Рішення

від 07.02.2020 по справі 160/12116/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року Справа № 160/12116/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ваша Стеля" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

02.12.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ваша Стеля" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- скасувати постанову, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області В. Катченко за №ДН-940/1510/НП/АВ/ІП-ФС/267 від 26.03.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн., визнавши її протиправною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважаючи її протиправною, з огляду на наступне:

- у державних інспекторів з питань праці були відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування;

- акт та припис було направлено позивачу майже через 2 місяці після складання вказаних акту та припису;

- вимогою про надання документів №ДН-940/1510/ПД від 19.02.2019 року на директора ТОВ Ваша Стеля Бабича М.Ю. не покладався обов`язок надання графіків щорічних відпусток, а тому відсутність у відповідача документів, які не були витребувані у позивача не можуть бути підставою для притягнення ТОВ Ваша Стеля до відповідальності за порушення вимог ч.ч. 4, 5 ст. 79 КЗпП України, та накладання штрафу Держпрацею відповідно;

- Т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у оскаржуваній постанові зазначає про незабезпечення роботодавцем достовірного обліку відпрацьованого часу, а саме, в табелі обліку робочого часу за квітень 2018 рік працівники ОСОБА_1 та Плужник- ОСОБА_2 відпрацювали 152 години, із зазначенням 19 днів. Співвідношення відпрацьованих годин та днів при п`ятиденному робочому тижні не відповідає відпрацьованим дням вищезазначеними працівниками, чим порушено вимогу ч. 2 ст. 30 ЗУ Про оплату праці . Даний факт спростовується долученими до даного позову письмовими поясненнями вищезазначених працівників та додаткові табелі обліку робочого часу за квітень 2018 р., серпень 2018 р.;

- жоден із співробітників ТОВ Ваша Стеля не працював у вихідний день та понаднормово.

На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.12.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому ГУ Держпраці у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке:

- відповідачем було своєчасно направлено припис та акт перевірки, що підтверджується фіскальним чеком та описом поштового відправлення;

- допущення технічної помилки при складанні табелів обліку робочого часу за квітень 2018 року відносно працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не є підставою для звільнення від відповідальності, що передбачена ч.2 ст. 265 КЗпП України;

- рішення про розгляд справи про накладення штрафу було направлено у день винесення 13.03.2019 року, що підтверджується конвертом з описом вкладення.

28.12.2019 року від представника відповідача повторно надійшов відзив на позов з викладенням правової позиції, аналогічної викладеній у попередньому відзиві від 27.12.2019 року.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.02.2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено наказ Про призначення інспекційного відвідування №179-І, відповідно до якого у період з 19.02.2019 року по 20.02.2019 року призначено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ТОВ Ваша Стеля за юридичною адресою: 50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, буд. 74, фактичні адреси: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 17; 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Більшовицька, буд. 56б, код ЄДРПОУ 38255222.

Підставою для призначення перевірки є звернення працівників вхід. №М-156 від 05.02.2019 року, вхід. №П-154 від 05.02.2019 року щодо порушення стосовно них законодавства про працю.

У зв`язку з відсутністю необхідних документів для проведення інспекційного відвідування, відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 19.02.2019 року №ДН-940/1510/НП та 19.02.2019 року направлено позивачу вимогу про надання документів №ДН-940/1510/ПД.

28.02.2019 року наказом №244-Іпо поновлено інспекційне відвідування.

У період з 19.02.2019 року по 04.03.2019 року працівниками ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування ТОВ Ваша Стеля , за результатами якого складено акт від 04.03.2019 року №ДН-940/1510/НП/АВ.

Актом інспекційного відвідування від 04.03.2019 року №ДН-940/1510/НП/АВ встановлені порушення:

- постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , а саме: ОСОБА_4 працює у ТОВ Ваша Стеля з 25.06.2018 відповідно до наказу № 2506-к, повідомлення надано до територіального органу Державної фіскальної служби того ж дня 25.06.2018 року; ОСОБА_5 працює у ТОВ Ваша Стеля з 06.11.2018 відповідно до наказу № 0611-к1, повідомлення надано до територіального органу Державної фіскальної служби того ж дня 06.11.2018 року; ОСОБА_6 працює у ТОВ Ваша Стеля з 07.11.2018 року відповідно до наказу №0711-к1, повідомлення надано до територіального органу Державної фіскальної служби того ж дня 07.11.2018 року; ОСОБА_7 працює у ТОВ Ваша Стеля з 27.12.2018 відповідно до наказу № 2712-кІ, повідомлення надано до територіального органу Державної фіскальної служби того ж дня 27.12.2018 року;

- ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці роботодавцем не забезпечено достовірний облік відпрацьованого часу, а саме у табелі обліку робочого часу за квітень 2018 року працівники ОСОБА_1 та Плужник- ОСОБА_2 відпрацювали 152 години, із зазначенням 19 днів. Співвідношення відпрацьованих годин та днів при п`ятиденному робочому тижні не відповідає відпрацьованим дням вищевказаними працівниками;

- ч.ч.4,5 ст. 79 КЗпП України, а саме в ході інспекційного відвідування не були надані графіки щорічних відпусток.

05.03.2019 року на підставі акту інспекційного відвідування складено припис про усунення виявлених порушень №ДН-940/1510/НП/АВ/П, яким зобов`язано ТОВ Ваша Стеля у строк до 14.03.2019 року усунути виявлені порушення.

26.03.2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено оскаржувану постанову №ДН-940/1510/НП/АВ/ІП-ФС/267 про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

26.04.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку № 295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Підставою для проведення перевірки стали звернення працівників вхід. №М-156 від 05.02.2019 року, вхід. №П-154 від 05.02.2019 року щодо порушення стосовно них законодавства про працю.

Стосовно твердження позивача про те, що особи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не працювали у ТОВ Ваша Стеля , а тому їх звернення не може бути підставою для проведення перевірки, суд зазначає про необґрунтованість вказаних доводів позивача, оскільки для здійснення перевірки факту роботи вказаних осіб у позивача необхідно провести перевірку.

Оскільки вказані особи могли бути офіційно не оформлені та не обізнані щодо своїх прав, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області правомірно було винесено наказ від 13.02.2019 року №179-І Про призначення інспекційного відвідування .

З огляду на викладене, судом встановлено наявність правових підстав для проведення інспекційного відвідування.

Також, суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 26.04.2017 року № 295, визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі №826/8917/17.

Станом на час здійснення інспекційного відвідування постанова № 295 була чинною, а отже підлягає застосуванню до аналізованих правовідносин.

Відповідно до п.23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пункт 30 Порядку №295 передбачає, що припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що припис є самостійним рішенням територіального органу Держпраці, яке може бути оскаржено до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці або до суду.

Відтак, у випадку незгоди з його прийняттям або порушенням, на думку позивача, процедури прийняття припису, позивач не позбавлений права звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису.

Судом не встановлено оскарження позивачем припису від 05.03.2019 року №ДН-940/1510/НП/АВ/П, у зв`язку з незгодою зі строками його надіслання.

У справі, що розглядається, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування постанови №ДН-940/1510/НП/АВ/ІП-ФС/267 від 26.03.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.

Отже, в межах заявлених позовних вимог, суд не наділений повноваженнями надавати правову оцінку процедурі прийняття та надіслання іншого рішення відповідача, яке не заявлено до розгляду у цій справі, а тому твердження про несвоєчасність надіслання припису не підлягають розгляду судом.

Стосовно тверджень позивача про несвоєчасність надіслання акту перевірки та рішення про розгляд справи про накладення штрафу від 13.03.2019 року, то суд зазначає, що до матеріалів справи долучені фіскальні чеки, описи вкладення та конверти, якими підтверджено факт своєчасного надіслання вказаних документів на адресу позивача.

Частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України (надалі - КзпП України) регламентовано, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно із частиною 1 статті 21 КзпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 КзпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно частини 3 статті 24 КзпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Аналіз наведеної норми свідчить, що повідомлення можна подати у день прийняття працівника на роботу (день видачі наказу), однак за умови, що до роботи працівник ще не приступив.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працює у ТОВ Ваша Стеля з 25.06.2018 відповідно до наказу № 2506-к, повідомлення надано до територіального органу Державної фіскальної служби того ж дня 25.06.2018 року; ОСОБА_5 працює у ТОВ Ваша Стеля з 06.11.2018 відповідно до наказу № 0611-к1, повідомлення надано до територіального органу Державної фіскальної служби того ж дня 06.11.2018 року; ОСОБА_6 працює у ТОВ Ваша Стеля з 07.11.2018 року відповідно до наказу №0711-к1, повідомлення надано до територіального органу Державної фіскальної служби того ж дня 07.11.2018 року; ОСОБА_7 працює у ТОВ Ваша Стеля з 27.12.2018 відповідно до наказу № 2712-кІ, повідомлення надано до територіального органу Державної фіскальної служби того ж дня 27.12.2018 року.

Таким чином, судом встановлено, що територіальний орган Державної фіскальної служби було повідомлено про прийняття вказаних працівників на роботу, проте в той же день одночасно з прийняттям на роботу вказаних працівників.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів направлення повідомлення позивачем після того як працівник приступив до роботи, а тому вказані твердження перевіряючих про несвоєчасність надіслання повідомлення про прийняття на роботу є припущеннями та не підтверджується письмовими доказами.

Відповідно до ст. 79 КЗпП України щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

В ході інспекційного відвідування встановлено, що позивачем не було надано графіки щорічних відпусток.

Суд зазначає, що вимогою про надання документів від 19.02.2019 року №ДН-940/1510/ПД було визначено конкретний вичерпний перелік документів, які необхідно було надати ТОВ Ваша Стеля для проведення інспекційного відвідування.

У вказаному переліку графіки щорічних відпусток не містяться, відтак, накладення штрафу за неподання документів, які не були витребовувані відповідачем, є неприпустимим.

Натомість суд погоджується з іншими порушеннями, встановленими в ході інспекційного відвідування.

Відсутні документи щодо ознайомлення працівників про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є порушенням ст.29 КЗпП України, згідно якої, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:

- роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови, праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

- ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Товариством не забезпечено ведення особових карток працівників форми П-2, чим порушено вимогу п.2.5 гл. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, згідно якої з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган, зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оплату праці При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Позивачем не забезпечено достовірного обліку відпрацьованого часу, а саме, в табелі обліку робочого часу за квітень 2018 рік працівники ОСОБА_1 та Плужник- ОСОБА_2 відпрацювали 152 години, із зазначенням 19 днів. Співвідношення відпрацьованих годин та днів при п`ятиденному робочому тижні не відповідає відпрацьованим дням вищезазначеними працівниками, чим порушено вимогу ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці .

Суд зазначає, що твердження позивача стосовно допущення технічної помилки та посилання на пояснення ОСОБА_3 , що він жоден вихідний день не працював, не спростовує встановленого порушення, оскільки вказана ст. 30 Закону України Про оплату праці передбачає обов`язок забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці.

Позивачем не дотримано вказаної норми, оскільки достовірність обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці дотримано не було.

Таким чином, під час розгляду справи, судом підтверджено лише два порушення, допущених позивачем з питань дотримання законодавства про працю.

Відповідно до ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2019 році на момент винесення оскаржуваної постанови складав 4173 грн.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою №ДН-940/1510/НП/АВ/ІП-ФС/267 від 26.03.2019 року накладено штраф у розмірі 4173 грн., тобто у розмірі мінімальної заробітної плати.

Оскільки судом встановлені два порушення законодавства з питань праці позивачем, то суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки розмір штрафу розрахований виходячи з однієї мінімальної заробітної плати.

З огляду на вище наведену норму, не підтверджені під час розгляду справи порушення не впливають на розмір штрафної санкції, нарахованої позивачу оскаржуваною постановою.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають до задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір на користь позивача не стягується.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ваша Стеля" (місцезнаходження: 50011, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Світлогірська, буд. 74; код ЄДРПОУ 38255222) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд.3; код ЄДРПОУ 39788966) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно