Ухвала

від 04.02.2020 по справі 757/40092/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40092/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТЕС» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015000000000461, -

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «РЕНТЕС» ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 18.07.2019 на грошові кошти, зокрема на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «РЕНТЕС» (Код ЄДРПОУ 42030509) № НОМЕР_1 , відкритому у Столичній філії АТ КБ «Приватбанк» Київ (МФО 380269), яка є структурним підрозділом АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570).

Вказує, що арешт накладено необґрунтовано, безпідставно та підлягає скасуванню, оскільки вказана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва винесена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та в результаті неповноти судового розгляду. ТОВ «РЕНТЕС», як власника майна, не було повідомлено про призначене в справі №757/37242/19-к судове засідання, чим було порушено право на захист власника арештованого майна. Вважає, що слідчим суддею було задоволено клопотання про накладення арешту на майно за відсутності правових підстав для арешту. Також зазначає, що ТОВ «РЕНТЕС» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження № 12015000000000461, а його посадові особи не є підозрюваними у вказаному провадженні. Також зазначає, що грошові кошти у безготівковій формі на банківських рахунках (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.

В судове засідання представник власника майна, повідомлений належним чином про місце, дату та час судового розгляду, не з`явився. Жодних заяв на адресу суду не направив.

Прокурор подав до канцелярії суду заперечення проти задоволення клопотання, в якому зазначає, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000461 триває, підстави для скасування арешту майна ТОВ «РЕНТЕС» відсутні. Разом із запереченням подав копію ухвали Київського апеляційного суду від 09.09.2019, якою ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2019 про накладення арешту на майно залишено без змін. Розгляд клопотання просив провести без його участі.

Слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, положень ч. 1 ст. 172 КПК України, строків розгляду клопотань, не вбачає поважних підстав для відкладення розгляду клопотання та вважає можливим провести його розгляд у відсутність сторін, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, надходжу наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015000000000461, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках означенного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2019 накладено арешт на грошові кошти на рахунках ряду юридичних осіб, зокрема на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «РЕНТЕС» (Код ЄДРПОУ 42030509) № НОМЕР_1 , відкритому у Столичній філії АТ КБ «Приватбанк» Київ (МФО 380269), яка є структурним підрозділом АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.

Копію ухвали слідчого судді від 18.07.2019, якою накладено арешт, заявником до матеріалів клопотання не долучено.

Поряд із тим, як вбачається із ухвали Київського апеляційного суду м. Києва від 09.09.2019, що подана до справи прокурором, звертаючись із клопотанням про арешт майна, прокурор посилався на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30.07.2015 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015000000000461 за фактом створення (придбання) та організації діяльності невстановленими особами на території м. Києва, Київської та інших областей, низки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та за фактом вчинення невстановленими особами на території м. Києва, Київської та інших областей в період часу 2015-2018 років фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а також за фактом зловживання владою, що вчинене службовими особами ГУ ДФС у Харківській області та працівниками їх структурних підрозділів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб в період 2015-2019 років на території м. Києва, Харківської та Донецької областей створила «транзитно-конвертаційну групу» з підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, з метою використання реквізитів підприємств та їх розрахункових рахунків у злочинних схемах зі створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток суб`єктам господарювання реального сектору економіки.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, та прийшов до правильного висновку, що грошові кошти, що знаходяться на рахунках юридичних осіб, можуть бути предметом вчинення злочину, набуті злочинним шляхом, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.09.2019 зазначену ухвалу було залишено без змін (перегляд в апеляційному порядку здійснювався за апеляційними скаргами представників ТОВ «ГУД СТОУН», ТОВ «БЕСТСТОУН», ТОВ «ЕНЛІЛЬ», ТОВ «ІНВОЛ А», ТОВ «ТРАНСРЕМ», з підстав, аналогічних тим, якими обґрунтовується дане клопотання про скасування арешту).

За таких обставин вважаю, що представником власника майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано.

Також заявник не посилався на існування обставин, за яких підстави для застосування арешту відпали.

З урахуванням викладеного не вбачаю підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТЕС» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015000000000461 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1