Рішення

від 07.02.2020 по справі 926/2569/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

07 лютого 2020 року Справа № 926/2569/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю помічника судді Попової К.Г., що виконує повноваження секретаря судового засідання розглянувши справу №926/2569/19

За позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

До відповідачів:

1.Приватного підприємства "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" (58020, м.Чернівці, проїзд. 1-й Комунальників, буд.1)

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Про стягнення заборгованості за договором поруки № POR1545322712154 від 20.12.2018 року в сумі 40250,33 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Зюлковська Л.В. - юрисконсульт (дов. №6363-К-О від 17.05.17р.)

Від відповідача 1 - не з`явився

Від відповідача 2 - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: 14.11.2019 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки №POR1545322712154 від 20.12.2018 року в сумі 40250,33 грн., з яких 37677,54 грн. - заборгованість за кредитом, 536,15 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість, 1620,00 грн. - заборгованість за відсотками вигляді щомісячної комісії, 416,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань.

Позовні вимоги позивача обґрунтовано неналежним виконанням умов укладеного 27.12.2018 року кредитного договору між Приватним підприємством "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк". Зокрема, позивач зазначає, що на підставі укладеного договору позивачем перераховано на поточний рахунок ПП "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" кредитні кошти у розмірі 90000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань ПП "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" (відповідач 1), 27.12.2018 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (відповідачем 2) укладено договір поруки №POR1545322712154, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж розмірі що і боржник.

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем 1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, станом на 30.10.2019 року у нього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 40250,33 грн, з яких 37677,54 грн. - основна заборгованість за кредитом, 536,15 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість, 1620,00 грн. - заборгованість за відсотками вигляді щомісячної комісії, 416,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань.

Враховуючи, що боржник заборгованість не погасив, кредитор просить суд стягнути солідарно з боржника та поручителя суму заборгованості в розмірі 40250,33 грн, яка виникла за кредитним договором від 27.12.2018 року.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою від 18.11.2019 року суд звернувся із запитом до Управління ДМС у Чернівецькій області та зобов`язав Управління ДМС у Чернівецькій області надати інформацію про зареєстроване місце проживання фізичної особи - ОСОБА_1

29.11.2019 року судом отримано лист від Управління ДМС у Чернівецькій області (вх.№3849) згідно якого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 29.11.2019 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

10.12.2019 року на адресу господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачам подати свої заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 03.01.2019 року.

Ухвалою суду від 03.01.2020 року у зв`язку з першою неявкою представників сторін по справі відкладено розгляд справи на 30.01.2020 року.

Ухвалою суду від 30.01.2020 року у зв`язку із другою неявкою відповідачів відкладено розгляд справи на 07.02.2020 року та здійснено повідомлення відповідачів про розгляд справи - шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.

В судове засідання відповідачі або уповноважені ними представники не з`явилися, причини не з`явлення суду не відомі, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача 1 - 58020, м. Чернівці, проїзд. 1-й Комунальників, буд.1 та на юридичну адресу відповідача 2 - 58020, м. Чернівці, вул. Молодіївська 28-Б/1. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеними адресами. Окрім того, у зв`язку з систематичним нез`явленням відповідачів до суду, повідомлення про розгляд справи було здійснено через офіційний сайт господарського суду Чернівецької області.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачі повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, проте, своїм правом на подання будь-яких пояснень та направлення уповноважених представників у судове засідання не скористалися. Слід зазначити, що ухвалами суду явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників відповідачів.

Уповноважений представник позивача в судовому засіданні, 07.02.2020 року подав суду розрахунок заборгованості відповідно до якого відповідачем 1 після порушення провадження у справі частково погашено заборгованість.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2018 року Приватне підприємство "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав з використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", згідно якої він приєднується до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ", які розміщені на офіційному веб-сайті ПАТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua., приймає на себе всі зобов`язання та укладає кредитний договір.

Істотними умовами кредитного договору (п. 1 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ") є:

1.1. Банк за наявністю вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за інших винагород в обумовлені цим договором терміни.

1.2.Розмір кредиту: 90000,00 грн.

1.3.Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

1.4.Проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту.

1.5.Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке вже було надано кредит, включно із цим числом, погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного місяцем видачі коштів клієнту до календарного числа місяця в яке було надано кредит включно із цим числом.

1.6.У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів вказаних в п.1.4. сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі згідно розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

1.7.Клієнт доручає Банку розмістити у мережі Інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким банк надає кредит.

Підпунктом 3.2.8.1. п. 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі Умов) визначено наступні умови та правила надання кредиту "Кредит Куб" (далі послуга): Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання послуги "Куб" (далі Заява), а також у системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "PaperLess" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі НБУ), які регулюють кредитні відносини.

Згідно з пп. 3.2.8.3. п. 3.2.8 Умов, надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на умовах:

3.2.8.3.1.Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

3.2.8.3.1.3.Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно зі ст. ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

3.2.8.3.2. За користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Згідно з п. 3.2.8.5. Умов клієнт зобов`язується: 3.2.8.5.3. Повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; 3.2.8.5.5. Сплатити Банку проценти згідно з п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2.; 3.2.8.5.11. Клієнт підтверджує, що рішення про отримання кредиту, а також порядок укладання кредитних договорів прийнято уповноваженим органом підприємства або його власником, оформлене документально і може бути надане в банк на його першу вимогу, а також ним підготовлені всі наявні документи, що стосуються повноважень керівника та інших органів управління клієнта на підписання цього дговору (протоколи загальних зборів, протоколи засідання правління та ін.) і можуть бути надані ним у банк на першу вимогу. Стосовно майна клієнта рішення про приватизацію не приймалося, на момент укладення цього договору в господарському/цивільному суді немає заяв кредиторів про визнання клієнта банкрутом, на момент укладення договору застави у клієнта відсутні відомості про права та вимоги інших осіб на предмет застави, в т. ч. незареєстровані в установленому порядку.

Забезпеченням виконання зобов`язань клієнтом - юридичною особою за цим Договором є укладення договору поруки (пп. 3.2.8.8.2 п. 3.2.8.8. Умов).

Порядок розрахунків визначено п. 3.2.8.9. Умов, зокрема:

- за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., - 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. (пп. 3.2.8.9.1);

- нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (пп. 3.2.8.9.2);

- сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (пп. 3.2.8.9.3);

- у разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів із використанням каналів взаємодії з НБУ. (пп. 3.2.8.9.4);

- погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення неустойки за цим договором здійснюються у гривні відповідно до умов цього договору (пп. 3.2.8.9.5);

- зобов`язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат / збитків банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі - прострочених процентів, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат баанку згідно з п.п.3.2.8.5.14. цього договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту (пп. 3.2.8.9.6);

- розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту (пп. 3.2.8.9.7).

Відповідно до п.п. 3.2.8.10.1. Умов у разі порушення клієнтом будь - якого із зоб`овязань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п.3.2.8.9., 3.2.8.3.1.. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом. (п.3.2.8.10.3. Умов)

Згідно з пп. 3.2.8.11. Умов, договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 27.12.2018 року між АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів укладено договір поруки №POR1545322712154, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" (боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 "Кредит КУБ "Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1 (пп. б) п.1.1.1 договору поруки).

Згідно з пунктами 1.3. та 1.5. договору поруки, поручитель з умовами Угоди 1 ознайомлений. У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 4.1. договору поруки визначено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей договір припиняє свою дію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме 28.12.2018 року перерахував на поточний рахунок ПП "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" кредитні кошти у розмірі 90000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку відповідача 1 на суму 90000,00 грн.

Згідно наданих позивачем доказів (виписки по рахунках відповідача 1), боржником повернуто кредитних коштів на загальну суму 49749,67 грн.

Не сплата відповідачем заборгованості в сумі 40250,33 грн., з яких 37677,54 грн. - заборгованість за кредитом, 536,15 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість, 1620,00 грн. - заборгованість за відсотками вигляді щомісячної комісії, 416,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення солідарно з боржника і поручителя 40250,33 грн. боргу за кредитом по договору від 27.12.2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями ч. 2 ст. 345 ГК України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Відповідно до статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно з п.1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" (який діяв станом на 01.03.17) закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" (який діяв станом на 01.03.17) визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно із ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом):

- "Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ";

- "Договір поруки №POR1545322712154 від 20.12.2018";

- "Об`єкт перевірки: Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf", який свідчить про накладення на документ "Анкета - заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf" електронного цифрового підпису та електронної печатки товариства, а також ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк.

- "Об`єкт перевірки: Договір поруки №POR1545322712154 від 20.12.2018pdf", який свідчить про накладення на документ "Договір поруки №POR1545322712154 від 20.12.2018 року" ЕЦП фізичної особи ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ/ДРФО: НОМЕР_1 та ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк. Вірність підписів (ЕЦП) підтверджено Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (ч.1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч.3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5).

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ "Приватбанк" та рахунок ПП "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" шляхом накладення 27.12.2018 року позивачем та відповідачем 1 їх ЕЦП (печатки) на документ "Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ" укладено в письмовій формі кредитний договір від 27.12.2018 року. А між АТ КБ "Приватбанк" та відповідачем 2 шляхом накладення вказаними особами (юридичною та фізичною) їх ЕЦП на документ "Договір поруки №№POR1545322712154 від 20.12.2018 року" укладено в письмовій формі договір поруки №POR1545322712154.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором від 27.12.2018 року, а саме перерахування 28.12.2018 року на рахунок відповідача 1 кредитних коштів у розмірі 90000,00 грн. згідно договору та розділу 3.2.8 pb.ua/terms (Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ"), натомість відповідач 1 своїх зобов`язань за цим договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 40250,33 грн.

Тож, причиною виникнення даного спору є неналежне виконання боржником умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 07.02.2020 року, відповідачем в добровільному порядку погашено частину основного борг (заборгованість за кредитом) перед позивачем в розмірі 23659,09 грн. та пеню в сумі 461,64 грн., що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23659,09 грн. та пені в сумі 461,64 грн. підлягає закриттю за відсутністю предмета спору між сторонами.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, в порушення вимог статтей 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами не надано доказів повного погашення заборгованості, яка виникла перед позивачем за кредитним договором від 27.12.2018 року.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

На підставі встановлених обставин справи, з урахуванням наведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що з урахуванням умов договору поруки АТ КБ "Приватбанк" набуло право вимоги до боржника і до поручителя як солідарних боржників щодо погашення заборгованості ПП "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" за кредитним договором від 27.12.2018 року на суму заявлених позовних вимог.

Враховуючи вище викладені обставини, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованість в сумі 40250,33 грн., з яких 37677,54 грн. - заборгованість за кредитом, 536,15 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість, 1620,00 грн. - заборгованість за відсотками вигляді щомісячної комісії, 416,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 231, 232, 233, 236 - 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) до Приватного підприємства "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" (58020, м. Чернівці, проїзд. 1-й Комунальників, буд.1, код 41430070) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором поруки № POR1545322712154 від 20.12.2018 року в сумі 40250,33 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Приватного підприємства "ЧЕРНІВЦІТРАНСБУД" (58020, м. Чернівці, проїзд. 1-й Комунальників, буд.1, код 41430070) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) заборгованість із простроченого кредиту в сумі 14018,45 грн., заборгованість із сплати відсотків нарахованих на прострочену заборгованість в сумі 536,15 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 1620,00 грн. та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

3.Закрити провадження у справі частині стягнення суми боргу в розмірі 23659,09 грн. та пені в сумі 461,64 грн.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2020 року

Суддя С.М. Гушилик