Постанова

від 11.02.2020 по справі 240/9676/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9676/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

11 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі ГУ Держеокадастру), в якому просив:

-визнати протиправною відмову ГУ Держеокадастру про передачу земельної ділянки для сінокосіння за кадастровим номером 182238520:02:000:0049 в оренду терміном на 49 років, викладену в листі ГУ від 30.01.2019 № Г-44/0-407/0/22-19;

-зобов`язати ГУ Держеокадастру передати ОСОБА_1 земельну ділянку для сінокосіння в оренду терміном на 49 років за кадастровим номером 1822385200:02:000:0049 площею 14,486 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що земельна ділянка, яку ОСОБА_1 просив передати в оренду для сінокосіння сформована як об`єкт цивільних прав, а саме-присвоєно кадастровий номер, визначено площу, проведено державну реєстрацію, а відтак при передачі у користування вказаної земельної ділянки проект землеустрою виготовляти не потрібно.

09.12.2019 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В силу положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру про передачу в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку за кадастровим номером 182238520:02:000:0049.

Відповідач листом від 30.01.2019 №Г-44/0-407/0/22-19 відмовив у задоволенні клопотання у зв`язку з порушенням порядку оформлення права оренди, а саме-вимог ст. 34, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про охорону земель", постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", ст.14 Закону України "Про оренду землі". Також відмова мотивована тим, що заявник є керівником, підписантом і засновником селянського (фермерського) господарства "Нона" та "Нона-1", тому отримання у подальшому земельних ділянок в оренду має відбуватися за процедурою проведення земельних торгів відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України. У відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Позивачем не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Відповідно до переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, група рілля включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність проекту землеустрою щодо відведення в оренду позивачу спірної земельної ділянки, виключає можливість прийняття відповідачем рішення про передачу такої земельної ділянки в оренду з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частин 2,3 ст.22 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до земель сільськогосподарського призначення, окрім іншого, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), такі землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для сінокосіння та випасання худоби.

Відповідно до ст.93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано правовими нормами статей 123 та 124 ЗК України.

Ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно з ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.3 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Положеннями ч.6 ст.123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом-після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частиною 11 ст.123 ЗК України встановлено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" унормовано, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про землеустрій" види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом. Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

До видів документації із землеустрою, окрім іншого відносяться:

а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;

в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;

е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

з) робочі проекти землеустрою;

и) технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;

і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок;

к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Отже, технічна документація із землеустрою розробляється щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та щодо інвентаризації земель. Для відведення земельних ділянок та приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій розробляються проекти землеустрою.

В розумінні вимог статті 26 цього ж Закону органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі є самостійними замовниками відповідної документації із землеустрою.

Таким чином, прийняттю рішення про передачу земельної ділянки в оренду конкретній особі передує стадія розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки в оренду з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання. За отриманням дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особі необхідно звернутися з відповідною заявою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, для кожної конкретної мети використання земельної ділянки, розробляється відповідний вид документації. Тобто, для відведення земельної ділянки має виготовлятися саме проект землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про передачу в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:02:000:0049 для сінокосіння терміном на 49 років.

В той же час, судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:02:000:0049 площею 14,1486 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області. Докази на підтвердження факту розробки такого проекту землеустрою та його подальшого погодження в матеріалах справи відсутні.

Вищезазначене свідчить, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про передачу в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:02:000:0049 для сінокосіння терміном на 49 років, без дотримання відповідної процедури передбаченої Земельним кодексом України, тобто подав заяву передчасно, не пройшовши стадію розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки в оренду.

З матеріалів справи також слідує, що 02.07.2018 та 11.07.2018 позивач звертався до ОСОБА_2 (фізичної особи-підприємця) та ТОВ "Підприємство Житомирземпроект" із зверненнями, в яких просив розробити проект землеустрою земельної ділянки згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21 червня 2018 року № 6-2239/14-18-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки, яка розташована на території бувшої Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області орієнтовною площею 96,0 га.

Листами від 02 липня 2018 року та 16 липня 2018 року повідомлено, що ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Підприємство Житомирземпроект" не можуть виконати роботи згідно заяви, оскільки при огляді графічних матеріалі земельної ділянки було встановлено, що земельна ділянка сформована та проведена реєстрація в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера № 1820985300:05:000:0375 площею 96,4671 га, що відповідає вимогам Земельного Кодексу - статті 79-1 формування земельної ділянки як об`єкта права. Вказано, що при передачі земельної ділянки в користування (оренду)-розроблення проекту щодо формування земельної ділянки як суб`єкта цивільного права-не потрібно.

Разом з цим, вказані звернення стосуються іншої земельної ділянки за кадастровим номером № 1820985300:05:000:0375 площею 96,4671 га, яка розташована на території бувшої Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області і не входять до предмету спору по даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 спірної земельної ділянки за кадастровим номером 1822385200:19:000:0163 виключає можливість прийняття відповідачем рішення про передачу такої земельної ділянки в оренду з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача стосовно того, що присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номера було зумовлено виключно проведеною інвентаризацією земельних ділянок.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.