Рішення

від 10.02.2020 по справі 904/5699/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5699/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Трейд Компані", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Пак", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення передплати у розмірі 54 600 грн. 00 коп. за усною угодою про поставку товару

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-Трейд Компані" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 25.11.2019 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А Пак" сплачену позивачем передплату у розмірі 54 600 грн. 00 коп. за усною угодою сторін; витрати позивача зі сплати судового збору та вартості послуг адвоката покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами перемовин сторонами було досягнуто домовленості на поставку товару, у зв`язку із чим позивач отримав від відповідача електронною поштою рахунок на оплату від 05.09.2019 № 158 на суму 54 600 грн. 00 коп. На виконання досягнутих домовленостей позивач здійснив попередню оплату товару на суму 54 600 грн. 00 коп. Але в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач оплачений позивачем товар у строк не поставив, письмову претензію позивача від 08.10.2019 № 810/19 про повернення сплачених грошових коштів в сумі 54 600 грн. 00 коп. залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

28.12.2019 позивачем до суду подано докази на підтвердження понесення товариством витрат на послуги адвоката в сумі 3 500 грн. 00 коп.

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 09.12.2019 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

На адресу суду повернувся конверт з ухвалою від 09.10.2019, що направлялись на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку: Повернення. ТОВ А Пак по даній адресі не існує .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Більше того, суд наголошує, що за змістом ст. ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, невиконання вимог суду, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

встановив:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з досягненням сторонами згоди щодо поставки товару, встановлення факту здійсненням позивачем попередньої оплати, встановлення факту правомірності вимоги позивача про стягнення попередньої оплати товару.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-Трейд Компані" є виробником та постачальником матеріалів (гранул) рослинного походження знак товару ENERGY FROM NATURE .

05.09.2019 позивач, у зв`язку з господарською необхідністю, звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Пак" з пропозицією придбати у відповідача пакувальний матеріал - пакет поліетиленовий 0.07*350*500.

За твердженням позивача, після перемовин між сторонами досягнуто згоду про поставку відповідачем 20 000 одиниць товару протягом десяти робочих днів від дати оплати вартості товару позивачем. На підтвердження досягнутих домовленостей відповідачем направлено рахунок на оплату від 05.09.2019 № 158 на загальну суму 54 600 грн. 00 коп. з врахуванням ПДВ, який оплачений позивачем 06.09.2019, що підтверджується платіжним дорученням від 06.09.2019 № 889.

У зв`язку із тим, що в узгоджений сторонами строк відповідач поставку оплаченого позивачем товару не здійснив, останній звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Пак" із претензією від 08.10.2019 № 810/19, в якій вимагав повернути сплачені кошти у розмірі 54 600 грн. 00 коп. за непоставлений відповідачем товар.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на вказану вище вимогу не відреагував, товар не поставив, грошові кошти позивачу не повернув.

Таким чином на момент звернення позивача до господарського суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем складає 54 600 грн. 00 коп., що і є причиною виникнення спору.

На підтвердження обставин, викладених позивачем у позові, останнім надано до матеріалів справи такі докази:

- копію рахунку на оплату від 05.09.2019 № 158;

- копію платіжного доручення від 06.09.2019 № 889;

- копію претензії від 08.10.2019 № 810/09 та докази її направлення відповідачу;

- роздруківку листування між сторонами у Вайбері

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем або поставки товару позивачу сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дії сторін (надання продавцем рахунку на оплату товару, оплата товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант-Трейд Компані" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А Пак" (відповідач) укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звертався до відповідача з претензією від 08.10.2019 № 810/19 про повернення грошових коштів у сумі 54 600 грн. 00 коп. (а.с. 15-16).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк повернення передплати у розмірі 54 600 грн. 000 коп. на момент звернення до суду із даним позовом є таким, що настав.

Факт попередньої оплати за товар з боку позивача доводиться матеріалами справи.

Станом на час розгляду справи доказів поставки товару або повернення попередньої оплати у повному обсязі сторонами не надано.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 54 600 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Господарський суд не приймає в якості належного доказу на підтвердження домовленості між сторонами надану позивачем роздруківку листування з додатку-месенджеру Вайбер, оскільки з вказаної роздруківки неможливо встановити між представниками яких юридичних осіб ведуться перемовини.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов`язання перед позивачем з поставки оплаченого позивачем товару, чим порушив умови усної домовленості між сторонами та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 54 600 грн. 00 коп. вартості оплаченого позивачем, але не поставленого відповідачем товару - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні докази: договір про надання юридичних послуг від 12.09.2017 та додаткову угоду до нього від 22.11.2019 № 2, укладені між позивачем та адвокатом Очиченко Оленою Григорівною, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.12.2015 № 1967, копію ордеру від 22.11.2019 ХВ № 1320, копію платіжного доручення від 23.12.2019 № 1088 на суму 3 500 грн. 00 коп.

Дослідивши подані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 3 500 грн. 00 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А Пак" 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, Площа Героїв, буд. 12, код ЄДРПОУ 42118310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Трейд Компані" (61019, м. Харків, пр. Ново-Баварський, буд. 118-А, кімн. 12, код ЄДРПОУ 41579888) 54 600 грн. 00 коп. (п`ятдесят чотири тисячі шістсот грн. 00 коп.) передплати за товар, 1 921 грн. 00 коп. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору, 3 500 грн. 00 коп. (три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 10.02.2020

Суддя І.А. Рудь