Рішення

від 03.02.2020 по справі 580/2724/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року справа № 580/2724/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача - Семенюк О.Г.(за ордером),

представника відповідача - Некоз А.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтрансімперіал» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Промтрансімперіал» (19631, Черкаська область, с. Дубіївка, вул. 8Березня, 3А; далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 01.04.2019 № 0003691410, № 0003681410 та № 0003671410.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду здійснено заміну відповідача на належного - Головне управління ДПС у Черкаській області.

20.12.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження.

17.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що акт перевірки на підставі якого прийняті спірні ППР не несе доказової інформації, оскільки перевірка позивача проведена на підставі наказу № 2434 від 30.11.2018, здійснена за відсутності підстав визначених ПК України. Наголошено, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2016 у справі 752/17821/16-к, також не впливає на господарські операції з контрагентом ТОВ Монкім , оскільки судом у вироку встановлено лише факт зізнання обвинуваченої у кримінальному правопорушенні та наявність обставин, що впливають на призначення покарання, але судом жодним чином не досліджувались обставини, що пов`язані зі здійсненням (або не здійсненням) ТОВ Монкім господарської діяльності. Позивачем зазначено, що згідно п. 3.1 договору купівлі-продажу № 53 від 01.07.2016, доставка товару покупцю здійснювалася силами і за рахунок продавця на умовах DDP і отримувався безпосередньо за місцезнаходженням позивача, а тому відсутність документів на транспортування придбаного у ТОВ Монкім товару не є доказом відсутності господарської операції. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області є протиправними та підлягають до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2016 встановлено що гр. ОСОБА_1 не мала жодного відношення до ведення фінансово-господарської діяльності саме ТОВ Монкім , у якого ТОВ Промтрансімперіал оформлено документальне придбання дизельного палива. При цьому, інформацію про транспортування товару, в тому числі товарно-транспортні накладні до перевірки не надано, що не дає змогу ідентифікувати рух товару від продавця до покупця. Наголошено про відсутність інформації щодо оскарження наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 30.11.2018 №2434 в апеляційному чи судовому порядку. Враховуючи викладене, заперечення ТОВ Промтрансімперіал про не заниження товариством податку на прибуток підприємств за 2016 рік на суму 51737 грн. та податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 72600 грн. є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтрансімперіал» , як суб`єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 38476639, зареєстроване 19.12.2012, основний вид діяльності Вантажний автомобільний транспорт .

30.11.2018 начальником ГУ ДФС у Черкаській області видано наказ № 2434 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПТІ» , з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Монкім з податку на додану вартість за серпень, листопад 2016 року та березень 2017 року, податку на прибуток за 2016, 2017 роки та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2016, 2017 роки.

За наслідками перевірки складено акт № 68/23-00-14-1007/38476639 від 26.02.2019 про результати перевірки ТОВ «ПТІ» , яким встановлено порушення вимог:

- п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, вимог п.3.10. Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п.7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, в результаті чого завищенно збитки з податку на прибуток за 2016 рік на суму 75571 грн. та занижено податок на прибуток підприємств за 2016 рік на загальну суму 51737 грн;

- п.198.1, п. 198.3, п.198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, п.2.4 Наказу № 88, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 72600 грн., в тому числі за серпень 2016 на суму 19800 грн., за листопад 2016 на суму 26400 грн. та за березень 2017 на суму 26400 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 01.04.2019 №0003681410, відповідно до якого, зменшено розмір від`ємного значеня об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі - 75571 грн.;

- від 01.04.2019 №0003671410, відповідно до якого, збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі - 51737 грн. та донараховано штрафні санкції у розмірі - 12934 грн.;

-від 01.04.2019 №0003691410, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 72600грн. та штрафних санкцій - 18150грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ПК України, суд виходить з наступного.

19.06.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області за вих. № 26004/23-00-14-1014 у зв`язку з отриманням від ДФС України інформації про фіктивну діяльність контрагента-постачальника позивача ТОВ Монкім до ТОВ «ПТІ» направлено запит щодо надання протягом 15 днів в порядку ст. 73, 78 ПК України пояснень та документів про здійснення господарської діяльності з ТОВ Монкім .

26.07.2018 за вх. № 10 позивачем направлено Головному управлінню ДФС у Черкаській області лист, згідно якого підприємство повідомило контролюючий орган про те, що запит складений з порушенням вимог п. 73.3 ПК України.

30.11.2018 ГУ ДФС у Черкаській області видано наказ № 2434 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПТІ» .

А саме наказом визначено, провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ПТІ" з 17.12.2018 тривалістю 5 робочих днів, по взаємовідносинах з ТОВ Монкім .

Суд звернув увагу, що підставою для направлення запиту слугував вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2016 у справі 752/17821/16-к, яким визнано керівника ТОВ Монкім винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку(пп. 72.1.6 п. 72.1 ст. 72 ПК України).

Пунктом 73.1 ст. 73 ПК України визначено, що інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

У відповідності до пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

З аналізу наявного запиту, суд зазначає, що останній відповідає критеріям визначеним ПК України та виготовлений у відповідності з наявними підставами, а твердження позивача невідповідність запиту п. 73.3 ПК України спростовуються наявним матеріалами справи.

ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Оскільки, позивачем у визначений строк на письмовий запит контролюючого органу не надано пояснення, податковим органом правомірно винесено наказ про призначення документальної позапланової перевірки.

При цьому судом встановлено, що між ТОВ Промтрансімперіал та ТОВ Монкім в особі керівника Єлісєєвої Яніни Юріївни (продавець) укладено договір купівлі-продажу №53 від 01.07.2016.

Згідно п. 1.1-1.3 договору, продавець зобов`язується продати та поставити паливо, а покупець оплатити та прийняти товар, у відповідності до умов даного Договору. Поставка товару здійснюється у загальній кількости 22000 літрів. Продавець постачає дизильне пальне на загальну суму 435 600 грн. 00 коп., включаючи ПДВ та екологічний збір.

Оплата за даним Договором здійснюється національною валютою України - гривнею, шляхом поетапного, безготівкового перерахування грошових коштів замовника на поточний рахунок продавця. Порядок оплати наступний: датою оплати за цим договором вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця; в разі надходження грошових коштів після закінчення строку, передбаченого рахунком або додатковими угодами, постачальник має право відмовити в відвантаженні товару та повернути грошові кошти покупцю.(п. 4.1-4.3 договору).

На підтвердження виконання договору та поставки пального (дизельне паливо), позивачем надано видаткові накладні:

- від 25.07.2016 №РН-00007 (8000 літрів, ціна з ПДВ 158400грн.);

- від 27.07.2016 №РН-00008 (8000 літрів, ціна з ПДВ 158400грн.);

- від 29.07.2016 №РН-00009 (6000 літрів, ціна з ПДВ 118800грн.).

Суд звернув увагу, що матеріали справи не містять ні спеціалізованих ТТН поставки нафтопродуктів, сертифікатів відповідності, декларації про відповідність, податкових накладних, а також платіжних документів.

При цьому, згідно вироку Голосіївського районного суд м. Києва від 26.12.2016, справа №752/17821/16-к, встановлено наступне: обвинувачена ОСОБА_1 07.03.2016 року у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці зустрілась з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження та внесла в заздалегідь підготовлені вказаною особою документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості про те, що вона є директором Товариства з обмеженою відповідальністю Монкім , а саме - підписала заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 2 договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Монкім , укладеною між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , протокол №09/03 від 09.03.2016 року Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Монкім , статут Товариства з обмеженою відповідальністю Монкім , наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Монкім", в яких її було зазначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю Монкім , хоча директором вказаного товариства вона не була та обов`язки директора ніколи не виконувала, крім того ОСОБА_1 підписала заяву про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , хоча підприємницьку діяльність від імені вказаної фізичної особи-підприємця вона ніколи не здійснювала. Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та показала суду про те, що дійсно у березні 2016 року зустрілась з наглядно знайомою їй особою та підписала заздалегідь підготовлені вказаною особою документи, в яких її було зазначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Монкім" та фізичною особою-підприємцем Єлісєєва Яніна Юріївна , хоча директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Монкім" вона не була, обов`язки директора ніколи не виконувала та підприємницьку діяльність від імені вказаної фізичної особи-підприємця ніколи не здійснювала.

Відповідно вищезазначеного вироку, суд визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України.

Згідно акту перевірки (оскільки матеріали справи не містять первинних документів щодо поставки товару), судом також встановлено, що згідно даних ЄРПН ТОВ Монкім зареєстровано податкові накладні № 7 від 25.07.2016, № 8 від 27.07.2016, № 9 від 29.07.2016 на загальну суму 435600 грн., в т.ч. ПДВ - 72600 грн.

З огляду на викладене суд зазначає.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пункт 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В зв`язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Монкім , перевіркою вірно встановлено неможливість підтвердження реальності їх здійснення при придбанні ТМЦ (дизельне паливо).

Так, позивач не зміг як на час перевірки так і до суду надати, сертифікати якості (походження) дизельного палива, придбаного у ТОВ Монкім , регістри бухгалтерського обліку, документального підтвердження про стан розрахунків між товариствами та інформацію про транспортування товару.

Відповідно до пп.11.1 п.11 Наказу № 363 Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , зі змінами та доповненнями (далі Наказ №363) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до пп.11.4 п.11 Наказу № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до пп.11.5 п. Наказу № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати у кількості не менше чотирьох екземплярів, засвідчити їх підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, зазначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи .

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб`єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов`язковим, на основі яких ведеться бухгалтерський облік, тому факт відсутності ТТН є одним із доказів нереальності господарської операції.

Суд звернув увагу, що ТОВ Промтрансімперіал придбання товарів у ТОВ Монкім носить разовий характер та останнє не є постійним постачальником товарів, в тому числі дизельного палива для ТОВ Промтрансімперіал . Протягом 2016 року основним постачальником дизельного палива було ТОВ "Дізарт Плюс", за ціною 13,17 грн. за літр, тоді як у ТОВ Монкім ціна постачання у липні для ТОВ Промтрансімперіал - 16,50 грн. за літр.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ випливає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, позивач у перевірочний період у взаємовідносинах із контрагентом-постачальником відобразив придбання товару на підставі договору купівлі-продажу, однак факт виконання договірних зобов`язань сторонами не підтверджується за відсутності сукупності первинних документів, які дали б змогу ідентифікувати виконання господарської операції, зокрема це факт розрахунку.

Таким чином, позивачем до перевірки не надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які вказують на виконання договірних зобов`язань з ТОВ Монкім .

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 року за №336/22868, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Відповідно до п. 3.2 роз. ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності у звіті про фінансові результати наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Керуючись п. 3.10. Наказ №433 у статті "Інші операційні доходи" відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо.

На підставі п. 7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, до складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі - Стандарт №11) встановлено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином, ТОВ Промтрансімперіал безоплатно отримано в 2016 році дизельне паливо, в кількості 22000 т на суму 363000 грн. (без ПДВ) та не включено останннє до складу інших операційних доходів.

Враховуючи викладене, в порушення п.3.10. Наказу №433, п.5 Стандарту №11, п.7 Стандарту №15, ТОВ Промтрансімперіал занижено інші операцiйнi доходи на загальну суму 363000 грн. за 2016 рік., а тому суд вважає обґрунтованими висновки відповідача в частині того, що позивачем занижено податок на прибуток.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податковим кодексом України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно норм п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями іншими подібними документами .

Враховуючи викладене, в порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, ТОВ Промтрансімперіал завищено податковий кредит на загальну суму 72600 грн., в тому числі за серпень 2016 у сумі 19800 грн., за листопад 2016 у сумі 26400 грн. та за березень 2017 у сумі 26400 грн.

Оцінюючи доводи відповідача щодо не здійснення будь-яких господарських операцій позивача та ТОВ "Монкім", суд звертає увагу на те, що за наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами не прослідковується рух активів між підприємством-контрагентом, що мало наслідком зміну майнового стану позивача.

В своїх запереченнях та в акті перевірки відповідач посилається на вирок Голосіївсього районного суду від 26 грудня 2016 року у справі №752/17821/16-к згідно якого посадову особу ТОВ "Монкім" ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.205-1 ч.1 Кримінального Кодексу України, та вважає, що це є підтвердження факту фіктивності договору.

Дослідивши надану копію вироку, суд встановив, що ним дійсно визнано винною посадову особу ТОВ "Монкім" у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.205-1 ч.1 Кримінального Кодексу України, однак господарські відносини позивача та ТОВ "Монкім", щодо поставки нафтопродуктів за вищевказаним договором не досліджуються в даному вироку, а також відсутнє будь-яке посилання на визнання неправомірними взаємовідносин позивача та ТОВ "Монкім".

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України, оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 07.02.2020