Рішення

від 28.01.2020 по справі 914/1664/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2020 справа № 914/1664/19 Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вент Крафт»

про стягнення 426536,68 грн.

за участю представників :

від позивача Рудик В.М.

від відповідача не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергал-Буд» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вент Крафт» про стягнення 426536,68 грн., з яких 368442,68 грн. - штрафних санкцій та 58094,00 грн. - сплаченого авансового платежу.

При цьому в розрахунку позовних вимог позивач зазначає, що розмір штрафної санкції на підставі пункту 6.2.1. договору становить 291974,88 грн., розмір штрафної санкції на підставі пункту 6.2.2. договору становить 58094,00 грн., розмір штрафної санкції на підставі пункту 6.2.5. договору становить 18363,80 грн., а розмір авансового платежу становить 58094,00 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке .

29.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вент Крафт» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергал-Буд» (генеральний підрядник) укладено договір підряду №ШВ290318, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами виконати комплекс робіт з монтажу вентиляційних блоків (робіт), відповідно до переліку робіт, що визначені у твердому кошторисі (додаток №1 до договору).

Згідно з пунктом 1.2. договору, генеральний підрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити роботи на умовах визначених договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що договірна ціна робіт, що виконуються за даним договором визначена на підставі твердого кошторису - додаток №1, який є невід`ємною частиною договору та окремо від нього не розглядається. Договірна ціна є твердою та не підлягає коригуванню протягом всього строку дії договору.

Відповідно до пункту 2.2. договору, договірна ціна договору, відповідно до додатку №1 Твердий кошторис , складає всього 91819,00 грн. з ПДВ. Договірна ціна включає в себе вартість робіт та матеріалів, необхідних для виконання робіт по договору.

Згідно з пунктом 2.3. договору, після підписання договору генеральний підрядник перераховує підряднику авансовий платіж в розмірі 58094,00 грн.

Відповідно до пункту 2.4. договору, підрядник не пізніше 3-х (трьох) робочих днів після отримання авансового платежу від генерального підрядника, надає генеральному підряднику всі документи, що підтверджують придбані в рамках договору матеріали, комплектуючі та інше (рахунки, накладні, та інші документи на вимогу генерального підрядника), необхідні для виконання робіт.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що початком виконання робіт - 02.04.2018р., а закінченням виконання робіт - 31.08.2018р.

Відповідно до пункту 5.1.2., підрядник зобов`язаний забезпечити якісне та своєчасне виконання робіт у відповідності до технологічної послідовності виконання робіт у строки, визначені договором. Інформувати в письмовій формі завчасно генерального підрядника про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини генерального підрядника чи з власної вини, а також через незалежні від підрядника обставини.

Пунктом 5.1.13. договору передбачено, що підрядник зобов`язаний письмово інформувати генерального підрядника про будь-які обставини, які можуть впливати на хід виконання робіт, їх якість або безпеку виконання, в строк протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту виникнення таких обставин.

Згідно з пунктом 6.2.1. договору, підряднику за порушення строків виконання робіт нараховується неустойка в розмірі 1% від договірної ціни з ПДВ, за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 6.2.2. договору, в разі нецільового використання підрядником авансових платежів, підрядник зобов`язується сплатити на користь генерального підрядника штраф у розмірі суми нецільового використання авансового платежу. Штраф повинен бути сплачений протягом 3 (трьох) днів після отримання відповідного письмового повідомлення генерального підрядника або генеральний підрядник має право самостійно на свій розсуд утримати суму штрафу з платежів, що належать до сплати підряднику, якщо підрядник не сплатив суму нарахованого штрафу у визначений строк.

Пунктом 6.2.5. договору передбачено, за порушення обов`язку щодо повернення грошових коштів за роботи, які не були виконані і/або прийняті генеральним підрядником з причин порушення підрядником умов договору або в зв`язку з достроковим розірванням договору чи зміною договору, чи внаслідок форс-мажорних обставин, сплачується неустойка у розмірі 20% від договірної ціни робіт з ПДВ.

Згідно з пунктом 6.1.7. договору, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторони погодили, що штрафні санкції за прострочку виконання зобов`язань за договором нараховуються за весь час прострочення.

Пунктом 6.1.8. договору передбачено, що відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що строк позовної давності, який застосовуватиметься до стягнення штрафних санкцій (неустойки) за цим договором складає 5 (п`ять) років.

02.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вент Крафт» (підрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергал-Буд» (генеральний підрядник) підписано акт приймання-передачі місця виконання робіт, що є додатком №2 до договору підряду №ШВ290318 від 29.03.2018р.

16.04.2018р. на виконання умов договору позивачем було здійснено авансовий платіж в розмірі 58094,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2579 від 16.04.2018р.

Як зазначено у позовній заяві, в порушення своїх зобов`язань за договором відповідач роботи з монтажу вентиляційних блоків на об`єкті не розпочав.

Крім того, відповідач порушуючи умови пункту 2.4. договору, не надав протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання авансового платежу документів, що підтверджують придбані в рамках договору матеріали, комплектуючі та інше (рахунки, накладні, та інші документи на вимогу генерального підрядника), необхідні для виконання робіт.

Враховуючи наведене, позивач надіслав на адресу відповідача лист №15/07-19 від 15.07.2019р. Щодо розірвання договору підряду №ШВ290318 від 29.03.2018р., повернення грошових коштів та сплати штрафних санкцій у зв`язку із порушенням договірних умов .

Вказаним листом, позивач повідомив відповідача про одностороннє припинення договору у зв`язку із втратою комерційної зацікавленості до виконуваних робіт внаслідок істотного порушення взятих на себе договірних зобов`язань.

У листі зазначається що датою дострокового припинення договору є 16.07.2019р. Також у листі зазначено про нарахування штрафних (договірних) санкцій у розмірі 368442,22 грн. за порушення договірних зобов`язань, а також міститься вимога про їх сплату.

Як стверджує позивач, станом на дату подання позовної заяви, відповідач вказаних вище грошових коштів не сплатив. Крім того, у зв`язку із припиненням договірних відносин у листі ставилась вимога про повернення грошових коштів, які позивач сплатив в якості передоплати (авансового платежу).

Як зазначено у позовній заяві, грошові кошти у сумі 58094,00 грн. на момент звернення до суду відповідачем не повернуті.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача на користь позивача 426536,68 грн., з яких 368442,68 грн. - штрафні санкції та 58094,00 грн. - сплаченого авансового платежу.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом, 29.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вент Крафт» (підрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергал-Буд» (генеральний підрядник) укладено договір підряду №ШВ290318, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами виконати комплекс робіт з монтажу вентиляційних блоків (робіт), відповідно до переліку робіт, що визначені у твердому кошторисі (додаток №1 до договору).

Крім того, як встановлено судом 02.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вент Крафт» (підрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергал-Буд» (генеральний підрядник) підписано акт приймання-передачі місця виконання робіт, що є додатком №2 до договору підряду №ШВ290318 від 29.03.2018р.

Факт сплати позивачем авансового платежу підтверджується платіжним дорученням №2579 від 16.04.2018р. на суму 58094,00 грн.

Як зазначає позивач та як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення своїх зобов`язань за договором не розпочав виконання робіт, не надав протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання авансового платежу документів, що підтверджують використання авансу за цільовим призначенням, та не виконав вимогу позивача щодо повернення грошових коштів в розмірі 58094,00 грн. у зв`язку з розірванням договору підряду.

Докази, які б могли свідчи протилежне, в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач завчасно інформував позивача в письмовій формі про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини генерального підрядника чи з власної вини, а також через незалежні від підрядника обставини, а також відсутні докази, які б могли свідчити про те, що відповідач письмово інформував генерального підрядника про будь-які обставини, які могли впливати на хід виконання робіт, їх якість або безпеку виконання, оскільки обов`язок підрядника щодо інформування про наявність таких обставин передбачено пунктами 5.1.2. та 5.1.13. договору.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 852 Цивільного кодексу України передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як встановлено судом, позивач повідомив відповідача про одностороннє припинення договору внаслідок істотного порушення останнім взятих на себе договірних зобов`язань, надіславши на адресу відповідача лист №15/07-19 від 15.07.2019р. Щодо розірвання договору підряду №ШВ290318 від 29.03.2018р., повернення грошових коштів та сплати штрафних санкцій у зв`язку із порушенням договірних умов .

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 58094,00 грн., які отримані ним від позивача в якості авансового платежу, є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафної санкції на підставі пункту 6.2.1. договору в розмірі 291974,88 грн., штрафної санкції на підставі пункту 6.2.2. договору в розмірі 58094,00 грн., а також штрафної санкції на підставі пункту 6.2.5. договору в розмірі 18363,80 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак, як встановлено судом, згідно з пунктом 6.1.7. договору, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторони погодили, що штрафні санкції за прострочку виконання зобов`язань за договором нараховуються за весь час прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 6.2.1. договору, підряднику за порушення строків виконання робіт нараховується неустойка в розмірі 1% від договірної ціни з ПДВ, за кожний день прострочення.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку позовних вимог, на підставі пункту 6.2.1. договору, відповідачу нараховано неустойку за 318 календарних днів (з 01.09.2018р. по 15.07.2019р.) в розмірі 291974,88 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення штрафної санкції в розмірі 291974,88 грн. на підставі пункту 6.2.1. договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога про її стягнення є обгрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6.2.2. договору, в разі нецільового використання підрядником авансових платежів, підрядник зобов`язується сплатити на користь генерального підрядника штраф у розмірі суми нецільового використання авансового платежу. Штраф повинен бути сплачений протягом 3 (трьох) днів після отримання відповідного письмового повідомлення генерального підрядника або генеральний підрядник має право самостійно на свій розсуд утримати суму штрафу з платежів, що належать до сплати підряднику, якщо підрядник не сплатив суму нарахованого штрафу у визначений строк.

Враховуючи те, що відповідач у відповідності до умов договору, а саме відповідно до пункту 2.4. договору, зобов`язаний не пізніше 3-х (трьох) робочих днів після отримання авансового платежу надати всі документи, що підтверджують придбання матеріалів, необхідних для виконання договору, суд дійшов висновку, що обов`язок доказування використання авансового платежу за цільовим призначенням покладається саме на відповідача.

А тому, враховуючи те, що відповідачем такі докази надані не були, а позивач пред`явив письмову вимогу про сплату штрафу, яка відповідачем була залишена без відповіді, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафної санкції на підставі пункту 6.2.2. договору в розмірі 58094,00 грн. є обгрунтована та підлягає задоволенню.ё

Пунктом 6.2.5. договору передбачено, за порушення обов`язку щодо повернення грошових коштів за роботи, які не були виконані і/або прийняті генеральним підрядником з причин порушення підрядником умов договору або в зв`язку з достроковим розірванням договору чи зміною договору, чи внаслідок форс-мажорних обставин, сплачується неустойка у розмірі 20% від договірної ціни робіт з ПДВ.

Враховуючи те, що відповідачем не було виконано обов`язку щодо повернення грошових коштів за роботи, які не були виконані, у зв`язку з чим позивач надіслав йому повідомлення про дострокове розірвання договору та вимогу про повернення авансового платежу, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафної санкції на підставі пункту 6.2.5. договору в розмірі 18363,80 грн. є обгрунтована та підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, розмір яких наведений у поданому позивачем розрахунку позовних вимог є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 291974,88 грн. штрафної санкції на підставі пункту 6.2.1. договору, 58094,00 грн. штрафної санкції на підставі пункту 6.2.2. договору та 18363,80 грн. штрафної санкції на підставі пункту 6.2.5. договору.

При цьому суд зазначає, що загальний розмір штрафних санкцій, розмір яких наведений у розрахунку позовних вимог та які позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 368432,68 грн., а не 368442,68 грн., як про це зазначає позивач у прохальній частині позовної заяви. Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 58094,00 грн. авансового платежу, 291974,88 грн. штрафної санкції на підставі пункту 6.2.1. договору, 58094,00 грн. штрафної санкції на підставі пункту 6.2.2. договору та 18363,80 грн. штрафної санкції на підставі пункту 6.2.5. договору.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 6398,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7750 від 05.08.2019р.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 6397,90 грн. судового збору, оскільки позов у даній справі слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вент Крафт» (79024, місто Львів, вулиця Галечко С., будинок 11, ідентифікаційний код 41413008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (03150, місто Київ, вулиця Анрі Барбюса, 28 Б , ідентифікаційний код 34692645) 58094,00 грн. - авансового платежу, 291974,88 грн. - штрафної санкції на підставі пункту 6.2.1. договору, 58094,00 грн. - штрафної санкції на підставі пункту 6.2.2. договору, 18363,80 грн. - штрафної санкції на підставі пункту 6.2.5. договору та 6397,90 грн. - судового збору.

3 . В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.02.2020р.

Суддя Петрашко М.М.