ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року
м. Харків
Справа № 640/12638/17
Провадження № 22-ц/818/151/20
Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого: Коваленко І.П.,
суддів: Овсяннікова А.І., Сащенка І.С.,
за участі секретаря: Дмитренко А.Ю.,
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю МНС Груп ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укравтотранс Плюс ,
відповідач: ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ Ре ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МНС Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс Плюс , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ Ре , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс Плюс на рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2019 року в складі судді Ніколаєнко І.В., -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю МНС Груп звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс Плюс , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ Ре , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов мотивовано тим, що 11 серпня 2015 року о 10 год. 42 хв. в м. Харкові по пр. Леніна в районі буд. 24 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 - працівника відповідача ТОВ Укравтотранс плюс , який керував автомобілем марки БАЗ А 079.14 , номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності відповідачу ТОВ Укравтотранс плюс , відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки ВАЗ 21112 , номерний знак НОМЕР_2 , та водія автомобіля Range Rover Evoque номерний знак НОМЕР_3 , що є власністю позивача ТОВ МНС Груп . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2016 року у справі №638/17870/15-п, що набрала законної сили, закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Однак, Дзержинським районним судом м. Харкова встановлено, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП. Для усунення механічних пошкоджень автомобіля Range Rover АХ8188ВВ позивач був вимушений звернутися до ТОВ АВТО ГРАФ М для проведення відновлювального ремонту, загальна вартість якого становила 203207, 60 грн. Ними було сплачено грошову суму у розмірі 203207, 60грн. у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1171 від 31 серпня 2015 року. ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна , в якій застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу відповідача ТОВ Укравтотранс плюс , було здійснено сплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 50000грн. У виплаті страхового відшкодування ТДВ Страхова компанія Київ Ре , в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , їм було відмовлено, так як останнім не було подано заяву про страхове відшкодування протягом одного року з моменту скоєння ДТП. Сума грошових коштів, яка залишилася невідшкодованою відповідачами, становить 153207, 60 грн. Також за проведення Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса експертного дослідження транспортного засобу Range Rover АХ8188ВВ позивач поніс витрати у розмірі 3690,00 грн. Зазначив, що у зв`язку із неправомірними діями відповідачів, вони зазнали немайнової шкоди, так як багато справ, які були заплановані раніше, та потребували пересування автотранспортом. Через пошкодження автомобіля неможливо було виконувати деякі доручення, які були пов`язані з переїздом, був порушений звичайний робочий процес підприємства, що відобразилось на його діловій репутації. Зазначає, що несвоєчасне добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, потребувало багато часу для вирішення питання в судовому порядку, з чого вважає також завдана моральна шкода.
В зв`язку з цим просив суд стягнути солідарно з ТОВ Укравтотранс плюс та ОСОБА_1 на користь ТОВ МНС Груп 156 897 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди; 100 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди; та 3 853 грн. 47 коп. в рахунок оплати понесених судових витрат за подачу заяви майнового характеру.
Представник позивача ТОВ МНС Груп в судовому засіданні суду першої інстанції заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ТОВ Укравтотранс плюс позов не визнав, заперечував проти його задоволення.
Відповідач ОСОБА_1 та представники третіх осіб ТДВ СК Київ Ре та ПАТ СК ПЗУ Україна в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2019 року позовні вимоги ТОВ МНС Груп - задоволені частково.
Стягнуто солідарно з ТОВ Укравтотранс плюс та ОСОБА_1 на користь ТОВ МНС Груп матеріальну шкоду в розмірі 156 897,60грн.
Стягнуто солідарно з ТОВ Укравтотранс плюс та ОСОБА_1 на користь ТОВ МНС Груп моральну шкоду в розмірі 20000грн.
Стягнуто солідарно з ТОВ Укравтотранс плюс та ОСОБА_1 на користь ТОВ МНС Груп судові витрати в розмірі 3853, 47грн.
В іншій частині позовних вимог відмолено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ТОВ Укравтотранс плюс звернулося із апеляційною скаргою, в якій із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для вирішення питання, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ МНС Груп - відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, посилаючись на ч. 1 ст. 1190 ЦК України, не встановив факту заподіяння відповідачами неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, а відтак не встановив підстав для солідарної відповідальності відповідачів перед позивачем.
Зазначає, що до позовної заяви не долучено жодного належного доказу, який би беззаперечно підтверджував, що пошкодження автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди вплинуло на ділову репутацію позивача, посягнуло на його фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, знизило престиж чи підрив довіри до її діяльності тощо, та який би доводив наявність причинно-наслідкового зв`язку між вищевказаними обставинами.
Крім того, апелянт посилається на те, що з обставин розвитку дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованих на відеозапису, вбачається, що порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 є первинними та значно вагомішими у порівнянні з діями, вчиненими водієм ОСОБА_2 , який не мав об`єктивної можливості передбачити, що раптову маневрування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 змусить водія автомобіля Range Rover застосувати екстренне гальмування та спричинить зіткнення із останнім автобуса БАЗ-А079.
Оскільки ПАТ Страхова компанія ПЗУ Україна , в якому застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу відповідача ТОВ Укравтотранс плюс , було здійснено сплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 50000грн., а у виплаті страхового відшкодування ТДВ Страхова компанія Київ Ре , в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , позивачу було відмовлено, то вважає, що стягненню підлягає шкода саме з ОСОБА_1 (а не солідарно як зазначено в оскаржуваному рішенні), оскільки матеріальна шкода не була відшкодована ТОВ Київ Ре .
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 , який працює водієм ТОВ Укравтотранс плюс , 11 серпня 2015 року о 10 год. 42 хв. керував автомобілем марки БАЗ А 079.14 , номерний знак НОМЕР_1 , в м. Харкові по пр. Леніна в районі буд. 24 з урахуванням дорожніх обставин неправильно обрав безпечну дистанцію, також перед початком та зміною напрямку руху не впевнився у безпеці внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Range Rover АХ8188ВВ, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 11 серпня 2015 року о 10 год. 42 хв. керував автомобілем марки ВАЗ 21112 , номерний знак НОМЕР_2 , в м. Харкові по пр. Леніна в районі буд. 24 змінив напрямок руху ліворуч, не впевнився в безпеці, внаслідок чого примусив водія Range Rover АХ8188ВВ різко змінити швидкість руху, що призвело до зіткнення автомобіля БАЗ А079 АХ0665АА з автомобілем Range Rover АХ8188ВВ, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2016 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Питання винуватості учасників ДТП судом не вирішувалось.
Зі змісту постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2016 року вбачається, що в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП. Однак провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , який працює водієм у ТОВ Укравтотранс плюс , та ОСОБА_1 були закриті у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2016 року набрала законної сили 06 квітня 2016 року та є чинною.
Згідно ч.ч.4, 5, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у абзаці першому пункту 4 постанови від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Абзацом четвертим вищевказаного пункту постанови роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК (редакція Закону 2004 року) вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв`язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 , який є працівником відповідача ТОВ Укравтотранс плюс , та водієм ОСОБА_1 . правил дорожнього руху України, а від так, вина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена.
Під час ДТП автомобіль Range Rover, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ТОВ МНС Груп , отримав значні механічні ушкодження.
Загальна вартість ремонту автомобіля Range Rover Evoque, реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 203207 грн. 60 коп., що підтверджується рахунком №0000001429 від 28.08.2015 та актом виконаних робіт № ЛР50003018 від 06.10.2015, виданими ТОВ АВТО ГРАФ М .
Позивачем повністю сплачено грошові кошти за проведення ремонту зазначеного транспортного засобу в сумі 203207,60грн. про що свідчить платіжне доручення №1171 від 31 серпня 2015 року.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (п.1, 3, ч.1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року №4, шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності).
Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
Також, частиною 1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
З аналізу змісту гл.82 ЦК вбачається, що законодавець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду . За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06 листопада 2013 року у справі №6-108цс13.
Матеріали справи свідчать, що автомобіль марки БАЗ А 079.14 , номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ТОВ Укравтотранс плюс .
Цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ Укравтотранс плюс , працівником якого на момент ДТП був ОСОБА_2 , була застрахована в ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна ; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого - 50000грн. за шкоду, заподіяну майну; Розмір франшизи 0грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ Страхова компанія Київ Ре .
Згідно вимог ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до положень ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюється Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Закон).
Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Згідно п.9.1. ст.9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування..
Пунктом 22.1 ст.22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень ст.29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Матеріали справи свідчать, що ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна виплатила позивачеві страхове відшкодування в розмірі 50000грн. відповідно до договору АЕ.3218935 від 20 квітня 2015 року, що підтверджується випискою ПАТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК по рахунку № НОМЕР_4 ТОВ МНС Груп .
Натомість страхова ТДВ Страхова компанія Київ Ре , в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування посилаючись на пп.37.1.4. п.37.1 ст. 37 Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , оскільки не було подано заяву про страхове відшкодування до ТДВ Страхова компанія Київ Ре впродовж року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується листом ТДВ Страхова компанія Київ-Ре від 31.08.2016 вих. №1466.
Вказана відмова учасниками справи не оскаржувалась.
Матеріали справи свідчать, що загальна сума збитків понесених позивачем у зв`язку з відновлення пошкодженого транспортного засобу, внаслідок ДТП яке сталося 11 серпня 2015 року становить 203 207,60грн.
Колегія з урахуванням вимог ст.1188 ЦК України вважає доцільним визначити частку вини водія ОСОБА_2 , який працював на момент ДТП водієм ТОВ Укравтотранс плюс та водія ОСОБА_1 в розмірі 50% відносно кожного, оскільки, як вбачається із змісту постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2016 року та висновку судової автотехнічної експертизи №35 від 29 січня 2016 року, ступінь їх вини у вказаній дорожньо-транспортній пригоді є однаковою.
Таким чином, шкода завдана позивачу в наслідок ДТП підлягає відшкодуванню ТОВ Укравтотранс плюс та ОСОБА_1 в рівних частках, тобто по 101 603,80грн. = (203 207,60грн. / 2).
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи те, що страховою компанією ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна , в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ Укравтотранс плюс , працівником якого на момент ДТП був ОСОБА_2 було відшкодовано суму страхового відшкодування в межах страхової суми - 50000грн., та страховою компанією ТДВ Страхова компанія Київ Ре , в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, з ТОВ Укравтотранс плюс на користь ТОВ МНС Груп підлягає стягненню сума в розмірі 51 603,80грн. (101 603,80грн. - 50000грн.), а з ОСОБА_1 на користь ТОВ МНС Груп підлягає стягненню сума в розмірі 101 603,80грн.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів зазначає, наступне.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п.п.3, 9 постанови від 31 березня 1995р. №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визнаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити відповідні мотиви.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів того, що позивачу - юридичній особі, діями відповідачів було завдано моральної шкоди, позивачем не надано та матеріали справи не містять. Сам факт настання дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про спричиненню моральної шкоди та не є безумовною підставою для її відшкодування.
Також, у позовній заяві ТОВ МНС Груп зазначає, що ними було понесено витрати на проведення експертизи вартість якої становить 3690грн.
Так, дійсно, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №1181 від 01 вересня 2015 року щодо оплати експертизи машини Range Rover 2.2 АХ8188ВВ №8439 без ПДВ на суму 3690грн.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься лише один висновок судово автотехнічної експертизи №35 від 29 січня 2016 року за матеріалами справи №638/17870/15-ц про адміністративне правопорушення відносно водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вартість якої, як в ній зазначено становить 3840грн. Отже, до якої експертизи відноситься платіжне доручення №1181 від 01 вересня 2015 року щодо оплати експертизи машини Range Rover 2.2 АХ8188ВВ №8439 без ПДВ на суму 3690грн., невідомо.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс Плюс - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2019 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МНС Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс Плюс , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ Ре , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс Плюс (місцезнаходження: вул. Мельникова, буд.23, м. Харків, код ЄДРПОУ 37875889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МНС Груп (місцезнаходження: вул. Харківська, буд.51, смт. Високий, Харківський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 37846836) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 51603,80грн. (п`ятдесят одну тисячу шістсот три гривні 80коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МНС Груп (місцезнаходження: вул. Харківська, буд.51, смт. Високий, Харківський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 37846836) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 101603,80грн. (сто одну тисячу шістсот три гривні 80коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути в рівних частках з Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс Плюс (місцезнаходження: вул. Мельникова, буд.23, м. Харків, код ЄДРПОУ 37875889) та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МНС Груп (місцезнаходження: вул. Харківська, буд.51, смт. Високий, Харківський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 37846836) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3853,47грн. (три тисячі вісімсот п`ятдесят три гривні 47 коп.), тобто по 1926,73грн. (одній тисячі дев`ятсот двадцять шість гривень 73 коп.) з кожного.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повну постанову складено 11 лютого 2020 року.
Головуючий - І.П. Коваленко
Судді - А.І. Овсяннікова
І.С. Сащенко
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2020 |
Оприлюднено | 12.02.2020 |
Номер документу | 87514494 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Коваленко І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні