Рішення

від 10.02.2020 по справі 917/2125/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020 Справа № 917/2125/19

м. Полтава

За позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601

до Кременчуцької дитячої художньої школи ім. О.Д. Литовченка, вул. Гоголя, буд. 7/44, м. Кременчук, Полтавська обл., 39605

про стягнення 6745,69 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ АТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Кременчуцької дитячої художньої школи ім. О.Д. Литовченка (далі - відповідач) 6745,69 грн., в тому числі 5278,49 грн. пені, 1023,63 грн. інфляційних нарахувань, 443,57 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2545 від 15.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Копія ухвали суду від 12.12.2019 вручена відповідачу 17.12.2019, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв`язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Рішення ухвалюється в порядку визначеному ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 між позивачем (теплопостачальна організація за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір № 2545 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір, копія Договору - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 Договору теплопостачальна організація зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України Про теплопостачання та діючого законодавства України.

Додатком № 2 до Договору встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної споживачу за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання договору, а додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення договору, можливість його зміни і повідомлення про це споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 "Правил користування тепловою енергією" (далі - Правила) затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, п. 2.2.2 договору та додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору.

На підставі п. 23 Правил, розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку, згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 2 додатку № 4 до Договору передбачено, що споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає показники станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює "Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку" та надає її теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та "Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії".

Згідно п. 1 Додатку № 4 до Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов`язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач систематично порушував терміни оплати за теплову енергію.

На підтвердження обсягів споживання відповідачем теплової енергії у період з січня по квітень 2019 року позивачем надано копії актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії:

- за січень 2019 року від 31.01.2019 на суму 41589,31 грн.;

- за лютий 2019 року від 28.02.2019 на суму 26996,33 грн.;

- за березень 2019 року від 31.03.2019 на суму 18802,47 грн.;

- за квітень 2019 року від 24.04.2019 на суму 9980,14 грн.

Всі вказані акти підписані відповідачем без зауважень.

Крім цього, позивачем надано копії відомостей про фактичні покази засобів обліку теплової енергії, рахунків, розписок про вручення відповідачу рахунків та актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за вказані вище періоди.

Судом встановлено, що всі акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії вручалися відповідачу.

Отже, вказані акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії є належними доказами на підтвердження кількості спожитої відповідачем теплової енергії.

Всього за вказаний період відповідно до актів відповідачем спожито теплової енергії на суму 97368,25 грн.

Відповідач за теплову енергію розрахувався у повному обсязі сплативши 25.02.2019 - 21068,66 грн., 10.04.2019 - 16378,00 грн., 07.05.2019 - 1448,00 грн., 20.05.2019 - 2160,36 грн., 20.05.2019 - 2694,65 грн., 20.05.2019 - 26996,33 грн., 11.06.2019 - 1620,00 грн., 10.07.2019 - 9256,05 грн., 12.07.2019 - 5000,00 грн., 12.07.2019 - 5766,06 грн., 16.07.2019 - 144,94 грн., 09.08.2019 - 4835,20 грн.

Всього відповідачем за вказаний період сплачено позивачу за теплову енергію 97368,25 грн., проте оплати здійснювалися відповідачем невчасно, з пропуском строків встановлених Договором.

Згідно п. 4.2.2. Договору за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.

Враховуючи вказаний пункт Договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу на прострочені суми оплат за січень - квітень 2019 року:

- 5278,49 грн. пені за загальний період прострочення з 14.02.2019 по 15.07.2019;

- 1023,63 грн. інфляційних за загальний період прострочення з березня 2019 року по червень 2019 року;

- 443,57 грн. 3% річних за загальний період прострочення з 14.02.2019 по 15.07.2019.

Вказані суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем сплата відповідачем за отриману теплову енергію в інші, ніж визначені договором, терміни.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 4.2.2. договору за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі п. 4.2.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- 5278,49 грн. пені за загальний період прострочення з 14.02.2019 по 15.07.2019;

- 1023,63 грн. інфляційних за загальний період прострочення з березня 2019 року по червень 2019 року;

- 443,57 грн. 3% річних за загальний період прострочення з 14.02.2019 по 15.07.2019.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних і пені та встановив їхню правильність.

Таким чином, позов є обґрунтованим, відповідачем не заперечується, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кременчуцької дитячої художньої школи ім. О.Д. Литовченка (вул. Гоголя, буд. 7/44, м. Кременчук, Полтавська обл., 39605; код ЄДРПОУ 26218966) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, 39601; код ЄДРПОУ 00131819) 5278 грн. 49 коп. пені, 443 грн. 57 коп. 3% річних, 1023 грн. 63 коп. інфляційних втрат та 1921 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук