Рішення

від 10.02.2020 по справі 136/1977/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1977/19

провадження № 2/136/589/19

РІШЕННЯ

іменем України

"10" лютого 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок по спадщині за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом вчиненим 08.06.2006, відповідно до якого остання заповіла йому все належне їй майно, у тому числі житловий будинок із погосподарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Позивач спадщину прийняв шляхом визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини за рішенням суду. Інші спадкоємці відсутні, утім постановою державного нотаріуса позивачеві було відмовлено у видачі на його ім`я нотаріального акту на вищевказане майно, оскільки об`єкт нерухомості належав до суспільної групи колгоспний двір, тому з`ясувати, яка частка належала спадкодавцеві нотаріусу не представилось за можливе, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідачем не було надано до суду, утім сільський голова надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, не заперечував щодо задоволення позову, а розгляд справи просив проводити за відсутності їх представника.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 11.11.2019 було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, утім просили про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у заявленому обсязі .

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення , тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина.

Згідно із інформацією із нотаріальних установ спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась за заповітом вчиненим 08.06.2006, відповідно до якого остання заповіла усе належне їй майно позивачеві. Позивач спадщину прийняв після визначення йому за рішенням Липовецького районного суду додаткового строку для прийняття спадщини. Інші спадкоємці за наявності заповіту, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.

Із відомостей Росошанської сільської ради Липовецького району від 10.07.2019 за №284 встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_2 , інших осіб, які постійно проживали з нею не встановлено.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами вказують на те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняв, отож вона йому належить.

Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної установи від 13.06.2019 позивачеві було відмовлено у видачі на його ім`я нотаріального акту на житловий будинок, що є предметом даного спору, оскільки він належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого була ОСОБА_2 , утім визначити яка частка належала спадкодавцеві нотаріусу не представилось за можливе встановити.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р., майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121 , 123 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р. володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2005 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно із Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння №230 від 02.06.1988 (а.с.11), житловий будинок по АДРЕСА_3 , належить до суспільної групи колгоспний двір, головою якого зазначено ОСОБА_2 .

Із відомостей органу місцевого самоврядування, які відображені у довідці від 10.07.2019 за №284 встановлено, що станом на 15.04.1991 головою колгоспного двору вищевказаного житлового будинку була ОСОБА_2 , тобто остання була одноосібним власником нерухомості.

Зібрані у справі докази підтверджують, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , утім оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку на житловий будинок, що увійшов до складу спадкової маси позбавлений можливості за обставин незалежних від його волі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача очевидною, а обраний спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Відповідно до ст..142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору , сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: с. Росоша, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22542, ЄДРПОУ - 04329139) про визнання права власності на житловий будинок по спадщині за заповітом, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок - „А» (загальною площею - 134,1 кв.м., житловою площею 86,1 кв.м.) з усіма господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при пред`явленні позову згідно квитанції №4 від 28.10.2019 у розмірі 384, 20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко