Рішення

від 29.01.2020 по справі 361/5648/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5648/19

Провадження № 2/361/669/20

29.01.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 січня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Гетьманський Бровари про визнання договору про сплату пайових внесків недійсним,

установив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Гетьманський Бровари про визнання договору про сплату пайових внесків недійсним.

Позивач в своїй позовній заяві зазначала, що17 травня 2018 року між нею та ЖБК Гетьманський Бровари в особі Кушкового Віктора Сергійовича був укладений договір №215/2 про сплату пайових внесків.

Відповідно до умов п. 2.1. вказаного договору, відповідач за рахунок пайових внесків учасника позивача та пайових внесків інших учасників зобов`язується організувати (здійснити) будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210600000:00:021:0502, здати його в експлуатацію, передати учаснику позивачу приміщення та всі документи, необхідні для реєстрації права власності.

Відповідно до умов п.2.2. договору, приміщенням є: квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до умов п. 3.1. договору, вартість будівництва одного квадратного метру приміщення є сталою та складає 12638 (дванадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 00 коп. А отже, вартість квартири становить 45,64 кв.м. х 12638 грн., що становить 573375 (п`ятсот сімдесят три тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 32 коп.

Згідно додатку №1 до договору про графік платежів, позивачем було сплачено пайові внески: при підписанні основного договору перший внесок було сплачено 18.05.2018 р. в сумі 316000,00 грн., та до 16.06.2018 р. було сплачено 13035,32 грн., а в подальшому щомісяця повинно було сплачуватись по 12860,00 грн., протягом 19 місяців.

Відповідно до графіку платежів, між позивачем та ЖБК Гетьманський Бровари до 15.10.2018 р. було перераховано відповідачу внески на загальну суму 380475,32 грн.

У зв`язку з призупиненням будівельних робіт у листопаді 2018 року, позивач звернулась із заявою до ЖБК Гетьманський Бровари про скасування домовленості в частині графіку платежів до моменту відновлення будівництва.

Відповідач, на момент укладання з нею договору, не мав необхідних документів на право власності чи право оренди земельної ділянки, на якій було розпочато будівництво, не мав проекту будівництва з позитивним висновком експертної організації, не мав дозволу чи декларацію на початок будівельних робіт, тощо.

Підписуючи договір, вона повністю покладалась на роз`яснення працівника відповідача, була впевнена, що відповідач має всі дозвільні документи й почала згідно договору сплачувати йому пайові внески.

Вважає, що договір було укладено під впливом обману з боку відповідача, дії якого підпадають під заборону, зазначену в пункті 2 статті 19 Закону України Про захист прав споживачів про введення споживача в оману.

Діяльність відповідача була спрямована на незаконне отримання від асоційованих членів кооперативу пайових внесків. Будівництво було розпочато незаконно в 2017 році й непоновлене на теперішній час.

Вважає, що умови договору № 215/2 від 17 травня 2018 року щодо зобов`язань та відповідальності ЖБК є несправедливими та обмежують її права, оскільки у договорі практично відсутні умови відповідальності за невиконання зобов`язань з боку ЖБК.

Деякі асоційовані члени кооперативу, в тому числі і вона, звернулись до правоохоронних органів. За викладеними фактами Броварським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками кримінального правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України. Позивача в рамках вказаного кримінального правопорушення визнано потерпілою.

Укладання договору, умови взаємовідносин є виключною компетенцією сторін, але вони не повинні суперечити чинному законодавству.

Права і обов`язки сторін у договорі викладені нечітко, деякі істотні питання правовідносин сторін залишились нерегульованими. У договорі відсутні підстави настання відповідальності у випадку порушення ними договірних зобов`язань, занижено розмір компенсації, що тим самим обмежує її інтереси. Крім того, договір укладено таким чином, що виключається застосування Закону України Про захист прав споживачів .

У договорі не існує жодної гарантії, що кошти будуть затрачені саме на будівництво її квартири, а не на задоволення інших потреб кооперативу чи окремих його членів.

Юридична суть договору між нею та відповідачем така, що покупець є інвестором будівництва будинку і своєї квартири в першу чергу. А тому цей договір про сплату пайових внесків є нічим іншим як інвестиційним договором.

Таким чином, позивач та ЖБК Гетьманський Бровари уклали одну угоду, а насправді мали мету та поставлену ціль - іншу. До такого договору повинні бути застосовані норми ЗУ Про інвестиційну діяльність . Крім того, обраний відповідачем спосіб залучення коштів прямо заборонений законом. Такий договір може бути визнаний судом недійсним.

Крім того, згідно пункту 5 договору, квартира передається їй без оформлення на ЖБК.

Фактично має місце пряма передача майна від забудовника покупцю, який і стає первинним власником квартири. Ця умова суперечить цивільному законодавству, а саме статті 384 Цивільного кодексу України. Договір з такою умовою є незаконним. Тобто, формально укладено одну угоду, але по суті юридичні наслідки настають зовсім інші.

Крім того, згідно договору, де майно безпосередньо передається покупцеві, створюється ситуація, коли покупець купує пай, а квартира йому надається безоплатно. Тобто, вважається, що квартира - це дохід фізичної особи, а всі доходи, набуті фізичною особою, підлягають оподаткуванню й спричиняє особі додаткових витрат.

У договорі не передбачено компенсацію члену кооперативу, який сплатив повну вартість об`єкта, за неотримання у встановлений договором строк правовстановлюючих документів на житло.

У додатках 2,3 до договору №215/2 надані викопіювання та план квартири АДРЕСА_3 , не зазначено конкретну адресу з номером будинку. У самому договорі не вказано конкретне приміщення, його родові ознаки, яке повинно перейти у власність позивачу.

У договорі відсутні умови і етапи побудови будинку, що виключає можливість контролю з її боку за якістю виконання робіт, що передбачено пунктом 7.2.3. договору.

Згідно пункту 7.4.3. договору, орієнтований термін закінчення будівництва вказано четвертий квартал 2019 року . Тобто, в договорі відсутній конкретний строк виконання зобов`язань з боку кооперативу.

В такому випадку незрозуміло, яким чином кооператив має нести відповідальність за порушення строків закінчення будівництва згідно пункту 8.2.1. договору. По суті така відповідальність відсутня.

У договорі, окрім пункту 8.2.1., відсутні будь-які інші умови відповідальності ЖБК.

Таким чином, позивач був введений представником відповідача в оману щодо характеру сплачених платежів, вищевказаний договір був укладений з порушенням вимог Закону України Про захист прав споживачів , містять несправедливі умови та ознаки нечесної підприємницької діяльності, що є підставами для визнання його недійсними.

Обставини, в яких позивач опинилась, мають негативний вплив на її психологічний стан, так як вона багато нервує з приводу необхідності подальшого доведення неправомірних дій відповідача та відсутності бажання відповідача урегулювати спір без звернення до суду.

Посилаючись на викладене, з врахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила суд визнати договір №215/2 про сплату пайових внесків до Житлово-будівельного кооперативу Гетьманський Бровари від 17 травня 2018 року недійсним; стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Гетьманський Бровари на користь ОСОБА_1 пайові внески в сумі 380475,32 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання представник відповідача ЖБК Гетьманський Бровари не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлялося належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті Броварського міськрайонного суду Київської області https://br.ko.court.gov.ua .

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про захист прав споживачів від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ з подальшими змінами (надалі - Закон №1023-ХІІ) за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону №1023-ХІІ передбачено визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону №1023-ХІІ, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Судом встановлено, що 17 травня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та Житлово-будівельним кооперативом Гетьманський Бровари в особі Кушкового Віктора Сергійовича був укладений договір №215/2 про сплату пайових внесків (а.с.7-14).

Відповідно до умов п. 2.1. вказаного договору, відповідач ЖБК Гетьманський Бровари за рахунок пайових внесків учасника позивача ОСОБА_1 та пайових внесків інших учасників зобов`язується організувати (здійснити) будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210600000:00:021:0502, здати його в експлуатацію, передати учаснику позивачу приміщення та всі документи, необхідні для реєстрації права власності.

Відповідно до умов п.2.2. договору, приміщенням є: квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до умов п. 3.1. договору, вартість будівництва одного квадратного метру приміщення є сталою та складає 12638 (дванадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 00 коп. А отже, вартість квартири становить 45,64 кв.м. х 12638 грн., що становить 573375 (п`ятсот сімдесят три тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 32 коп.

Згідно додатку №1 до договору про графік платежів, позивачем було сплачено пайові внески: при підписання основного договору перший внесок було сплачено 18.05.2018 р. в сумі 316000,00 грн., та до 16.06.2018 р. було сплачено 13035,32 грн., а в подальшому щомісяця - по 12860,00 грн., всього на суму 380475,32 грн. (а.с.34).

У зв`язку з призупиненням будівельних робіт у листопаді 2018 року, позивач звернулась із заявою до відповідача ЖБК Гетьманський Бровари про скасування домовленості в частині графіку платежів до моменту відновлення будівництва (а.с.20).

Відповідач, на момент укладання з позивачем договору, не мав необхідних документів на право власності чи право оренди земельної ділянки, на якій було розпочато будівництво, не мав проекту будівництва з позитивним висновком експертної організації, не мав дозволу чи декларацію на початок будівельних робіт, тощо.

Підписуючи договір, позивач ОСОБА_1 повністю покладалась на роз`яснення працівника відповідача, була впевнена, що відповідач має всі дозвільні документи й почала згідно договору сплачувати йому пайові внески.

З матеріалів справи судом встановлено, що права і обов`язки сторін у договорі викладені нечітко, деякі істотні питання правовідносин сторін залишились нерегульованими. У договорі відсутні підстави настання відповідальності у випадку порушення ними договірних зобов`язань, занижено розмір компенсації, що тим самим обмежує її інтереси. Крім того, договір укладено таким чином, що виключається застосування Закону України Про захист прав споживачів .

У договорі немає жодної гарантії, що кошти будуть затрачені саме на будівництво квартири позивача, а не на задоволення інших потреб кооперативу чи окремих його членів.

Юридична суть договору між позивачем та відповідачем така, що покупець є інвестором будівництва будинку і своєї квартири в першу чергу. А тому цей договір про сплату пайових внесків є інвестиційним договором.

Таким чином, позивач та відповідач, уклали одну угоду, до якого повинні бути застосовані норми ЗУ Про інвестиційну діяльність . Крім того, згідно пункту 5 договору квартира передається позивачу без оформлення на ЖБК.

Фактично має місце пряма передача майна від забудовника покупцю, який і стає первинним власником квартири. Ця умова суперечить цивільному законодавству, а саме статті 384 Цивільного кодексу України. Договір з такою умовою є незаконним. Тобто, формально укладено одну угоду, але по суті, юридичні наслідки настають зовсім інші.

У договорі не передбачено компенсацію члену кооперативу, який сплатив повну вартість об`єкта, за неотримання у встановлений договором строк правовстановлюючих документів на житло.

У додатках 2, 3 до договору №215/2 надані викопіювання та план квартири АДРЕСА_3 , не зазначено конкретну адресу з номером будинку. У самому договорі не вказано конкретне приміщення, його родові ознаки, яке повинно перейти у власність позивачу.

У договорі відсутні умови і етапи побудови будинку, що виключає можливість контролю з боку позивача за якістю виконання робіт, що передбачено пунктом 7.2.3. договору.

Згідно пункту 7.4.3. договору, орієнтований термін закінчення будівництва вказано четвертий квартал 2019 року . Тобто, в договорі відсутній конкретний строк виконання зобов`язань з боку кооперативу.

В такому випадку незрозуміло, яким чином кооператив має нести відповідальність за порушення строків закінчення будівництва згідно пункту 8.2.1. договору. По суті така відповідальність відсутня.

У договорі, окрім пункту 8.2.1., відсутні будь-які інші умови відповідальності ЖБК.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону №1023-ХІІ, підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна дія здійснення свідомого вибору.

Згідно до ч. 6 ст. 19 Закону №1023-ХІІ, правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачу надано право обрання способу захисту свого права шляхом звернення до суду, при цьому у відповідності до частини 2 зазначеної статті при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Постановою Пленуму Верховного суду України про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З урахуванням тяжкості душевних та моральних страждань позивача ОСОБА_1 , до яких призвели дії відповідача ЖБК Гетьманський Бровари , суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму у рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, визнання недійсним договору №215/2 про сплату пайових внесків до ЖБК Гетьманський Бровари від 17 травня 2018 року та стягнення з ЖБК Гетьманський Бровари на користь ОСОБА_1 пайові внески в сумі 380475,32 гривень та завданої моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, таким чином суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 4573,15 грн. (3804,75 грн. - 1% від суми стягнутої матеріальної шкоди, 768,40 грн. - задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди).

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про захист прав споживачів , ст.ст. 215, 627, 638 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 350, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір №215/2 про сплату пайових внесків до Житлово-будівельного кооперативу Гетьманський Бровари від 17 травня 2018 року.

Стягнути із Житлово-будівельного кооперативу Гетьманський Бровари (код ЄДРПОУ 41337781, р/р НОМЕР_1 в АТ КБ ПриватБанк , МФО 300711) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , грошові кошти розмірі 380475 (триста вісімдесят тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн. 32 коп.

Стягнути із Житлово-будівельного кооперативу Гетьманський Бровари (код ЄДРПОУ 41337781, р/р НОМЕР_1 в АТ КБ ПриватБанк , МФО 300711) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути із Житлово-будівельного кооперативу Гетьманський Бровари (код ЄДРПОУ 41337781, р/р НОМЕР_3 в АТ КБ ПриватБанк , МФО 300711) на користь держави судовий збір в розмірі 4573 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят три) грн. 15 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. С. Сердинський