Рішення

від 03.02.2020 по справі 445/2120/19

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/2120/19

провадження № 2/445/120/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В.М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Золочівської районної державної адміністрації Львівської області Шляхетко Галини Ярославівни про визнання права власності на об`єкти нерухомості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Золочівської районної державної адміністрації Львівської області Шляхетко Галини Ярославівни про визнання права власності.

Згідно ухвали суду від 19.11.2019 року відкрито загальне позовне провадження, призначено справу до підготовчого провадження.

Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гірник О.О. в судове засідання не з`явились, але надали на адресу суду заяву, у якій просили проводити судовий розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з`явилась, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_2 таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Поняття будівництво включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів будівництва (ч. 3 ст. 10 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 4 Закону України Про архітектурну діяльність ).

Для визнання будівництва самочинним воно має бути пов`язане з об`єктом нерухомості й порушувати одне з положень статті 376 ЦК України.

Так, згідно ч.1 ст. 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Разом з тим, згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво об`єктів нерухомості, а саме: котельню, площею 79 м.кв., будівлю сушки з допоміжними приміщеннями, площею 191,8 м.кв., будівлю цеху по виготовленню брикетів, площею 1302,5 м.кв., будівлю цеху по переробці деревини з витяжкою, площею 1408,6 м.кв., будівлю цеху по переробці деревини, площею 1626,3 м.кв.

Зазначені об`єкти нерухомості розташовані на земельних ділянках з кадастровим номером: 4621883600:02:005:0020, загальною площею: 2,0982 гa, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 01 жовтня 2018 року, укладеного із Колтівською сільською радою Золочівського району Львівської області строком на 49 років; кадастровим номером: 4621883600:02:005:0011, загальною площею: 0.4000 гa, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 29 серпня 2017 року, укладеного із Колтівською сільською радою Золочівського району Львівської області строком на 15 років; кадастровий номер 4621883600:02:005:0013, загальною площею 0,7200 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі № 01-18 від 21 лютого 2018 року, укладеного із Колтівською сільською радою Золочівського району Львівської області строком на 20 років.

З метою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме на будівлю: котельні, площею 79 м.кв., сушки з допоміжними приміщеннями, площею 191,8 м.кв., цеху по виготовленню брикетів, площею 1302,5 м.кв., цеху по переробці деревини з витяжкою, площею 1408,6 м.кв., цеху по переробці деревини, площею 1626,3 м.кв., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 16 вересня 2019 року ОСОБА_2 подано заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вищепереліченого нерухомого майна.

Для державної реєстрації речових прав перелічених об`єктів, окрім заяви про реєстрації, було долучено також наступні документів: технічний паспорт на будівлю котельні, площею 79 м.кв., технічний паспорт на будівлю сушки з допоміжними приміщеннями, площею 191,8 м.кв., технічний паспорт на будівлю цеху по виготовленню брикетів, площею 1302,5 м.кв., технічний паспорт на будівлю цеху по переробці деревини з витяжкою, площею 1408,6 м.кв., технічний паспорт на будівлю цеху по переробці деревини, площею 1626,3 м.кв.; договори оренди землі від 29 серпня 2017 року, від 01 лютого 2018 року №01-18, від 01 жовтня 2018 р., укладені між Колтівською сільською радою Золочівського району Львівської області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар), а також сплачено державне мито у порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно .

За результатами розгляду поданих заяв, державним реєстратором Шляхетко Г.Я. прийняті рішення про відмову у реєстрації речових прав та їх обтяжень, а саме: рішенням №49255052 від 21 жовтня 2019 року відмовлено у реєстрації права приватної власності на будівлю котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; рішенням №49255708 від 21 жовтня 2019 року відмовлено у реєстрації права приватної власності на будівлю сушки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; рішенням №49255538 від 21 жовтня 2019 року відмовлено у реєстрації права приватної власності на будівлю цеху по виготовленню брикетів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; рішенням №49255379 від 21 жовтня 2019 року відмовлено у реєстрації права приватної власності на будівлю цеху по переробці деревини, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; рішенням №49255290 від 21 жовтня 2019 року відмовлено у реєстрації права приватної власності на будівлю цеху по переробці деревини, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Виходячи із положень ч.5 статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 3, 4, 9 Постанови від 30.03.2012 р. № 6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз`яснено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Пунктом 12 цієї ж постанови роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно слід задовольнити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача

На підставі викладеного та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України, ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 13.04.2011 р. № 461, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

позовну заяву ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Золочівської районної державної адміністрації Львівської області Шляхетко Галини Ярославівни про визнання права власності на об`єкти нерухомості - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 (Місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на будівлю котельні, площею 79 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (Місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на будівлю сушки з допоміжними приміщеннями, площею 191,8 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (Місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на будівлю цеху по виготовленню брикетів, площею 1302,5 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (Місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на будівлю цеху по переробці деревини з витяжкою, площею 1408,6 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (Місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на будівлю цеху по переробці деревини, площею 1626,3 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 11.02.2020 року.

Суддя В. М. Сивак