Рішення

від 31.01.2020 по справі 915/1413/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року Справа № 915/1413/19

м. Миколаїв

За позовом : Приватного акціонерного товариства Снігурівська

машинно-технологічна станція

до відповідача : Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

від позивача: Д`яченко К.С., за ордером.

від відповідача: Іванов М.О., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ : визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі, -

13.05.2019р. ПАТ Снігурівська машинно-технологічна станція звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі від 26.01.2009р., реєстр. №040902300144.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору оренди землі від 26.01.2009р. реєстр. №040902300144, листах-зверненнях про поновлення дії договору оренди від 27.12.2018р. та від 04.02.2019р. та проектах додаткових угод, листах-відмовах відповідача від 21.12.2018р. вих. №П-11512/0-6647/0/20-18-СГ, від 22.01.2019р. №П-11512/1-310/0/20-19-СГ, та від 07.02.2019р. №П-1144/0-583/0/20-19-СГ, нормах ст.ст. 641, 642, 646, 792 Цивільного кодексу України, ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі та мотивовані тим, що позивач, як орендар земельної ділянки (60 га ріллі), якими користувався належним чином відповідно до умов договору оренди землі від 26.01.2009р. реєстр. №040902300144, у встановлений статтею 33 Закону України Про оренду землі строк звернувся до відповідача з проектом додаткової угоди про поновлення дії вказаного договору оренди в якій, в тому числі пропонував змінити істотні умови договору оренди, привівши їх у відповідність до умов Типового договору оренди землі зі змінами та доповненнями, діючими на час звернення, натомість відповідач безпідставно тричі відмовляв позивачу в укладенні додаткової угоди, посилаючись на необхідність усунення недоліків які кожного разу виявляв окремо при кожному наступному зверненні позивача, та втретє відмовив у зв`язку з пропуском позивачем строку на звернення за продовженням строку дії договору оренди землі.

Ухвалою суду від 17.05.2019р. суд відкрив провадження за даним позовом в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.07.2019р.

04.06.2019р. відповідач надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі, зазначаючи, що позивач, маючи намір продовжити строк дії договору оренди землі, звернувся у листопаді 2018 року до відповідача з відповідною пропозицією, однак за результатом розгляду пакету документів, між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо умов додаткової угоди у зв`язку з тим, що наданий відповідачу проект додаткової угоди про поновлення не в повній мірі відповідав Закону України Про оренду землі та Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017р. №890 про що відповідним листом повідомив позивача. Відповідач зазначає, що ним перелічено не вичерпний перелік недоліків проекту додаткової угоди, оскільки нормами ст. 33 Закону України Про оренду землі не передбачено припису, що зобов`язує орендодавця виявляти всі недоліки в проекті угоди. Після усунення виявлених недоліків позивач вдруге звернувся до відповідача із проектом додаткової угоди, який знову не був узгоджений відповідачем та за результатами розгляду якого позивачу було направлено відповідну відмову. При цьому, відповідач зауважує, що позивачем до пакету документів разом з додатковою угодою не додав документів, які підтверджують належне виконання ним обов`язків за умовами договору оренди землі а також витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2019 рік для розрахунку орендної плати та агрохімічний паспорт поля орендованої земельної ділянки з актуальними даними на 2019 рік, оскільки наданий позивачем агрохімічний паспорт був розроблений станом на 2014 рік, тоді як згідно з приписами ч.8 ст. 54 Закону України Про охорону земель така паспортизація має проводитись кожні 5 років. Останню заяву позивача про поновлення відповідач залишив без задоволення з огляду на її подання з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також відповідач зазначає, що ним наголошувалось позивачу на необхідності відповідності додаткової угоди вимогами Типового договору оренди землі, тому ніяких неочікуваних змін умов укладення додаткової угоди відповідач не висував та підстави відмов залишались незмінними - невідповідність додаткової угоди умовам Закону України Про оренду землі та Типовому договору оренди землі зі змінами та доповненнями.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось та судом продовжувався строк підготовчого провадження.

10.09.2019р. відповідач надав суду пояснення до відзиву, в яких зазначив окремо перелік недоліків, встановлених при розгляді проектів додаткових угод позивача, які стали підставами відмови у погодженні продовження дії договору оренди землі з позивачем.

Ухвалою суду від 12.09.2019р. підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019р.

Судове засідання 15.10.2019р. не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 25.10.2019р. розгляд справи призначений на 06.11.2019р.

Судове засідання 06.11.2019р. не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні та ухвалою суду від 08.11.2019р. розгляд справи був призначений на 04.12.2019р.

Судове засідання, призначене на 04.12.2019р. не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відпустці та ухвалою суду від 10.12.2019р. розгляд справи був призначений на 24.12.2019р.

24.12.2019р. від позивача до суду надійшли додаткові пояснення щодо підстав відмови відповідача в укладанні договору про поновлення договору оренди землі, до яких додано копію довідки відділу у Снігурівському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 15.10.2019р. №0-14-0.35-561/119-19 про виправлення помилки у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою суду від 24.12.2019р. розгляд справи був відкладений на 30.01.2020р.

26.12.2019р. позивач надав суду докази направлення раніше поданих пояснень на адресу відповідача.

30.01.2020р. від відповідача до суду надійшло клопотання про неприйняття поданих пояснень при розгляді справи та прийнятті судового рішення, мотивоване тим, що вказані пояснення та довідка не подані у встановлений ГПК України строк.

За результатами розгляду пояснень та клопотання судом було встановлено, що вказані пояснення фактично є більш детальним викладенням обставин та тверджень позивача, а довідка Відділу у Снігурівському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області свідчить про зміну кадастрового номеру спірної земельної ділянки, яка перебувала в оренді позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив, що у користуванні позивача знаходиться одна земельна ділянка з нинішнім кадастровим 4825710100:29:000:0003, яка була передана в оренду за умовами договору оренди землі від 26.01.2009р., продовження дії якого є предметом розгляду у даній справі.

За результатами розгляду суд ухвалив не приймати подані позивачем з пропуском строку пояснення при прийнятті рішення.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та зазначає про необґрунтованість відмов відповідача у погодженні умов додаткової угоди до договору оренди землі, яку позивач виклав у повній відповідності до умов Типового договору оренди землі зі змінами та доповненнями та умов Закону України Про оренду землі .

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві да пояснень до нього, зазначаючи про невідповідність умов додаткових угод Типовому договору про оренду землі та нормам Закону України Про оренду землі .

30.01.2020р. судом оголошено вихід до нарадчої кімнати до 31.01.2020р.

Після виходу з нарадчої кімнати судом 31.01.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, -

встановив:

26 січня 2009 року між Снігурівською районною державною адміністрацією Миколаївської області, як орендодавцем, та відкритим акціонерним товариством Снігурівська машинно-технологічна станція , як орендарем, був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження першого заступника голови районної державної адміністрації, виконувача функцій і повноважень голови райдержадміністрації від 08.01.2009р. №1-р передав, а орендар прийняв в довгострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності в межах території Снігурівської міської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Відповідно до умов п. 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка площею 60,0 га ріллі кадастровий номер 4825780000:26:000:0004.

Судом було встановлено, що наразі вказана земельна ділянка має кадастровий номер 4825710100:29:000:0003, що підтверджується та не оспорюється відповідачем.

На земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (п. 3 договору).

Земельна ділянка передавалась в оренду без додаткового будь-якого іншого майна (п. 4 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням Снігурівської районної ради від 29.10.2008р. №3 і на час укладання цього договору з урахуванням діючого коефіцієнту індексації станом на 19.01.2009р. становить 435755,99 грн. (п. 5 договору).

За умовами п. 6 договору, земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п. 8 договору, він укладений строком на 10 років.

Відповідно до умов пунктів 15,16 договору, земельна ділянка передається в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Умовами п. 35 договору його учасники узгодили, що зміна умов договору та/або доповнення до нього здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

В силу приписів ст. 33 Закону України Про оренду землі , позивач 21.11.2018р. звернувся до відповідача з додатковою угодою про поновлення вказаного договору оренди на вказаних у додатковій угоді умовах, до якої були додані: розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, витяг з Державного земельного кадастру, кадастровий план земельної ділянки та агрохімічний паспорт поля (а.с.31-41).

Відповідач листом від 21.12.2018р. за вих. №П-11512/0-6647/0/20-18-СГ відмовив позивачу в укладенні даної додаткової угоди з огляду на те, що наданий проект додаткової угоди не в повній мірі відповідає Закону України Про оренду землі та Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017р. №890, зазначивши фактично п`ять підстав для відмови (п.7 додаткової угоди - необхідність зазначити дані агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки; п. 13 додаткової угоди - встановлення перегляду розміру орендної плати щороку; розділ Інші права та обов`язки сторін визначити відповідно до вимог ст.ст. 24,25 Закону України Про оренду землі ; запропоновано нову редакцію пункту 31 додаткової угоди; інші пункти додаткової угоди запропоновано викласти в редакції виключно з положеннями Типового договору) (а.с.42-43).

Позивач усунув вказані у відмові відповідача недоліки та 27.12.2018р. повторно звернувся до відповідача з листом щодо розгляду пропозицій до додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, до якого додав проект додаткової угоди, викладеної у відповідності до Типового договору оренди землі, розрахунок розміру орендної плати, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 18.10.2018р. (а.с.44-51).

Відповідач листом від 22.01.2019р. за вих. №П-11512/1-310/0/20-19-СГ повторно відмовив позивачу в укладенні додаткової угоди, зазначивши, що ним не в повному обсязі було враховано вимоги, викладені у листі відповідача від 21.12.2018р. №П-11512/0-6647/0/20-18-СГ, а саме: не надано документів, підтверджуючих належне виконання позивачем обов`язків за умовам договору оренди; запропоновано доповнити п. 8 договору новим реченням щодо порядку сплати орендарем орендної плати; пункт 12 запропоновано доповнити новим абзацем щодо зміни розрахунку розміру орендної плати у разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; запропоновано викласти в новій редакції пункти 14, 15, 19 договору; запропоновано доповнити розділ Обмеження (обтяження щодо використання земельної ділянки новим пунктом; запропоновано доповнити пункти 24,24 договору новими абзацами; запропоновано викласти пункт 26 договору в новій редакції; запропоновано доповнити пункти 31,34 договору новими абзацами; запропоновано доповнити договір розділом щодо умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; запропоновано доповнити пункт 37 договору новим абзацем; зазначено про необхідність додаткового надання для розрахунку орендної плати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2019 рік; зазначено про наявність агрохімічного паспорту поля з інформацією станом на 2014 рік, що суперечить ч.8 ст. 54 Закону України Про охорону земель .

Позивач втретє 04.02.2019р. звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі, надавши проект додаткової угоди, розрахунок розміру орендної плати, агрохімічний паспорт поля, лист підприємства-позивача про відсутність заборгованості з орендної плати за договором оренди землі, лист органу ДФС про перебування позивача на обліку та копії платіжних доручень про сплату орендної плати (а.с.57-68).

Відповідач листом від 07.02.2019р. за вих. №П-1144/0-583/0/20-19-СГ відмовив позивачу у поновленні зазначеного договору землі пославшись на те, що даний договір є припиненим у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено та поновленню не підлягає (а.с.69-70).

Вказані обставини сталі підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Виходячи із змісту зазначених норм та принципу свободи договору, суд зазначає, що переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від його укладення та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. При цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов`язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно з ч. 1 ст. 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірний договір між сторонами повинен укладатись на основі типового договору, сторони не можуть відступати від його змісту, однак, вправі конкретизувати його умови.

Відповідно до статті 13 Конституції України , земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано процедуру поновлення договору оренди землі.

У відповідності до статті 33 Закону України "Про оренду землі" , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у ч.1-ч.5 вказаної статті, друга - у ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" .

За змістом ч.1-ч.5 згаданої статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Правова конструкція, передбачена ч.1-ч.5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" узгоджується з положеннями статті 777 Цивільного кодексу України , яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом згаданої статті Цивільного кодексу України , наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Отже, ч.1-ч.5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: (а) перевіряє його на відповідність вимогам закону, (б) узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, (в) приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), (г) укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ Снігурівська машинно-технологічна станція своєчасно звернулось до орендодавця з пропозицією поновити договір оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до договору, вперше звернувшись до відповідача вперше 21 листопада 2018 року, тобто в межах дії спірного договору оренди землі, з чого випливає, що орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі від 26.01.2009р., як це передбачено умовами договору, та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" .

Відповідач, в свою чергу, відмовив у продовженні дії даного договору, зазначивши про необхідність приведення умов договору оренди землі у відповідність до Типового договору оренди землі з останніми внесеними змінами.

Вдруге позивач звернувся до відповідача з виправленим текстом додаткової угоди да додатковими документами 27 грудня 2018 року, тобто також в межах дії строку договору оренди землі від 26.01.2009р., що не заперечується та не оспорюється відповідачем.

З наданих суду копій додаткової угоди та доданих додаткових документів вбачається, що вказана додаткова угода викладена у відповідності до умов Типового договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017р. №890

Наданий позивачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на жовтень 2018 рік також узгоджується з приписами чинного законодавства.

Натомість, з другої відмови відповідача вбачається, що підставами для відмови в узгодженні додаткової угоди стала саме невідповідність її Типовому договору оренди землі , в т.ч. перелічений ряд пунктів, які на думку відповідача слід викласти в новій редакції або доповнити.

При цьому, заявлені вимоги відповідача щодо доповнення або зміну пунктів додаткової угоди у відповідності до Типового договору оренди землі враховані позивачем та є у наявності у проекті додаткової угоди.

Вимоги відповідача щодо доповнення пункту 34 додаткової угоди абзацем щодо не здійснення переходу права на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, не можуть застосовуватись до даних правовідносин, оскільки в даному випадку орендарем є юридична особа.

Також не може вважатись правомірною зазначена у другій відмові відповідача обставина щодо відсутності у додатковій угоді розділу щодо умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, оскільки умовами Типового договору оренди землі зі змінами станом на дату звернення позивача з відповідною пропозицією, наявність вказаного розділу не передбачена.

Окрім цього, у другій відмові відповідач послався на необхідність надання позивачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2019 рік.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що вказана підстава для відмови була зазначена з огляду на те, що відповідь на звернення позивача надавалась відповідачем 22 січня 2019 року, а тому для узгодження умов додаткової угоди та продовження дії договору оренди землі необхідна була саме нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2019 рік.

Суд не приймає вказані твердження відповідача та вважає таку відмову, зазначену у другій відмові відповідача (лист від 22.01.2019р.) неправомірною, оскільки вказана відмова була надана у відповідь на повторне звернення позивача, яке відбулось 27 грудня 2018 року та станом та дату звернення до відповідача відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2019 рік були відсутні.

В подальшому, відповідач третьою відмовою (лист від 07.02.2019р.) неправомірно відмовив позивачу у поновленні договору оренди землі з огляду на пропуск строку на таке звернення з посиланням на закінчення строку договору 26.01.2019р., оскільки вказане звернення позивача фактично було зроблено втретє з урахуванням виправлення недоліків, зазначених відповідачем у попередніх двох листах-відмовах.

Суд вважає вказану відмову неправомірною, оскільки, фактично, вперше позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовжити дію договору оренди та укласти додаткову угоду до нього вчасно, в межах строку дії вказаного договору оренди землі, та при подальших зверненнях усував недоліки, які вимагав усунути відповідач.

З огляду на наведене, суд зазначає, що позивач, діючи добросовісно, розумно та у повній відповідності до умов пункту 35 договору оренди землі від 26.01.2009р. та вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" завчасно звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого додав проект додаткової угоди.

Вимоги відповідача щодо необхідності надання агрохімічного паспорту поля позивач виконав належним чином, однак наданий агрохімічний паспорт відповідачем прийнятий не був з посиланням на те, що зазначені в ньому дані є даними за 2014 рік.

З наданої суду копії агротехнічного паспорту поля (а.с.62) вбачається, що він виданий 12.11.2018р. за вих. №01-48-42-0223/366Миколаївською філією ДУ Держгрунтохорона на земельну ділянку за типом угідь рілля площею 60,0 га, з яких чорноземи південні слабозмиті важносуглинкові і легкоглинисті - 11,2734 га та чорноземи південні середньозмиті важкосуглинкові і легкоглинисті 48,7266 га.

Позивач зазначає, що в даному агрохімічному паспорті зазначені середньозважені величини за роками обстеження, в т.ч. за 2018 рік. При цьому, фактично на бланку агрохімічного паспорту друкарським методом надрукований 2014 рік, та в подальшому цифра 4 закреслена та проставлена цифра 8, також на бланку міститься засвідчувальний напис виправленому вірити підпис та відбиток печатки Миколаївської філії Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України".

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що при зверненнях позивачем був наданий даний агрохімічний паспорт поля та наполягає на тому, що даний агрохімічний паспорт виданий за даними станом на 2014 рік.

Суд не може прийняти вказане твердження відповідача, оскільки внесення виправлень до паспорту поля засвідчені самою установою, яка видала даний паспорт та сам агрохімічний паспорт виданий 12 листопада 2018 року, що спростовує твердження відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що на даний час продовжує користуватись спірною земельною ділянкою.

З огляду на наведене, суд враховує наявність волевиявлення позивача щодо продовження строку дії договору оренди, яке було ним висловлено в зазначених зверненнях, продовження фактичного користування земельною ділянкою, сплачуючи за користування нею орендну плату, та відсутністю жодних обґрунтованих заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди, та приходить до висновку про наявність правових підстав для поновлення строку дії договору оренди на той самий строк.

Таким чином, за вказаних обставин позивач у даних правовідносинах діяв у відповідності із приписами частини 2 Закону України "Про оренду землі" , його поведінка була добросовісною і розумною, що відповідає встановленим пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати незаконними відмови Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від укладення з позивачем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, оформлені листами від 22.01.2019р. №П-11512/1-310/0/20-19-СГ та від 07.02.2019р. №П-1144/0-583/0/20-19-СГ.

3. Визнати укладеною між Приватним акціонерним товариством Снігурівська машино-технологічна станція (вул. Центральна, 17, с. Снігурівка. Миколаївська область, 57300, код ЄДРГІОУ 00905925) та Головним управлінням Держгеокадастру України у Миколаївській області (пр. Миру. 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) додаткову угоду до договору оренди землі від 26.01.2009 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель за № 040902300144, в такій редакції:

Додаткова угода

про поновлення договору оренди землі від 26.01.2009 року,

зареєстрованого у Снігурівському реєстраційному окрузі,

про що у Державному реєстрі земель вчинено запис

за № 040902300144 від 26 січня 2009 року

м. Миколаїв 20 року

Орендодавець - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, в особі начальника Головного управління ЛОСТІКА Юрія Юрійовича, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Держгеокадастру України від 17.11.2016 №308 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру , - з одного боку, та Орендар - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО СНІГУРІВСЬКА МАШИНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ , в особі голови ПрАТ СНІГУРІВСЬКА МАШИНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ , ГРИНЕНКА Юрія Миколайовича , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області 21 листопада 1996, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , який діє на підставі Статуту ПрАТ СНІГУРІВСЬКА МАШИНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ , - з другого боку, уклали цей договір про наведене нижче.

Поновити договір оренди землі, укладений 26 січня 2009 року між Снігурівською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ПрАТ Снігурівська машино-технологічна станція , зареєстрований у Снігурівському реєстраційному окрузі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040902300144 від 26 січня 2009 року на наступних умовах:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну

ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером

4825710100:29:000:0003, яка знаходиться в межах території Снігурівської міської ради

Снігурівського району Миколаївської області.

Об`єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 60.0000 га, у тому числі 60.0000 га ріллі.

3. На земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.

4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить:

4825710100:29:000:0003 - 1380992,40 гри.

5. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

6. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини -відповідно до даних агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки: код, назва та площа ґрунтів (га): 74е. Чорноземи південні слабозмиті важкосуглинкові і легкоглинисті - 11.2734 га. 75е. Чорноземи південні середньозмиті важкосуглинкові і легко глинисті -48.7266 га.

Строк дії договору

7. Договір укладено строком на 7 (сім) років.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

8. Орендна плата вноситься Орендарем виключно в грошовій безготівковій формі в розмірі 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується Орендарем у порядку, визначеному чинним законодавством України.

9. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

10. Орендна плата перераховується на рахунок Снігурівської міської ради Снігурівського району Миколаївської області в такі терміни:

- за перший рік - у п`ятиденний строк після підписання договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

11. Надання послуг в рахунок орендної плати не проводиться.

12. Розмір орендної плати за домовленістю сторін переглядається щороку у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної штати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актами;

- зміни і нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- в інших випадках, передбачених законом.

У разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, розрахунок розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цих коефіцієнтів в односторонньому порядку Орендарем без укладення додаткової угоди.

13. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної

плати, встановленої цим договором;

- справляється пеня згідно норм установлених чинним законодавством на момент прострочення платежу.

Умови використання земельної ділянки

14. Земельна ділянка передаєшся в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

16. Умови збереження стану об`єкта оренди:

16.1 використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

16.2 дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил.

Умови повернення земельної ділянки

17. Після припинення дії або розірвання договору оренди, орендар повертає

орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з там, у якому він одержав

її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі. визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

У разі погіршення якості гуртового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. №284.

18. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

19. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені Орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

20. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

21. Розмір фактичних витрат орендаря визначаєшся на підставі документально

підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

22. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші

права третіх осіб.

Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов`язки сторін

23. Права орендодавця:

Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

- дотримання екологічної безпеки землекористування, та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються:

- своєчасного внесення орендної плати, а також перегляду розмір) орендної шити у випадках, встановлених законом та цим договором.

24. Обов`язки орендодавця:

Орендодавець зобов`язаний:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

- відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди,

- вимагати збереження родючості ґрунтів, шляхом перевірки не рідше ніж один раз на три роки стану орендованої земельної ділянки на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки.

25. Права орендаря:

Орендар земельної ділянки має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору:

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові ла інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи;

- здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

26. Обов`язки орендаря:

Орендар земельної ділянки зобов`язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

- виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі. передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення:

- кожні п`ять років проводити агрохімічну паспортизацію земельної ділянки, про що повідомляти орендодавця в п`ятиденний термін після отримання агрохімічного паспорту земельної ділянки;

- здійснити реєстрацію права оренди:

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби;

- дотримання Орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкту оренди чи його частини

27. Ризик випадкового знищення або пошкодження орендованої земельної ділянки

несе орендар.

Страхування об`єкту оренди

28. Згідно з цим договором орендована земельна ділянка не підлягає страхуванню на

весь період дії цього договору. Сторони домовилися про те, що орендар за бажанням може

застрахувати земельну ділянку за власний рахунок і не вимагати відшкодування витрат на

страхування від орендодавця.

Зміна умов договору і припинення його дії

29. Зміна умов договору та/або доповнення до нього здійснюється у письмовій формі

за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

30. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законам;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

31. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

32. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

33. Дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження іншої сторони не менше, ніж за 30 днів.

34. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

35. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря. засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду

права оренди земельної ділянки

36. Право користування земельною ділянкою не може бути відчужено Орендарем

іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до

статутного капіталу, передано у заставу.

Відповідальність сторін за невиконання

або неналежне виконання договору

37. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

38. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

39. Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами. Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

40. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря.

41. Невід`ємними частинами договору є:

- розрахунок розміру орендної плати;

- агрохімічний паспорт.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Головне управління Держгеокадастру у Приватне акціонерне товариство

Миколаївській області Снігурівська машино-технологічна

54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, станція

проспект Миру, 34 57300, Миколаївська область, м.

рахунок 35212038090641 в ГУДКСУ у Снігурівка, вул. Центральна, буд. 17

Миколаївській області, код банку 820172 Дата та номер запису в ЄДРЮО та ФОП

Державна казначейська служба України м. 20.1 1.1996 № 1 520 120 0000 000269

Київ Рахунок

---

Ідентифікаційний код 39825404 Ідентифікаційний код 00905925

тел. (0512)76 56 84

---

Ю. Лостік

---

Ю. Гриненко

М.П. М.П.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 34, ідентифікаційний код 39825404) на користь Приватного акціонерного товариства Снігурівська машинно-технологічна станція (57300, Миколаївська обл., м.Снігурівка, вул. Центральна, буд. 17, ідентифікаційний код 00905925) 3842,0 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.02.2020р.

Суддя О.В. Ткаченко