Рішення

від 06.02.2020 по справі 921/762/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2020 року м. ТернопільСправа № 921/762/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Крутіна Ю.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес - рух» , адреса для листування: вул. Бічна Дитяча, 5, смт. Брюховичі, Львівська область, 81340, юридична адреса: вул. Незалежності України, 11, смт. Брюховичі, Львівська область, 81340.

до відповідача: Спільного українсько - іспанського підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» , вул. Січових Стрільців, 69, м. Бережани, Тернопільська обл., 47501

про: стягнення 236 098,96 грн заборгованості.

За участі представників сторін:

Позивача: Олешко Т.О., ордер серії ЛВ №156942 від 27.11.2019

Відповідача: не з`явився

Учаснику судового процесу оголошено склад суду.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) «Акорд» . Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 року до 20.10.2020 року. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N120VG06D8094247D1.

Суть справи:

03.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес - рух» звернулося до Господарського суду Тернопільської області до Спільного українсько - іспанського підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» про стягнення 236 098,96 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань з оплати вартості поставленої продукції (лісоматеріали) по договору купівлі - продажу № 1/1 від 02.01.2019, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за придбаний товар в загальній сумі 236 098, 96 грн, яка останнім не оплачена.

Разом із позовною заявою 03.12.2019 ТОВ «Бізнес - рух» в порядку ст. ст. 136-140 Господарського процесуального кодексу України звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою №б/н від03.12.2019 (вх. №22019 від 03.12.2019) про забезпечення позову, у якій просило суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Січових Стрільців, 69, загальною площею 1532,1 грн., та належить Спільному українсько - іспанському підприємству - Товариству з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» . За результатом розгляду вказаної заяви, судом постановлено ухвалу про відмову у її задоволенні з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду від 04.12.2019.

Ухвалою суду від 12.12.2019 справу № 921/762/19 прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 09.01.2020 з подальшим його відкладенням на 06.02.2020, для надання можливості представнику відповідача Кузів П.Г. надати суду належні і допустимі докази на підтвердження його повноважень на право представляти інтереси Спільного українсько - іспанського підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» при розгляді даної справи, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 56 ГПК України щодо самопредставництва юридичної особи в господарському процесі.

24.12.2019 відповідачем через канцелярію суду подано заяву б/н від 17.12.2019 про визнання заявлених позивачем вимог у повному обсязі, у зв`язку із чим, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 130 ГПК України, просить повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Оцінивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що заява б/н від 17.12.2019 про визнання заявлених позивачем вимог засвідчена відтиском печатки Товариства та підписана особисто директором СП ТОВ Санза ТОП Наконечним О.В., що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованому на запит суду 04.12.2019, зазначений як керівник Товариства згідно Статуту, суд дійшов висновку про те, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

05.02.2020 представником позивача на електронну адресу суду надіслано заяву про уточнення юридичної адреси ТОВ Бізнес-Рух .

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно ст.ст. 3, 4 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Судом встановлено, що вказана заява не містить ЕЦП, а відтак підлягає залишенню без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 06.02.2020, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Представник відповідача Кузів Г.П. в судове засідання, яке відбулося 06.02.2020, прибув, однак, всупереч вимогам суду щодо належності доказів на підтвердження його права представляти інтереси довірителя - СП ТОВ "Санза-ТОП", у даному судовому процесі в розумінні приписів ч. 3 ст. 56 ГПК України, таких доказів не надав, а відтак не був допущений судом до участі у судовому засіданні.

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 185 ГПК України, відповідно до якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем, та з огляду на визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе ухвалити рішення у даній справі за результатами проведеного підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності судом встановлено таке.

02 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес - рух (надалі Продавець) та Спільним українсько - іспанським підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю Санза ТОП (надалі Покупець) укладено Договір купівлі - продажу №1/1 (надалі Договір), пунктом 1.1. якого передбачено, що Продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених Договором передати у власність Покупця лісоматеріали (Товар), а Покупець - прийняти та оплатити його.

Згідно з п. 4.3 Договору Подавець забезпечує перевізника товару наступними документами: оригінал товарно - транспортної накладної, оригінал товарно - транспортної накладної лісогосподарського підприємства про відпуск лісосировини Продавцю.

Відповідно до п. 5.1 Договору, право власності на товар переходить до Покупця в момент прийому товару та підписання документів, вказаних у п 4.3 Договору.

У п. 7.1 Договору сторони правочину дійшли згоди про те, що оплата товарів Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 14 - календарних днів з моменту отримання товару Покупцем і переходу до нього права власності на товар.

Відповідно до п. 11.1. Договору він набирає чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

21 січня 2019 року на виконання умов Договору Продавцем передано, а Покупцем прийнято товар (дуб пиловник 1с, 2с, 3с) загальним об`ємом 21,48 м3 на загальну суму 276 098, 96 грн, що підтверджується товарно - транспортною накладною №6 від 21 січня 2019 року та видатковою накладною №6 від 21 січня 2019 року на вказану суму, підписаними представниками сторін та засвідченими відтисками печаток юридичних осіб без зауважень.

Згідно акту звірки розрахунків проведеної станом на 24 травня 2019 року, також підписаного представниками сторін та засвідченого відтисками печаток юридичних осіб без зауважень, фактична заборгованість СП ТзОВ Санза ТОП за отриманий 21 січня 2019 року становить 236 098, 96 грн (з урахуванням часткової оплати одержаного товару, здійсненої Покупцем 14.02.2019).

Позивач стверджує, що вказана заборгованість станом на момент звернення до суду відповідачем не сплачена.

З огляду на викладене, ТОВ Бізнес - рух звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про примусове стягнення з СП ТОВ Санза ТОП 236 098, 96 грн боргу за отриманий на підставі Договору №1/1 від 02.01.2019 товар.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

В процесі розгляду спору судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес - рух та Спільним українсько - іспанським підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю Санза ТОП виникли зобов`язання, що випливають із договору №1/1 від 02.01.2019, який суд кваліфікує як договір купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу №1/1 від 02.01.2019 є таким, що відбувся, окрім того даний договір станом на час розгляду справи не є зміненим чи розірваним.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач - 21 січня 2019 року на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець отримав товар (дуб пиловник 1с, 2с, 3с) загальним об`ємом 21,48 м3 на загальну суму 276 098, 96 грн, що підтверджується товарно - транспортною накладною №6 від 21 січня 2019 року та видатковою накладною №6 від 21 січня 2019 року на вказану суму, долученими до матеріалів справи.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. І оскільки у відповідності до 7.1 Договору сторони правочину дійшли згоди про те, що оплата товарів Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 14 - календарних днів з моменту отримання товару Покупцем і переходу до нього права власності на товар (право власності на товар переходить до Покупця в момент прийому товару та підписання документів згідно з п. 5.11 Договору), а тому, враховуючи дату одержання Покупцем товару - 21.01.2019, слід вважати, що обов`язок оплатити товар виник у відповідача з 05 лютого 2019 року.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення наявної заборгованості, більше того відповідач визнав та підтвердив заявлену позивачем суму боргу, а тому слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 236098,96 грн за одержаний на виконання умов Договору №1/1 від 02.01.2019 товар.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес - рух про стягнення з Спільного українсько - іспанського підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю Санза ТОП 236098 грн 96 коп боргу, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, визнаними відповідачем, а відтак підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд, зазначає наступне.

У позовній заяві представником позивача здійснено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що включає в себе:

- витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3541,47 грн.;

- витрати позивача на правову допомогу 10000,00 грн.

Всього за попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач вже поніс становить 14501,97 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження свої повноважень, як адвоката, адвокатом Олешком Т.О. до матеріалів справи долучено оригінал ордеру на надання правової допомоги серія ЛВ №156942 від 27.11.2019.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як свідчать матеріали справи, з метою захисту прав та отримання професійної правничої допомоги у даній справі, у тому числі і представництва інтересів у суді, 26.11.2019 року між ТОВ "Бізнес-Рух" та Адвокатським об`єднанням Вестлекс в особі керуючого партнера адвоката Олешка Т.О., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1328 від 26.03.2008, укладено договір №133/2019 про надання правової допомоги, відповідно до умов пункту 1.1 якого Адвокатське об`єднання Вестлекс зобов`язалось надавати правову допомогу, здійснюючи представництво, захист прав та законних інтересів Клієнта у господарській справі про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, в судах першої та апеляційної інстанцій, а також в усіх без винятку підприємствах, установах, організаціях, органах державної влади та місцевого самоврядування на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт - оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до розділу 5 вказаного Договору, сторонами узгоджено що за надану адвокатом правничу допомогу клієнт сплачує АО гонорар, розмір якого визначається у додатку до даного договору, який є невід`ємною його частиною .

Згідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги №133/2019 від 26.11.2019 визначено вартість оплати наданої АО Вестлекс правової допомоги за ведення даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 10 000 грн (п. 1.1. Додатку).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Так, адвокатом Олешком Т.О. на підтвердження понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги до позовної заяви долучено копію платіжного доручення №860 від 27.11.2019 на суму 10000 грн, у полі призначення платежу якого вказано: оплата за послуги правової допомоги згідно рахунку 133/2019 від 26.11.2019 .

З огляду на наведене вище у сукупності, суд вважає, що договір №133/2019 від 26.11.2019 з додатком №1 до нього, платіжне доручення №860 від 27.11.2019 на суму 10000 грн, наявність ордеру серія ЛВ№156942 від 27.11.2019. на представлення інтересів, присутність адвоката в судових засіданнях під час розгляду справи №921/762/19 є належними доказами фактично понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 10000, 00 грн.

Позивач при поданні позову згідно платіжного доручення №861 від 3541,47 грн сплатив до Державного бюджету України 3541 грн. судового збору.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Водночас ч. 1 ст. 130 ГПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

В зв`язку з тим, що відповідачем було визнано позов до початку розгляду справи по суті (заява б/н від 17.12.2019), то позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% судового збору (в сумі 1770,73грн), сплаченого при поданні позову.

Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 1770,73 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 123, 130, ч. 3 ст. 185, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спільного українсько - іспанського підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» (вул. Січових Стрільців, 69, м. Бережани, Тернопільська обл., 47501, ідент.код 31274081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - рух» (вул. Незалежності України, 11, смт. Брюховичі, Львівська область, 81340, ідент. код 33462218) 236 098 (двісті тридцять шість тисяч дев`яносто вісім) грн 96 коп. боргу, 1770 (одну тисячу сімсот сімдесят) грн 73коп. в повернення сплаченого судового збору та вартість витрат на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес - рух» (вул. Незалежності України, 11, смт. Брюховичі, Львівська область, 81340, ідент. код 33462218) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1770 (одну тисячу сімсот сімдесят) грн 73коп., сплачений згідно платіжного доручення № 861 від 27.11.2019 року.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 11.02.2020.

Суддя Н.М. Бурда