Рішення
від 04.02.2020 по справі 918/865/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/865/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О. ,

за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (33027, м. Рівне, вул. І.Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 39589441)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 38342629)

про стягнення 265 310 грн 09 коп.

За участі представників сторін:

від позивача: Якимчук О.М.;

від відповідача: Павлючик А.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ : В грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (далі ТОВ "Рівнегаз збут" або позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" (далі ТОВ "Рівне Дім Сервіс" або відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 259 635 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ANRvz483-18 від 12.09.2018, з яких: основний борг у сумі 233 046,00 грн., пеня у сумі 22 928,00 грн., 3% річних у розмірі 2 105,00 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 556,00 грн.

Ухвалою суду від 09.12.2019 відкрито провадження у справі №918/865/19, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання на 26.12.2019.

Ухвалою суду від 26.12.2019 розгляд справи по суті відкладено на 23.01.2020.

17.01.2020 позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 238 721,09 грн., пеня у сумі 22 928,00 грн., 3% річних у розмірі 2 105,00 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 556,00 грн. Вказана заява відповідає вимогам ГПК України, відтак приймається судом до розгляду, та подальший розгляд справи здійснюється в межах збільшених позовних вимог.

У судовому засіданні 23.01.2020 оголошено перерву до 30.01.2020.

30.01.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, у яких останній заперечує проти зменшення судом штрафних санкцій, оскільки, на його переконання відповідач не навів виняткових обставин для такого зменшення, крім того борг за поставлений природний газ відповідач не оплачує з травня 2019, у зв`язку з чим ТОВ "Рівнегаз збут" завдаються збитки.

30.01.2020 відповідачем подано письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких останній не заперечує проти позовних вимог в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат. Однак, відповідач просить суд звернути увагу на тяжкий майновий стан останнього, тому у задоволенні пені просить відмовити. Зазначає, зокрема, що ТОВ "Рівне Дім Сервіс" має заборгованість по заробітній платі станом на січень 2020, що становить 513 651,14 грн, на рахунки останнього накладені арешти, також відповідач має заборгованість з оплати поставленої електричної енергії та інше. Загальна кількість відкритих щодо відповідача виконавчих проваджень складає 97.

У судовому засіданні 30.01.2020 оголошувалась перерва до 04.02.2020.

У судовому засіданні 04.02.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та наполягав на їх повному задоволенні. Представник відповідача не заперечив проти позовних вимог в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, однак, просив відмовити у стягненні пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2018 між ТОВ "Рівнегаз збут" (постачальник) та ТОВ "Рівне Дім Сервіс" (споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ANRvz483-18 (далі Договір, а.с. 8-11) та 01.01.2019 між вказаними сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору (а.с. 12) щодо строку його дії та предмету постачання.

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1 Договору).

Умовами п. 2.8, 2.9, 2.9.2, 2.9.3 Договору передбачено, що постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми. За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання- передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання- передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Відповідно до розділу IV Договору, оплата вартості газу сплачується до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання у розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Договір, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №1/19 від 01.01.2019 до Договору, набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання газу з 01.09.2018 до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за період з травня по листопад 2019 року відповідачу поставлено природного газу на суму 238 720,61 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу №ЗРВ89007566, №ЗРВ89008604, №ЗРВ89010233, №ЗРВ89010812, №ЗРВ89011504, №ЗРВ89012581 та №ЗРВ89014060, які підписані сторонами та скріплені відбитками печаток постачальника та споживача (а.с. 13-16, 39).

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо оплати послуг за відповідачем утворилась заборгованість за вказаними актами в розмірі 238 720 грн 61 коп.

Керуючись п. 6.2.1 Договору, з огляду на прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті послуг, позивач нарахував 22 928 грн 00 коп. - пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а саме: на суму боргу 52 415,50 грн. за період з 11.06.2019 по 05.12.2019; на суму боргу 35 625,68 грн за період з 10.07.2019 по 05.12.2019; на суму боргу 44 800,72 грн за період з 13.08.2019 по 05.12.2019; на суму боргу 39 396,17 грн за період з 10.09.2019 по 05.12.2019; на суму боргу 28 393,97 грн за період з 10.10.2019 по 05.12.2019 та на суму боргу 32 413,48 грн за період з 12.11.2019 по 05.12.2019.

Крім того, посилаючись на ст.625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 2 105,00 грн - 3% річних за аналогічні періоди та на суми боргу що і стягнення пені, а також 1 556,00 грн. інфляційних втрат, а саме: на суму боргу 52 415,50 грн. за період з липня по жовтень 2019; на суму боргу 35 625,68 грн за період з серпня по жовтень 2019; на суму боргу 44 800,72 грн за період з вересня по жовтень 2019 та на суму боргу 39 396,17 грн за жовтень 2019.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з рахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 238 721,09 грн. - основного боргу за період травень-листопад 2019 року підтверджується матеріалами справи частково в сумі 238 720,61 грн, ґрунтується на законі та Договорі, тому підлягає до задоволення у вказаному розмірі.

В частині стягнення 0 грн 48 коп. заборгованості за поставлений природний газ суд відмовляє за безпідставністю.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору у разі порушення строків оплати Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом перевірено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на відповідність умовам Договору та вимогам чинного законодавства та встановлено наступне.

Позивачем нараховано 22 928,00 грн. пені. Згідно розрахунку наданого позивачем (а.с. 17) за зобов`язаннями червня, серпня та вересня 2019 року період прострочення починається з 10 числа місяця наступного за розрахунковим, що не відповідає умовам Договору. Відтак, судом здійснено перерахунок пені, а саме: на суму боргу 35 625,68 грн за період з 11.07.2019 по 05.12.2019; на суму боргу 39 396,17 грн за період з 11.09.2019 по 05.12.2019 та на суму боргу 28 393,97 грн за період з 11.10.2019 по 05.12.2019. Відтак, згідно розрахунку суду за зобов`язаннями травня-жовтня 2019 правомірним є нарахування 22 832,51 грн пені.

Крім того, посилаючись на ст.625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 2 105,00 грн - 3% річних за аналогічні періоди та на суми боргу що і стягнення пені. Тому, за зобов`язаннями червня, серпня та вересня 2019 року, у яких невірно вказано період прострочення виконання зобов`язання судом здійснено перерахунки, а саме на суму боргу 35 625,68 грн за період з 11.07.2019 по 05.12.2019; на суму боргу 39 396,17 грн за період з 11.09.2019 по 05.12.2019 та на суму боргу 28 393,97 грн за період з 11.10.2019 по 05.12.2019. Відтак, згідно розрахунку суду правомірним за зобов`язаннями травня-жовтня 2019 є нарахування 2 096,77 грн 3% річних.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в сумі 1 556,00 грн (а.с. 19), суд визнає його вірним, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, правомірними є вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у сумі 22 832,51 грн., 3% річних у розмірі 2 096,77 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 556,00 грн.

В частині стягнення 95,49 грн пені та 8 грн 23 коп. 3% річних необхідно відмовити.

Разом з тим, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 22 832,51 грн. пені суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Оскільки борг стягується за період травень-листопад 2019 року, вбачається короткостроковість виникнення боргу. Позивач не надав суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості. Разом з тим, з огляду на прострочення виконання зобов`язання нарахував відповідачу 22 928,00 грн. пені. Також нараховано передбачені ч.2 ст.625 ЦК України індекс інфляції та 3% річних.

Враховуючи майновий стан відповідача та надані докази на його підтвердження, та те, що доходи останнього безпосередньо залежать від оплати наданих послуг споживачами, з огляду на короткостроковість виникнення боргу, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50% від суми, що підлягала до стягнення - 22 832,51 грн, та стягнути її в сумі 11 416,25 грн. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 11 416,26 грн слід відмовити.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати в сумі 3 978,09 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 265 310 грн. 09 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 38342629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (33027, м. Рівне, вул. І. Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 39589441) 238 720 (двісті тридцять вісім тисяч сімсот двадцять) грн 61 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 11 416 (одинадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн 25 коп. пені, 2 096 (дві тисячі шістдесят дев`ять) грн 77 коп. 3% річних, 1 556 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят шість) грн 00 коп. інфляційних втрат та 3 978 (три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн 09 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" заборгованості в сумі 104 грн 20 коп., а саме: 0 грн 48 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 11 511 грн 75 коп. пені та 8 грн 23 коп. 3% річних відмовити.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2020.

Інформацію по справі, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич

СудГосподарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення04.02.2020
Оприлюднено13.02.2020
Номер документу87515868
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —918/865/19

Рішення від 04.02.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Пашкевич І.О.

Рішення від 04.02.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Пашкевич І.О.

Судовий наказ від 03.03.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Пашкевич І.О.

Рішення від 04.02.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Пашкевич І.О.

Ухвала від 26.12.2019

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Пашкевич І.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні