Рішення

від 05.02.2020 по справі 160/12140/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року Справа № 160/12140/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Піддубцеві О.В.

за участю:

представника позивача Молчанової А.В.

представника відповідача Чабан О.В.

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Крукс" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2019 р. Приватне підприємство «КРУКС» (надалі - поивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій просить визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 р. за №0019051421 за формою «Р» ГУ ДФС у Дніпропетровській області на суму 87788,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що податковим органом було порушено порядок направлення та вручення Акту та податкового повідомлення-рішення, та як наслідок порушено право платника податку на оскарження Акту перевірки в адміністративному порядку, шляхом подачі заперечень на Акт, що закріплено чинним податковим законодавством України. До того ж, ПП КРУКС не отримувало запитів про надання інформації, наказу та повідомлення про проведення перевірки, запрошень від посадових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області. ПП КРУКС знаходиться за юридичною адресою, має засоби телефонного зв`язку, та крім того ГУ ДФС у Дніпропетровській області в будь-який час мало право вручити документи ПП КРУКС нарочно. Не зважаючи на вищевказані обставини, відповідач 14.03.2019 року виніс наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з підстав не надання первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ МКМ ПРЕМІЯ на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.10.2018 року № 64435/10 . Вважає, що твердження податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, без належного дослідження первинних документів по взаємовідносинах з вказаним в Акті контрагентом позивача та на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2018 р. року по справі № 335/14898/17. Позивач підкреслює, що жодного судового рішення на підтвердження недійсності правочинів, що укладались з вищевказаним контрагентом - постачальником, ГУ ДФС у Дніпропетровській області в Акті не вказало; жодної інформації про конкретне податкове правопорушення з боку саме ПП КРУКС , про жодну вказівку на пряму участь ПП КРУКС у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою податків, контролюючий орган в Акті - не навів. Також, всупереч положенням ст. 85 ПК України відповідачем не було складено Акт про відмову платника податку надати копії документів. Висновки ГУ ДФС у Дніпропетровській області в Акті перевірки вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що мають характер суб`єктивних припущень. Натомість у підприємства в наявності усі первинні документи по спірним господарським операціям. На підставі викладеного вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/12140/19 передані на розгляд судді Віхровій В.С. 04.12.2019 р.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 р. позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 23.12.2019 р. о 10:20 год.

21.12.2019 р. через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якої просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на встановлені під час перевірки порушення щодо нереальності здійснення господарських відносин, що сприяло визначенню податковим органом податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

У підготовче судове засідання 23.12.2019 р. прибули представників сторін.

У судовому засіданні представником позивача було отримано копію відзиву на позовну заяву, з огляду на що суд відклав розгляд справи до 12:00 год. 15.01.2020 р.

У підготовче судове засідання 15.01.2020 р. прибули представників сторін.

Представником позивача було подана відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої вимоги позову підтримує та вказує, що відповідач у своєму відзиві не навів жодних заперечень стосовно доводів позовної заяви, а отже на переконання позивача, фактично визнав обставини, які в ній викладені.

Представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи копію ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2018 р. у справі 335/14898/17 у кримінальному провадженні №32017230000000083 від 06.09.2017 р.

Для ознайомлення представником відповідача з відповіддю на відзив на позовну заяву, розгляд справи відкладено до 11:20 год. 05.02.2020 р.

У підготовче судове засідання 05.02.2020 р. прибули представників сторін.

За письмовою згодою представників сторін, суд перейшов до розгляду справи по суті у той самий день згідно положень ч. 7 ст. 181 КАС України.

Представник позивача вимоги позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що у період з 09.04.2019 р. по 15.04.2019 р. посадовою особою ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на підставі повідомлення від 15.03.2019 року № 498 та відповідно до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.03.2019 року № 1613-п, у зв`язку з ненаданням ПП КРУКС первинних документів по взаємовідносинам із ТОВ МКМ ПРЕМІЯ на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП КРУКС (код ЄДРПОУ 31932620) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ МКМ ПРЕМІЯ (код ЄДРПОУ 39904957) за період діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки був складений Акт від 19.04.2019 року за № 22576/04- 36-14-21/31932620 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП КРУКС , (код за ЄДРПОУ 31932620) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ МКМ ПРЕМІЯ (код ЄДРПОУ 39904957) за період діяльності з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 року (надалі-Акт перевірки).

Перевіркою встановлено відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ МКМ ПРЕМІЯ , здійснення безпідставного оформлення господарської операції з даним контрагентом, а саме встановлені порушення ПП КРУКС :

1. пп.134.1.1, п.134 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 70 231 грн.,

2. п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 78 034 грн., у тому числі за січень 2016 року-22380 грн., лютий 2016 року-28648 грн., березень 2016 року - 13943 грн., квітень 2016 року- 13036 грн.

На підставі виявлених порушень податковим органом збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств , код платежу11021000, на загальну суму 87788,75 грн., в тому числі основного зобов`язання в сумі 70231,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17557,75 грн., про що винесене податкове повідомлення-рішення №0019051421 від 27.06.2019 р.

Оцінюючи вказане рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. у податковій звітності ПП КРУКС відображені поставки товару від ТОВ МКМ ПРЕМІЯ (код ЄДРПОУ 39904957) на загальну суму ПДВ у розмірі 78034,65 грн.

На запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.10.2018 р. №64435/10 ПП КРУКС первинні документи не надало.

З аналізу ЄРПН встановлено, що на адресу ПП КРУКС контрагентом-постачальником ТОВ МКМ ПРЕМІЯ виписані та зареєстровані наступні накладні: №13 від 04.04.2016 р., №71 від 31.03.2016 р., №15 від 09.03.2016 р., №18 від 16.02.2016 р., №7 від 08.02.2016 р., №21 від 22.01.2016 р., №10 від 12.01.2016 р.

Зазначені суми ПДВ включені до складу податкового кредиту підприємства у загальній сумі 78034 грн., тому числі за січень 2016 року - 22380 грн, лютий 2016 року -28648 грн. березень 2016 року -13943 грн. квітень 2016 року - 13063 грн.

Відповідно до АІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результаті автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у ПП "КРУКС» задекларовані взаємовідносини з ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" за період січень - квітень 2016 року:

Вперше підприємством ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2015 року з однаковими сумами податкового кредиту і податкових зобов`язань 3183212 грн: податковий кредит сформований за рахунок І постачальника, яким відображено постачання рибної продукції (оселедці, консерви рибні, ікра тощо): податкові зобов`язання відображені по 6 покупцям, яким відображено постачання запчастин (муфта, з`єднувач, хомут, електроди, гайки, листи, поковка, тощо).

Остання податкова декларація з ПДВ подана підприємством за період червень 2016 року.

Податкові декларації ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" з ПДВ підписані ОСОБА_1 (керівник).

Інформація щодо наявності основних фондів у підприємства відсутня. ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" не подавало фінансовий звіт ф. 1 Баланс та/або фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ф. І-м. Кількість працюючих у лютому березні 2016 року становила 1 особа.

Згідно ЄРПН встановлено, шо основними постачальниками ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" протягом січня-квітня 2016 року було 3 контрагента, по яким відображено придбання наступних товарів:

-ТОВ "КОРТЕС 2000" (код СДРПОУ 37087862) - овочі свіжі (помідори, перець солодкий, огірки, огірки, баклажани), цитрусові (апельсини, лимони, мандарини), банани, загальною вагою - 1180766,85 кг.;

-ТОВ "БІЛАЙД" (код ЄДРПОУ 39927754) - продукти харчування (соуси, вареники, консерви рибні, палички, тощо), овочі (помідори свіжі, морква), цитрусові, газовані напої, клеюча суміш, самоклеюча герметизуюча стрічка, бензин, газобетон, гайки, гіпсокартон, диски самозачипні, рукавиці робочі латексні, драбини, з`єднувачі, клей універсальний будівельний, круг алмазн. відрізний, матеріал рулонний покрівельний, фарба, шпаклівка, плити керамічні, тощо.

-ТОВ "Енерго -Маркет" (код ЄДРПОУ 39452844) - техсировинад/тех.потреб. хв.п. ІІІ с, техсиров. шпилькових порід для ВТП.

При цьому, у податкових зобов`язаннях підприємства відображено реалізацію на 34 контрагента-покупця товарів, які не придбавались та не могли бути вироблені з урахуванням кількості працівників, відсутності основних фондів.

Відповідно до проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" за весь час фінансово-господарської діяльності не придбавало товари, які були відображені у податковому кредиті ПП "КРУКС", тобто дослідити походження даних ТМЦ, на думку відповідача, не є можливим, а виробити їх власними силами з урахуванням специфіки товарів, а також кількості працюючих та основного виду діяльності, підприємство не могло.

Крім того, ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2018 р. по справі №335/14898/17 (кримінальне провадження №32017230000000083 від 06.09.2017 р.) за підозрою ОСОБА_1 (директора ТОВ МКМ ПРЕМІЯ ) у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, а саме - фіктивне підприємство, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" з метою прикриття незаконної незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформлені не існуючих фінансово-господарських операцій для незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємства суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Оскільки ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя доведено участь ОСОБА_1 у фіктивному підприємництві, тобто придбанні нею юридичної особи ТОВ МКМ ПРЕМІЯ (код ЄДРПОУ 39904957) з метою прикриття незаконної діяльності, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, отже, неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу подать кредиту та за 2016 рік по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником.

За таких обставин, податковий орган у Акті перевірки зазначив, що первинні документи, які складені ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" по взаємовідносинам з ПП "КРУКС" є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати здійснення будь - яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Отже, ПП "КРУКС" при укладанні договорів з ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" на придбання товарів не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду інших ознак комерційної привабливості для обрання ПП "КРУКС» саме цього контрагента.

Вищезазначене свідчить про те, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою.

Перевіркою встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій взаємовідносинам ПП "КРУКС" з ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ". Укладені договори ПП "КРУКС" з ТОВ МКМ ПРЕМІЯ не опосередковується реальним виконанням операцій, що становить його предмет, а досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів, та не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань ПП "КРУКС".

Сума вартості придбаних у ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" вищезазначених товарів включена ПП "КРУКС" до складу витрат за 2016 рік у сумі 390173,00 грн., а зазначені суми ПДВ включені до складу податкового кредиту підприємства за січень 2016 року - 22380 грн, лютий 2016 року - 28648 грн., березень 2016 року - 13943 грн., квітень 2016 року - 13063 грн.

За даними перевірки, фактично ПП "КРУКС" здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" (код ЄДРПОУ 39904957) з постачання товару і неправомірно складені первинні документів, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704.

При перенесенні ПП "КРУКС" неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868.

Згідно фінансовому звіту суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік у ПП "КРУКС" (вх, № 927033910 від 24.02.2017 р.) запаси в рядку 1100 на початок року 01.01.2016 р. становили 731,9 тис. грн., на кінець періоду 31.12.2016 запаси в рядку 1100 становили 849,6 тис.грн.

Придбані товари у ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" (код ЄДРПОУ 39904957) за період січень - квітень 2016 року на загальну суму 390173,00 грн., було враховано в рядку 2290 фінансовий результат до оподаткування (у фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік. форма №2-м) та враховано у декларації з податку на прибуток (уточнююча) за 2016 рік (від 05.04.2017 №9270831863) у рядку 02 Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в сумі 309020,00 грн. (у рядку 2290 звіту фінансовий результат до оподаткування задекларовано 309 тис. грн.).

З огляду на вищевикладене, податковий орган дійшов висновку, що позивачем в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, неправомірно занижено задекларовані показники у рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) всього у сумі 390173,00 грн. за і рік, тобто в частині відображення у складі собівартості реалізованої готової продукції вартості отриманих товарів від ТОВ "МКМ ПРЕМІЯ" (код ЄДРПОУ 39904957) за період січень-квітень 2016 року, що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік у сумі 70231,00 грн.

Слідовно на вказану суму податковим органом було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, про що зазначено у спірному податкового повідомлення-рішення.

Також до складу суми боргу, визначеної до сплати податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржується, входить сума нарахованих згідно п.123.1 ст.123 ПК України штрафних санкцій у розмірі 17557,75 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Системний аналіз вказаної норми свідчить, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ст. 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов`язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

В ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вказано, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) визначений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88.

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629).

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів, робіт, послуг з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Законом встановлено, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального отримання товарів від контрагента, не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним постачальником.

Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Позивачем не надано жодних пояснень щодо спірних господарських операцій, їх обсягу та змісту, а лише долучено первинну документацію у вигляді копій Договорів поставки товару (електрообладнання) №МКМ-1 від 11.01.2016 р., №МКМ-2 від 20.01.2016 р., №МКМ-3 від 05.02.2016 р., №МКМ-4 від 15.02.2016 р., №МКМ-6 від 18.03.2016 р., №МКМ-5 від 04.03.2016 р., №МКМ-7 від 01.04.2016 р., специфікації до Договорів поставки, видаткові накладні та рахунки-фактури до зазначених договорів.

Суд не приймає доводи позивача про протиправність висновків податкового органу з підстав неможливості встановити кінцевого виробника спірного товару, оскільки відповідачем не зазначено даних щодо періоду за який було досліджено асортимент та обсяг придбання продукції постачальником, щодо дослідження залишків на складах на предмет зберігання на них раніше закуплених товарів, щодо дослідження історії взаємовідносин контрагента з усіма його постачальниками, перепродажу товару від одного до іншого, оскільки далі позивач вказує, що податковий орган не мав цього робити і не мав для того відкритих ресурсів.

Позивач, зазначаючи протилежні за змістом судження в запереченнях висновків перевірки, свої аргументи відносно суті виявлених порушень, не викладає та жодним чином їх не спростовує.

При цьому, судом встановлено, відображено у тексті Акту перевірки та позивач у тому був обізнаний, що на час проведення перевірки первинні документи, що запитувались у підприємства на підставі запиту, були відсутні, оскільки не були надані.

Такі документи також відсутні в матеріалах справи, оскільки обсяг поданої документації підприємства, яка перелічена вище, в якості додатків до позову та без відповідних пояснень (в тому числі але не виключно) є недостатнім для формування висновку про реальність здійснення господарських відносин зі спірним контрагентом.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач як платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів не керувався належною обачністю, чим ставить під сумнів подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостатність та/або недостовірність інформації в цих документах.

Разом з тим, суд звертає увагу, що висновки Акту перевірки ґрунтуються не лише на інформації щодо порушень податкового законодавства контрагентом позивача.

Так, судом встановлено, що ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.01.2018 р. по справі №335/14898/17 (провадження №1кп/335/263/2018), відповідно до якої засновника і директора ТОВ МКМ Премія ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 205 КК України та закрито кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення її до кримінальної відповідальності.

Судом враховується правова позиція Верховного Суду у постановах у справах: № 813/1974/17 від 27.02.2018, № 802/1853/16-а від 27.02.2018, № 814/569/16 від 05.03.2019, № 810/1967/16 від 05.02.2019, №826/1571/16 від 12.04.2018, відповідно до якої судом вказується на неможливість безпідставного поширення судом висновку про фіктивність підприємства на відносини з усіма контрагентами; зазначається, що суд повинен перевірити зв`язок між фіктивністю підприємства, встановленою вироком суду, який набрав законної сили, та нереальністю господарських операцій позивача та його контрагентів. Сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

В ухвалі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.01.2018 р. по справі №335/14898/17 зазначено наступне:

ОСОБА_1 в період серпня-вересня 2015 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання грошової винагороди, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження вчинила злочин за наступних обставин.

Так, у серпні 2015 року невстановлена в ході досудового розслідування особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, знаючи ОСОБА_1 як особу, яка веде антисоціальний спосіб життя, а також яка не має юридичної або економічної освіти та ділових якостей для зайняття підприємницькою діяльністю, запропонував їй за грошову винагороду придбати юридичну особу, виступити формальним засновником та керівником підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. Зокрема, прикриття незаконної діяльності полягало в конвертації в готівку безготівкових грошових коштів та незаконного формування складу податкового кредиту та витрат з оподаткування для суб`єктів господарювання реального сектору економіки.

Відповідно ОСОБА_1 виступила виконавцем злочину, якій належало виконувати вказівки невстановленої особи, щодо придбання юридичної особи та реєстрації її на своє ім`я, підписання статутних, реєстраційних документів, наказів, формального підтвердження у разі необхідності свого призначення службовою особою суб`єкта господарювання перед контролюючими органами.

Засвідчивши своїм підписом установчі документи ТОВ МКМ Премія (код ЄДРПОУ 39904957) та подавши їх до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 56/пр. Маяковського, буд. 20 Ігнатенко ОСОБА_2 виконала всі необхідні дії, направлені для придбання суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ МКМ Премія .

Після державної реєстрації змін в установчих документах 03 вересня 2015 року, ОСОБА_1 , як єдиний засновник та власник ТОВ МКМ Премія отримала в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції установчі документи підприємства та передала їх невстановленій слідством особі, за що від останнього отримала обумовлену грошову винагороду у розмірі 500 гривен.

По результатах вищевказаних дій ОСОБА_1 , спільно з невстановленою досудовим слідством особою, у відповідності відведеній їй ролі 03 вересня 2015 року здійснила державну перереєстрацію ТОВ МКМ Премія (код ЄДРПОУ 39904957) у Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №11031020000038319.

Крім того, 03.09.2015 ОСОБА_1 у поданих документах, вказано про місцезнаходження юридичної адреси ТОВ МКМ Премія за адресою: АДРЕСА_1 . З-Б.

Будь-яких будівель за вказаною адресою фактично не існує та відповідно ТОВ МКМ Премія за цією адресою насправді ніколи не знаходилось, проте перебувало на обліку в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області).

Крім того, ТОВ МКМ Премія , яке не мало на балансі основних та оборотних фондів (активів), власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень, автотранспорту, тобто не мало господарських можливостей здійснювати власну статутну діяльність та її не здійснювало.

Таким чином, ОСОБА_1 у вересні 2015 року, діючи у співучасті з невстановленою досудовим розслідуванням особою, у порушення ст.ст.81, 87, 89 Цивільного кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), ст.ст.56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 16 липня 2015 року), ст.ст.8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (№755-IV від 15 травня 2003 року в редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), вчинила фіктивне підприємництво, шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ МКМ Премія , у тому числі, прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності в конвертації в готівку безготівкових грошових коштів та незаконному формуванні їм податкового кредиту та витрат з оподаткування.

Після вчинення реєстраційних дій ОСОБА_1 передала документи та печатку ТОВ МКМ Премія невстановленій особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Крім того, ОСОБА_1 у період з 03 вересня 2015 року по теперішній час значиться засновником та директором суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ МКМ Премія , зареєстрованого 21 липня 2015 року Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №11031020000038319.

У період вересня 2015 року - квітня (включно) 2016 року, невстановлена особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, від імені ТОВ МКМ Премія та номінального директора ОСОБА_3 О складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, та не містили особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто виписані невстановленою особою документи не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленою особою проводилось оформлення продажу продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам-покупцям, які за такими правочинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість, податку на прибуток, а саме враховували такі витрати при визначенні об`єкта оподаткування з податкових зобов`язань платників податків за періоди з вересня 2015 року по квітень (включно) 2016 року. Зокрема, таку податкову вигоду отримано контрагентом-покупцем - ПП КРУКС (код ЄДРПОУ 31932620) .

Вину у вчиненні злочину посадова особа ТОВ МКМ ПРЕМІЯ визнала.

З викладених у акті перевірки та ухвалі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська обставин, які ретельно досліджені судом, вбачається прямий зв`язок між позивачем та спірним контрагентом, посадова особа якої у період їх спільної діяльності визнала вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, є об`єктивні причини вважати, що спірні господарські операції здійснювались позивачем на підставі формально складених первинних документів з метою досягнення неправомірної вигоди.

В даному випадку, форма рішення суду не має значення та не підлягає оцінці, оскільки з огляду на положення ч. 6 ст. 78 КАС України обставини, встановлені в рішенні суду, яке набрало законної сили має преюдиційне значення при вирішенні даної справи.

Крім того, суд акцентує увагу, що усі доводи позивача з приводу встановлених порушень під час перевірки гуртуються лише на процедурних порушенням податкового органу під час здійснення перевірки та її призначення.

З даного приводу суд зазначає, що процедурні порушення податкового органу під час перевірки самі по собі не спростовують факту виявлених порушень. Навіть деякі процедурні порушення, допущені податковим органом під час перевірки не можуть в даному випадку мати наслідки у вигляді скасування визначеного платнику податку грошового зобов`язання за наслідками проведеної перевірки, в тому числі з урахуванням того, що позивачем наказ про проведення перевірки, висновки перевірки оскаржені не були.

Крім того, характер наведених позивачем процедурних порушень зводиться до його необізнаності щодо того або іншого питання з огляду на неотримання поштової кореспонденції.

При цьому, долучає до матеріалів справи запит від підприємства та запит адвоката про надання копій акту перевірки, запиту про надання інформації, наказу про призначення перевірки, повідомлення, запрошень на підписання акту та протоколів про адміністративне правопорушення, докази їх надсилання та вручення.

У відповідь на запити, податковий орган повідомив, що акт перевірки у відповідності до ст. 42 Податкового кодексу України було направлено засобами поштового звязку рекомендованим поштовим відправленням на податкову адресу ПП КРУКС , проте відправлення було повернуто адресату у зв`язку із закінченням терміну зберігання, та надає відповідні копії повідомлення, конверту та запитувану копію акту перевірки (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 02.08.2019 р. №5720/10/04-36-14-09).

Суд зазначає, що матеріали справи містять копії поштових документів про невручення поштових відправлень на податкову адресу позивача, що підтверджує виконання податковим органом обов`язку щодо повідомлення платника податку про призначення перевірки, результати її проведення, проте ніяк не підтверджує відсутності виявлених порушень, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Дослідженню в даному випадку підлягає саме суть порушення та первинна документація, яка складена за наслідками їх вчинення та мала бути надана відповідачу на його запит та до суду.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що надані документи та їх зміст не свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів, оскільки зазначеної інформації у наданих первинних документах недостатньо для підтвердження реальності виконання умов договорів.

Доводи в обґрунтування позовних вимог не підтверджують фактичного отримання товарів та подальше використання придбаних ТМЦ, оплату товару та рух активів підприємства. З огляду на що, сума донарахованих відповідачем податкових зобов`язань за наслідками перевірки є правомірною, відтак підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні.

Решта доводів позивача висновків суду по суті справи не спростовують.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем правомірність спірного податкового повідомлення-рішення перед судом доведена.

При цьому, судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За наведених обставин у сукупності, позов задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства "Крукс" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Розподіл витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 лютого 2020 року.

Суддя В.С. Віхрова