Рішення

від 10.02.2020 по справі 910/16944/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2020Справа № 910/16944/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Державного комітету телебачення і радіомовлення України

до Видавництва Національної спілки письменників України "Український письменник"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна аудиторська служба України

про стягнення 17020,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний комітет телебачення і радіомовлення України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Видавництва Національної спілки письменників України "Український письменник" про стягнення 17020,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наявність завищення вартості видавничої продукції (послуг) з урахуванням рівня рентабельності (10 % від собівартості) та суми витрат на доставку (5 % від собівартості) у загальній сумі 17 020,00 грн за укладеними між сторонами спору договором № 199 від 25.08.2015.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.12.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/16944/19, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено, до участі у справі Державну аудиторську службу України, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.12.2019 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких Державна аудиторська служба України просить суд задовольнити позовні вимоги Державного комітету телебачення і радіомовлення України повністю.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 06.12.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103053519133.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2015 року між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (замовник) та Видавництвом Національної спілки письменників України "Український письменник" (виконавець) укладено договір про закупівлю №199 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується у 2015 році надати послуги щодо друкування, інші (ДК 016:2010 код 18.12.1) (послуги з підготовки, виготовлення і розповсюдження (доставки) видань) - 53 лоти Лот 24 - Яблуко в зерняті, автора Микола Щудря , упорядкування та передмова В.О. Жадько Серцевина за програмою "Українська книга", тираж (наклад) 1000 прим. (надалі - послуги).

Відповідно до п.3.1. договору ціна цього договору відповідно до планового кошторису витрат, що є невід`ємним додатком до договору становить 111 000,00 грн без ПДВ.

Згідно з п.3.2. договору ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін. В такому випадку Сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

За змістом пункту 4.1. договору оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі підписаного сторонами в порядку, встановленому п. 4.2. договору, акту наданих послуг.

У разі зменшення вартості видання виконавець повертає різницю коштів на розрахунковий рахунок замовника впродовж 3 днів. (п.4.3 договору)

Підпунктом 6.3.3 пункту 3 договору встановлено, що до обов`язків виконавця належить, зокрема, використання бюджетних коштів, виділених замовником на надання послуг, зазначених у цьому договорі, виключно за призначенням, відповідно до планового кошторису витрат, що є невід`ємною частиною договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 25.12.2015. (п.10.1 договору)

Плановим кошторисом витрат, що є додатком №1 до договору, сторони узгодили статті витрат на загальну вартість 111000,00 грн

У Технічному завданні, що є додатком №2 до договору, сторони узгодили назву видання, тираж, обсяг.

Згідно із матеріалами справи, згідно із актом №01/199 приймання - передачі наданих послуг від 15.12.2015 відповідач надав послуги, а позивач прийняв надані послуги у повному обсязі.

Згідно із платіжним дорученням №1126 від 15.12.2015 Державний комітет телебачення і радіомовлення України здійснив оплату наданих послуг у розмірі 111000,00 грн.

Довідкою №03-21/1/82-з від 04.11.2016 зустрічної звірки у Видавництві Національної спілки письменників України "Український письменник" з метою підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків з Державним комітетом телебачення та радіомовлення України за період з 01.01.2014 по 31.08.2016 витрати до статті "Загальновидавничі витрати" за договором були віднесені видавництвом із розрахунку 12 місяців, що призвело до їх завищення на суму 14800,00 грн. Як наслідок, вартість видавничої продукції (послуг) з урахуванням рівня рентабельності (10 % від собівартості) та суми витрат на доставку (5% від собівартості) завищено загалом на суму 17 020,00 грн.

За результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного комітету телебачення і радіомовлення України за період з 01.01.2014 по 31.08.2016 Державною аудиторською службою України складено Акт №03-21/6 від 30.11.2016 року, яким встановлено завищення загально видавничих витрат за вказаним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з встановленням актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного комітету телебачення і радіомовлення України, зустрічною звіркою у Видавництві Національної спілки письменників України "Український письменник" факту завищення відповідачем за договором суми на 17020,00 грн позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Видавництва Національної спілки письменників України "Український письменник" про стягнення грошових коштів у сумі 17020,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спір у даній справі виник, у зв`язку із тим, що як стверджує позивач Видавництвом Національної спілки письменників України "Український письменник" завищено вартість виконаних робіт за договором про закупівлю №199 від 25.08.2015.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору про закупівлю №199 від 25.08.2015 відповідач надав послуги, а позивач прийняв надані послуги у повному обсязі, що підтверджується актом №01/199 приймання - передачі наданих послуг від 15.12.2015 року.

На виконання умов договору про закупівлю №199 від 25.08.2015 Державний комітет телебачення і радіомовлення України здійснив оплату наданих послуг у розмірі 111000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1126 від 15.12.2015.

Згідно з ч.2 ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до ст.905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Сторони, підписавши договір про закупівлю №199 від 25.08.2015 без заперечень та зауважень, в добровільному порядку погодили всі істотні умови договору, в тому числі й ціну договору, самостійно визначили і погодили взаємні права й зобов`язання.

Отже, враховуючи наявний у справі Акт приймання - передачі наданих послуг №01/199 від 15.12.2015, який оплачений позивачем, що підтверджено платіжним дорученням №1126 від 15.12.2015 на суму 111000,00 грн. суд дійшов висновку, що сторонами виконано вказаний договір про закупівлю №199 від 25.08.2015 у повному обсязі.

Позивачем не надано у матеріали справи доказів в підтвердження наявності претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договору.

Відсутність заперечень щодо виконаних позивачем робіт, також підтверджує належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

З урахуванням наведеного, твердження позивача про порушення відповідачем умов договору відхиляються судом за необґрунтованістю.

У відповідності до ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Суд, зазначає, у зв`язку з повним й належним виконанням кожною зі сторін договору про закупівлю №199 від 25.08.2015 своїх зобов`язань, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається відповідно до норм чинного законодавства України.

Крім того, слід зазначити, що умовами договору про закупівлю №199 від 25.08.2015 передбачено право сторін зменшувати вартість видання (ціну договору) шляхом укладення додаткової угоди (п.3.2. договору).

Однак, позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження укладення між сторонами додаткової угоди до договору про закупівлю №199 від 25.08.2015, якою сторонами зменшено ціну договору.

У позові позивач посилається на положення ч.1 ст.906 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов`язання, яка спричинила шкідливий результат для зобов`язаного контрагента, а отже не може вважатися доведеним причинний зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

Посилання позивача на висновок Державної аудиторської служби України, викладений в Акті №03-21/6 від 30.11.2016 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного комітету телебачення і радіомовлення України за період з 01.01.2014 по 31.08.2016 суд вважає необґрунтованим, враховуючи те, що акт ревізії не є належним та допустимим доказом, який підтверджує порушення відповідачем договірних зобов`язань і завдання позивачеві збитків, оскільки договір про закупівлю №199 від 25.08.2015 було виконано належним чином, відповідно до його умов, які були погоджені сторонами, в тому числі і щодо вартості послуг, а виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Зазначене узгоджується також з позиціями Верховного Суду України, наведеній в постанові у справі № 3-69гс12 від 22.01.2013, а також Верховного Суду - у постанові від 13.02.2018 по справі № 910/12793/17, відповідно до яких, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин та не можуть їх змінювати.

При цьому, сам по собі акт документальної ревізії фінансово-господарської діяльності, яким встановлено завищення відповідачем вартості видавничої продукції (послуг) за договором не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки згідно зі ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

У свою чергу, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Окрім того, Довідка Державної аудиторської служби України № 03-21/1/82-з від 04.11.2016 не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто вказані документи не можуть бути підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

З урахуванням наведеного, надані позивачем у матеріали справи довідка №03-21/1/82-з від 04.11.2016 зустрічної звірки у Видавництві Національної спілки письменників України "Український письменник" та Акт №03-21/6 від 30.11.2016 складений Державною аудиторською службою України, не можуть змінювати, припиняти (частково або повністю) договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідним актом приймання - передачі наданих послуг, платіжним дорученням. Зазначені акт ревізії та довідка не є обґрунтованою підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документах суми та не звільняють сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оскільки сторони погодили ціну послуг в договорі, щодо якої зміна умов договору в односторонньому порядку не допускається, послуги надані й прийняті позивачем без заперечень і зауважень, а також оплачені у повному обсязі, з огляду на ненадання відповідачем належних, достовірних та допустимих доказів у розумінні Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Державного комітету телебачення і радіомовлення України про стягнення з Видавництва Національної спілки письменників України "Український письменник" грошових коштів у сумі 17020,00 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.02.2020.

Суддя О.В. Гулевець