Ухвала

від 03.02.2020 по справі 905/329/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

03.02.2020 Справа № 905/329/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Величко Н.В., судді Паляниці Ю.О.,

секретар судового засідання Доннік Н.В,

розглянувши матеріали справи за позовом: Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 (Площа Мічмана Павла, 10, м. Маріуполь, Донецька область, 87501), в інтересах держави в особі: Маріупольської міської ради (пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33852448),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Керамік (вул. Флотська (Краснофлотська), 170, м. Маріуполь, Донецька область , 87500, код ЄДРПОУ 25324034),

про: 1) розірвання договору тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), який зареєстровано в книзі записів договорів на право користування землею за №620 від 27.02.1998, укладений між Маріупольською міською радою та ПАТ Керамік ; 2) зобов`язання ПАТ Керамік повернути земельну ділянку загальною площею 14,2 га територіальній громаді м. Маріуполя

за участю представників сторін:

прокурор: Владимирець А. О., на підставі службового посвідчення

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Керамік про: 1) розірвання договору тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), який зареєстровано в книзі записів договорів на право користування землею за №620 від 27.02.1998, укладений між Маріупольською міською радою та ПАТ «Керамік» ; 2) зобов`язання ПАТ Керамік повернути земельну ділянку загальною площею 14,2 га територіальній громаді м. Маріуполя.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на не належне виконання відповідачем умов договору на право тимчасового користування землею, у зв`язку з чим просить суд розірвати договір та повернути земельну ділянку. Неналежність виконання договору, на думку прокурора зумовлено систематичною не сплатою земельного податку та невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням. Також прокурор зауважує про те, що відповідач здійснював розробку Маріупольського родовища корисних копалин на підставі спеціального дозволу від 10.09.1998 №1982, що виданий Державною службою геології та надр України, строком на 18 років. Однак, відповідно до інформації наданої ГУ Держпраці у Донецькій області, на даний час, спецдозвіл вичерпав свою дію та є недійсним. За інформацією ГУ ДФС, відповідач не видобуває корисні копалини, про що свідчать подані останнім податкові декларації щодо обсягів добичі корисних копалин, з нульовими показниками.

Відповідач, у ході судового розгляду справи, не погоджувався з доводами прокурора, та заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що у користуванні підприємства відповідача знаходиться чотири земельні ділянки, у тому числі й земельна ділянка площею 14,2 га, під розробку кар`єру піску, згідно з договором оренди від 27.02.1998. Разом з тим, відповідач вказує, що позивачем не подано до суду документальних підтверджень наявності заборгованості зі сплати земельного податку, саме за спірною ділянкою площею 14,2 га.

Ухвалою суду від 27.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/329/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Донецької обласної Ради народних депутатів від 01.11.1996, відповідачу - ВАТ Керамік надано у тимчасове довгострокове користування земельну ділянку площею 14,2 га під розробку кар`єру по видобутку піску.

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування, 27.02.1998 між Маріупольською міської радою та ВАТ Керамік укладений договір на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 14,2 га строком на 25 років, з цільовим призначенням - під кар`єр по видобутку піску.

У плані Тимчасового землекористування, який є не від`ємною частиною договору, відображені точки географічних координат на місцевості щодо місця знаходження земельної ділянки (т.с. 1, а.с. 30, зворотній бік).

Суд одразу зазначає, що договір не містить кадастрового номеру земельної ділянки.

Також, у справі відсутні відомості того, що в подальшому земельній ділянці кадастровий номер був присвоєний.

Тобто на момент звернення до суду кадастровий номер земельної ділянки, переданій по договору, не присвоєний, та відповідно, данні про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, про що, зокрема, зазначено в листі відділу Держгеокадастру у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру Донецької області №641/105-19 від 21.02.2019 (т.с. 1, а.с. 96)

Після укладання договору, відповідачем був отриманий спеціальний дозвіл на користування надрами №1982 від 10.09.1992, для розробки родовища, з видобуванням сировини для виробництва керамічної цегли, в якому, у тому числі, зазначені географічні координати спірної земельної ділянки, площею 14,2 га, яка знаходиться у Донецькій області, 12 км на північний захід від м. Маріуполь:

св.59 св.75 св.62 св.66 св.67 св.60

ПШ 47 0 11' 13'' 47 0 11' 20'' 47 0 11' 19'' 47 0 11' 08'' 47 0 11' 07'' 47 0 11' 09''

СхД 37 0 24' 13'' 37 0 24' 28'' 37 0 24' 33'' 37 0 24' 41'' 37 0 24' 37'' 37 0 24' 24''

Під час розгляду справи, відповідач, обґрунтовуючи відсутність порушень за договором на право тимчасового користування земельною ділянкою від 27.02.1998, зокрема, щодо наявності заборгованості по спірній земельній ділянці, в якості доказів надав до суду платіжні доручення про сплату податку за землю, на користь місцевого бюджету Іллічівського району та податкові декларації зі сплати за землю, що подані до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецької області (Іллічівське відділення) (т.с. 2, а.с.19- 46).

При цьому, при складанні податкових декларацій з плати за землю за період з 2015-2018 року, ПАТ Керамік у графі кадастровий номер зазначив - 1412300000:02:000:0000

Проте, вказаний номер не є ідентифікатором спірної земельної ділянки, оскільки, виходячи з приписів Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №749 від 18.08.2010 (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), зазначений в декларації номер, містить у собі лише відомості про кадастрову зону та адміністративно - територіальну одиницю. Разом з тим, НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки, в межах адміністративно-територіальної одиниці та кадастрової зони, не визначений.

На кадастровій карті жодної земельної ділянки за номером 1412300000:02:000:0000 не зареєстровано.

06.08.2019, відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа - відповіді відділу Держгеокадастру у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру Донецької області №1226/165-19 від 27.06.2019, з якого вбачається, що спірна ділянка з 20.12.2011 знаходиться поза межами м. Маріуполь.

Аналізуючи наведений лист, з урахуванням приписів ст. 122 Земельного кодексу України, вбачається, що Маріупольська міська рада з 20.12.2011 не є розпорядником спірної земельної ділянки, що передана за договором про право тимчасового користування землею відповідачу.

Зазначені вище обставини обумовили необхідність встановлення судом належності суб`єкта, за захистом прав якого звернувся прокурор, в межах даної справи.

Так, відповідно до постанови Верховної ради України Про зміни встановлення меж міста Маріуполь, Володарського, Новоазовського і Першотравневого районів Донецької області №4179-VI від 20.12.2011 змінені межі міста Маріуполя та відповідні межі Володарського, Новоазовського і Першотравневого районів Донецької області.

Реалізація вказаних повноважень Верховної ради України щодо зміни меж районів і міст, закріплена у статті 6 Земельного кодексу України.

Внаслідок прийняття наведеної постанови, спірна земельна ділянка в теперішній час, (виходячи з кутів географічних координат, позначених в договорі) є такою, що розташована поза межами міста Маріуполь.

Як слід, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України суб`єктом владних повноважень, який є розпорядником спірної земельної ділянки є обласна державна адміністрація, адже з урахуванням зміни меж міста, така ділянка наразі перебуває за межами населеного пункту.

Наведене підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №9-5-0.6216/2-19 від 10.12.2019 (т.с. 2, а.с. 82-83)

Суд одразу зауважує, що у даному випадку приписи статті 117 Земельного кодексу України щодо порядку передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність, не застосовуються, оскільки, правові наслідки реалізації повноважень ВР України, щодо зміни меж районів та міст, передбачають зміну розпорядника землею , та відповідно й орендодавця за договором, в силу Закону.

Як слід, прийняття будь-якого додаткового рішення суб`єкта владних повноважень з передачі земельної ділянки, не потребується.

У зв`язку із наведеним, 17.12.2019 заступником Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 було подано заяву про заміну у справі позивача на правонаступника, відповідно до якої прокурор , у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України просить суд замінити Маріупольську міську раду на - Донецьку обласну державну адміністрацію, військово-цивільну адміністрацію.

Але в подальшому, 29.01.2020 прокурор просив судову колегію залишити без розгляду подане 17.12.2019 клопотання про заміну у справі позивача правонаступником.

Колегія суддів ухвалою, що постановлена в ході підготовчого засідання 29.01.2020, вирішено залишити без розгляду клопотання прокурора про заміну у справі позивача - Маріупольську міську раду, на правонаступника - Донецьку обласну державну адміністрацію, військово-цивільну адміністрацію.

Разом з цим, заслухавши позицію прокурора і дослідивши заяви по суті спору, за наслідком встановлених під час розгляду справи обставин щодо іншого (ніж Маріупольська міська рада) розпорядника земельної ділянки за договором про право тимчасового користування землею, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 цієї ж статті).

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належать повноваження щодо розірвання даного договору, зазначив Маріупольську міську раду, оскільки первісно, договір був укладений між Маріупольською міською радою та Публічним акціонерним товариством Керамік .

Як вказано вище, судом встановлено, що розпорядником спірної земельної ділянки з 20.12.2011 є Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, а отже відсутні підстави для пред`явлення даного позову саме в інтересах Маріупольської міської ради.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам № 7 від 23.03.2017 роз`яснено, що у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року) повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

На теперішній час аналогічними нормами процесуального законодавства є статті 174 та 226 Господарського процесуального кодексу України.

Отже як встановлено судом, розпорядником спірної земельної ділянки, з 20.12.2011 (дата прийняття Верховною радою України постанови Про зміну меж міста Маріуполь №4179-VI) є держава в особі Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

Та як слід, з прийняттям цієї постанови, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація набула статусу орендодавця за договором тимчасового користування землею, в силу Закону.

Тому, прокурором , у даному випадку помилково визначено позивача - Маріупольську міську раду, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, адже на момент звернення прокурором з позовом до суду, таким органом є Донецька обласна військово-цивільна адміністрація.

Помилковість у виборі позивача (Маріупольської міської ради) обумовлена тим, що як попереднім орендодавцем (Маріупольською міською радою), так, і наступним, (Донецькою обласною військово-цивільною адміністрацією), не вчинено належного врядування щодо спірної земельної ділянки, зокрема, не присвоєно кадастрового номеру.

Тобто, залишення позову без розгляду, має бути застосовано судом, як процесуальна дія, через невірне визначення уповноваженого державою органу який здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

На підставі вищевикладеного позовна заява Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до Публічного акціонерного товариства Керамік про: 1) розірвання договору тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), який зареєстровано в книзі записів договорів на право користування землею за №620 від 27.02.1998, укладений між Маріупольською міською радою та Публічним акціонерним товариством Керамік ; 2) зобов`язання Публічного акціонерного товариства Керамік повернути земельну ділянку загальною площею 14,2 га територіальній громаді м. Маріуполя, підлягає залишенню без розгляду.

Розподіл судових витрат.

За приписами ч.2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Приписами ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Тому, питання про повернення судового збору у сумі 3842,00 грн. на користь прокуратури, буде вирішено судом, в порядку встановленому процесуальним законодавством, після подання до суду відповідної заяви.

Керуючись ст.ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до Публічного акціонерного товариства Керамік про: 1) розірвання договору тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), який зареєстровано в книзі записів договорів на право користування землею за №620 від 27.02.1998, укладений між Маріупольською міською радою та Публічним акціонерним товариством Керамік ; 2) зобов`язання Публічного акціонерного товариства Керамік повернути земельну ділянку загальною площею 14,2 га територіальній громаді м. Маріуполя - залишити без розгляду.

У судовому засіданні 03.02.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набуває законної сили в день її винесення судом - 03.02.2020.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.02.2020.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в строк до 04.02.2023.

Дана ухвала є виконавчим документом.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі://dn.arbitr.gov.ua.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя Н.В. Величко

Суддя Ю.О.Паляниця