Рішення

від 21.01.2020 по справі 510/2197/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2197/19

Провадження № 2/510/337/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2020 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Черня В.Ф.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивачі на задоволенні позовних вимог наполягали, просили розглянути справу у їх відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2004р.; копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; копія рішення виконкому Долинської сільської ради Ренійського району № 33 від 16.04.2004р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 106073; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 908170; копія державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 562; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія заповіту ОСОБА_3 від 22.05.2007р.; копія довідки Долинської сільської ради від 30.10.2019р. № 1085; копія довідки Долинської сільської ради від 06.03.2019р. № 243; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки свартості Ѕ частини будинку та присадибної земельної ділянки; копія нормативно грошової оцінки земельної ділянки; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.10.2019р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . За життя йому належало: 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Долинської сільської ради № 19 від 18.03.2004р., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.04.2004р.; земельна ділянка площею 0,2081 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 106073; земельна ділянка площею 1,71 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 908170; земельна ділянка площею 0,40 га, на підставі державного акту зареєстрованого у Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 562.

Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядився належним йому майном, 22.05.2007 року залишив заповіт ім`я позивача - ОСОБА_1 , яким заповідав йому усе своє майно, яке йому буде належати та в чому б воно не полягало на день смерті. Тому, спадкоємство здійснюється за заповітом. Позивачка ОСОБА_2 , як вдова ОСОБА_3 має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого чоловіка, як непрацездатна особа, що підтверджується пенсійним посвідченням. У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Однак, на момент смерті ОСОБА_3 , позивачі мешкали разом із ним, про що свідчить довідка Долинської сільської ради від 30.10.2019р. № 1085. Пізніше, позивачі звернулися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, однак їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивачі фактично прийняли спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їх доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1225 ЦК України, яка передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Позивачка ОСОБА_2 має обов`язкову долю у спадщині, як непрацездатна особа. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину фактично, оскільки їх воля, як спадкоємців за заповітом, була виражена у їх діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили про відмову від неї.

Частиною 1 ст. 1278 Цивільного кодексу України встановлено рівність часток в спадщині кожного із спадкоємців, окрім випадків, коли спадкодавець, склавши заповіт, сам не розподілив спадщину між ними. Однак, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на її поділ, в зручних для себе частках, який відбувається виключно за їх взаємною згодою.

Позивачі між собою дійшли згоди щодо розподілу спадкового майна, а саме: позивач, ОСОБА_2 (вдова спадкодавця) успадковує після смерті чоловіка земельну площею 1,71 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 908170, а все інше спадкове майно успадковує позивач - ОСОБА_1 (син спадкодавця).

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі є суб`єктами набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

Ѕ частину житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,2081 га (кадастровий номер 5124180500:02:001:0165), розташована по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 106073;

земельну ділянку площею 0,40 га, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого у Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 562.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на:

земельну ділянку площею 1,71 га (кадастровий номер 5124180500:01:005:0444), розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 908170.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков