Постанова

від 06.02.2020 по справі 240/8460/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8460/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

06 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002661305 від 07.02.2019, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване рішення, не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних; не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0002661305 від 07.02.2019.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не дав правильної оцінки фактам, встановленим контролюючим органом, які свідчать про порушення чинного законодавства.

Так, контролюючим органом при порівнянні доходів по банківським випискам та Книзі доходів та витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_1 30.08.2017 року отримано 100 000 грн. готівкою. Відповідно до вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до ст.296.10 Податкового кодексу реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов`язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку.

Оскільки позивач перевищив дохід внаслідок отримання коштів в розмірі 100 000 готівкою та за Ш-й квартал 2017 р. сума отриманого доходу платника склала 1 967 183,97, він зобов`язаний був з 01.10.2017 року зареєструвати реєстратор розрахункових операцій.

Окрім того, помилковими скаржник вважає висновки суду першої інстанції по фактам реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей (головка нижньої НПЗ-25, норія ковшова зернова НК - 10, 9,5 м, норія ковшова НК - 50/18 м. м-р) ТОВ "Микулинський бровар" та СГ ТОВ "Вікторія" на загальну суму 188 417,00 грн.

Скаржник звертає увагу на вимоги закону щодо обов`язку будь-якого суб`єкта господарювання, мати первинний документ на придбаний товар та порядок внесення виправлень в первинні документи та вказує на невиконання позивачем зазначених вимог. Наведене дає підстави для встановлення факту порушення позивачем п.12. ст.3 Закону №265/95, п.44.1 ст.44 та пп.296.1.2 п.296.2 ст.296 ПКУ,- реалізація товарно-матеріальних цінностей без підтверджуючих документів щодо придбання та походження товару.

У відзиві ФОП ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам закону.

Ухвалою апеляційного суду від 06 лютого 2020 року в порядку ст.52 КАС України здійснено заміну сторони у справі- Головного управління ДФС у Житомирській області на правонаступника -Головне управління ДПС у Житомирській області відповідно до постанови КМУ від 19.06.2019 р. №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", у зв`язку із розпорядженням КМУ від 21.08.2019 р. № 682-р, у відповідності до наказу Державної податкової служби України від 28.08.2019 року № 36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України" та листа ДПС України 28.08.2019 року №639/7/99-00-01-01-02, наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.08.2019 року №6 "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Житомирській області."

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ГУ ДФС у Житомирській області № 2562 від 15.11.2018 в період з 11.12.2018 року по 02.01.2019 року посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 31.03.2016 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.03.2016 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт №17/06- 30-13-05/3191014519 від 10.01.2019 (в ході розгляду справи встановлено, що у даті акта допущено описку, а.с.25,79-136).

В акті зафіксовано порушення позивачем, серед інших, п.1, п.2, п.3, п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не зареєстровано реєстратор розрахункових операцій з 01.10.2017 року, реалізовано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 188 417 грн. без підтверджуючих документів щодо придбання, походження товару.

На підставі вказаного акту 07.02.2019 року ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0002661305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 376 835,00 грн. за порушення п.1, п.2, п.3, п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , з яких :

- 1 грн. за проведення розрахункової операції без застосування РРО;

- 376 834,00 грн. за здійснення реалізації необлікованого товару (сільськогосподарські запчастини).

Позивач провів процедуру адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень шляхом подачі скарги до ДФС України, за результатами розгляду якої ППР ГУ ДФС у Житомирській області від 07.02.2019 року № 0002661305 залишена без змін, а скарга- без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи, що таке суперечить положенням чинного законодавства та фактичним обставинам справи, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору та доводам скаржника, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення від 19.06.2015 № 579, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 р. за № 800/27245 (далі - Порядок № 579).

Відповідно до п. 6 Порядку № 579, платник податку заносить до книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графах 2 - 6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі; 4) у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати; 5) у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3; 6) у графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 7) у графі 6 відображається загальна сума доходу як сума граф 4 і 5; 8) у графах 7 і 8 відображаються відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15 % відповідно до підпунктів 1 - 5 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ.

У разі отримання доходу в готівковій або безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі фізичною особою-підприємцем - платником єдиного податку запис в Книзі здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, у гривнях. Доходом платника єдиного податку фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст.292 ПКУ.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі- Закон № 265/95-ВР), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР) передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідальність за невиконання цього обов`язку встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, якою закріплено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Таким чином, вказана норма передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що процес оприбуткування коштів незалежно у готівковій чи безготівковій формі суб`єктом підприємництва передбачає, зокрема, відображення у книзі обліку доходів усіх сум, отриманих за реалізований товар, наприкінці робочого дня підбиваються підсумки і виводиться денна сума доходу.

Як встановив суд, суб`єкт господарювання ОСОБА_1 зареєстрований платником єдиного податку 3 групи 01 липня 2016 року (а.с.21).

Згідно записам у книзі обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) № 2, яка велась позивачем, в розділі І."Доходи", графа 4, 7 міститься запис , що 30.08.2017 року ФОП ОСОБА_1 отримано дохід в розмірі 651 713,40 грн (а.с.204).

Проте, в ході перевірки позивачем виявлено описку в сумі внаслідок арифметичної помилки, оскільки відобразити у книзі обліку доходів слід було суму доходу за 30.08.2017 року -551 713,40 грн. Тобто, різниця сум складає 100 000 грн. Виявивши арифметичну помилку , позивач вніс виправлення та надав перевіряючим відповідну копію книги та пояснення з приводу того, що різниця в сумах 100 000,00 грн., які перевіряючі вважають отриманням готівкових коштів, є виключно арифметичною помилкою. При цьому вказано, що всі розрахунки між позивачем та його контрагентами проводяться виключно у безготівковій формі (а.с.4 зворот,141).

Факт арифметичної помилки підтверджується даними книги обліку доходів і витрат, в розділі "Доходи" якої за серпень 2017 року вбачається, що загальна сума отриманих доходів за вересень 2017 року складає 806 408, 14 грн з розрахунку (16064,99 грн. (03.08.2017) + 291,67 (07.08.2017) + 3250,00 (09.08.2017) + 4941,67 (10.08.2017) + 96593,08 (11.08.2017)+ 125 000,00 (15.08.2017) + 8553,33 грн. (29.08.2017) + 551713,40 грн (30.08.2017) (а.с.4 зворот). Тобто кінцева сума за серпень 2017 року визначена правильно у розмірі 806 408,14 грн. з урахуванням суми доходів за 30.08.2017 551713,40 грн, а не 651 713,40 грн.

Вказані обставини також підтверджуються і звітністю позивача за 2017 рік, яка була надана перевіряючим під час перевірки, зокрема додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у книзі обліку доходів і витрат за 30.08.2017 позивачем дійсно в результаті арифметичної помилки допущено описку у відображеній сумі отриманого доходу. Отримання окрім безготівкового надходження коштів ще й готівки в розмірі 100 000 грн у цей день не відбулось. Інших фактів проведення позивачем розрахунків у готівковій формі в ході перевірки також не встановлено.

Відповідач цих доводів позивача не спростував, не вказав, за результатами яких господарських операцій, та з яким контрагентом проведено розрахунок у готівковій формі.

Зазначене порушення ведення книги обліку доходів і витрат жодним чином не свідчить про отримання позивачем відповідної суми готівкових коштів.

Отже, такі висновки контролюючого органу є лише припущенням.

Щодо порушення позивачем п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР суд зазначає наступне.

Поряд з наведеним, під час перевірки контролюючий орган встановив факт реалізації позивачем товарно- матеріальних цінностей (головка нижньої НПЗ-25, норія ковшова зернова НК - 10, 9,5 м, норія ковшова НК - 50/18 м. м-р) на загальну суму 188 417,00 грн (з ПДВ) без підтверджуючих документів щодо придбання, походження товару

Контролюючий орган у висновках зазначив, що платником було реалізовано ТОВ "Микулинецький бровар" по податковій накладній №4 від 18.07.2016 р. "головки нижньої" у кількості 1 шт. по ціні 13 100,00 грн. (з ПДВ), відвантаження товару відбулось, згідно видаткової накладної №++-0000008 від 11 серпня 2016 року.

Придбання ідентичної групи товару відбувалось у ТОВ "Металіст" (код за ЄДРПОУ 13547220) по податковій накладній №84 від 20.07.2016 "головки нижньої НПЗ-25" у кількості 2 шт. по ціні 8595,06 грн. за одиницю (з ПДВ), відвантаження товару відбулось, згідно видаткової накладної № РН-0000648 від 12 серпня 2016 року у кількості 1 шт.

Відповідно до умов договору поставки від 19.07.2016 №020, укладеного з ТОВ "Завод Металіст" - "продавець" у п.4.4 "Строки та умови поставки продукції" зазначено, що датою поставки (передачі у власність) продукції вважається дата, що вказана у видатковій накладній або акті приймання - передачі продукції.

Таким чином, відвантаження ТМЦ покупцю ТОВ "Микуленський бровар" відбулось 11.08.2016, а придбання у ТОВ "Металіст" 12.08.2016.

Одночасно, було встановлено, що відбулась реалізація ТОВ "Микуленський бровар" (ЄДРПОУ 382912) по податковій накладній №5 від 18.07.2016 "норія ковшова зернова НК-10 9,5 м" у кількості 1 шт. по ціні 43 115,00 грн. (з ПДВ), відвантаження товару відбулось, згідно видаткової накладної №++-0000006 від 11 серпня 2016 року.

Придбання ідентичної групи товару відбувалось у ТОВ "Металіст" (код за ЄДРПОУ 13547220) по податковій накладній № 84 від 20.07.2016 "норія ковшова зернова НК-10 9,5м" у кількості 1 шт. по ціні 33 115,50 грн. за одиницю (з ПДВ), відвантаження товару відбулось, згідно видаткової накладної № РН-0000648 від 12 серпня 2016 року.

Відповідно до умов договору поставки від 19.07.2016 №20, укладеного з СГ ТОВ "Вікторія" (код ЄДРПОУ3779395) - "покупець", у п.2.1 "Обов`язки сторін" зазначено, що постачальник - ФОП ОСОБА_1 зобов`язується передати Покупцеві товар разом із усіма його при належностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно вимог чинного в Україні законодавства.

Встановлено, що відбулась реалізація СГ ТОВ "Вікторія" (код за ЄДРПОУ 3779395) по податковій накладній №9 від 26.07.2016 "норія ковшова зернова НК-50/18м. м-р" у кількості 1 шт. по ціні 119 600,00 грн. (з ПДВ), відвантаження товару відбулось, згідно видаткової накладної №++-0000004 від 10 серпня 2016 року.

Придбання ідентичної групи товару відбувалось у ТОВ "Металіст" (код за ЄДРПОУ 13547220) по податковій накладній №114 від 26.07.2016 "норія ковшова зернова НК-50/18м..." у кількості 1 шт. по ціні 33 115,50 грн. за одиницю (з ПДВ), відвантаження товару відбулось, згідно видаткової накладної № РН-0000642 від 11 серпня 2016 року.

Відповідно до умов договору поставки від 19.07.2016 №020, укладеного з ТОВ "Завод "Металіст" - "продавець" у п.4.4 "Строки та умови поставки продукції" зазначено, що датою поставки (передачі у власність) продукції вважається дата, що вказана у видатковій накладній або акті приймання - передачі продукції.

Таким чином, відвантаження ТМЦ покупцю СГ ТОВ "Вікторія" відбулось 10.08.2016, а придбання ТОВ "Металіст" 11.08.2016.

Даної номенклатури товару - (головки нижньої НПЗ-25, норія ковшова зернова НК-10 9,5м, норія ковшова НК-50/18м м-р) станом на 10.08.2016 та 11.08.2016, 12.08.2016 в залишках ФОП ОСОБА_1 відсутні.

Контролюючий орган, звертав увагу суду першої інстанції, що в Книзі обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 , яка була зареєстрована 05.072016 за №13-02/Ш№58, та велась за період з 01.07.2016 по 31.12.2017, відсутні записи 10.08.2016, 11.08.2016, 12.08.2016 щодо оприбуткованого товару у розділі ІІ Витрати у гр.2,3,6.

На спростування висновків контролюючого органу позивач зазначав, що при оформленні зазначених видаткових накладних було допущено помилку при оформленні у даті складення видаткової накладної і помилково вказано 11 серпня 2016 року замість 12 серпня 2016 року, про що контролюючому органу дано пояснення при наданні заперечень на Акт перевірки.

Підставою для відвантаження зазначеного товару зумовлена наявністю договірних відносин щодо поставки обладнання ТОВ "Микулинецький бровар" та СГ ТОВ "Вікторія".

Господарські операції підтверджені первинними бухгалтерськими документами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції виходив з встановлення факту реальності господарських операцій та вказав, що наявність описки щодо дати складення видаткових накладених не може свідчити про відсутність товару, оскільки факт придбання та продажу підтверджується іншими документами та податковою звітністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступні мотиви та міркування.

Так пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Відповідальність за невиконання цього обов`язку встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, якою закріплено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Отже, вказана норма передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою-суб`єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб`єктів малого підприємництва. Обов`язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV суб`єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Цей дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат надано суб`єктам підприємницької діяльності Законом Про державну підтримку малого підприємництва від 19 жовтня 2000 року № 2063-ІП та Указом Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва від 03 липня 1998 року № 727/98.

Отже, на суб`єкта підприємницької діяльності, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, поширюються правила ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності для спрощеної системи обліку і звітності.

Відповідно до ст. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269, книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб`єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб`єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб`єкти підприємницької діяльності).

Отже, обов`язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не може бути покладено на суб`єкта малого підприємництва, який здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва від 03 липня 1998 року № 727/98.

Правова позиція щодо відсутності обов`язку у суб`єкта малого підприємництва, який здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, викладена також у постановах Верховного Суду України від 11 червня 2013 року у справі № 21-147а13 та від 03 грудня 2013 року у справі № 21-412а13.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавством (чинним на час виникнення юридичного спору) не передбачено обов`язку ведення фізичними особами - підприємцями на спрощеній системі обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання.

Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, 19 липня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Завод Металіст" укладено договір поставки №020 (а.с.38).

Згідно п. 1.1. вказаного договору, продавець передає у власність, а покупець оплачує та приймає продукцію на умовах, що обумовлені в п.3.1. в кількості та асортименті згідно накладних, що є невід`ємною частиною вказаного договору.

Відповідно до п. 2.3. вказаного договору, сторони погоджуються, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі продукції, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну продукції.

На виконання умов даного договору, 19.07.2016 позивачем було отримано рахунок № РФ-0000751 на оплату продукції від ТОВ "Завод Металіст", а саме: "головки нижньої НПЗ-25" в кількості 2 шт., "норія ковшова зернова НК - 10, 9,5 м," в кількості 1 шт., "ковшик 160 (в-125)" в кількості 145 шт., "шайба норійна Н" в кількості 5, "ковшик 180(в-125) в кількості 130 шт." на загальну суму 56 607,42 грн. з ПДВ (а.с.37).

20.07.2016 року позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ "Завод "Металіст" грошові кошти за придбання обладнання та матеріалів згідно рахунку № 751 від 19.07.2017 року.

20.07.2016 року ТОВ "Завод "Металіст" у відповідності до вимог ПК України, позивачу було виписано та зареєстровано податкову накладну № 84 на суму 56 607,42 грн (а.с.43).

12 серпня 2016 року згідно видаткової накладної №РН-0000648 ТОВ "Завод "Металіст" було відпущено ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, а саме: "норія ковшова зернова НК - 10-9,5 м. КП-2,2 кВт s-1.5" в кількості 1 шт., "ковшик 160 (в-125)" в кількості 145 шт., "шайба норійна Н" в кількості 5 кг, "ковшик 180 (в-125)" в кількості 130 шт., "Головка нижня НПЗ-25" в кількості 2 шт. на загальну суму 56 607,42 грн (а.с.56).

В цей же день, 12.08.2016 року вказаний товар разом із іншими товаром було відвантажено ТОВ "Микулинецький бровар", що підтверджується видатковими накладними №++0000006 на суму 43 115,00 грн (норія ковшова зернова НК - 10-9,5 м.), № ++0000007 на суму 21 260,44 грн ("ковшик 160 (в-125)" в кількості 145 шт., "шайба норійна Н" в кількості 2 кг, "головка нижня НПЗ-25" в кількості 1 шт.) та № ++0000008 на суму 21 912,00 грн ("ковшик 180 (в-125)" в кількості 130 шт., "шайба норійна Н" в кількості 3 кг, "головка нижня НПЗ-25" в кількості 1 шт.) (а.с.57-59).

Аналізуючи фактичні обставини справи та правове регулювання, суд апеляційної інстанції погоджується із твердженням позивача, що підставою для відвантаження вказаного вище товару ТОВ "Микулинецький бровар" була наявність договірних відносин щодо поставки вказаного обладнання ТОВ "Микулинецький бровар".

Підтвердженням факту реальності поставки вказаного обладнання ТОВ "Микулинецький бровар" є наявність рахунків, здійснення оплати за товар та виписаних та зареєстрованих податкових накладних.

Так, 18.07.2016 року ТОВ "Микулинецький бровар" на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставлених рахунків було перераховано грошові кошти у розмірі 43 115,00 грн., 21 912,00 грн та 21 260,44 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с.39).

18.07.2016 року ФОП ОСОБА_1 по наслідкам першої події, отримання передоплати, було виписано та зареєстровано податкові накладні № 3, 4, 5 (а.с.50-55).

Факт реальності операцій щодо придбання та поставки позивачем вказаного товару також підтверджується і податковою звітністю та нарахуванням та сплатою ПДВ, до яких у перевіряючих не було жодних зауважень.

Крім того, 26.07.2016 позивачем було отримано рахунок № РФ-0000794 на оплату продукції від ТОВ "Завод "Металіст", а саме: "норія ковшова зернова НК - 50, 18 м кон- цил МР (OMF 7.5 kBt)s- 1,5 без стрічки" в кількості 1 шт., "зернопровід д. 250 s-2,0 І - 1250" в кількості 20 шт., "сектор д. 250 кут 135* s-2.0" в кількості 7 шт., "сектор д. 250 кут 153* s-2.0" в кількості 8 шт., "фланець д.250-32*32" в кількості 30 шт. на загальну суму 96 048,42 грн з ПДВ (а.с.36).

26.07.2016 року позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ "Завод "Металіст" грошові кошти за придбання обладнання та матеріалів згідно рахунку № 794 від 26.07.2017 року (а.с.40).

26.07.2016 року ТОВ "Завод "Металіст" у відповідності до вимог ПК України, позивачу було виписано та зареєстровано податкову накладну № 114 на суму 96048,42 грн (а.с.45).

11 серпня 2016 року ТОВ "Завод "Металіст" було відпущено ФОП ОСОБА_1 . товарно-матеріальні цінності, а саме: "норія ковшова зернова НК - 50, 18 м кон- цил МР (OMF 7.5 kBt)s- 1,5 без стрічки" в кількості 1 шт., "зернопровід д. 250 s- 2,0 І - 1250" в кількості 20 шт., "сектор д. 250 кут 135* s-2.0" в кількості 7 шт., "сектор д. 250 кут 153* s-2.0" в кількості 8 шт., "Фланець д.250-32*32" в кількості 30 шт., що підтверджується відповідною видатковою накладною № РН - 0000642 (а.с.65).

В цей же день, 11.08.2016 року вказаний товар разом із іншими товаром було відвантажено СГ ТОВ "Вікторія", що підтверджується видатковою накладною № ++0000004 на суму 398 550,18 грн (а.с.66).

Підставою для відвантаження вказаного вище товару СГ ТОВ "Вікторія" була наявність договірних відносин щодо поставки вказаного обладнання ТОВ "Вікторія", а саме договір поставки № 04 від 25 липня 2016 року, який було надано під час перевірки.

Підтвердженням факту реальності поставки вказаного обладнання СГ ТОВ "Вікторія" є наявність рахунків, здійснення оплати за товар та виписаних та зареєстрованих податкових накладних.

Так, 26.07.2016 року СГ ТОВ "Вікторія" на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставлених рахунків було перераховано грошові кошти у 398 550,18 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.40).

26.07.2016 року ФОП ОСОБА_1 по наслідкам першої події, отримання передоплати, було виписано та зареєстровано податкові накладні № 9 (а.с.63).

Факт реальності операцій щодо придбання та поставки позивачем вказаного товару також підтверджується і податковою звітністю та нарахуванням та сплатою ПДВ, до яких у перевіряючих не було жодних зауважень.

Вказані операції відображено і в книзі обліку доходів і витрат.

Додатковим підтвердженням факту наявності у позивача вказаного товару та поставлення його СГ ТОВ "Вікторія" є той факт, що між ФОП ОСОБА_1 та СГ ТОВ "Вікторія" 25 липня 2016 року було укладеного договір № 01 на виконання підрядних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт (а.с.67-68).

Згідно п. 1.1. вказаного договору ФОП ОСОБА_1 виконує на площах Замовника роботи реконструкції зерносушильного комплексу протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту початку робіт.

Додатком 01 до договору № 01 від 25.07.2016 року передбачено перелік робіт, які мають виконуватися позивачем, зокрема: збирання та монтаж поставленого згідно вищевказаної видаткової накладної товару.

Доказом виконання позивачем робіт по монтажу та установці поставленого раніше обладнання є акт № ++-0000002 здачі-приймання робіт від 14.10.2016 (а.с.70).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що спірний товар позивачем дійсно було придбано у ТОВ "Завод Металіст" та в той же день відвантажено покупцям, що свідчить про реальність операцій та підтвердження їх відповідними первинними документами.

Наявність описки щодо дати складення видаткових накладних не може свідчити про відсутність товару, оскільки факт придбання та продажу товару підтверджується і іншими документами, в тому числі записами в книзі обліку доходів і видатків та податковою звітністю.

Помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних (джерел) вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Натомість, податковим органом не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували висновки Акту перевірки щодо порушення позивачем податкової дисципліни.

Отож, у даній справі, суд зазначає, що деякі дефекти в оформленні документів за наявності інших первинних документів, якими підтверджується факт реального придбання платником податку (покупцем)товарів/ послуг, можуть ставити під сумнів вчинення господарської операції, проте достеменно не свідчать про нереальний характер господарських операцій.

Суд першої інстанції під час розгляду справи докладно з`ясував зміст господарських операцій , порядок, асортимент придбаних товарів відповідно до умов договору, мету придбання таких (використання в господарській діяльності ) та оцінив усі докази в їх сукупності.

З огляду на викладене, висновок податкового органу щодо реалізації позивачем товару без підтверджуючих документів щодо його придбання та походження й порушення ним п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР є хибним.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак, про наявність підстав для його скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не містять об`єктивних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 лютого 2020 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.