕТАЦЕНТР до ГУ ДФС у Харківській області, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.12.18р. №0001301415 та №0001311415. Зазначеним рішенням встановлено безпідставність висновків Акту ГУ ДФС у Харківській області від 18.12.18р. №5242/20-40-14-15-07/22633384 та правильність оформлення митних декларацій від 21.06.16 №807100000/2016/023170, від 21.06.16 №ИА807100000/2016/023172, від 24.04.17 №ИА807170/2017/3 08712, від 10.05.17 №иА807170/2017/311021. ОСОБА_1 під час декларування товару за митними деклараціями від 21.06.16 №807100000/2016/023170, від 21.06.16 №UA807100000/2016/023172, від 24.04.17 №UA807170/2017/308712, від 10.05.17 №UA807170/2017/311021 виступала від імені ТОВ МЕТАЦЕНТР . Отже, висновки суду у справі №520/3971/19 щодо правильності митного оформлення товару ТОВ МЕТАЦЕНТР мають значення для вирішення справи про скасування постанови про притягнення до відповідальності за порушення митних правил особи, відповідальної за декларування товарів ТОВ МЕТАЦЕНТР за митними деклараціями від 21.06.16 №807100000/2016/023170, від 21.06.16 №UA807100000/2016/023172, від 24.04.17 №UA807170/2017/308712, від 10.05.17 №UA807170/2017/311021, оскільки позивач притягнений до відповідальності за порушення митних правил саме як уповноважений представник ТОВ МЕТАЦЕНТР . Зокрема, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року, що набрало законної сили, скасовано визначений код товару УКТ ЗЕД, який було зазначено Харківською митницею ДФС, що не може бути не враховано судом апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на вимоги частини четвертої зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, колегія суддів вказує на відсутність в матеріалах справи доказів зазначення ОСОБА_1 не вірного коду товару та вчинення нею дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Посилання апелянта на рішення Верховного Суду у справі №640/1013/16-а колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені у рішенні суду касаційної інстанції обставини не є аналогічними обставинам у даній справі.

Щодо поновлення ОСОБА_1 строку на оскарження постанови Харківської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил № 1573/80700/19 від 27 червня 2019 р., колегія суддів вказує на те, що докази на підтвердження своєчасного отримання позивачем постанови №1573/80700/19 від 27.06.19 р. відносно неї, матеріали справи не містять, тому наявні підстави для поновлення позивачу пропущеного процесуального строку. Зокрема, на спростування зазначеного, апеляційна скарга не містить жодних посилань.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.22 КонституціїУкраїни права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.12.2019 року по справі № 645/5312/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 10.02.2020 року