ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 р.Справа № 480/3440/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Укроптплюс" на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Бондар С.О., м. Суми) від 10.10.2019 року по справі № 480/3440/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Укроптплюс"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ "Фермерське господарство "Укроптплюс", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання товариства таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 19.02.2019 № 74/2019; зобов`язати виключити товариство з бази ризикових платників АІС "Податковий блок" режим - "Журнал ризикових платників".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Комісією ГУ ДФС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення щодо внесення позивача до системи ІТС "Податковий блок" - режим "Журнал ризикових платників", як такого, що відповідає критеріям ризиковості. Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки товариство є сумлінним платником податків, а оскаржуване рішення прийнято без належної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 480/3440/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Фермерське господарство Укроптплюс" є юридичною особою та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 01.09.2018 р.
Комісією Головного управління ДФС у Сумській області прийняте протокольне рішення № 74/2019 від 19.02.2019 р. про внесення ТОВ "Фермерське господарство "Укроптплюс" до системи ІТС "Податковий блок" - режим "Журнал ризикових платників" за ознаками ризику "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником" (а.с. 17-18). Підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу та яка свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку про їх необґрунтованість.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Зі змісту рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання товариства таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 19.02.2019 № 74/2019 вбачається, що підставою для внесення підприємства позивача до переліку таких, що відповідають критеріям ризиковості слугував розгляд Головним управлінням ДФС у Сумській області інформації щодо відповідності ТОВ "Фермерське господарство "Укроптплюс" критеріям, визначеним п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків від 05.11.2018 р. за № 4065/99-99-07-05-04-18 (вх. № 2991/8 від 12.11.2018 р.). За результатами розгляду такої інформації комісією одноголосно прийнято рішення про внесення до АІС «Податковий блок - режим ризикових платників ТОВ «ФГ «Укроптплюс» за ознаками ризику «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення господарських операцій» .
Колегія суддів відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 р. затверджено Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (в подальшому - Порядок № 117).
Відповідно до п. 1 Порядку № 117, вказаний порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.
Згідно із п. 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Відповідно до п. 3 Порядку № 117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Наказом Державної фіскальної служби України № 144 від 21.03.2018 р. затверджено Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків", відповідно до якого усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком № 117 та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп. 1.1 - 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).
У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.
Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп. 1.1 - 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.
Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії.
Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р. "Критерії ризиковості платника податку", роз`яснено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо (п. 1.6): платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом протокольно прийнято рішення, яким встановлено, що підприємство позивача відповідає вимогам п. 1.6 критеріїв ризиковості платника податку. В той же час, колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку за вказаною ознакою.
Суд зазначає, що критерії, за умови відповідності яким, платник податків може бути віднесений до ризикових перелічені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 (пункт 1.6.).
Згідно наданих Міністерством юстиції України в листі від 31.05.2012 № 5476-0-33-12/10.1 роз`яснень листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.
При розгляді справи суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 р. по справі № 822/1878/18, зокрема, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку № 117. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 р. № 1160-IV, (далі - Закон № 1160-IV), регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.
ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Отже, Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.
Положеннями ст. 25 Закону № 1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.
Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, (далі - Положення № 731), відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Згідно з пп. "б" п. 4 Положення № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Відповідно до п. 6 Положення № 731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.
За вимогами п. 15 Положення № 731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов`язковим.
Судом встановлено, що критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Враховуючи те, що рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання товариства таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 19.02.2019 № 74/2019 є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке впливає на права платника податків, про що свідчить те, що прийняття стосовно позивача рішення про віднесення його до ризикових платників податків створює для нього правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації всіх податкових накладних, які будуть подаватися ним на реєстрацію, а податковим органом не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття такого рішення, колегія суддів вважає, що таке рішення відповідача підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання товариства таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 19.02.2019 № 74/2019 визнається судом неправомірними, колегія суддів вважає, що з метою належного захисту права та відновлення його прав, обґрунтованою є і вимога про зобов`язання відповідача виключити ТОВ "Фермерське господарство "Укроптплюс" з бази ризикових платників АІС "Податковий блок" режим - "Журнал ризикових платників".
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 480/3440/19 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України, з урахуванням суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Укроптплюс" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 480/3440/19 - задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 480/3440/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Укроптплюс" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Укроптплюс" таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 19.02.2019 р. № 74/2019.
Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Сумській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Укроптплюс" з бази ризикових платників АІС "Податковий блок" режим - "Журнал ризикових платників".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 43144399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Укроптплюс" (вул. Шишкарівська, 11, м. Суми, код ЄДРПОУ 42375257) витрати зв сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень) 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров
Повний текст постанови складено 10.02.2020 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2020 |
Номер документу | 87508079 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Бартош Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні