Постанова

від 14.08.2007 по справі 22-а-621/07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2007 року                                                    

м. Харків

Справа № 22-а-621/07

Категорія: визнання нечинними                         Головуючий 1 інстанції:

Яризько В.О.

податкових повідомлень-рішень                        Доповідач: Водолажська

Н.С.

            Колегія суддів у складі:

Головуючий

суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя

Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.

при секретарі 

Волошиній Я.В.

за участю представників:

представника позивача - Стриж Л.А.

         розглянувши у відкритому судовому

засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду

адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Акцептор» на постанову

господарського суду Харківської області від 17.04.2007 року по справі №АС-42/70

-07

за

позовом   ТОВ «Акцептор»

до                   ДПІ у Київському районі м. Харкова

про                 

визнання нечинними податкових

повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИЛА:

 Позивач, ТОВ "Акцептор", звернувся

до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання нечинними

податкові повідомлення-рішення ДПІ Київського району м. Харкова № 0000582200/0

від 23.10.06 р., № 0000582200/1 від 17.11.06 р., № 0000582200/2 від 23.01.07 р.

Постановою

Господарського суду Харківської області від 17.04.07 р. по справі № АС-42/70-07

в задоволенні позву було відмовлено.

Позивач

з судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить

скасувати постанову від 17.04.07 р. по справі № АС-42/70-07 та ухвалити нове

рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна

скарга вмотивована тим, що при прийнятті судового рішення суд неправильно

застосував норми матеріального права, а саме п. 4.1.1 т. 4 та п. 7.6 ст. 7

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач

письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але його представник в

судовому засіданні 26.06.07 р. з доводами апеляційної скарги не погодився і

наполягав на правомірні та законності судового рішення по даній справі.

Заслухавши

суддю-доповідача, перевіривши доводи судового рішення, апеляційної скарги,

дослідивши пояснення представників сторін, судова колегія вважає апеляційну

скаргу такою, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підприємство позивача

відповідно до статутних документів займається такими видами господарської

діяльності: контроль та регулювання портфеля активів, дослідження ринку та

вивчення суспільної думки, брокерські операції з цінними паперами та інша діяльність,

що пов'язана з фондовими біржами.

Відповідачем, ДПІ у Київському районі м. Харкова, за результатами

проведеної виїзної планової документальної перевірки підприємства позивача з

питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства був

складений акт № 2879/22-0/31152642 від 11.10.06 р., на підставі якого було

прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000582200/0 від 23.10.06 р. про

застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16875,0 грн. по податку на

прибуток приватних підприємств за порушення вимог п. 7.2.1 ст. 7 Закону України

«Про оподаткування прибутку підприємств».

Листом від 26.10.06 р. відповідачем був запрошений позивач для зміни коду

платежу по податку на прибуток на 11021600 замість 11021000.

Як вказував відповідач і це не заперечується позивачем, для виправлення

друкарської помилки у визначенні норми, за порушення якої були застосовані

штрафні санкції, керівником ДПІ було прийняте рішення від 06.11.06 р. (вказане

рішення до матеріалів справи не надане, але його наявність сторонами не

спростовується).

Позивач вважає, що рішення про виправлення друкарської помилки є

неправомірним, але в позовній заяві він його не оскаржив, тому підстави для

його прийняття судовою колегією не з'ясовуються. 

Платник податків скористався своїм правом оскаржити податкове

повідомлення-рішення № 0000582200/0 від 23.10.06 р. в порядку адміністративного

оскарження і звернувся до відповідача з первинною та до ДПА Харківської області

з повторною скаргами. Рішеннями про результати розгляду скарг вони були

залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення - без

змін.

З

урахуванням результатів розгляду скарг платника відповідачем були прийняті нові

податкові повідомлення-рішення № 0000582200/1 від 17.11.06 р. та № 0000582200/2

від 23.01.07 р., в яких розмір застосованих штрафних санкцій був таким же, що і

в оскарженому.

Судова

колегія вважає необхідним відмітити, що в ст. 6 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» визначені підстави та порядок прийняття нового податкового

повідомлення (повідомлення-рішення) з урахуванням процедури адміністративного

оскарження. Дана норма не передбачає прийняття нового податкового повідомлення

(повідомлення-рішення) в разі залишення скарги без задоволення та без

донарахування податкових зобов'язань та/або штрафних санкцій.

З

урахуванням вищевикладеного, оскаржені податкові повідомлення-рішення №

0000582200/1 від 17.11.06 р. та № 0000582200/2 від 23.01.07 р. прийняті

відповідачем всупереч положенням наведеної норми, а тому є неправомірними.

Проте

суд першої інстанції не досліджував підстави для прийняття вищевказаних

податкових повідомлень-рішень, а тому в цій частині судове рішення є

неправомірним, позов в цій частині підлягає задоволенню, а судове рішення -

скасуванню.

Як

вказано в наданому до матеріалів справи акті перевірки від 11.10.06 р.,    перевіркою встановлено недоплату податку на

прибуток за 2-3 квартали 2005 р. в розмірі 33750,0 грн., яка виникла внаслідок

того, що на балансі товариства обліковувались цінні папери на загальну суму

473333,51 грн., в т.ч. акції АТЗТ "Хром Стиль - Україна" (код ЄДРПОУ

31150430) у кількості 5840 шт. номінальною вартістю  146000,0 грн. та балансовою вартістю 135020,8

грн., що в бухгалтерському обліку відображено по дебету рахунку № 352 "Інші

поточні фінансові інвестиції".

Дані

акції були підприємством придбані у гр. ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) за

договором № НОМЕР_2 і продавцю були сплачені кошти в сумі 135020,8 грн.

Підприємство включило до складу витрат від операцій з цінними паперами

суму   135020,8 грн. та відобразило в

додатку К-3 до декларації про податок на прибуток за 2004 р. Станом на

01.01.2005 року заборгованість перед ОСОБА_1 відсутня.

Згідно

показників додатку К-3 до рядка 01.4 декларації про податок на прибуток за 1

квартал 2005 р. від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року від

операцій з акціями та іншими корпоративними правами становить 165,5 тис. грн.

Після

отримання підприємством інформації від Управлінням Державної реєстрації

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (лист № 4223/10 від 16.06.05 р.)

про проведення державної реєстрації припинення АТЗТ "Хром Стиль -

Україна" (код ЄДРПОУ 31150430) позивачем від цієї ж дати 16.06.05 р. було

здійснено списання вищезазначених цінних паперів з балансу підприємства, що в

бухгалтерському обліку відображено по кредиту рахунка № 352 "Інші поточні

фінансові інвестиції" та дебету рахунка № 85 "Інші витрати", у

податковому обліку дана операція не знайшла відображення.

З посиланням

на дані, отримані перевіряючими від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (лист

від 04.10.06 р. № 3972/7/23-409), в акті перевірки було вказано, що

засновниками АТЗТ „Хром Стиль-Україна" були гр. ОСОБА_2 (код НОМЕР_3) з

часткою в статутному фонді 1% та гр. ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з часткою в

статутному фонді 99%; дата ліквідації підприємства - 04.04.05 р., підставою для

ліквідації був протокол № НОМЕР_4 загальних зборів акціонерів АТЗТ „Хром

Стиль-Україна" від 30.11.04 р. (на зборах були присутні два акціонера

товариства - гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1, який представляв інтереси ТОВ

„Акцептор" згідно довіреності від 25.11.04 р.) та заява по формі 8-ОПП,

надана до ДПІ від 10.01.05 р.; ліквідаторами підприємства були: голова

ліквідаційної комісії гр. ОСОБА_3 члени комісії - гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2;

пред'явлення вимог кредиторів (учасників, засновників) до АТЗТ „Хром Стиль

-Україна" у зв'язку з ліквідацією та задоволення цих вимог не було,

розподілу активів між кредиторами (засновниками, учасниками) у ході

ліквідаційної процедури не було, у зв'язку з відсутністю активів.

З

урахуванням вищевказаних обставин перевіряючими був зроблений висновок стосовно

того, що після придбання акцій у жовтні 2004 р., які дорівнюють 99% статутного

фонду, підприємство позивача стало власником частки (99%) статутного фонду АТЗТ

"Хром Стиль - Україна".  

Також,

посилаючись на приписи п.1.1 Розділу II "Порядку скасування випусків акцій

та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій", затвердженого

рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. № 222 (далі Порядок ), який встановлює, що

протягом 7 робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію комісія з

припинення акціонерного товариства (ліквідаційна комісія, ліквідатор, тощо)

повинна подати до реєстраційного органу документи для зупинення обігу акцій,

перевіряючі в акті перевірки, а відповідач у запереченні на позов, наполягали

на тому, що ТОВ "Акцептор", як власник 99% акцій АТЗТ "Хром

Стиль -Україна", необхідно було подати документи до реєструючого органу

про зупинення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання

свідоцтв про реєстрацію акцій у зв'язку з ліквідацією акціонерного товариства

після прийняття рішення про ліквідацію підприємства.

Проте

слід відмітити, що дана норма не зобов'язує власника акцій проводити процедуру

зупинення обігу акцій, а тому у перевіряючих та відповідача не було законних

підстав вимагати від позивача, який не був ліквідатором, виконувати певні дії

по зупиненню обігу акцій. Крім того, здійснення таких дій Закон України «Про

оподаткування прибутку підприємств» не пов'язує з правом на включення витрат до

валових витрат та/або обов'язком збільшувати валові доходи від такої

діяльності. 

Також

відповідач, з посиланням на положення п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств», наполягав на тому, що у зв'язку з тим, що

припинено державну реєстрацію АТЗТ "Хром Стиль - Україна" - емітент

цінних паперів, за рішенням власників, акції цього підприємства, придбані ТОВ

"Акцептор", не можуть бути використані у господарській діяльності з

метою подальшого продажу та отримання прибутків, а самі акції такого емітента

не відповідають визначенню цінних паперів згідно п. 1.4 ст. 1 даного Закону та

ст. 1 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" ( в редакції,

що діяла до 23.02.06 р.) та не можуть бути враховані у складі витрат

(фінансових результатів від операцій з акціями) у відповідності з п. 7.6 ст. 7

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в т.ч. не

можуть бути враховані у складі від'ємного фінансового результату від операцій з

акціями за 1 півріччя 2005 р.

Судова

колегія вважає необхідним відмітити, що в обґрунтування судового рішення

покладені висновки суду першої інстанції стосовно того, що по операції по

придбанню акцій АТЗТ „Хром Стиль - Україна" підприємство позивача отримало

збитки, тоді як будучі професійним підприємством на ринку цінних паперів,   зобов'язаний вивчати кон'юнктуру ринку

цінних паперів. Також в судовому рішенні записано, що позивач ні в позові, ні в

поясненнях представника в судовому засіданні не пояснив з якою метою

придбавалися спірні акції, тоді як податкове навантаження становило на 2005 рік

- 0%, фактично сплачено податків у цьому році 74,4 грн., з них податок на

прибуток - 0,0 грн., за 1 півріччя 2006 р. - 0,03%, фактично сплачено податків

у цьому періоді 27,91 грн., з них податок на прибуток - 0,0 грн., а

придбавалися акції емітентів (ВАТ "Променергобуд", ВАТ

"Спецдорбуд", ВАТ "Укрнафтогазпереробка" м. Київ), відносно

яких проводилася процедура ліквідації.

На

підставі наведених фактів судом першої інстанції зроблений висновок стосовно

того, що позивач по операції з придбання акції АТЗТ "Хром Стиль -

Україна", яке ліквідувалось та не мало ніяких активів в забезпечення

вартості своїх акцій, не мав на меті використання таких акцій у своїй

господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Проте

судова колегія вважає доцільним відмітити, що предметом спору не є угода

(договір або господарське зобов'язання) по придбанню акцій, для вирішення якого

необхідно встановлювати мету та цілі її проведення, в т.ч. протиправні. Судом

першої інстанції висновки щодо відсутності у позивача мети на отримання

прибутку зроблені при довільному тлумаченні фактичних обставин і за межам

поданого позову та заперечень на нього. Також договір (правочин, господарські

зобов'язання) не визнаний недійсним у встановленому чинним законодавством

порядку, тому у суду першої інстанції не було підстав для вищевказаних

висновків.

Також

судом першої інстанції не були взяті до уваги положення п. 7.6.1, п. 7.6.3, п.

7.6.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які

встановлюють, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових

результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами

участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами

фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних

паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з

акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо

протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних

паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку,

перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних

паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду,

від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів

від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх

звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо

протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних

паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку,

перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок

придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного

періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними

паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається

до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого

звітного періоду.

Усі

інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за

операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами,

визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування

такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Під

терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна,

сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів

як компенсація їх вартості.

До

складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка

виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під

терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна,

отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів

відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких

матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику

податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До

складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника

податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Жодних

даних щодо недодержання позивачем приписів наведених норм не наведено ні в акті

перевірки, ні в подальших поясненнях та запереченнях відповідача.

Надані

позивачем на вимогу судової колегії документи первинного бухгалтерського та

податкового обліку підтверджують правильність відображення операцій по

придбанню акцій і зняття їх з балансу підприємства.

Як

записано в оскаржених податкових повідомленнях-рішеннях, штрафні санкції

відповідачем були застосовані в порядку п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами», який встановлює, що у разі коли контролюючий орган

самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за

підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2

статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі

десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання)

за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору

(обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така

недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким

платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не

більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від

кількості податкових періодів, що минули.

З

аналізу наведеної норми випливає, що Закон застосування штрафних санкцій

пов'язує з донарахуванням податкових зобов'язань по певному податку. Як

вбачається з оскарженого податкового повідомлення-рішення та розрахунку

штрафних санкцій, відповідачем не проводилося донарахування податку, а тому

відсутні законні підстави для застосування штрафних санкцій. Таким чином,

застосовуючи штрафні санкції всупереч приписам наведеної норми, відповідач діяв

за межами гаданих йому повноважень.

Зважаючи

на вище доведене, судова колегія вважає судове рішення суду першої таким, що

прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є

підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200,

205, 206  Кодексу адміністративного

судочинства України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну

скаргу ТОВ   "Акцептор"

задовольнити.

Постанову

Господарського суду Харківської області від 17.04.07 р. по справі № АС-42/70-07

скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Визнати

нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ Київського району м. Харкова №

0000582200/0 від 23.10.06 р., № 0000582200/1 від 17.11.06 р., № 0000582200/2

від 23.01.07 р. 

Постанова

набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого

адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного

місяця з моменту виготовлення повного тексу.

Головуючий                                                                                          Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                          Н.С. Водолажська

 Н.В. Шевцова

Повний текст постанови виготовлений та

підписаний 17.08.2007 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                       

Н.С. Водолажська