Рішення

від 10.02.2020 по справі 420/7755/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7755/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Любімова О.Є.

за участі:

представника позивача - Гаєвської Л.Л. (за довіреністю)

представника відповідача - Гершкулової О.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН до Управління реклами Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН до Управління реклами Одеської міської ради, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис Управління реклами Одеської міської ради №01-20/6210 від 11.12.2019 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 13 грудня 2019 року ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН вручено припис, складений Управлінням реклами Одеської міської ради від 11 грудня 2019 року №01-20/6210, згідно з яким позивач має здійснити демонтаж дахових конструкцій та рекламних засобів на фасаді, що розташовані за адресою: м. Одеса, шосе Київське, 7А.

Однак, позивач з даним приписом не погоджується, вважаючи його протиправним, з огляду на наступне.

Так, позивач вказує, що згідно тлумачення термінів, наданого в Типових правилах розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067, вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, як елемент на будинку, будівлі або споруді, не є рекламою. У зв`язку з викладеним ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН на офісному приміщенні, виробничому приміщенні та будівлі прохідної підприємства встановило вивіски, на яких зазначені його зареєстроване найменування з логотипом. Будівлі на яких розташовані дані вивіски належать на праві власності єдиному учаснику ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру на нерухоме майно та згідно акту приймання-передачі передані у користування ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН .

Позивач стверджує, що вивіски, розміщені на території, де зареєстроване та розташоване, а також безпосередньо здійснює свою діяльність ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН , несуть інформацію, яка стосується лише офіційної, зареєстрованої назви та емблеми підприємства, які не є рекламою і не підпадають під дію Закону України Про рекламу . Відтак, припис Управління реклами Одеської міської ради №01-20/6210 від 11.12.2019 року порушує інтереси ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН , у вигляді матеріальних витрат на демонтаж, та права на інформацію.

Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

17 січня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатковими доказами (а.с. 44-60).

24 січня 2020 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з додатковими доказами (а.с. 77-112).

Вказані заяви по суті справи залучені до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.

Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

Під час судового розгляду справи сторони надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив та поясненнях підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Відповідно до відзиву та пояснень, відповідач з позовними вимогами та доводами позивача не погоджується, з огляду на наступне. Так, відповідач зазначив, що 10 грудня 2019 року співробітниками комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради, за направленням управління реклами, зафіксовано розміщення ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН дахової конструкції розміром 2,4м х 21м х 1 сторону у кількості 1 шт., рекламного засобу на фасаді розміром 0,7м х 7м х 1 сторону у кількості 1 шт. та дахової конструкції розміром 1,2м х 1,4м х 1 сторону у кількості 1 шт. за адресою: м. Одеса, Київське (Ленінградське) шосе, 7А, без відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами, про що складено акт фіксації №007952/19 від 10 грудня 2019 року. На підставі вищезазначеного акта фіксації управлінням реклами було винесено припис №01-20/6210 від 11.12.2019 року з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом п`яти днів з моменту отримання припису.

З доводами позивача про те, що розміщені ним конструкції підпадають під критерії вивіски, а тому не вимагають оформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами, відповідач не погоджується, посилаючись на наступне. По-перше, площа поверхні вивіски не повинна перевищувати 3 кв.м. По-друге, не є рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, однак, як зазначає відповідач, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим найменуванням позивача є - Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН (скорочене найменування - ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН ), повне та скорочене найменування юридичної особи англійською мовою відсутнє, отже, словосполучення англійською мовою GRAND DECOR STONE не є зареєстрованим у встановленому законом порядку найменуванням позивача. По-третє, посилання позивача на розміщення логотипу (емблеми) підприємства безпідставне, оскільки в бази даних Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг за ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН не зареєстровано будь-якого знаку для товарів і послуг (логотипу, емблеми), у тому числі й того, який розміщено на печатці товариства, про що зазначено в Статуті. Позивачем не було додано до позовної заяви жодного належного доказу на підтвердження належності відповідного знаку для товарів і послуг ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН .

Також відповідач зазначив, що розміщені позивачем конструкції не містять ані виду діяльності товариства, ані часу роботи, а площа поверхні конструкції на даху будівлі та конструкції на фасаді прохідної перевищує встановлений нормативними актами розмір.

Також відповідач вважає хибними твердження позивача стосовно того, що рекламні конструкції розміщуються ним в місці реалізації товару, відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України Про рекламу , згідно якої не є рекламою розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, оскільки позивач здійснює свою господарську діяльність безпосередньо в приміщенні будівлі за адресою: м. Одеса, Київське (Ленінградське) шосе, 7А, а рекламні конструкції розміщуються ним на даху будівлі та на фасаді і даху прохідної підприємства.

З огляду на вищезазначене, управління реклами Одеської міської ради, проаналізувавши зміст інформації на конструкціях та відкриті відомості державних реєстрів, дійшло висновку, що розміщена на конструкціях ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН інформація не підпадає під законодавчо визначені критерії вивіски, та є зовнішньою рекламою.

Враховуючи, що єдиною підставою для розміщення зовнішньої реклами на території міста Одеси є виданий у встановленому порядку дозвіл, який у позивача відсутній, відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН вимог ч. 1 ст. 16 Закону України Про рекламу , відтак конструкції, які розміщуються позивачем, підлягають демонтажу у зв`язку з їх розміщенням з порушенням вимог чинного законодавства України.

Представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву зазначив, що підприємство ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН було зареєстроване 28 травня 2009 року на підставі рішення засновника від 18 травня 2009 року, в якому було затверджене найменування ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН українською та англійською мовами, відповідно до статуту. На момент реєстрації державний реєстратор помилково не вніс найменування англійською мовою до ЄДР, так як реєстраційна картка на час проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи, не містила нрафи, де б можна було вказати назву англійською мовою, але на сьогодні це виправлено та, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменування GRAND DECOR STONE є зареєстрованим у встановленому порядку найменуванням позивача.

Стосовно логотипу, який зображений на печатці підприємства та розміщений при вході на підприємство, на офісному й виробничому приміщенні, позивач зазначив що логотип це три латинські літери GDS , які є абревіатурою назви підприємства. Підприємство зареєстроване більше 10 років тому, відтак позивач вважає, що найменування підприємства є його фірмовим найменуванням, відомим в Україні та не потребує додаткової реєстрації.

На підставі викладеного, позивач зазначив, що у ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН дійсно відсутній дозвіл на розміщення реклами, однак тому, що такий дозвіл повинні отримувати ті, хто розміщує зовнішню рекламу, а на вивісках позивача зазначене лише найменування підприємства, що не є рекламою, відповідно до п.8 ст.8 Закону України Про рекламу .

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані учасниками справи заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН проведена 28.05.2009 року, номер запису в ЄДР 1 556 102 0000 035610; місцезнаходження юридичної особи: 65042, м. Одеса, вул. Чапаєва, буд. 3-А (а.с. 13).

10 грудня 2019 року старшим інспектором відділу інспекційної роботи КУ Одесреклама , який діяв на підставі направлення Управління реклами Одеської міської ради від 01 грудня 2019 року №111/01-19 на здійснення фіксації, складено акт фіксації №007952/19 недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси з боку ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН . Місце здійснення фіксації: шосе Київське (Ленінградське), 7А (а.с. 50-51).

Актом зафіксовано розміщення зовнішньої реклами за відсутності дозвільних документів, а саме розміщення конструкцій: дахова конструкція - 1 шт., розмір 2,4х21х1ст.; рекламний засіб на фасаді - 1 шт., розмір 0,7х7мх1ст.; дахова конструкція - 1 шт., розмір 1,2х1,4х1ст., без підключення до електромереж (а.с. 51).

11 грудня 2019 року Управлінням реклами Одеської міської ради складено Припис №01-20/6210 на ім`я ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН щодо усунення порушень вимог Закону України Про рекламу , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 (із змінами та доповненнями), Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 року № 434 (із змінами та доповненнями), Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1631-VI (із змінами та доповненнями), встановлених актом фіксації: №007952/19 від 10.12.2019 року за місцем розташування рекламного засобу: м. Одеса, шоссе Київське (Ленінградське), 7А, а саме порушень ст. 16 Закону України Про рекламу , п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, п. 6.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі щодо розміщення конструкцій:

1) дахова конструкція - 1 шт., розмір 2,4х21х1ст.;

2) рекламний засіб на фасаді - 1 шт., розмір 0,7х7мх1ст.;

3) дахова конструкція - 1 шт., розмір 1,2х1,4х1ст.

У приписі викладено вимогу здійснити демонтаж конструкцій протягом 5 днів з моменту отримання цього припису та попереджено, що, у разі невиконання припису, конструкція буде демонтована силами КУ Одесреклама (а.с. 8).

Не погоджуючись з даним приписом Управління реклами Одеської міської ради №01-20/6210 від 11.12.2019 року, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування з підстав наведених в заявах по суті справи та поясненнях.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України Про рекламу від 03.07.1996 № 270/96-ВР.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про рекламу , цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з розповсюдженням інформації, обов`язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України.

Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов`язані з підприємницькою діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН на офісному приміщенні, виробничому приміщенні та будівлі прохідної підприємства за адресою: м.Одеса, шоссе Київське (Ленінградське), 7А, встановлено вивіски, на яких зазначені словосполучення англійською мовою GRAND DECOR STONE та логотип у вигляді трьох латинських літер GDS .

Позивач стверджує, що на вивісках, розміщених на території, де зареєстроване, розташоване та безпосередньо здійснює свою діяльність ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН , міститься офіційна, зареєстрована назва та емблеми підприємства, які не є рекламою і не підпадають під дію Закону України Про рекламу .

Відповідач вважає, що позивачем таким чином, за відсутності дозволу, розміщено зовнішню рекламу.

Таким чином, для правильного вирішення цієї справи підлягають з`ясуванню наступні питання: чи є позивач розповсюджувачем реклами та чи є розміщена вивіска рекламою в розумінні Закону України Про рекламу .

В статті 1 Закону України Про рекламу (у редакції від 26.07.2018 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наведені визначення наступних термінів, а саме: реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Стаття 8 Закону України Про рекламу містить загальні вимоги до реклами.

Водночас, згідно визначення ч. 8 ст. 8 Закону України Про рекламу , розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Стаття 9 Закону України Про рекламу визначає правила ідентифікації реклами.

Так, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".

Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

Логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не вважається рекламою.

Прихована реклама забороняється.

За приписом ч. 6 ст. 9 Закону України Про рекламу не вважається рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення.

Відповідно до абзацу 8 пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про рекламу , розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Таким чином, інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини 8 статті 8 та частини 6 статті 9 Закону України Про рекламу , оскільки підпадає під визначення вивіска чи табличка .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у справі №323/1767/17.

Судом встановлено, що розміщені на конструкціях позивача словосполучення GRAND DECOR STONE відповідає зареєстрованому найменуванню товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН англійською мовою.

Так, відповідно до рішення від 18 травня 2019 року Про утворення Товариства з обмеженою відповідальністю, затвердження його Статуту, визначання розміру Статутного капіталу, призначення директора , засновником утворено товариство з обмеженою відповідальністю, якому надано найменування: українською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН , скорочено - ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН ; англійською мовою: Limited Liability Company GRAND DECOR STONE , скорочено - LLC GRAND DECOR STONE (а.с. 82).

Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН у редакції від 18 травня 2009 року та нової редакції Статуту, затвердженої загальними зборами учасників ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН , протокол №11 від 19 жовтня 2016 року, офіційним найменуванням товариства є:

українською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН , скорочено - ТОВ ГРАНД ДЕКОР СТОУН ;

англійською мовою: Limited Liability Company GRAND DECOR STONE , скорочено - LLC GRAND DECOR STONE .

Товариство є корпоративною юридичною особою приватного права, має організаційне єдинство, відособлене майно, самостійний баланс, основні та обігові кошти, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, основну круглу печатку із своїм логотипом, який містить три латинські літери GDS , які розташовані у вигляді тримірної піраміди, рівносторонньої форми, зверненої верхівкою до гори на якої зліва літера G , зправа літера D та знизу літера S , що є абревіатурою назви підприємства (п. 1.4 Статуту) (а.с. 15-27, 83-96).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГРАНД ДЕКОР СТОУН", ТОВ "ГРАНД ДЕКОР СТОУН".

Повне та скорочене найменування юридичної особи англійською мовою у разі їх наявності: LIMITED LIABILITY COMPANY "GRAND DECOR STONE", LLC "GRAND DECOR STONE".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що розміщена на фасаді дахова конструкція зі словосполученням GRAND DECOR STONE відповідає зареєстрованому найменуванню товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН англійською мовою.

При цьому, розміщені на конструкціях позивача словосполучення GRAND DECOR STONE не містять індивідуалізації, не містять закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Крім того, суд вважає, що конструкція із логотипом у вигляді трьох латинських літер GDS , які є абревіатурою назви підприємства GRAND DECOR STONE англійською мовою, за своєю суттю також не є рекламою, як інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

При цьому, суд зауважує, що правомірність використання позивачем логотипу GDS не є предметом доказування у даній справі.

Щодо доводів відповідача про порушення пункту 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, оскільки площа поверхні вивіски перевищує 3 кв. метри, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 48 Типових правил, вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Забороняється вимагати від суб`єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством.

Однак, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 серпня 2018 року по справі №814/2539/14, обмеження щодо площі поверхні у 3 кв. метри стосується виключно правил використання вивісок, порушення яких має наслідком застосування відповідальності, зокрема, у вигляді демонтажу, як це передбачено пунктом 49 Типових правил, натомість не змінює належність такої конструкції до вивісок (таблички), а не реклами, оскільки не є критерієм розмежування рекламного носія та інформаційної таблички.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі встановлених обставин справи, досліджених доказів та аналізу норм, які регулюють вказані правовідносини, суд не погоджується з висновками відповідача про належність зафіксованих в акті перевірки від 10 грудня 2019 року конструкцій до зовнішньої реклами.

Реклама - це інформація, а вивіска (табличка) спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі №814/2539/14.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки розміщені позивачем конструкції не є рекламою, а тому не потребують дозволу на їх розміщення, у зв`язку з чим виданий Управлінням реклами Одеської міської ради припис №01-20/6210 від 11.12.2019 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН до Управління реклами Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління реклами Одеської міської ради №01-20/6210 від 11.12.2019 року.

Стягнути з Управління реклами Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 37114047; 65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН (код ЄДРПОУ 36503089; 65042, м. Одеса, вул. Чапаєва, 3-А) судовий збір у розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД ДЕКОР СТОУН (код ЄДРПОУ 36503089; 65042, м. Одеса, вул. Чапаєва, 3-А).

Відповідач - Управління реклами Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 37114047; 65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д).

Повний текст рішення складено та підписано судом 10 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.