Рішення

від 30.01.2020 по справі 910/14131/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2020Справа № 910/14131/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "С.В.М.-Форум" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія" простягнення 406362,27 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаВолощенко В.І., ордер серії КС №639955 від 22.07.2019; від відповідачане з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.В.М.-Форум" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія" 406362,27 грн, з яких: 99430,46 грн основного боргу, 29523,93 грн пені, 2611,14 грн 3% річних, 5501,82 грн інфляційних втрат та 269294,92 грн штрафу.

До позовної заяви позивачем долучено клопотання про витребування доказів в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду №ВВ-02 від 24.05.2017 в частині виконання робіт у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 відкрито провадження у справі №910/14131/19; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2019; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

06.11.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши про те, що неодноразово надсилав на адресу позивача акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень місяць 2018 року на суму 119996,96 грн, однак позивач даний акт не підписав та не направив на адресу відповідача мотивованої відмови від його підписання. Відзив на позов підпису уповноваженої особи відповідача не містить.

У підготовчому засіданні 14.11.2019 судом поставлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.12.2019; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача до 25.11.2019; встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання такої відповіді.

25.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених останнім у відзиві на позов заперечив, зазначивши, зокрема про те, що акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень місяць 2018 року на суму 119996,96 грн був направлений підрядником на адресу замовника вже після надсилання останнім на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач можливістю подання заперечень на відповідь на відзив відповідно до ст.167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

11.12.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 судом відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2020.

У судовому засіданні 16.01.2020 було оголошено перерву до 30.01.2020. Відповідачу направлено повідомлення про судове засідання 30.01.2020 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.01.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 30.01.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.В.М.-Форум" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія" (підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №ВВ-02 (договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, використовуючи власні технічні матеріали, засоби і устаткування, згідно з робочою документацією та в межах договірної ціни, визначеної в п.3.1 цього договору, керуючись будівельними нормами та іншими вимогами, зазначеними у договорі, виконати роботи по влаштуванню зовнішніх мереж водопостачання, каналізації та теплопостачання (п.1.1), сторони домовились, що комплекс робіт за цим договором повинен бути виконаний підрядником належним чином і в повному обсязі, а роботи - передані замовнику в порядку, передбаченому цим договором, а замовник, в свою чергу, здійснює оплату таких належним чином виконаних робіт за договірною ціною, передбаченою цим договором та/або додатковими угодами до договору (п.1.2), перелік робіт, які будуть виконуватися за цим договором та вартість (ціна) узгоджуються сторонами в договірній ціні №1, договірній ціні №2 та договірній ціні №3 (додаток №1 до договору), яка є невід`ємною частиною цього договору. При цьому сторони погодили, що вартість та обсяги робіт можуть змінюватись/уточнюватися за взаємною згодою сторін протягом усього строку дії цього договору шляхом укладання сторонами відповідних додаткових угод або в порядку, передбаченому п.п.6.4.3 та 11.3 цього договору (п.1.4).

Сторони погодили, що строк виконання комплексу робіт за цим договором визначається у Графіку виконання робіт, що є додатком №2 до договору, якщо інше не буде узгоджено іншими домовленостями сторін згідно з підписаними сторонами відповідними додатковими угодами до цього договору. Роботи (комплекс робіт) за цим договором вважаються виконаними з моменту підписання сторонами додаткової угоди про виконання зобов`язань за договором або акту про фактично виконані роботи за договором згідно з п.11.6 цього договору (п.п.2.1, 2.4 договору).

Договірна ціна за цим договором визначається на підставі договірної ціни №1, договірної ціни №2 та договірної ціни №3 (додаток №1 до договору) та становить 2244124,30 грн, крім того ПДВ 20% - 448824,86 грн, всього з ПДВ 20% - 2692949,16 грн (п.3.1 договору).

Відповідно до п.п.6.1, 6.1.1, 6.1.17 договору підрядник зобов`язаний своєчасно та якісно виконувати усі роботи, які входять до складу договірної ціни згідно з робочою документацією, відповідно до договору та чинного законодавства України, інших норм, що регламентують порядок ведення такого типу робіт, у строк, зазначений у Графіку виконання робіт (додаток №2 до договору). за відповідним актом прийому-передачі передати замовнику разом з останнім за цим договором актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) або актом про фактично виконані роботи за договором (згідно з п.11.6 договору) всю отриману за цим договором від замовника робочу документацію, всю виконавчу та технічну документацію, іншу необхідну документацію, передбачену чинними будівельними нормами та правилами, а також чинним законодавством України щодо порядку виконання робіт, результатів виконаних робіт, включаючи журнал виконання робіт, паспорти та сертифікати на матеріали, що використовувались тощо.

Згідно п.п.7.1, 7.4 договору роботи, виконані за цим договором, приймаються замовником за якісними та кількісними показниками (обсяги робіт) за актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) в порядку та у строки згідно з цим договором. Вищевказані документи складаються у відповідності до договірної ціни №1, договірної ціни №2 та договірної ціни №3. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника відповідних документів перевіряє надані документи, підписує їх та повертає один примірник таких документів підряднику, або надає останньому мотивовану відмову від підписання.

За порушення підрядником з його вини строку виконання робіт згідно, зазначеного у п.2.1 договору, а також будь-яких інших робіт, що будуть передбачені додатковими угодами до цього договору, підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт, за кожен день затримки (п.8.3 договору).

У випадку, якщо порушення підрядником з його вини строку виконання робіт згідно з п.2.1 договору призведе до прострочення виконання більше ніж на 15 календарних днів всього комплексу робіт замовник крім пені, зазначеної в п.8.3 цього договору, буде мати право на стягнення з підрядника штрафу у розмірі 10% від вартості робіт, зазначеної у п.3.1 цього договору, у випадку прострочення всього комплексу робіт. Сторони домовились, що замовник має право скористатись штрафною санкцією згідно з п. 8.4 договору не раніше дня підписання сторонами додаткової угоди про виконання зобов`язань за договором або акту про фактично виконані роботи за договором (згідно з п.11.6 цього договору) у випадку прострочення всього комплексу робіт (п.п.8.4, 8.6, 8.6.1 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.11.1 договору).

Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши підрядника за 10 календарних днів, у випадках прострочення з вини підрядника строків початку робіт, закінчення робіт на строк більше 20 календарних днів, або якщо роботи ведуться настільки повільно, що їх завершення в строк стає неможливим (п.п.11.2, 11.2.3 договору).

У випадку дострокового розірвання цього договору сторонами складається та підписується акт про фактично виконані роботи за договором, за яким відбуваються кінцеві розрахунки. Такий акт підписується за звичайними правилами прийняття робіт за цим договором. Обсяг виконаних та прийнятих замовником робіт, їх вартість, порядок виправлення недоліків і доробок та порядок оплати таких робіт визначається в акті про фактично виконані роботи за договором (п.11.6 договору).

У додатку №1 до договору сторони погодили договірну ціну №1, договірну ціну №2, а у додатку №2 до договору сторони погодили графік №1 виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Перекладання тепломережі між ТК 129/4Б-4 і ТК 129/4Б-7 та прокладання тепломережі від ТК1 до будинку №28/12А на вул. Верхній Вал" та графік №2 "Реконструкція нежитлового будинку під торгівельні та офісні приміщення по вул. Верхній Вал, №28/12А у Подільському районі м. Києва".

Також згідно положень даного договору, комплекс робіт - це весь обсяг робіт за цим договором та додатковими угодами до нього по влаштуванню зовнішніх мереж водопостачання, каналізації та теплопостачання, який виконується підрядником. Сторони домовились, що до комплексу робіт також входять всі роботи з ліквідації недоліків (недоробок) та дефектів, що виявлені в ході виконання робіт та/або приймання робіт та/або під час гарантійного строку; об`єкт - "Реконструкція нежилого будинку під торгівельні та офісні приміщення за адресою: вул.Верхній Вал, 28/12 (літ.А) у Подільському районі м.Києва"); додаткова угода про виконання зобов`язань за договором - додаткова угода, яку сторони підписують після виконання підрядником всього комплексу робіт за цим договором та передачі останнім замовнику повного комплекту виконавчої документації (визначення термінів за договором).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено відповідачу платежі за договором на загальну суму 2672270,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1249 від 19.01.2018 на суму 124800,00 грн, №1324 від 05.02.2018 на суму 130200,00 грн, №1692 від 21.05.2018 на суму 150000,00 грн, №1790 від 20.06.2018 на суму 99900,00 грн, №1876 від 23.07.2018 на суму 51000,00 грн, №2280 від 20.12.2018 на суму 66470,00 грн, №322 від 16.08.2017 на суму 99900,00 грн, №1700000231 від 24.05.2017 на суму 450000,00 грн, №1700000232 від 24.05.2017 на суму 500000,00 грн, №1700000233 від 24.05.2017 на суму 500000,00 грн, №1700000234 від 24.05.2017 на суму 500000,00 грн.

Відповідачем було виконано, а позивачем прийнято роботи на загальну суму 2572839,54 грн, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками господарюючих суб`єктів довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2017 року від 30.06.2017 на суму 302666,47 грн та актом №1 виконаних підрядних робіт за червень 2017 року на суму 302666,47 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року від 30.08.2017 на суму 1146779,27 грн та актом №1 виконаних підрядних робіт за серпень 2017 року на суму 1146779,27 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року від 27.12.2017 на суму 470219,82 грн та актом №2 виконаних підрядних робіт за грудень 2017 року на суму 470219,82 грн, актом №1 виконаних підрядних робіт за вересень 2018 року на суму 528373,98 грн, актом надання послуг №66 від 30.07.2018 на суму 124800,00 грн.

13.08.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію (вимогу) №12/08/2019 від 12.08.2019, відповідно до якої замовник повідомив підрядника про розірвання договору підряду №ВВ-02 від 24.05.2017, вимагав повернути 99430,46 грн невикористаного авансу, сплатити штрафні санкції тощо. Також до вказаного листа позивачем було долучено довідку про вартість виконаних робіт за договором, зведений акт виконаних підрядних робіт за договором, акт звірки взаєморозрахунків.

Вказану вимогу відповідач отримав 14.08.2019, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта".

02.09.2019 відповідачем було направлено на адресу позивача лист №217 від 29.08.2019, в якому підрядник повідомив, що надсилав на адресу замовника акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень місяць 2018 року на суму 119996,96 грн. Крім того підрядником до вказаного листа було долучено акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень місяць 2018 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 119996,96 грн.

Як стверджує позивач, внаслідок розірвання замовником укладеного між сторонами договору в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт у встановлений договором строк, кошти отримані підрядником в якості авансу у розмірі 99430,46 грн є такими, що використовуються відповідачем безпідставно, а отже у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія" виник обов`язок повернути не використану суму авансу на вимогу позивача. Крім того позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами укладеного між сторонами правочину позивач доручив, а відповідач зобов`язався виконати роботи по влаштуванню зовнішніх мереж водопостачання, каналізації та теплопостачання у строк, визначений графіком виконання робіт, а саме роботи з перекладання тепломережі між ТК 129/4Б-4 і ТК 129/4Б-7 та прокладання тепломережі від ТК1 до будинку №28/12А на вул.Верхній Вал у строк до 29.06.2017, а роботи з реконструкції нежитлового будинку під торгівельні та офісні приміщення по вул.Верхній Вал, №28/12А у Подільському районі м.Києва у строк до 26.06.2017.

Роботи (комплекс робіт) за цим договором вважається виконаними з моменту підписання сторонами додаткової угоди про виконання зобов`язань за договором або акту про фактично виконані роботи за договором.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було сплачено відповідачу за виконання робіт 2672270,00 грн, однак, з довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актів виконання підрядних робіт, які підписані між сторонами та скріплені печатками господарюючих суб`єктів вбачається, що підрядником було виконано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 2572839,54 грн.

При цьому матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів виконання всього комплексу робіт за договором у строк, встановлений у додатку №2 (графік №1, графік №2), в т.ч. і робіт на суму 99430,46 грн, які були оплачені позивачем, однак довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акти виконання підрядних робіт на означену суму між сторонами не підписані.

За твердженнями позивача у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт у встановлений договором строк, 13.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "С.В.М.-Форум" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія" претензію (вимогу) №12/08/2019 від 12.08.2019 про розірвання договору підряду №ВВ-02 від 24.05.2017, повернення 99430,46 грн невикористаного авансу, сплати штрафних санкції тощо.

Також до вказаного листа позивачем було долучено довідку про вартість виконаних робіт за договором, зведений акт виконаних підрядних робіт за договором, акт звірки взаєморозрахунків.

Зазначену вимогу відповідач отримав 14.08.2019, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта".

Як вже вказувалось судом п.п.11.1, 11.2, 11.2.3, 11.6 договору замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши підрядника за 10 календарних днів, у випадках прострочення з вини підрядника строків початку робіт, закінчення робіт на строк більше 20 календарних днів, або якщо роботи ведуться настільки повільно, що їх завершення в строк стає неможливим, у випадку дострокового розірвання цього договору сторонами складається та підписується акт про фактично виконані роботи за договором, за яким відбуваються кінцеві розрахунки. Такий акт підписується за звичайними правилами прийняття робіт за цим договором. Обсяг виконаних та прийнятих замовником робіт, їх вартість, порядок виправлення недоліків і доробок та порядок оплати таких робіт визначається в акті про фактично виконані роботи за договором.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що у строк, встановлений вищенаведеними умовами договору відповідач відповіді на претензію (вимогу) №12/08/2019 від 12.08.2019 та мотивовану відмову від підписання надісланих позивачем довідки про вартість виконаних робіт та зведеного акту виконаних підрядних робіт за договором підряду №ВВ-02 від 24.05.2017 не надав.

Частиною 1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так ст.188 Господарського кодексу України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Отже за висновками суду, позивачем було реалізовано своє право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним правочином, у зв`язку з чим укладений між сторонами договір є відповідно розірваним з 25.08.2019 (дата отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору 14.08.2019 + 10 календарних днів згідно умов п.п.11.2, 11.2.3 договору).

Щодо направленого 02.09.2019 на адресу позивача листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія" №217 від 29.08.2019, в якому останній повідомив про надсилання на адресу замовника акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень місяць 2018 року на суму 119996,96 грн, суд зазначає, що вказані твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія" не підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, оскільки підрядником не надано суду належних та допустимих доказів надсилання на адресу замовника вказаного акту протягом строку дії договору, тобто до 24.08.2019 включно.

За змістом положень ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до приписів ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем робіт на суму 99430,46 грн, а укладений між сторонами правочин є розірваним внаслідок реалізації позивачем свого права на розірвання договору в односторонньому порядку у зв`язку з порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним правочином, підстава для отримання 99430,46 грн, які були оплачені позивачем, однак довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акти виконання підрядних робіт на означену суму між сторонами не підписані, відпала, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача 99430,46 грн не використаного авансу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно, у зв`язку з невиконанням відповідачем його зобов`язань за договором в частині виконання робіт у встановлений договором строк, наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч.2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до п.8.3 договору за порушення підрядником з його вини строку виконання робіт згідно, зазначеного у п.2.1 договору, а також будь-яких інших робіт, що будуть передбачені додатковими угодами до цього договору, підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт, за кожен день затримки.

У випадку, якщо порушення підрядником з його вини строку виконання робіт згідно з п.2.1 договору призведе до прострочення виконання більше ніж на 15 календарних днів всього комплексу робіт замовник крім пені, зазначеної в п.8.3 цього договору, буде мати право на стягнення з підрядника штрафу у розмірі 10% від вартості робіт, зазначеної у п.3.1 цього договору, у випадку прострочення всього комплексу робіт. Сторони домовились, що замовник має право скористатись штрафною санкцією згідно з п.8.4 договору не раніше дня підписання сторонами додаткової угоди про виконання зобов`язань за договором або акту про фактично виконані роботи за договором (згідно з п.11.6 цього договору) у випадку прострочення всього комплексу робіт (п.п.8.4, 8.6, 8.6.1 договору).

Комплекс робіт згідно положень даного договору - це весь обсяг робіт за цим договором та додатковими угодами до нього по влаштуванню зовнішніх мереж водопостачання, каналізації та теплопостачання, який виконується підрядником. Сторони домовились, що до комплексу робіт також входять всі роботи з ліквідації недоліків (недоробок) та дефектів, що виявлені в ході виконання робіт та/або приймання робіт та/або під час гарантійного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на порушення відповідачем строків виконання робіт за договором, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення неустойку у розмірі 29523,93 грн згідно умов п.8.3 договору за період з 21.12.2018 по 01.09.2019 та штраф у розмірі 269294,92 грн згідно положень п.8.4 договору.

Оскільки судом встановлено факт невиконання більше ніж на 15 календарних днів всього комплексу робіт за договором (у строки, передбачені графіком №1 та графіком №2), позивачем 13.08.2019 направлено на адресу відповідача зведений акт виконаних підрядних робіт за договором, мотивованої відмови від підписання якого відповідач у строк, передбачений договором не надав, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, внаслідок чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф на суму 269294,92 грн за розрахунком позивача, який перевірено судом.

Щодо суми заявленої позивачем до стягнення неустойки у розмірі 29523,93 грн згідно умов п.8.3 договору за період з 21.12.2018 по 01.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховуються штрафні санкції і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як вже вказувалось судом, згідно умов укладеного між сторонами правочину, відповідач зобов`язався виконати роботи у строк, визначений графіком виконання робіт, а саме роботи з перекладання тепломережі між ТК 129/4Б-4 і ТК 129/4Б-7 та прокладання тепломережі від ТК1 до будинку №28/12А на вул.Верхній Вал у строк до 29.06.2017, а роботи з реконструкції нежитлового будинку під торгівельні та офісні приміщення по вул.Верхній Вал, №28/12А у Подільському районі м.Києва у строк до 26.06.2017, тобто правильні періоди нарахування неустойки розпочинаються з 30.06.2017 та з 27.06.2017 відповідно.

Враховуючи наведене, позивач невірно визначив загальний період нарахування неустойки з 21.12.2018 по 01.09.2019 всупереч положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та умов договору щодо строку виконання робіт, а отже позовні вимоги про стягнення неустойки у період, зазначений позивачем у позові, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2611,14 грн 3% річних за загальний період з 28.09.2018 по 09.10.2019 включно та 5501,82 грн інфляційних втрат за загальний період з вересня місяця 2018 року по 09.10.2019 (фактично нараховано по липень місяць 2019 року), суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

У контексті ст.ст.524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, а також такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/11965/16, від 20.11.2018 у справі №910/23457/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17, від 03.09.2018 у справі №910/5811/16, від 15.03.2018 у справі №910/9978/15, від 31.07.2019 у справі №910/3692/18 та постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 №6-49цс12.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Водночас умови укладеного між сторонами договору підряду визначають наявність у відповідача обов`язку з виконання робіт, яке не є грошовим зобов`язанням.

Як вже зазначалось судом, відповідачем не було належним чином виконано зобов`язання з виконання комплексу робіт у встановлений договором строк, а тому позивач реалізував своє право на розірвання договору в односторонньому порядку. При цьому договір був розірваний з 25.08.2019, а отже підстава для утримання відповідачем коштів у розмірі 99430,46 грн відпала і вони підлягали повернення позивачу саме з цієї дати.

Тобто у підрядника, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором підряду, припиняється зобов`язання з виконання робіт за цим договором та виникає грошове зобов`язання перед замовником щодо повернення суми невикористаного авансу, невиконання якого має своїм наслідком застосування передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України міри відповідальності.

Отже враховуючи те, що відповідач не повернув позивачу суму невикористаного авансу у розмірі 99430,46 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України на вказану суму.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що останні містять помилки.

За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на суму 375,93 грн за період з 25.08.2019 (дата розірвання договору) по 09.10.2019 (дата, яка самостійно визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви).

В той же час, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат за загальний період з вересня місяця 2018 року по 09.10.2019 (фактично нараховано по липень місяць 2019 року), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки обов`язок повернути кошти виник у відповідача з 25.08.2019, а не в період, за який позивачем нараховано ці витрати.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.М.-Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія".

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеплобудіндустрія" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Гладкова, будинок 43, ідентифікаційний код 34647655) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "С.В.М.-Форум" (03035, м.Київ, вул.Генерала Шаповала, будинок 2, офіс 111, ідентифікаційний код 32657551) 99430 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста тридцять) грн 46 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 375 (триста сімдесят п`ять) грн 93 коп., 269294 (двісті шістдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто чотири) грн 92 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 5536 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн 52 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 10.02.2020

Суддя Ю.М. Смирнова