Рішення

від 10.02.2020 по справі 904/5583/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5583/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув спір

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 165 200,00 грн. штрафу та 165 200,00 грн. пені

Представники:

від позивача Чередниченко А.В.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про 165 200,00 грн. штрафу та 165 200,00 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.09.2018 № 24-р/тк у справі № 143-26.13/93-17/22/05-03-5/17 в частині сплати штрафу за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Дніпропетровському територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Дніпропетровського територіального відділення Антимонопольного комітету України у встановлений ним строк.

У межах визначеного законом строку підготовчого провадження сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

29.11.2019 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/5583/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2019, про що постановлено ухвалу.

Ухвалою від 23.12.2019 господарським судом відкладено підготовче засідання до 20.01.2020.

Представник відповідача у підготовче засідання 20.01.2020 не з`явився, письмовий відзив на позов не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.01.2020 відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: 49070, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 88 А.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення з ухвалою суду від 23.12.2019, надіслане на адресу відповідача за № 4930010928976 згідно Витягу з ЄДР, тобто, за останньою відомою суду адресою, 16.01.2020 не вручено підприємством зв`язку під час доставки: інші причини, а отже, слід прийти до висновку, що відповідач відмовився від отримання надісланої на його адресу ухвали (а.с. 32-33).

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв`язку з чим господарський суд вважає можливим завершити підготовче провадження, призначивши справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 20.01.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 10.02.2020.

У судове засідання 10.02.2020 представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.

10.02.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини винесення рішення про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; строк сплати штрафу; наявність прострочення сплати штрафу.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: копія рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.09.2018 № 24-р/тк у справі № 143-26.13/93-17/22/05-03-5/17 (а.с. - 12-14); копія листа за № 143-29/02-12798 від 28.09.2018 (а.с - 15); копія поштового конверту з відміткою повертається, причина повернення - за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. - 16), копія газети Урядовий кур`єр (а.с. 17-18).

Рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 19.09.2018 № 24-р/тк у справі № 143-26.13/93-17/22/05-03-5/17 визнано, що Комунальне підприємство " Житлове господарство Центрального району " Дніпровської міської ради вчинило порушення, передбачені п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Дніпропетровському територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Дніпропетровського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.10.2016 № 2537/21/05-16 та від 13.12.2016 № 3377/21/05-16 у встановлений ним строк.

За вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції даним рішенням на відповідача накладено штрафи у розмірі 82 600,00 грн. та у розмірі 82 600,00 грн.

Позивач листом за № 143-29/02-12797 від 28.09.2018 надіслав відповідачу рішення від 19.09.2018 № 24-р/тк у справі № 143-26.13/93-17/22/05-03-5/17 для виконання. Дане рішення відповідач не отримав, у зв`язку з поверненням поштового відправлення на адресу позивача з відміткою повернуто - за закінченням встановленого строку зберігання .

За приписами частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

З метою повідомлення Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради про прийняте рішення 19.09.2018 № 24-р/тк у справі № 143-26.13/93-17/22/05-03-5/17 позивачем в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України Урядовий кур`єр від 25.06.2019 № 117(6480) була оприлюднена інформація на підставі абзацу 5 частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Таким чином, рішення №24-р/тк вважається врученим відповідачу 05.07.2019.

Отже, строк сплати штрафів, накладених рішенням №24-р/тк, закінчився 05.09.2019.

Однак, відповідачем не здійснено оплату штрафу, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення штрафу у загальному розмірі 165 200,00 грн.

Крім того, на підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 165 200,00 за період з 06.09.2019 по 12.11.2019.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з частини 3 статті 56 Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За приписами частини 8 статті 56 Закону протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Враховуючи положення частини 3 статті 56 Закону, строк сплати штрафу за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням на відповідача, закінчився 05.09.2019.

Доказів оплати відповідачем штрафу сторонами до матеріалів справи не надано.

Частиною 1 статті 60 Закону передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення, яким накладено штраф на відповідача, останнім не оскаржувалось.

Отже, суд вважає, що штраф у розмірі 165 200,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 165 200,00 грн. за період з 06.09.2019 по 12.11.2019.

При цьому позивач зазначає, що пеня за цей період становить 168 504,00 грн., однак, враховуючи частину 5 статті 56 Закону, заявлена сума пені складає 165 200,00 грн.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв`язку з чим пеня у розмірі 165 200,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

За приписами частини 7 статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно зі статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 22,25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 48, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради (49070, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 88 А; код ЄДРПОУ 21852055) в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 165 200,00 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч двісті гривень 00 коп.) та пеню у розмірі 165 200,00 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч двісті гривень 00 коп.) шляхом зарахування на рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA618999980000031114106026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради (49070, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 88 А; код ЄДРПОУ 21852055) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) 4 956,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 11.02.2020

Суддя І.Ф. Мельниченко