Рішення

від 06.02.2020 по справі 491/349/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/349/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа ОСОБА_2 .

Згідно позовної заяви, батько позивачки - ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований в с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області. Він мав на праві приватної власності земельну ділянку, площею 2,05 гектарів, розташовану на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, що посвідчено державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №287548, виданим Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 7 вересня 2005 року.

Як зазначає позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_3 помер та після його смерті відкрилась спадщина. ОСОБА_1 зазначає, що вона є спадкоємцем першого ступеню споріднення за законом та єдина претендує на переоформлення у якості спадкового майна вищезазначеної земельної ділянки, яка належала спадкодавцю. Згідно Витягів зі Спадково реєстру, виданих Ананьївською районною державною нотаріальною конторою від 22 березня 2019 року ні заведених спадкових справ, ні заповітів що до майна ОСОБА_3 немає.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 25 березня 2019 року вона звернулася до Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з питання переоформлення спадщини, але з`ясувалось, що нею пропущений шестимісячний строк для прийняття спадкового майна.

Як зазначає позивачка, дійсно, протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини вона до нотаріальної контори не зверталася. Сталося це, на думку позивачки, з поважної причини оскільки у неї на руках не було достатньо документів для надання відповідним органам при вирішенні питання переоформлення спадщини. Батько позивачки помер у місцях позбавлення волі. Вона не знала про те, що він помер та, відповідно, де знаходиться свідоцтво про його смерть. Зі з`ясуванням факту та обставин його смерті ОСОБА_1 тривалий час намагалася вияснити ким виконаний актовий запис про смерть батька, чи виконувався даний запис про смерть взагалі. Як виявилося згодом батько позивачки помер в м.Нова Каховка с.Райське Херсонської області від ішемічної хвороби серця. Актовий запис про його смерть виконано 14 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області. На запит Ананьївського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області від 11 грудня 2018 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 11 січня 2019 року було видано Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відносно батька позивачки - ОСОБА_3 . З отриманням вказаного документу позивачка почала активно займатися переоформленням спадку останнього у вигляді земельної ділянки. На час отримання вищезазначеного документа про смерть батька, яке є обов`язковим для надання нотаріальним органам при переоформленні спадщини, строк для подання відповідної заяви про прийняття спадку був уже пропущений. Як зазначає ОСОБА_1 , відведеного законом терміну в шість місяців для неї було недостатнім для того, що б з`ясувати дані питання.

Згідно змісту позовної заяви, по вказаним причинам ОСОБА_1 вчасно в нотаріальну контору не подала заяви про прийняття спадкового майна, а точніше відносно земельної ділянки, яка належала спадкодавцю, пропустила шестимісячний термін, передбачений діючим законодавством для подання вищевказаної заяви, і, в даній ситуації, нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 звернулася з даною позовною заявою до суду та просить винести рішення, котрим визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини - поважною та визначити їй - ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви до Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області про прийняття спадщини, котра залишилась після смерті батька позивачки - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизового розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2019 року вказана справа передана судді Дорош В.В.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 15 квітня 2019 року суддею Дорош В.В. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У зв`язку з тим, що у головуючого по справі судді Дорош В.В. закінчились повноваження для здійснення правосуддя, вказану заяву було передано до канцелярії суду для повторного авторозподілу.

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вбачається, що 13 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, передано судді Желяскову О.О. для розгляду.

Ухвалою судді Ананьївського районного суду Одеської області Желяскова О.О. справу за позовною заявою ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та роз`яснено відповідачу, що у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали він має право подати відзив на позовну заяву, порядок подання відзиву, а також право пред`явлення зустрічного позову.

Копію ухвали про прийняття справи до провадження було направлено відповідачу рекомендованим листом з супровідним листом від 15 травня 2019 року за вихідним №491/349/19/4313/2019 (а.с.31) та отримано відповідачем 18 травня 2019 року, про що свідчить Рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.32) про вручення представнику відповідача рекомендованого листа суду за №491/349/19/4313/2019.

Ухвалою суду від 22 липня 2019 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_1 , яка є спадкоємицею першої черги померлого ОСОБА_3 .

При цьому, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання зазначеної ухвали та після його спливу відповідачем відзив на позовну заяву або зустрічний позов до суду не надано.

Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті.

6 лютого 2020 року позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повістки (а.с.86), у судове засідання з розгляду справи не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Представник позивача - адвокат Дорош Т.А., повноваження якої підтверджені ордером серії ОД №101942 від 25 квітня 2019 року (а.с.34), у судове засідання, яке відбувалося 6 лютого 2020 року не з`явилася.

При цьому, у відповідності до положень ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

При цьому, частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З наведеного вбачається, що мати представника є правом позивача, яким він має право розпоряджатися на власний розсуд, у зв`язку з чим суд вважає, що належне сповіщення про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, свідчить про належне сповіщення про зазначені засідання представників відповідача.

Зазначена позиція узгоджується з положеннями частини 5 статті 130 ЦПК України якою визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Крім того, 5 лютого 2020 року до суду надійшла письмова заява ОСОБА_4 (а.с.85), в якій вона зазначила, що просить справу розглядати без її участі, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.83) про отримання 19 грудня 2019 року листа, яким на адресу позивачки було направлено судову повістку (а.с.81), 6 лютого 2020 року у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

При цьому, в матеріалах справи міститься письмова заява представника відповідача - голови Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області Мазуренко П.Я., який здійснює само представництво юридичної особи відповідно до положень ч.3 ст.58 ЦПК України, від 23 квітня 2019 року №174 (а.с.21), в якій він зазначає, що проти позовної заяви заперечень не має, просить суд справу розглядати у відсутність представника сільської ради.

6 лютого 2020 року третя особа - ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.84) про отримання 19 грудня 2019 року листа, яким на адресу третьої особи було направлено судову повістку (а.с.82), у судове засідання з розгляду справи не з`явилася.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення всіх учасників справи, наявність заяв представників позивача та відповідача про здійснення розгляду справи за їх відсутності, суд не вбачає передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи та, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Позивачкою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями паспорта громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , виданого органом №5136 (Подільським районним відділом Головного управління ДМС в Одеській області) 22 лютого 2019 року (а.с.5), картки платника податків, виданої 31 січня 2019 року Подільським управлінням ГУ ДФС в Одеській області (а.с.6) та довідки про реєстрацію місця проживання виданої Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області 7 березня 2019 року за вхідним №1781 (а.с.7).

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер у с.Райське Новокаховської міської ради Херсонської області 3 травня 2013 року, що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 11 січня 2019 року №00021849527 (а.с.10).

Як зазначає позивачка, померлий ОСОБА_3 був їй батьком, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_3 , виданого 11 червня 1982 року Гандрабурівською сільською радою Ананьївського району Одеської області (а.с.8).

Відповідно до позовної заяви, спадщина яка залишилася після смерті ОСОБА_3 складається з земельної ділянки площею 2.05 гектари, яка розташована на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, що підтверджується доданою до позовної заяви копією державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №287548, виданого Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 7 вересня 2005 року (а.с.9).

Частиною 1 статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

З позовної заяви вбачається, що померлий ОСОБА_3 за життя заповіту не склав, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 22 березня 2019 року №555849 (а.с.12).

Частиною 1 статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У позовній заяві позивачка зазначає, що вона є спадкоємицею першої черги, оскільки вона є дочкою померлого ОСОБА_3 , що як зазначалося вище підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_3 , виданого 11 червня 1982 року Гандрабурівською сільською радою Ананьївського району Одеської області (а.с.8).

Відповідно до частини 1 статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

З наданої представником позивачки листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 20 червня 2019 року №944/65-16 (а.с.51-52) вбачається, що окрім позивачки, дітьми померлого ОСОБА_3 та відповідно також спадкоємцями першої черги є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того, з зазначеного листа вбачається, що окрім вказаних осіб, до кола спадкоємців першої черги померлого ОСОБА_3 входить його дружина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також те, що ОСОБА_6 при укладенні шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 .

При цьому, з наданої представником позивача копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Подільським міськрайонний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 4 серпня 2018 року (а.с.45), вбачається, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Також, з наданої представником позивача копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно Ананьївським районним відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 20 червня 2019 року (а.с.44) вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Крім того, з наданої представником позивача довідки Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 27 червня 2019 року №1121 (а.с.48) вбачається, що ОСОБА_5 , 1980 року народження, на території сільської ради не мешкає оскільки є померлою особою.

З цього приводу слід зауважити, що у відповідності до ч.1 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Частиною 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

Статтею 11 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану передбачено також надання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у формі витягів.

Проте, до позовної заяви не додано жодного документа встановленого законом або його копії про реєстрацію акту цивільного стану щодо смерті ОСОБА_5 .

Водночас сторонами справи факт смерті ОСОБА_6 не оспорювався.

Враховуючи викладене під час розгляду справи було встановлено, що окрім позивачки спадкоємцем першої черги за законом на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 є його дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 1 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно частини 2 статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З доданої до позовної заяви копії довідки Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 30 січня 2019 року №166 (а.с.11), вбачається, що ОСОБА_3 проживав один, що свідчить про те, що відсутні особи, які можуть вважатися такими, що відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України прийняли спадщину, що залишилась після його смерті.

При цьому, слід зауважити, що достовірність копії довідки Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 30 січня 2019 року №166 (а.с.11) є сумнівною, оскільки вона місить відомості про те, що ОСОБА_3 по день смерті мешкав у с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, проте з доданого до позовної заяви копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 11 січня 2019 року №00021849527 (а.с.10) вбачається, що помер ОСОБА_3 у с.Райське Новокаховської міської ради Херсонської області.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З урахуванням викладеного строк для прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 скінчився 3 листопада 2013 року, тобто позивачкою пропущено строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим листом Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 25 березня 2019 року №501/01-16 (а.с.14) їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину,що потягло за собою звернення до суду.

Частиною 1 статті 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

При цьому, частиною 2 статті 1272 ЦК України визначено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Проте, як вбачається з доданого до позовної заяви витягу зі Спадкового реєстру від 22 березня 2019 року №55584982 (а.с.13), вбачається, що спадкові справи на спадщину померлого ОСОБА_3 не заводились, що свідчить про те, що відсутні особи, які прийняли спадщину та, відповідно, можуть надати позивачці згодну на подання заяви про прийняття спадщини.

Частиною 3 статті 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначення поважних причини з яких спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини та які дають підставу для поновлення такого строку не визначено.

Проте, Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (абзац 6 пункту 24 постанови).

Більш детальне визначення поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини надані Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , в якому зазначено, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Також, у вказаному листі зазначено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

В якості обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачка зазначає, що у неї на руках не було достатньо документів для надання відповідним органам при вирішенні питання переоформлення спадщини. Батько позивачки помер у місцях позбавлення волі. Вона не знала про те, що він помер та, відповідно, де знаходиться свідоцтво про його смерть. Зі з`ясуванням факту та обставин його смерті ОСОБА_1 тривалий час намагалася вияснити ким виконаний актовий запис про смерть батька, чи виконувався даний запис про смерть взагалі. Як виявилося згодом батько позивачки помер в м.Нова Каховка с.Райське Херсонської області від ішемічної хвороби серця. Актовий запис про його смерть виконано 14 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області. На запит Ананьївського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області від 11 грудня 2018 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 11 січня 2019 року було видано Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відносно батька позивачки - ОСОБА_3 . З отриманням вказаного документу позивачка почала активно займатися переоформленням спадку останнього у вигляді земельної ділянки. На час отримання вищезазначеного документа про смерть батька, яке є обов`язковим для надання нотаріальним органам при переоформленні спадщини, строк для подання відповідної заяви про прийняття спадку був уже пропущений. Як зазначає ОСОБА_1 , відведеного законом терміну в шість місяців для неї було недостатнім для того, що б з`ясувати дані питання.

Проте, суд вважає, що таке твердження позивачки є безпідставним, необґрунтованим та не доведеним виходячи з наступного.

Так, позивачкою не надано будь-якого доказу на підтвердження того, що померлий ОСОБА_3 на час смерті перебував у місцях позбавлення волі.

Твердження позивачки щодо неможливості звернення з заявою про прийняття спадщини у зв`язку з відсутності документів для надання відповідним органам при вирішенні питання переоформлення спадщини, саме про те, що лише 11 грудня 2018 року за запитом Ананьївського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 11 січня 2019 року було видано Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відносно батька, також не можна вважати поважною причиною для пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Так, частиною 1 статті 11 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану визначено, що державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього.

Частиною 5 статті 11 Закону України Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану визначено, що порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064 Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян довідки, видача яких здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану, складаються у формі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі- витяг з Реєстру).

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян право на отримання витягу з Реєстру стосовно відомостей про себе та про своїх родичів має фізична особа по досягненні 16-річного віку за умови пред`явлення паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні стосунки між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис.

Абзацом 2 пункту 14 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян визначено, що витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті видається другому з подружжя, а також батькам, дітям, братам, сестрам, онукам, дідові, бабі та іншим родичам померлої особи за умови пред`явлення ними паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки.

Відповідно до пункту 15 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання витягу з Реєстру реєстраторові подається заява, у якій зазначається одна з таких відомостей про фізичну особу, щодо відомостей про яку видається витяг з Реєстру: прізвище, ім`я та по батькові, дата та місце народження особи, щодо відомостей про яку отримано запит; серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, дата його видачі; реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану.

З наведеного вбачається, що позивачка, як донька померлого ОСОБА_3 та його спадкоємиця, в будь-який момент могла отримати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть батька шляхом подання відповідної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Проте, будь-яких доказів такого звернення, або відмови у видачі витягу позивачкою до позовної заяви не додано.

Крім того, в мотивувальній частині позовної заяви сама позивачка зазначає, що питанням оформлення спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 вона почала займатися до отримання з Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 11 січня 2019 року повного витягу про реєстрацію смерті батька.

Як зазначає позивачка даний факт, на її думку, не давав їй зібрати повний пакет документів, який необхідний для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Проте, частиною 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України Про нотаріат визначено, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

З наведеного вбачається, що ані Цивільним кодексом України, ані Законом України Про нотаріат вимог щодо подання разом з заявою про прийняття спадщини будь-яких інших документів не встановлено, у зв`язку з чим є необґрунтованим посилання позивачки на те, що вона збирала документи необхідні для звернення з такою заявою.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа ОСОБА_2 , є необґрунтованими, недоведеними належними доказами, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2020 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрована проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; Відповідач:Гандрабурівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04380940, яка знаходиться за адресою: 66428, Одеська область, Ананьївський район, с.Гандрабури; Третя особа:ОСОБА_2 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 , відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків - відсутні.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення набуло законної сили ____