Ухвала
31 січня 2020 року
м. Київ
справа № 522/18019/18
провадження № 61-21744ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та на матір дитини ,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга з пропуском строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження судового рішення закінчився 07 листопада 2019 року, а касаційна скарга подана до Верховного Суду 13 листопада 2019 року.
У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з тим, що про ухвалу суду апеляційної інстанції особа, яка подала касаційну скаргу, дізналась з Єдиного державного реєстру судових рішень 29 жовтня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення зазначеного недоліку.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно було навести поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердивши їх належними доказами.
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , у якій він просить відкрити касаційне провадження, посилаючись на те, що жодного процесуального документа від суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не отримував, з текстом ухвали Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року ознайомився 29 жовтня 2019 року через Єдиний державний реєстр судових рішень.
Разом з тим, зазначені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 22 липня 2019 року було задоволено зазначений позов.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду у серпні 2019 року ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.
Зазначену ухвалу 10 вересня 2019 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень і оприлюднено там 12 вересня 2019 року.
З ухвали Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року вбачається, що копія ухвали Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року повернулась до суду апеляційної інстанції з відміткою поштового відділення адресат відсутній .
Згідно з частиною першою статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Тому ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто апелянту.
Зазначену ухвалу 08 жовтня 2019 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень і оприлюднено там 10 жовтня 2019 року.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України та від 14 жовтня 2003 року у справі Трух проти України вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Після звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, з серпня 2019 року, ОСОБА_2 рухом своєї апеляційної скарги не цікавився, що є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Таким чином, підстав, що перешкоджали б вчасно отримати копію ухвали суду апеляційної інстанції та подати касаційну скаргу, не наведено.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року та інших.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та на матір дитини, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2020 |
Оприлюднено | 11.02.2020 |
Номер документу | 87485152 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Мартєв Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні