Справа № 522/15110/19
Провадження № 2/522/3257/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-сейл (02000, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11а, оф. 317), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми попередньої оплати, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-сейл , в якому просить стягнути з ТОВ МЕТАЛ-СЕЙЛ на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати у розмірі 39 720,00 грн., пеню у розмірі 1 109,98 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, щовона мала намір придбати у відповідача для особистих потреб побутівку будівельну. З цією метою 17 травня 2019 року вона, як покупець уклала з ТОВ «МЕТАЛ-СЕЙЛ» , як постачальником договір поставки № 214, за умовами якого, постачальник зобов`язується поставити товар відповідно до специфікації до даного договору (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку-фактури.
Відповідно до специфікації № 1 та складеного відповідачем рахунка на оплату № 234 від 17.05.2019 року між сторонами була узгоджена поставка товара - побутівки будівельної 6 м (на базі МК) № 138/1 (синя), загальною вартістю 39720 гривень.
21 травня 2019 року за її проханням, в її інтересах та за її рахунок, на підставі договору доручення, ОСОБА_2 сплатила рахунок на оплату № 234 від 17.05.2019 року. Таким чином, свої зобов`язання по оплаті повної вартості замовленого товара у розмірі 39720 грн. вона виконала, що підтверджується відповідною банківською квитанцією.
В обумовлений сторонами строк оплачений товар не був їй переданий. Будь-яких повідомлень від відповідача з цього приводу не надходило.
Після цього вона неодноразово зверталася до відповідача з вимогами про надання товару чи повернення сплачених грошових коштів. Однак, її вимоги залишилися без відповіді та реагування відповідача, що і змусило її звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Доказів поважності причин неявки до суду не надавав.
Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за наявності згоди позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи згідно з ст.ст. 280-281 ЦПК України .
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Враховуючи викладене, згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 17.05.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Метал-сейл укладено Договір поставки № 214, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов`язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку-фактури. Найменування, кількість та асортимент товару визначається специфікацією.
У п. 2.1. Договору сторони домовились, що вартість товару визначається постачальником в рахунку-фактурі та специфікації до даного договору.
Згідно підп. 3.1.1. п. 3.1. Договору товар має бути поставлений постачальником протягом 2 (двох) календарних днів з дня отримання передоплати.
За умовами п. 3.2. Договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту передачі товару безпосередньо покупцю або уповноваженому представнику покупця відповідно до накладної.
Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником покупця (п. 3.3. Договору).
У п. 4.1. Договору сторони погодили умови оплати вартості товару, а саме: 100% від загальної вартості товару, протягом трьох банківських днів з дати підписання специфікації до Договору; строк оплати товару, відмінний від зазначеного вище, узгоджується сторонами у додатку до договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 17.11.2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час дії договору (п. 9.1. Договору).
Відповідно до наявної у матеріалах справи Специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору) вартість товару з ПДВ становить 39 720,00 грн.
Відповідно до специфікації № 1 та складеного відповідачем рахунка на оплату № 234 від 17.05.2019 року між сторонами була узгоджена поставка товара - побутівки будівельної 6 м (на базі МК) № 138/1 (синя), загальною вартістю 39720 гривень, який відповідно до наявної у матеріалах справи квитанції №N1Е7Н3124М від 21.05.2019 року за проханням позивача, в її інтересах та за її рахунок, на підставі договору доручення, було оплачено ОСОБА_2 ..
В обумовлений сторонами строк оплачений товар не був переданий позивачу. Будь-яких повідомлень від відповідача з цього приводу не надходило.
Після цього позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогами про надання товару чи повернення сплачених грошових коштів. Однак, її вимоги залишилися без відповіді та реагування відповідача.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні норми ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Суд встановив факт перерахування позивачем на рахунок відповідача суми попередньої оплати вартості товару за Договором в розмірі 39720,00 грн., що підтверджується квитанцією №N1Е7Н3124М від 21.05.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, з урахуванням підп. 3.1.1. п. 3.1. Договору обов`язок відповідача з поставки обумовленого сторонами товару мав бути виконаний протягом 2 (двох) календарних днів з дня отримання передоплати, тобто у строк до 23.05.2019 включно.
Як вказує позивач, що не спростовано відповідачем належними засобам доказування, останнім, у добровільному порядку, взяті на себе зобов`язання з поставки обумовленого сторонами товару не виконано, доказів на підтвердження здійснення відповідачем поставки товару матеріали справи не містять.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2019 у справі № 909/524/18.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Оскільки невиконання зобов`язання відповідача за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів повернення суми передоплати вартості товару за Договором відповідачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 39720,00 грн суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими.
Крім того, за порушення строку поставки товару позивачем до стягнення з відповідача заявлено 1109,98 грн пені за період з 24.05.2019 року по 02.09.2019 року.
У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п. 6.2. Договору передбачено, що у випадку порушення постачальником строків поставки товару відповідно до п.п. 3.1.1. договору постачальник виплачує покупцю пеню, розраховану в розмірі 10% від суми, що підлягає до поставки, за кожен день прострочення в поставці, але не більше 50 %.
Таким чином, у названому пункті Договору сторони визначили забезпечення виконання зобов`язання з поставки товару у вигляді сплати неустойки та її розмір.
Частинами 3, 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу не спростовано.
Відповідно до вимог статей 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума попередньої оплати у розмірі 39 720,00 грн., пеня у розмірі 1 109,98 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн..
Керуючись ст.ст. 6, 11, 509, 546, 547, 548, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 626, 627, 628, 655, 663, 691, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 88, 137, 141, 206, 258, 259, 263-265, 267, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-сейл (02000, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11а, оф. 317), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми попередньої оплати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ (ідентифікаційний код 41336023, адреса: 02000, м.Київ, вул. Бориспільська, 11а, оф. 317) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму попередньої оплати у розмірі 39720 (тридцять дев`ять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ (ідентифікаційний код 41336023, адреса: 02000, м.Київ, вул. Бориспільська, 11а, оф. 317) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пеню у розмірі 1 109,98 (одна тисяча сто дев`ять) грн. 98 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ (ідентифікаційний код 41336023, адреса: 02000, м.Київ, вул. Бориспільська, 11а, оф. 317) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ (ідентифікаційний код 41336023, адреса: 02000, м.Київ, вул. Бориспільська, 11а, оф. 317) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: 06.02.20
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2020 |
Оприлюднено | 11.02.2020 |
Номер документу | 87484327 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Шенцева О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні