Рішення

від 10.02.2020 по справі 136/2034/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2034/19

провадження № 2/136/604/19

РІШЕННЯ

іменем України

"10" лютого 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лукашівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом вчиненим 31.03.2009, відповідно до якого спадкодавець заповіла позивачеві усе належне їй майно. Позивач спадщину прийняла у порядку та строки визначені діючим законодавством, утім реалізувати свої спадкові права на майно, що увійшло до складу спадкової маси у вигляді житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , позбавлена можливості, оскільки вказаний об`єкт нерухомості мав статус колгоспного двору, тобто є об`єктом спільної сумісної власності, отож нотаріус не може визначити, яка його частка належала спадкодавцеві, що послугувало підставою звернення до суду.

У визначений судом строк відповідач не подав до суду відзиву на позов, утім сільським головою подано заяву про визнання позову, відповідно до якої він не заперечував обставини викладені позивачем у позові, просив про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з`явились, представник надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 13.11.2019 було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлих спадкодавців.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лукашова Липовецького району, померла ОСОБА_2 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи, що була витребувана судом встановлено, що спадщина відкрилась після смерті ОСОБА_2 за заповітом вчиненим спадкодавцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого остання заповіла усе належне їй майно своїй дочці ОСОБА_1 . Вказаний заповіт був посвідчений секретарем Лукашівської сільської ради Липовецького району Вінницької області 31.03.2009 та зареєстрований в реєстрі за №8. За життя спадкодавця заповіт не змінено та не скасовано за відомостями органу місцевого самоврядування. Позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, в порядку та строки визначені діючим законодавством спадщину прийняла, подавши в межах визначеного законодавцем строку заяву відповідного змісту. Інші спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку на спадкове майно, за наявності заповіту, від спадкових прав відмовились, подавши заяви.

Встановлені судом обставини підтверджують, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла, отож вона їй належить.

Постановою приватного нотаріуса Кобзар С.В. Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області від 21.10.2019, позивачеві відмовлено у видачі на її ім`я нотаріального акту, оскільки житловий будинок, що увійшов до складу спадкової маси належить до колгоспного двору, а тому належить його членам на праві спільної сумісної власності, отож встановити, яка частка зазначеного будинку належить спадкодавцю не представляється нотаріусу можливим.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р., майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121, 123 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р. володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2005 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння (а.с.12) житловий будинок в АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору, головою якого зазначено ОСОБА_3 .

Станом на 15.04.1991 згідно із записами погосподарських книг Лукашівської сільської ради особовий рахунок № НОМЕР_2 , головою двору за АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 ; членом колгоспного двору - ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 . Після його смерті відкрилась спадщина.

За відомостями нотаріальних установ, які надані на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2019 встановлено, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 не заводилась.

Із відомостей органу місцевого самоврядування, які відображені у довідках від 21.10.2019 за №973, 976, 977 (а.с.13-17) встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 з ним в житловому будинку за АДРЕСА_1 була зареєстрована та постійно проживала його дружина ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла фактично після смерті чоловіка шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном в силу законодавства на час відкриття спадщини.

Зібрані у справі докази підтверджують, що спірний об`єкт нерухомості належав двом особам у рівних частках, тобто по Ѕ кожному ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а після смерті чоловіка остання стала одноосібним власником об`єкта нерухомості. Позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняла, у тому числі у вигляді житлового будинку, що є предметом спору, інші спадкоємці від такого свого права відмовились. Утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач позбавлена можливості за вказаних вище обставин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є очевидною, а обраний ним спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Відповідно доч.1ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Лукашівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце проживання: с. Лукашова, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22534, ЄДРПОУ - 04329079) про визнання права власності по спадщині за заповітом на житловий будинок, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , (загальна площа житлового будинку 61, 8 кв.м., житлова 24, 7 кв.м.) у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при пред`явленні позову згідно квитанції №8 від 07.11.2019, що становить 384, 20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницької апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко