Рішення

від 15.01.2020 по справі 911/2195/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2195/19

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку "Буча квартал 2", Київська обл., м. Ірпінь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споруда", Київська обл., м. Буча

про припинення права власності на земельні ділянки

Представники:

Позивача - не з`явився.

Відповідача - Українцева К.Л.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про припинення відповідачем права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:128:0002 та 3210800000:01:128:0181.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що з моменту переходу прав власності на житлові та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку до його співвласників та у зв`язку з передачею приміщень будинків разом з прибудинковою територією - співвласникам вказаного будинку, відповідно до положень ст. 120 ЗК України припинилося право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:128:0002 (площа земельної ділянки 0,4835 га) та 3210800000:01:128:0181 (площа земельної ділянки 4,1907 га), на якій розташований належний співвласникам ОСББ БУЧА КВАРТАЛ 2 житловий комплекс разом з прибудинковою територією та відповідно, у співвласників даного житлового комплексу виникло право спільної сумісної власності на земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий комплекс.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте 15.01.2020 року подав до загального відділу суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні, яке відбулось 18.12.2019 року відповідно до ст. 201 ГПК України оголошено про розгляд справи по суті, про що зазначено в ухвалі суду, тому подане позивачем клопотання відхилено судом.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

До ОСББ "БУЧА КВАРТАЛ 2" входять багатоквартирні житлові будинки №№ 14, 14-а, 16, 16-а, 18, 18-а, 20, 20-а, які розташовані по вул. Бориса Гмирі у м. Буча Київської області та ведені в експлуатацію у 2015-2016 роках, що підтверджується деклараціями про готовність об`єкта до експлуатації, які збудовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210800000:01:128:0002 (площа земельної ділянки 0,4835 га) та 3210800000:01:128:0181 (площа земельної ділянки 4,1907 га), та згідно інформації з Державного земельного кадастру перебувають у приватній власності ТОВ "СПОРУДА".

Згідно положень ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до Акту приймання-передачі житлового кварталу "Квартал Новатор II черга" на баланс ОСББ "БУЧА КВАРТАЛ 2" від 04.06.2016 площа прибудинкової території становить 28 875,99 кв.м., дл якої відноситься: земля, на якій розміщено житловий будинок; земля, на якій знаходяться будівлі і споруди; прибудинкова територія, тому у відповідача з моменту переходу прав власності на житлові та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку до його співвласників та у зв`язку з передачею приміщень будинків разом з прибудинковою територією - співвласникам вказаного будинку, відповідно до положень ст. 120 ЗК України припинилося право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:128:0002 (площа земельної ділянки 0,4835 га) та 3210800000:01:128:0181 (площа земельної ділянки 4,1907 га), на якій розташований належний співвласникам ОСББ БУЧА КВАРТАЛ 2 житловий комплекс разом з прибудинковою територією та відповідно, у співвласників даного житлового комплексу виникло право спільної сумісної власності на земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий комплекс.

Оскільки відповідач вже не був забудовником даного будинку, а право власності на багатоквартирний житловий будинок з прибудинковою територією, вже перейшло до інших осіб, тому відповідно до ст. 120 ЗК України позивач просить суд припинити право власності відповідача на земельну ділянку.

Відповідач проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що Багатоквартирні житлові будинки №№ 14, 14-а, 16, 16-а, 18, 18-а, 20, 20-а за адресою: вул. Бориса Гмирі у м. Буча Київської області побудовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210800000:01:128:0001 (площа 2,3511 га), що підтверджується викопіюванням з публічної кадастрової карти України, натомість Позивач зазначає, що багатоквартирні будинки, які увійшли до ОСББ БУЧА КВАРТАЛ 2 збудовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210800000:01:128:0002 (площа земельної ділянки 0,4835 га) та 3210800000:01:128:0181 (площа земельної ділянки 4,1907 га).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 4 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідач у поданому відзиві зазначає, що станом на дату розгляду справи триває процес передачі земельної ділянки з кадастровим номером: 3210800000:01:128:0001 під багатоквартирними житловими будинками №№ 14, 14-а, 16, 16-а, 18, 18-а, 20, 20-а за адресою: вул. Бориса Гмирі у м. Буча Київської області до територіальної громади міста Буча, оскільки попередній власник землі гр. ОСОБА_1 подав заяву до Бучанської міської ради про добровільну відмову від права власності на земельну ділянку, та остання прийняла рішення від 28 березня 2019 року № 3218-55-VII Про припинення права власності на земельну ділянку у зв`язку з добровільною відмовою .

Також відповідач звертає увагу на ту обставину, що позивач не надає доказів того, що саме ОСББ є власником багатоквартирних житлових будинків №№ 14, 14-а, 16, 16-а, 18, 18-а, 20, 20-а за адресою: вул. Бориса Гмирі у м. Буча Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частинами 7, 8 ст. 16 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, право спільної сумісної власності підлягає обов`язкові державній реєстрації. Разом з тим, позивач не надає документів про право спільної сумісної власності на будинок, відповідно не може бути належним позивачем у цій справі.

Статтею 378 Цивільного кодексу України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином позивачем не наведено передбачених у ст. 140 ЗК України підстав для припинення права власності на спірні земельні ділянки.

Також відповідач зазначає, що є добросовісним набувачем земельних ділянок з кадастровими номерами: 3210800000:01:128:0002 та 3210800000:01:128:0181, які не мають жодного відношення до житлових будинків Позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову у даній справі.

В силу ч. 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 10.02.2020 року.

Суддя Л.Я. Мальована