Рішення

від 10.02.2020 по справі 911/2803/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2020 Справа № 911/2803/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Явір - 2005" (36007, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Хлібозаводська, буд. 7; ідентифікаційний код 33574487)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Люкс Капітал БУД" (02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, буд. 1-У; ідентифікаційний код 40336185)

про стягнення 123 516, 00 грн,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулося Приватне підприємство "Явір - 2005" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Люкс Капітал БУД" про стягнення заборгованості за договором № ЛцВ/933-Ф від 01.06.2019 в розмірі 123 516, 00 грн, з яких: 102 930, 00 грн - заборгованість за надані послуги, 20 586, 00 грн - сума штрафу за договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2019 позовну заяву Приватного підприємства "Явір - 2005" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Люкс Капітал БУД" коштів в розмірі 123 516, 00 грн передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103052456260, ухвала суду від 10.12.2019 була отримана представником відповідача - 21.12.2019, однак, у запропонований в ухвалі п`ятнадцятиденний строк, відзиву від відповідача до суду не надійшло.

08.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 911/2803/19 за правилами спрощеного провадження - належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.06.2019 між Приватним підприємством "Явір - 2005" (далі - охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК Люкс Капітал БУД" (далі - замовник) був укладений договір про надання послуг з фізичної охорони № ЛцВ/933-Ф за умовами якого замовник замовляє, охорона надає послуги з охорони, а саме приймає під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах та знаходиться на об`єкті замовника, згідно додатку № 2 до договору.

Охорона об`єктів та майна, що на них знаходиться, здійснюється погодинно у календарні дні тижня згідно з додатком № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.9. договору передача під охорону об`єкта (майна) та знаття об`єкта (майна) з під охорони здійснюється за актом приймання-передачі об`єкту (додаток № 4 до договору), який підписується уповноваженими представниками сторін.

Ціна договору визначається сторонами у розрахунку, наведеному у додатку № 1 до договору. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється із внесенням сторонами відповідних змін до договору (п. 3.1. договору).

Згідно п. 3.2. оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 5 числа місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок охорони, згідно виставлених охороною рахунків.

Пунктом 3.3. та 3.4. договору передбачено, що підтвердженням надання послуг являється акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається охороною для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця. Замовник повинен не пізніше 05-го числа місяця, наступного за звітним, підписати акт здачі-приймання робіт та повернути один примірник охороні.

У випадку не підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) у терміни, передбачені п. 3.4., вважається, що замовником отримані послуги з охорони належної якості, у повному обсязі та своєчасно, у відповідності до умов договору (п. 3.5. договору).

За умовами п. 6.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором згідно положень договору та норм чинного законодавства України.

У випадку несвоєчасної оплати послуг охорони замовник сплачує охороні пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від недоплаченої суми за кожен день прострочення (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору у разі якщо прострочення оплати послуг охорони триває більше тридцяти календарних днів, замовник сплачує охороні штраф у розмірі 20% вартості послуг, оплата за якими прострочена, що не звільняє замовника від зобов`язань щодо оплати послуг.

Цей договір укладається строком на 1 (один) рік і набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 10.1. договору).

Пунктом 10.3. договору передбачено, що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору № ЛцВ/933-Ф Приватне підприємство "Явір - 2005" прийняло під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах, за адресою: вул. Ковельська, 188а, м. Володимир-Волинський, Волинська область.

Як про це вказує позивач, відповідач в порушення договірних зобов`язань не здійснив оплати за надані послуги з охорони за договором: за червень 2019 - 34 310, 00 грн, за липень 2019 - 34 310, 00 грн, за серпень 2019 - 34 310, 00 грн. Внаслідок у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 102 930, 00 грн.

Крім того у зв`язку з порушенням зобов`язань щодо оплати наданих послуг з охорони позивачем було нараховано відповідачу штраф на підставі п. 6.3. договору, що становить 20 586, 00 грн.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ЛцВ/933-Ф від 01.06.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за період з червня по серпень 2019 року позивач виставив відповідачу наступні рахунки на оплату наданих послуг з охорони: № 2013 від 01.06.2019 на суму 34 310,00 грн, № 2122 від 01.07.2019 на суму 34 310,00 грн, № 2428 від 01.08.2019 на суму 34 310,00 грн.

Відповідно до п. 3.3.-3.5. договору передбачено, що підтвердженням надання послуг являється акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається охороною для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця. Замовник повинен не пізніше 05-го числа місяця, наступного за звітним, підписати акт здачі-приймання робіт та повернути один примірник охороні. У випадку не підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) у терміни, передбачені п. 3.4., вважається, що замовником отримані послуги з охорони належної якості, у повному обсязі та своєчасно, у відповідності до умов договору.

Позивач зазначає, що відповідачу були надані для підписання наступні акти надання послуг: № 2183 від 30.06.2019 на суму 34 310,00 грн, № 2184 від 31.07.2019 на суму 34 310,00 грн та № 2495 від 31.08.2019 на суму 34 310,00 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач підписав без зауважень акт надання послуг за серпень 2019 року, однак, за червень та липень 2019 року акти надання послуг залишилися не підписаними, мотивованої відмови від підписання відповідач не надав.

Позивач вказує про відсутність претензій та/або зауважень з боку відповідача щодо надання охоронних послуг.

При тому суд також зазначає про відсутність в матеріалах справи будь яких зауважень та/або претензій відповідача щодо наданих позивачем послуг охорони.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "Явір - 2005" 14.08.2018 було вручено відповідачу лист-претензію № 959 від 12.08.2019 про необхідність погашення заборгованості, а також повторно надало рахунки на оплату № 2013 від 01.06.2019 та № 2122 від 01.07.2019 та по два примірника актів надання послуг за червень-липень 2019 року.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що у разі наявності обґрунтованих зауважень до охорони, замовник зобов`язаний в термін 5 (п`яти) календарних днів з дня виявлення зауважень, направити охороні свої письмові претензії. Якщо замовник не заявить свої письмові претензії, він втрачає право у подальшому при підписанні Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за відповідний місяць посилатися на ці зауваження, як на підставу відмови від підписання Акту або на порушення умов договору.

Однак відповідач підписані примірники актів надання послуг позивачу не повернув, будь яких зауважень не висловив за надані послуги оплати не здійснив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання належним чином, надав передбачені договором послуги, що підтверджується актами надання послуг: № 2183 від 30.06.2019, № 2184 від 31.07.2019 та № 2495 від 31.08.2019, а також рахунки на оплату наданих послуг з охорони: № 2013 від 01.06.2019, № 2122 від 01.07.2019 та № 2428 від 01.08.2019, втім відповідач всупереч умовам договору, а саме п. 3.2. оплати вартості отриманих послуг не здійснив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 102 930, 00 грн.

Частинами 1, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів виконання своїх зобов`язань, а також не висловив будь яких зауважень щодо наданих позивачем послуг охорони, не спростував заявлених позовних вимог, то за таких підстав відповідачем були порушені умови договору № ЛцВ/933-Ф від 01.06.2019 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 102 930, 00 грн підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача за неналежне виконання умов договору штрафу в розмірі 20 586, 00 грн. то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що у разі якщо прострочення оплати послуг охорони триває більше тридцяти календарних днів, замовник сплачує охороні штраф у розмірі 20% вартості послуг, оплата за якими прострочена, що не звільняє замовника від зобов`язань щодо оплати послуг.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Так, враховуючи те, що відповідачем не було сплачено за послуги охорони за договором з 05 липня 2019 року (більше тридцяти календарних днів), тому позивачем нараховано відповідачу штраф на підставі п. 6.3. договору, виходячи із вартості послуг, оплата за якими прострочена який становить 20 586,00 грн. = 102 930,00 грн * 20%.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача за неналежне виконання умов договору штрафу в розмірі 20 586, 00 грн. підлягає задоволенню.

Разом з тим суд вказує, що позивач також у позивній заяві просить суд стягнути з відповідача 11 000, 00 грн витрат понесених ним на професійну правничу допомогу.

Так, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Суд вказує, що матеріали справи містять: ордер серії ПТ № 104479 ВІД 27.02.2019, копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2436 від 30.10.2018, копію договору про надання правової допомоги № 6 від 27.02.2019, а також акт від 03.01.2020 прийому-передачі наданих послуг за договором № 6 про надання правової допомоги від 27.02.2019 з детальним описом наданим послуг.

Також позивачем було надано копії квитанцій № 17 від 06.11.2019 на суму 5 000, 00 грн та № 18 від 03.01.2020 на суму 6 000, 00 грн, що підтверджують оплату Приватним підприємством "Явір - 2005" Адвокатському бюро "Світлани Фуголь" правової допомоги по договору № 6 від 27.02.2019.

Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи наявні в матеріалах справи докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на категорію справи та розмір таким витрат, за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000, 00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Явір - 2005" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Люкс Капітал БУД" (02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, буд. 1-У; ідентифікаційний код 40336185) на користь Приватного підприємства "Явір - 2005" (36007, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Хлібозаводська, буд. 7; ідентифікаційний код 33574487) заборгованість в розмірі 102 930 (сто дві тисячі дев`ятсот тридцять) грн 00 коп., штраф 20 586 (двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 10.02.2020

Суддя Д.О. Баранов