Постанова

від 11.02.2020 по справі 360/4576/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року справа №360/4576/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Арабей Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Шмуйлової Інни Миколаївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року (повне судове рішення складено 02 грудня 2019 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/4576/19 (суддя в І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року Шмуйлова І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - Управління), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 196 від 12 вересня 2019 року Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно п. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV);

- зобов`язати Управління призначити пенсію за віком з у рахуванням періоду роботи за списком № 2 з 10 листопада 1988 року по 02 жовтня 1990 року в якості маляра в тарному цеху ОСОБА_1 з дати звернення з заявою про призначення пенсії 23 липня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 листопада 1981 року позивача прийнято на роботу до ВАТ Краситель в цех № 26 машиністом холодильної установки 3-го розряду. 10 листопада 1988 року позивача переведено в тарний цех маляром 2-го розряду. 02 жовтня 1990 року позивач звільнилась з займаної посади за власним бажанням.

На підставі того, що ОСОБА_1 досягла пенсійного віку та має необхідний стаж, вважала, що має право на призначення пенсії, тому 23 липня 2019 року звернулася до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Управління № 196 від 12 вересня 2019 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на підставі п.п.2 п. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Рішенням комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області від 29 квітня 2014 року № 07/18 підтверджено право на зарахування періодів роботи з 16 листопада 1981 року по 27 травня 1983 року та з 02 лютого 1984 року по 30 жовтня 1985 року (з урахуванням періоду знаходження у відпустці по догляду за дитиною) до пільгового стажу за списком № 2 та періоду з 02 листопада 1985 року по 27 травня 1986 року - до пільгового стажу за списком № 1, та відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 2 періоду з 10 листопада 1988 року по 02 жовтня 1990 року в якості маляра в тарному цеху, оскільки Списком № 2 розділу XXXII Загальні професії , затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та чинного на той період роботи дана професія не передбачена.

Станом на 23 липня 2019 року (дату звернення) загальний страховий стаж позивача складає 39 років 02 місяця 09 днів, пільговий стаж складає 04 роки 02 місяці 25 днів, в тому числі період військової служби - 6 місяців 22 дня. Для призначення пенсії за віком згідно з п. 2 ст. 114 Закону № 1058- IV з 23 липня 2019 року позивачу не вистачає пільгового стажу.

Вважаючи порушеним право позивача на належне пенсійне забезпечення, представник позивача звернулась до суду з відповідним позовом.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги стверджується про те, що трудовою книжкою, архівними довідками та іншими документами доведено пільговий характер роботи позивача, пільговий стаж на посаді маляра, зайнятого на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки, що відповідає необхідним умовам для призначення пенсії. Натомість, місцевим судом неповно з`ясовано всі обставини справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 23 липня 2019 року позивач звернулась до Управління із заявою про призначення пенсії (робота за списком 2), яка зареєстрована за № 1006/258, надавши документи: трудову книжку від 05 лютого 2003 року НОМЕР_1 ; диплом № НОМЕР_8; документ про місце проживання (реєстрації) особи б/н; паспорт НОМЕР_2 ; військовий квиток НОМЕР_3 ; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року, від 01 грудня 2014 року № 350/4, № 350/5, № 350/6; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників від 01 грудня 2014 року АД № 036267, № 07/18, № 350/2, № 350/1, № 350/3, № 350/7, № 11/620-33, № 350/8, № 720; свідоцтво про народження дитини НОМЕР_9 ; свідоцтво про шлюб НОМЕР_10 , НОМЕР_11 № НОМЕР_12, НОМЕР_13 (а.с.94).

Згідно із протоколом призначення пенсії від 12 вересня 2019 року позивачу відмовлено в призначені пенсії, повний страховий стаж становить 39 років 3 місяці 3 дні, страховий стаж до 01.01.2004 - 25 років 8 місяців 21 день, страховий стаж після 2004 - 13 років 6 місяців 12 днів (а.с.88).

Згідно записів у трудовій книжці (а.с.48-54,95-98) позивач працювала (спірний період) у Рубіжанському виробничому об`єднанні Краситель :

запис № 22 - з 10.11.1988 Тарний цех маляр 2 розряду (наказ № 1546 від 10.11.1988);

запис № 23 - 02.10.1990 Звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР (наказ № 1355 від 03.10.1990).

Отже, записами у трудовій книжці підтверджено, що позивач у спірний період працювала на посаді маляра в тарному цеху.

Рішенням Управління від 12 вересня 2019 року № 196 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п. 2 статті 114 Закону № 1058-ІV. Прийняте рішення обґрунтовано відсутністю необхідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с.19-20, 123зв.б - 124).

Згідно архівної копії переліку робочих місць ВАТ Краситель № 350/8 від 01 грудня 2014 року, додатку до наказу - постанови № 461/К/13 від 19 вересня 1994 року підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком 2 посаду Тарний цех. Маляр, занятий з використанням шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки код 23200000-13450 (а.с.29,107).

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.04.2014 № 07/18 підтверджено право на зарахування періодів роботи з 16.11.1981 по 27.05.1983 та з 02.02.1984 по 30.10.1985 (з урахуванням періоду знаходження у відпустці по догляду за дитиною) до пільгового стажу за Списком № 2 та періоду з 02.11.1985 по 27.03.1986 - до пільгового стажу за Списком № 1, та відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 2 періоду з 10.11.1988 по 02.10.1990 в якості маляра в тарному цеху, оскільки Списком № 2 розділу XXXII Загальні професії , затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 та чинного на той період роботи ця професія не передбачена (а.с.99).

Штатним розкладом робітників тарного цеху ВАТ Краситель за 1988-1990 роки передбачена посада маляр-трафаретчик та маляр з шкідливими умовами праці 4% (а.с.31-33, 34-37, 38-40).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовано Законом № 1058-IV, Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зареєстровано в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації), постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, якою затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

Предметом спору у даній справі є оцінка наявності у позивача необхідного стажу роботи у шкідливих умовах праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах; правомірності рішень відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058-IV доповнено розділом XIVI Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій .

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону 1058-IV: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1788-ХІІ застосовуються Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Відповідно до пункту 9 Порядку застосування Списку № 1 і Списку № 2 пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються:

1) за Списком № 2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1, а інша в Списку № 2;

2) на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1 або Списку № 2, а інша цими Списками не передбачена.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

За приписами пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом № 1788-ХІІ (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядку № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Стаття 62 Закону № 1788-ХІІ встановлює, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи встановлено, що атестація посади маляра на ВАТ Краситель проведена 19 вересня 1994 року.

Роботи позивача в спірний період на посаді маляра 2-го розряду ВАТ Краситель підтверджена записами у трудовій книжці серії НОМЕР_7 від 27 червня 1979 року (а.с.48-54, 95-98).

В період роботи позивача з 10 листопада 1988 року по 02 жовтня 1990 року на посаді маляра 2-го розряду ВАТ Краситель діяв Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Так, до Списку № 2 були включені, зокрема, такі виробництва, цехи, професії, посади малярів:

Малярі, шпаклювальники і лакувальники, які працюють у закритих камерах, відсіках суден, цистернах і резервуарах із застосуванням нітрофарб і свинцевих фарб (пункт а робітники підрозділу 6 Проведення фарбувальних робіт розділу XV Металообробка );

Фарбувальники, які працюють із емалевими фарбами, нітрофарбами, нітролаками й свинцевими фарбами (пункт а робітники підрозділу 6 Проведення фарбувальних робіт розділу XV Металообробка );

Малярі і малювальники світними фарбами (пункт а робітники підрозділу 6 Проведення фарбувальних робіт розділу XV Металообробка );

Малярі, які працюють із емалевими фарбами, нітрофарбами, нітролаками й свинцевими фарбами (пункт а робітники підрозділу 6 Проведення фарбувальних робіт розділу XV Металообробка );

Малярі при роботі з нітрофарбами (пункт а робітники розділу XXIX Будівництво будинків і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту й зв`язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будинків і споруд шахт, рудників і комунікацій ).

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВАТ Краситель , ЄДРПОУ 05800159, основний вид діяльності: Код КВЕД 24.12 Виробництво барвників та пігментів, Код КВЕД 24.14.0 Виробництво іншої основної органічної хімічної продукції; Код КВЕД 24.20.0 Виробництво агрохімічної продукції, Код КВЕД 51.55.0 Оптова торгівля хімічними продуктами, Код КВЕД 60.24.1 Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

З урахуванням видів діяльності, ВАТ Краситель не відносить до зазначених розділів Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що наведений перелік не містить такої роботи/професії, як маляр тарного цеху .

Посада маляр у списку № 2 розділу XXXII Загальні професії затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 та чинного на період роботи позивача не була передбачена.

Слід зазначити, що посада маляри, зайняті на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки включена до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 № 773), розділ 23200000 XXXIII Загальні професії Список № 2 позиція 23200000-13450, який набув чинності з 01.01.1992, але позивач в цей час на посаді маляра вже не працювала.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-XII, постанови № 1173, Порядку застосування Списків № 1 і № 2 дає підстави дійти висновку, що у розумінні пункту б статті 13 Закону № 1788-XII в поєднані зі статтею 100 цього Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах серед іншого залежить від того, чи працівник, який заявляє право на таку пенсію, обіймав посаду на виробництві чи виконував роботу, пов`язану із шкідливими і важкими умовами праці, яка точно відповідає виробництву, роботі, професії, посаді і показникам шкідливих і особливо важких умов праці Списку № 2, затвердженому постановою № 1173 та/чи постановою Кабінету Міністрів України.

Таким чином, відсутність підтвердження вищевказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 07.11.2014 у справі № 2-а/179/9/14.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідачем доведено правомірність свої дій, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача Шмуйлової Інни Миколаївни - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі № 360/4576/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 11 лютого 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді Т. Г. Арабей

Т. Г. Гаврищук