Ухвала

від 04.02.2020 по справі 760/33911/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/33911/19

Провадження 1-кс/760/46/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Екліпс Інвест», старшого слідчого дев`ятого СВРКП СУФР ГУДФСу м.Києві ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м.Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Екліпс Інвест», про скасування арешту майна

в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100000000483 від 01.07.2019,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Екліпс Інвест», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100000000483 від 01.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Як зазначається в клопотанні, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.11.2019 року у справі №760/31592/19 (далі - ухвала) було задоволено клопотання старшого слідчого дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене із прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на рахунки ТОВ «Екліпс Інвест», відкриті в АТ «Укргазбанк», в частині видатку коштів з обов`язковим зазначенням дати та часу ознайомлення з ухвалою, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві письмово про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках.

Адвокат ОСОБА_3 вважає, що всі висновки ухвалиґрунтуються виключно на безпідставних твердженнях слідчого, викладених в клопотанні про арешт, є лише частковим цитуваннямзмісту клопотанняслідчого, якене підтвердженожодними доказами, дослідженимипід часдосудового розглядуклопотання,а приїх формуваннісудом безбудь-якихпояснень таобґрунтувань не було взято до уваги ті докази, які могли істотно вплинути на вирішення питання про накладення арешту.

Також вказується, що з аналізу ухвали не зрозуміло:

- яке відношення ТОВ «Екліпс Інвест» має до неправомірних дій службових осіб ТОВ «Бізнес-Груп»;

- яку саме злочинну діяльність здійснює ТОВ «Екліпс Інвест» та яким доказами це доведено, відсутні обґрунтованіпідстави тадокази вважати,що ТОВ«Екліпс Інвест»причетне довчинення порушеньу кримінальномупровадженні №32019100000000483від 01.07.2019року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.212КК України, відсутні докази,які бвказували на вчинення кримінального правопорушення конкретноюособою,яка маєвідношення доТОВ «ЕкліпсІнвест»,в ухвалі не маєжодного посилання на причетність службових осіб ТОВ «Екліпс Інвест» до зазначених в ухвалі суду протиправних дій;

-яким рішенням(дата,номер)та врамках якогокримінального провадженнябанківські рахункиТОВ «ЕкліпсІнвест» та/абогрошові кошти,що містятьсяна ньому,було визнаноречовими доказамивчинення якогосьзлочину; не зазначенота належнимчином необгрунтовано,яким чиномгрошові кошти,що є абонадійдуть нарахунок Товариствамають відношеннядо кримінальногопровадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них та чи можна взагалі їх використовували як речовий доказ у кримінальному провадженні; відсутні конкретні дані та будь - які реальні докази, що банківські рахунки Товариства та грошові кошти, розміщені на них, є предметом кримінального правопорушення, набуті протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

-що єпідставою длянакладення арештуна рахуноксаме ТОВ«Екліпс Інвест», відсутні правовіпідстави дляарешту майна ТОВ «Екліпс Інвест»;

- якими доказами підтверджується незаконність походження грошових коштів на рахунку ТОВ «Екліпс Інвест», на який ухвалою було накладено арешт;

-в якомурозмірі завданозбитків державісаме ТОВ«Екліпс Інвест»; не встановлено розмір майнової шкоди;

- не встановленорозумність іспівмірність обмеженняправа власності у вигляді накладеного арешту на рахунок ТОВ «Екліпс Інвест», а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

До тогож,станом надату поданняцього клопотанняжодній посадовійособі Товариствав рамкахкримінального провадження№32019100000000483від 01.072019року не було вручено повідомлення про підозру. Виходячи з цього, та на підставі ч.1 ст.170 КПК України та п. 2 п.2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, згідно з яким арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, з огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру, адвокат ОСОБА_3 вважає, що слідчим суддею при вирішенні питання про накладення арешту на грошові кошти, не враховано, що відсутня обгрунтована підозрау вчиненнікримінального правопорушенняконкретними посадовимиособами ТОВ «Екліпс Інвест».

Крім того, при прийнятті рішення про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках, судом не було досліджено той факт, що на банківських рахунках ТОВ «Екліпс Інвест» в АТ «Укрексімбанк» та АТ «Сбербанк» взагалі відсутні кошти, а в АТ «Укргазбанк» та ПАТ «Мегабанк» знаходяться кошти в розмірі 460,22 грн та 241,45 грн відповідно.

Ухвалою накладеноарешт нарахунки вчастині видаткукоштів і не вказано конкретну суму, на яку накладається арешт, що взагалі позбавляє ТОВ «Екліпс Інвест» можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, виконувати договірні зобов`язання, платити поточні платежі, сплачувати податки та проводити виплати заробітної плани працівникам.

Також вказується,що грошовікошти убезготівковій форміна банківськомурахунку (безнайменування номіналівкупюр,їх серійнихномерів таінших родовихта індивідуальнихознак,властивих дляготівкових коштів)не підпадаютьпід визначенняречових доказівв кримінальномупровадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку (стст.160, 162 КПК України).

В клопотаннітакож вказується,що вухвалі слідчийсуддя незазначив строкдії вжитогозаходу,що є грубим рушеннямматеріальних тапроцесуальних правТОВ «Екліпс Інвест».

На підставі викладеного, ТОВ «Екліпс Інвест» не погоджується з вказаною ухвалою, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що порушує права та законні інтереси ТОВ «Екліпс Інвест», прийнятою із порушенням вимог стст.132, 170-173 КПК України, тому, керуючись ст.174 КПК України, адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 19.11.2019 в справі № 760/31592/19, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Екліпс Інвест» (код ЄДРПОУ 40635181), відкритих в АТ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Сбербанк», ПАТ Мегабанк».

Старший слідчий дев`ятого СВРКП СУФР ГУДФСу м.Києві ОСОБА_4 проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 заперечував, стверджував, що арешт на рахунки ТОВ «Екліпс Інвест» накладено обґрунтовано, а також що необхідність у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження не відпала, на підтвердження своєї позиції надав копії протоколу огляду узагальненого матеріалу №0576/2019/ДСК, протоколу допиту ОСОБА_6 , протоколу огляду будівлі, протоколу допиту ОСОБА_7 , протоколу допиту ОСОБА_8 , протоколу огляду бази даних ГУ ДФС у м.Києві, відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У зв`язку з цим, адвокатом ОСОБА_3 були надані додаткові пояснення, що не може бути взятим до уваги протокол допиту ОСОБА_8 , в якому остання повідомила про нібито її непричетність до перебування в якості засновника ТОВ «Екліпс Інвест», оскільки наведені у ньому покази не відповідають дійсності. Згідно даних витягу з ЄДРПОУ від 13.012020, 22.09.2017 по вказаному Товариству було вчинено реєстраційну дію № 13391070005014640, а саме змінено керівника. Наведені в протоколі допиту засновника ТО «Екліпс Інвест» ОСОБА_8 дані не відповідають дійсності, оскільки остання вчиняла усі юридично значимі дії як учасник Товариства.

Також,на думкуадвоката ОСОБА_3 ,не можебратись доуваги якбеззаперечний доказвчинення ТОВ«Екліпс Інвестбудь-якогоправопорушення підчас здійсненняфінансових операційлист Держфінмоніторингу(узагальненийматеріал)стосовно фінансовихоперацій,оскільки такийматеріал базуєтьсяна повідомленняхсуб`єктівпервинного моніторингу,що ґрунтуютьсяна критеріяхризику,визначених нимина власнийрозсуд,а підкритерії обов`язковоїфінансового моніторингупідпадає 90%фінансових операційпідприємств,жодна фінансоваоперація небула заблокованачи визнана протизаконною.

Стосовно відсутності ТОВ «Екліпс Інвест» за юридичною адресою, то адвокат ОСОБА_3 вказав, що із 10.03.2017 підприємство знаходилось за юридичною адресою, проте станом на сьогодні фактичною адресою підприємства є м.Луцьк, вул. Карпенка Карого, 3, і найближчим часом юридичну адресу буде змінено на фактичну.

Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як передбачено п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до чч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цьогоКодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Отже, виходячи з вимог ч.3 ст.170 КПК України арешт з цією метою накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, і не потребує, всупереч твердженням адовката ОСОБА_3 , наявності обґрунтованої підозри у вчиненні конкретного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, встановлення можливості спеціальноїконфіскації майнаабо визначеннярозміру шкоди,завданої кримінальнимправопорушеннямсаме ТОВ «Екліпс Інвест»,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою.

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним звернуту увагу на те, що посилання адвоката ОСОБА_3 на п.2 п.2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, згідно з яким арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, з огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру, є некоректним та таким, що не ґрунтується на вищевказаних положеннях чинного законодавства.

Згідно зч.10ст.170КПК Україниарешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна.Отже,твердження адвоката ОСОБА_9 ,щогрошовікошти убезготівковій форміна банківськомурахунку (безнайменування номіналівкупюр,їх серійнихномерів таінших родовихта індивідуальнихознак,властивих дляготівкових коштів),не підпадаютьпід визначенняречових доказівв кримінальномупровадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів, є такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві. Також є некоректними твердження адвоката ОСОБА_3 про те, що слідчим суддею не була врахована і не вказана в ухвалі кількість грошей на арештованих рахунках, оскільки, по-перше, така інформація є банківською таємницею, що не була відома слідчому судді, по-друге, сума таких коштів не є критеріями речових доказів в розумінні ст.98 КПК України.

Як передбачено ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Отже, чинним кримінальним процесуальним законодавством України, всупереч твердженням адвоката ОСОБА_3 , чітко встановлено, що арешт майна скасовується за клопотанням певного кола осіб, що унеможливлює встановлення заздалегідь визначеного строку дії такого арешту.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального провадження за №32019100000000483 від 01.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва у вказаному кримінальному провадженні 19.11.2019 (справа № 760/31592/19, провадження №1-кс/760/15541/19) накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Екліпс Інвест» в АТ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Сбербанк», ПАТ «Мегабанк» в частині видатку коштів (далі ухвала слідчого судді про арешт майна).

Не погоджуючись із цим рішенням слідчого судді, адвокатом ОСОБА_3 подано клопотання про скасування арешту майна з підстав його необґрунтованості.

Як передбачено ч.3 ст.370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу.

Поняття обґрунтованості судового рішення зазвичай охоплює два взаємодоповнюючі критерії: достовірність висновків суду про обставини, що покладені в основу рішення, і повноту дослідження судом всіх матеріалів справи.

Слідчим суддею встановлено, що під час постановлення ухвали про арешт слідчим суддею Солом`янського районного суду м.Києва всі матеріали справи було досліджено повно і, виходячи з цих матеріалів, були ухвалені достовірні на той час висновки про покладені в основу рішення обставини. Зокрема, слідчим суддею було встановлено факт взаємовідносини між ТОВ «Екліпс Інвест» та ТОВ «Бізнес-Груп, а саме, що директор/співзасновник ТОВ «Бізнес-Груп+» ОСОБА_10 вчиняв обготівкування коштів підприємства на загальну суму 11,97 млн. грн. через мережу банкоматів та кас банків, розташованих на території м. Києва, які надійшли з розрахункових рахунків, у т.ч. ТОВ «Екліпс Інвест», без відображення зазначених операцій у податковому обліку, внаслідок чого до державного бюджету не надійшли кошти у значних розмірах, та згідно з вимогами п.1 ч.3 ст.132 КПК України встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, така підозра, всупереч твердженням адвоката ОСОБА_3 , не дорівнює повідомленню про підозру конкретної особи. Ухвала слідчого судді про арешт майна ґрунтується на повному дослідженні судом всіх матеріалів справи, зокрема, протоколу огляду бази даних АІС «Податковий блок» від 14.11.2019, копії протоколу огляду узагальненого матеріалу Держфінмоніторингу, протоколу допиту ОСОБА_8 , постанови про визнання речовим доказом від 12.11.2019.

Також встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна подано з метою забезпечення збереження речових доказів, в матеріалах клопотання про арешт майна наявна постанова старшого слідчого дев`ятого СВРКП СУФР ГУДФСу м.Києві ОСОБА_4 від 12.11.2019 про визнання речовими доказами грошових коштів, які перебувають на рахунках ТОВ «Екліпс Інвест». Під час накладення арешту слідчий суддя дійшов висновку, що вказані грошові кошти відповідають критеріям речового доказу, а саме є грошима, набутими кримінально протиправним шляхом або отриманими юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Отже, твердження адвоката ОСОБА_3 про те, що в ухвалі слідчого судді відсутні відомості щодо правових підставдля арешту майна ТОВ «Екліпс Інвест», а також щодо визначення цього майна речовим доказом, не відповідають матеріалам кримінального провадження, в рамках якого подавалося клопотання про арешт майна.

Слідчим суддею, також всупереч твердженням адвоката ОСОБА_3 , проаналізовано розумність іспівмірність обмеженняправа власності у вигляді накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках рахунок ТОВ «Екліпс Інвест», а також наслідки арештумайна длятретіх осіб.Слідчим суддеювстановлено,що начас розглядуклопотання проарешт майнатаке обмеження права власності ТОВ «Екліпс Інвест» є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

На підставівикладеного,та керуючисьст.41Конституції України,ст.1Першого протоколудо Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод,ст.2,п.18ч.1ст.3,стст.9, 3, 170, 174, 303, 309, 370 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Екліпс Інвест», про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1