Рішення

від 10.02.2020 по справі 916/3639/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3639/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Левітан" (65114, м. Одеса, вул. Левітана, 34)

про стягнення 2 621,55 грн

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019р. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Левітан", в якій просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 2 621,55 грн, у тому числі: пеня у сумі 2 452,46 грн, 3% річних у сумі 169,09 грн, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 3280/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, в результаті чого відповідачу було нараховано пеню та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3639/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 11.12.2019р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу, та отримана останнім 19.12.2019р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.47).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.43-46) та отримана останнім 15.01.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.59).

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

24.12.2019р. від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Левітан" до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.48-50), в якому відповідач підтвердив отримання означених позивачем обсягів газу, зазначивши, що заборгованість за договором було погашено до 30.11.2016р. При цьому несвоєчасність проведення оплати за природний газ, як вказує відповідач, зумовлена тим, що кошти на оплату надходять від мешканців будинків, а отже не залежить від ОСББ "Левітан".

Також відповідач зазначає, що прострочка оплати поставленого газу викликана також тим, що позивачем акти, які свідчать про обсяги та ціну газу, надавались в останній день кожного місяця в якому постачався природний газ.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Левітан" зазначає, що в силу ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті електроносії", нараховані позивачем пеня та 3% річних не підлягають нарахуванню та є списаними, оскільки основна сума боргу відповідача, була погашена до набрання зазначеним Законом чинності.

2 січня 2020р. до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з викладеними у відзиві доводами. Так, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначає, що застосування відповідачем Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті електроносії" є неправомірним.

Так, позивач вказує, що для застосування положень згаданого Закону необхідна наявність певних умов, зокрема, відносини повинні бути між постачальником природного газу та підприємством, яке здійснює виробництво теплової або електричної енергії, централізоване водопостачання та водовідведення населенню, використовуючи природний газ, а сума основного боргу має бути сплачена підприємством постачальнику до набрання чинності вказаним Законом.

Водночас, як вказує Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відповідач не має статусу теплогенеруючої організації, адже не відповідає щонайменше обов`язковим умовам щодо володіння або користування теплогенеруючого обладнання, здійснення діяльності з виробництва теплової енергії та отримання ліцензії на право ведення господарської діяльності з виробництва теплової енергії.

Крім того, позивач зазначає, що ОСББ "Левітан" не веде господарську діяльність з виробництва теплової енергії на підставі Закону України "Про теплопостачання".

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 21.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Левітан" (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №3280/16-ТЕ-23 (а.с.14-20), згідно якого Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Крім того, між сторонами було укладено ряд додаткових угод: Додаткова угода №1 від 31.12.2015р. (а.с.21-22), Додаткова угода №2 від 29.01.2016р. (а.с.23), Додаткова угода №3 від 31.03.2016р. (а.с.24-26).

За умовами п.2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) газ обсягом до 67 тис.куб.м., з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. (включно) газ обсягом до 5 тис.куб.м.

Згідно з п.3.4 договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Відповідно до п. 3.5. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Споживач зобов`язується надати Постачальнику: завірену копію акту про фактичний обсяг розподіленого/про-транспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між Споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/про-транспортованого природного газу, споживач надає детальну розбивку газу за категоріями за власним підписом; підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяця, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає Споживачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п.5.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2015р.) ціна за 1000 куб.м. в період з 01 січня 2016р. по 31 березня 2016р. (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільчих мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість - 20%.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" - 401,00 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 481,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 171,74 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 606,09 грн.

Пунктом 5.2. договору в редакції додаткової угоди №3, яка набула чинності та діє з 01.04.2016р., встановлено що ціна за 1000 куб.м. в період з 01 квітня 2016р. по 30 квітня 2016р. (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільчих мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2 124,89 грн.

Відповідно до п.6.1. договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.6.1. договору в редакції додаткової угоди №3, яка набула чинності та діє з 01.04.2016р., остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За умовами п. 6.3.3. договору за наявності заборгованості у Споживача за цим договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від Споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Згідно з п.6.4 договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

У відповідності до п.7.2. Споживач, зокрема, взяв на себе обов`язок своєчасно сплачувати поставлений природний газ в розмірі та в порядку, передбаченому даним договором.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 30 квітня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (розділ 12 договору з урахуванням додаткової угоди №3).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору №3280/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. у період з січня по квітень 2016р. позивач передав у власність відповідача природний газ об`ємом 52,638 тис.куб.м. на загальну суму 134 650,09 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу (а.с.29-32).

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати природного газу виконав в повному обсязі, однак з порушенням встановленого договором строку, що підтверджується довідкою позивача щодо операцій з контрагентом - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Левітан" (а.с.34).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно положень п. 8.2. договору у разі невиконання споживачем п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у п`ять років.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору постачання природного газу, з урахуванням положень ч.1 ст. 259 ЦК України, згідно до яких позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, суд зазначає про погодження сторонами більш тривалого строку позовної давності щодо стягнення неустойки до п`яти років.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та пені, доданий позивачем до позовної заяви (а.с.27-28), згідно якого 3% річних становлять 169,09 грн, пеня становить 2 452,46 грн, суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування пені та 3% річних в силу Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті електроносії", з огляду на таке.

30.11.2016р. набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» , дія якого, відповідно до ст.2, поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, (тобто до 30.11.2016р.), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Для застосування положень даного Закону необхідна наявність кількох умов, зокрема, відносини повинні бути між постачальником природного газу та підприємством, яке здійснює виробництво теплової або електричної енергії, централізоване водопостачання та водовідведення населенню, використовуючи природний газ, а сума основного боргу має бути сплачена підприємством постачальнику до набрання чинності вказаним Законом.

Крім того для застосування положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" необхідно встановити також наявність у відповідача статусу теплопостачальної чи теплогенеруючої організації.

Так, відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання» теплопостачальною організацією є суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії, теплогенеруючою організацією є суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно ст.23 цього ж закону господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.

З аналізу наведених положень вбачається, що для набуття статусу теплопостачальної організації особа повинна відповідати щонайменше трьом обов`язковим умовам: наявність договірних відносин із споживачами, здійснення діяльності з виробництва теплової енергії; наявність ліцензії на право ведення господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії.

Для набуття статусу теплогенеруючої організації особа повинна відповідати щонайменше трьом обов`язковим умовам: мати у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання; здійснювати діяльність з виробництва теплової енергії; отримати ліцензію на право ведення господарської діяльності з виробництва теплової енергії.

В свою чергу виробництвом теплової енергії, згідно приписів ст.1 Закону України "Про теплопостачання" є господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Поряд з цим, суд вказує, що відповідно до положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.

Відповідно до п.3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно положень ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача теплогенеруючого обладання, ліцензії на виробництво або постачання теплової енергії, а також договорів із споживачами, що в свою чергу свідчить про недоведеність наявності сукупності критеріїв (юридичного складу), що є підставою для віднесення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Левітан" до теплопостачальної або теплогенеруючої організації та застосування положень Закону України «Про теплопостачання» .

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Левітан" (65114, м. Одеса, вул. Левітана, 34, код ЄДРПОУ 35882317) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 2 452 /дві тисячі чотириста п`ятдесят дві/ грн 46 коп., 3% річних у сумі 169 /сто шістдесят дев`ять/ грн 09 коп., а також судовий збір у сумі 1921 /одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська