Рішення

від 11.02.2020 по справі 520/131/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

11.02.2020р. справа №520/131/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд Миколаїв" простягнення 74596,25 грн. податкового боргу , -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 08.01.2020 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 09.01.2020 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 10.02.2020 р.

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд-Миколаїв" 74.596,25 грн. коштів за податковим боргом із податку на додану вартість.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати податкового повідомлення-рішення. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ТОВ "Інтелбуд-Миколаїв", правом на подання відзиву не скористався, хоча про відкриття провадження по справі сповіщався судом належним чином.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявлена владним суб`єктом вимога ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Миколаївській області №0025691202 від 11.04.2018р. про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 74.596,25 грн. (основний платіж - 59.677,00 грн., штраф - 14.919,25 грн.)

Податковою адресою відповідача на час винесення згаданого рішення було - АДРЕСА_1 . Миколаїв, вул АДРЕСА_2 Космонавтів, буд. 128, кв. (офіс) 616А.

Згадане рішення контролюючого органу було направлено саме за цією адресою засобами поштового зв`язку, проте повернуто без вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Отже, згадане податкове повідомлення-рішення вважається одержаним платником за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження цього рішення контролюючого органу до суду або адміністративного органу вищого рівня учасниками справи не подано.

15.01.2019р. ГУ ДФС у Харківській області була складена податкова вимога №2091-57, котра направлена відповідачу за адресою - м.Харків, вул.Чернишевська, б.40.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ця адреса у розумінні ст.45 Податкового кодексу України є податковою адресою платника.

25.01.2019р. платником була одержана податкова вимога ГУ ДФС у Харківській області від 15.02.2019р. №2091-57, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з листом контролюючого органу від 03.02.2020 р. податковий борг відповідача з указаної дати існував постійно і безперервно.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір, заявивши вимогу про стягнення 74596,25 грн. коштів за податковим боргом.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Визначені рішеннями контролюючого органу зобов`язання підлягають сплаті за строком згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

У такі ж строки відповідно до ст. 113 Податкового кодексу України підлягають оплаті і рішення контролюючого органу про застосування штрафів.

Згаданий строк у спірних правовідносинах збіг, доказів виконання особою податкового обов`язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов`язку з інших підстав судом не виявлено.

Доказів існування підстав для визначення цих строків за правилами абз.2 п.57.3 ст.57 у кореспонденції з приписами п.56.16 ст.56 або 56.18 ст.56 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов`язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

У зв`язку із цим, за правилами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за згаданим вище податковим повідомленням - рішенням виник податковий борг.

15.01.2019 р. ГУ ДФС у Харківській області (юридичним та фактичним правонаступником якого є позивач по справі) була складена податкова вимога №2091-57, яка згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена відповідачу 25.01.2019 р.

На виконання вимог ст. 9 КАС України у цілях з`ясування об`єктивної істини по справі суд витребував від контролюючого органу відомості з приводу припинення або продовження дії згаданих податкових вимог.

Наданим контролюючим органом листом від 03.02.2020 р. засвідчені обставини постійного і безперервного існування податкового боргу відповідача.

Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена ст.95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

Існування невиконаного податкового обов`язку особи підтверджено наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши заявлену до стягнення суму податкового боргу.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд-Миколаїв" (ідентифікаційний код - 41361678; місцезнаходження - 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 40) на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 74596 (сімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 25 коп.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.