Рішення

від 16.01.2020 по справі 160/6181/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Справа № 160/6181/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СГ Агро - Груп до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю СГ Агро - Груп до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.06.2019 №0102075352.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, яке, на дату нарахування штрафної санкції, не набуло статусу узгодженого, оскільки податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, зобов`язано відповідача надати суду докази по справі.

Від відповідача 09.08.2019 до суду надано відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив на позов містить загальні посилання на норми податкового законодавства. Крім того, відповідач у відзиві посилається на положення п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), застосування якого можливе виключно при наявності у платника податків податкового боргу, проте в порушення частини 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів наявності у позивача податкового боргу.

Також, відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов`язання саме 16.05.2018 та 08.05.2018, як зазначено в акті перевірки.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів, витребуваних ухвалою від 05.07.2019, суд, ухвалою від 09.08.2019 провадження у справі зупинив у зв`язку із повторним витребуванням від відповідача доказів та письмових пояснень.

До суду від відповідача 17.10.2019 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, проте, останнім вимоги ухвали суду від 09.08.2019 в частині надання копії інтегрованої картки платника, як доказу наявності у позивача податкового боргу, не виконано.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 поновлено провадження у справі №160/6181/19 та здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження при розгляді справи №160/6181/19 та втретє зобов`язано відповідача надати суду витребувані документи. Підготовче засідання призначено на 14.11.2019.

В підготовче засідання 14.11.2019 з`явився представник відповідача. Розгляд справи відкладено на 26.11.2019.

Позивачем 25.11.2019 до суду надано клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче судове засідання 26.11.2019 сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено за клопотанням позивача на 12.12.2019.

В підготовче судове засідання 12.12.2019 з`явились представник позивача та відповідача. Підготовче засідання відкладено на 09.01.2020 для підготовки представником позивача пояснень.

Представником позивача 12.12.2019 надано клопотання про продовження підготовчого судового засідання на 30 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/6181/19 на 30 днів.

В підготовче судове засідання 09.01.2020 з`явились представник позивача та відповідача. Підготовче засідання відкладено на 16.01.2020, для підготовки заперечень відповідача на пояснення позивача.

До суду від відповідача 16.01.2020 подано заяву, в якій зазначено, що у зв`язку з відсутністю у представника відповідача будь-яких додаткових пояснень, крім тих, що визначені в акті перевірки, останній просить вирішити питання про закриття підготовчого провадження без його участі та розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Представник позивача не заперечував щодо розгляду справи без участі відповідача та закриття підготовчого судового засідання.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За наведеного вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Дніпропетровській області 17.05.2019 проведено камеральну перевірку ТОВ СГ Агро-Груп з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік, за результатами якої складено Акт перевірки №27560/04-36-53-52/39011360, яким встановлено несвоєчасність сплати грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2018 №0091281306.

Встановлені порушення мали наслідком прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми Ш від 04.06.2019 №0102075352 про застосування штрафу (20%) у розмірі 2957,57 грн., яке є предметом оскарження в даному адміністративному процесі.

З Акту перевірки вбачається, що підставою для застосування штрафних санкцій стала, на думку відповідача, несвоєчасна сплата позивачем грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2018 №0091281306.

Так, контролюючим органом визначено граничний строк сплати грошового зобов`язання - 30.03.2018. Фактична дата сплати, як зазначено в акті перевірки - 16.05.2018 (3026,55 грн. та 7811,30 грн.) та 08.05.2018 (677,90 грн. та 3272,10 грн.). Контролюючим органом розраховано кількість днів затримки сплати - 47 та 39 днів відповідно та застосовано штрафну санкцію в розмірі 20% - 2957,57 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення-рішення від 05.03.2018 №0091281306 (несвоєчасність сплати якого встановлена актом перевірки від 17.05.2019) на загальну суму 28887,86 грн. оскаржувалось платником податків в судовому порядку.

Так, 27.03.2018 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування, зокрема, податкового повідомлення-рішення від 05.03.2018 №0091281306. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 відкрито провадження у справі №804/2227/18. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2018 (яке отримано контролюючим органом 21.06.2018) в задоволенні позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2018 (отримано контролюючим органом 03.01.2019) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, в період судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.03.2018 №0091281306, грошове зобов`язання вважалось неузгодженим.

Проте, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії інтегрованої картки платника позивача за кодом - ПДФО та зафіксовано актом перевірки від 17.05.2019, контролюючим органом 16.05.2018 (грошові кошти в розмірі 3026,55 грн. та 7811,30 грн.) та 08.05.2018 (грошові кошти в розмірі 677,90 грн. 3272,10 грн.) проведено погашення грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням рішенням від 05.03.2018 №0091281306, яке станом на 16.05.2018 та 08.05.2018 не набуло статусу узгодженого.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд звертає увагу, що визначальною ознакою застосування штрафної санкції відповідно до статті 126 ПК України є факт наявності саме узгодженого грошового зобов`язання. В разі, якщо грошове зобов`язання не було узгодженим, у контролюючого органу відсутні правові підставі застосування статті 126 ПК України.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату саме узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн., що підтверджуються оригіналом платіжного доручення від 01.07.2019 №1659.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СГ Агро - Груп до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш від 04.06.2019 №0102075352.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СГ Агро - Груп судовий збір у розмірі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська