Постанова

від 11.02.2020 по справі 804/1051/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №804/1051/17

адміністративне провадження №К/9901/33965/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Дніпрі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя Юрко І.В., судді: Чумак С.Ю., Шальєва В.А.) у справі №804/1051/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІА МЕДІА до Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції, третя особа - начальник управління патрульної поліції в місті Дніпрі старший лейтенант поліції Богонос Володимир Романович, про визнання протиправною та скасування вимоги,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування .

У лютому 2017 року ТОВ КЛІА МЕДІА звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції в місті Дніпрі про визнання протиправною та скасування вимоги (припису) № 636/19/41-01/2017 від 10 січня 2017 року, винесену начальником управління патрульної поліції в місті Дніпрі старшим лейтенантом поліції Богоносом В.Р.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було отримано оскаржувану вимогу, винесену на підставі статті 52 3 Закону України Про дорожній рух , про зобов`язання усунути порушення допущені при розміщені зовнішніх рекламоносіїв (пунктів 3.7.1-3.7.4 ДСТУ 3587-97). На думку позивача, у відповідача відсутні повноваження щодо контролю та усунення порушень вимог діючого законодавства про рекламу, а тому, позивач звернувся до суду із цим позовом про скасування оскаржуваної вимоги (припису).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій .

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 30 червня 2017 року адміністративний позов ТОВ КЛІА МЕДІА задовольнив.

Визнав протиправною та скасував вимогу (припис) від 10 січня 2017 року №636/19/41-01/2017 відносно ТОВ КЛІА МЕДІА , винесену начальником Управління патрульної поліції в місті Дніпрі старшим лейтенантом поліції Богоносом В.Р. на підставі статті 52 3 Закону України Про дорожній рух .

Присудив стягнути із Управління патрульної поліції в місті Дніпрі на користь ТОВ КЛІА МЕДІА (код ЄДРПОУ 36161944) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Законами України Про дорожній рух та Про Національну поліцію відповідача не наділено повноваженнями вносити вимоги (приписи) суб`єктам господарювання про усунення порушень вимог ДСТУ при розташуванні спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 вересня 2017 року підтримав таку позицію суду першої інстанції, поряд із цим, змінив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі №804/1051/17 виклавши абзац третій резолютивної частини постанови у наступній редакції: Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІА МЕДІА (код ЄДРПОУ 36161944) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістьсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в місті Дніпрі . В іншій частині постанову суду залишив без змін.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи .

На постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Аргументи скаржника полягають у тому, що оскаржувана позивачем вимога (припис) винесена посадовою особою відповідача не як контролюючим органом з питань додержання законодавства в сфері реклами, а як органом, уповноваженим чинним законодавством здійснювати нагляд та контроль в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Враховуючи, що встановлення позивачем рекламоносія відбулось з порушенням вимог Закону України Про дорожній рух , Закону України Про автомобільні дороги та ДСТУ 3587-97, в тому числі й щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, під час встановлення таких рекламоносіїв, відповідач під час винесення та направлення оскаржуваної вимоги (припису) діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

Рух касаційної скарги .

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 20 жовтня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

30 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 527/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи .

ТОВ КЛІА МЕДІА є юридичною особою (код ЄДРПОУ 36161944), основним видом діяльності якого є рекламні агентства (код КВЕД 73.11.) та посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (код КВЕД 73.12.).

19 січня 2017 року ТОВ КЛІА МЕДІА отримало вимогу (припис) №632/19/41-01/2017 від 10 січня 2017 року начальника Управління патрульної поліції в місті Дніпрі старшого лейтенанта поліції Богоноса В. Р., винесену на підставі статті 52 3 Закону України Про дорожній рух , якою позивача зобов`язано усунути порушення при розміщенні зовнішніх рекламоносіїв, а саме пунктів 3.7.1-3.7.4 ДСТУ 3587-97 за наступними адресами: вул.Січеславська Набережна в районі мосту на Монастирський острів (мідлайт); вул.Володимира Вернадського,29 (мідлайт); вул.Володимира Вернадського, 23 (мідлайт); вул.Володимира Вернадського,14 (мідлайт); вул.Володимира Вернадського, 14 (мідлайт); вул.Володимира Вернадського - узв.Крутогірний (мідлайт); вул.Січеславська Набережна біля мосту на Комсомольський острів (мідлайт); вул.Січеславська Набережна в районі цирку (мідлайт); вул.Січеславська Набережна Мерефо-Херсонський міст (мідлайт); вул.Січеславська Набережна - вул.Ливарна (мідлайт); вул.Січеславська Набережна в районі цирку (мідлайт); вул.Січеславська Набережна в районі Нового мосту (мідлайт); вул.Січеславська Набережна навпроти буд.№16 (беклайт 3x4); вул.Січеславська Набережна напроти буд.№12 (беклайт 3x4); вул.Січеславська Набережна річковий порт (беклайт 4x8); вул.Січеславська Набережна, 17 (мідлайт); вул.Січеславська Набережна, 17 (мідлайт); вул.Січеславська Набережна, 29 (мідлайт); вул.Січеславська Набережна, 27 (мідлайт); вул.Січеславська Набережна, 29а (мідлайт) в місті Дніпрі. Встановлено термін виконання вимоги (7 робочих днів з моменту отримання).

Підставою для проведення перевірки стало звернення громадянина ОСОБА_1 до начальника Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції про здійснення реагування в межах компетенції та у порядку, визначеному законом на порушення ДСТУ 3587-97 щодо розміщення рекламоносіїв.

За результатами розгляду зазначеного звернення відповідачем було здійснено перевірку відповідності розміщення рекламоносіїв за вищевказаними адресами та про встановлені порушення було зазначено у таблицях, а саме: рекламоносій розміщено менше ніж за 10 м до дороги, кут відносно дороги більше 45 градусів, відсутня на опорі світлоповертаюча дорожня розмітка заввишки до 2 м, майже у всіх випадках встановлено порушення менше 50 м від перехресть та пішохідних переходів, лише у деяких випадках декоративно не оформлено ф/блок та в одному перерізі з дорожніми знаками та світлофорами.

Вважаючи вимогу (припис) №632/19/41-01/2017 від 10 січня 2017 року протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом шостим статті 1 Закону України Про рекламу від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР) визначено, що зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до статті 16 Закону №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама, відповідно до частини другої статті 1 Закону №270/96-ВР, повинна відповідати таким вимогам:

- розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

- освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

- фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

- опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

- нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

- у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини (частина третя вищевказаної статті ).

Верховний Суд зазначає, що перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений Законом та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, є вичерпним.

Відповідно до пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі - Типові правила розміщення зовнішньої реклами) зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Наіональною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг. Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу є вичерпним.

Правові відносини, що виникають у процесі розташування елементів зовнішньої реклами, в межах міста Дніпро регламентується також Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську, затвердженого Рішенням Дніпропетровької міської ради № 1148 від 31 серпня 2011 року.

Пунктом 8.1.6. вказаного Порядку визначено, що розміщення засобів зовнішньої реклами поблизу перехресть, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування погоджується з Державним органом з безпеки дорожнього руху для забезпечення видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування.

Статтею 38 Закону України Про автомобільні дороги від 08 вересня 2005 року №2862-IV визначено, що розміщення реклами у межах смуги, відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог статті 16 Закону України Про рекламу та цього Закону.

Вказаним Законом забороняється розміщення рекламоносіїв, що перешкоджають оцінці дорожньо-транспортної ситуації або мають схожість (за зовнішніми ознаками, зображенням чи звуковим ефектом) з технічними засобами організації дорожнього руху і спеціальними сигналами, а також рекламоносіїв, що створюють ефект присутності на дорозі пішоходів або транспортних засобів.

Рекламоносії, що розміщуються у межах смуги відведення автомобільних доріг, не мають: погіршувати умови безпеки дорожнього руху; погіршувати видимість на дорозі, затемняти або знижувати ефективність сприймання дорожніх знаків, світлофорів та інших технічних засобів організації дорожнього руху; обмежувати видимість у напрямку руху, бокову видимість та видимість технічних засобів організації дорожнього руху або заважати сприйманню їх учасниками дорожнього руху; засліплювати учасників дорожнього руху, у тому числі внаслідок дії ефекту світлоповернення від рекламоносія; зменшувати габарити шляхопроводів та інших інженерних споруд; заважати руху пішоходів; створювати звукові ефекти, що негативно впливають на умови руху.

Таким чином, Верховний Суд зазначає, що погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами з Державним органом з безпеки дорожнього руху носить обов`язковий характер лише у випадках, вичерпний перелік яких, визначається у правилах розміщення зовнішньої реклами.

Як вбачається з матеріалів справи, дозволи Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на розміщення зовнішньої реклами, видані позивачу, містять фотокартку (або комп`ютерний макет) місця з фрагментом місцевості, на якому планується розташування рекламного засобу, ескіз конструктивного рішення рекламного засобу, топогеодезичний знімок місцевості, фотокартку місця, та погоджувальну частину, у тому числі органом Державтоінспекції.

Таким чином, дозволи на розміщення зовнішньої реклами позивача погоджено з органом Державтоінспекції, а тому позивачем у повній мірі дотримано вимоги діючого законодавства України в частині вимог, встановлених для розміщення рекламних конструкцій, що виключає порушення діючого законодавства про рекламу під час встановлення рекламних конструкцій та їх місця розташування.

Водночас, вбачаючи порушення норм чинного законодавства в галузі розміщення зовнішньої реклами, посилаючись на Державний стандарт України ДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди , відповідачем було винесено оскаржувану вимогу (припис).

Положеннями статті 26 Закону №270/96-ВР передбачено, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;

Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів;

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури- щодо спорудження житлового будинку;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Вказаний перелік є вичерпним.

Згідно із пунктами 34, 35 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, які кореспондуються із частиною другою статті 1 Закону №270/96-ВР, зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Відповідно до пунктів 45, 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Так, відповідно до Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 263 від 12 липня 2016 року Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 31 серпня 2011 року № 1148 щодо порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську та Рішення виконавчого комітету міської ради від 31 серпня 2011 року № 1148 щодо порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську, до повноважень КП Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами належить, зокрема:

- перевірка відповідності місця розташування та фактично розташованого рекламного засобу наявному дозволу;

- здійснення перевірок дотримання розповсюджувачами зовнішньої реклами вимог до технічного та естетичного стану рекламних засобів, а також належного санітарно-технічного стану місць розташування рекламних засобів;

- направлення попереджень розповсюджувачам зовнішньої реклами про виявлені порушення порядку розміщення зовнішньої реклами з вимогою про усунення виявлених порушень у визначений строк, у тому числі шляхом демонтажу рекламних засобів. У разі не усунення у встановлений строк виявлених порушень, в залежності від порушення, передача матеріалів до робочого органу для подання їх Головному Дніпропетровському обласному управлінню у справах захисту прав споживачів та/або забезпечення примусового демонтажу, в порядку, встановленому виконавчим комітетом міської ради;

- складання протоколів про адміністративне правопорушення у разі виявлення порушень правил благоустрою території міста з передачею матеріалів до адміністративної комісії при виконкомі міської ради та у випадках тривалого або неодноразового їх порушення проведення примусового демонтажу в порядку, встановленому виконкомом міської ради; підготовка та надання пропозицій органам, місцевого самоврядування щодо вдосконалення нормативної та методичної бази, що регулює рекламну діяльність і забезпечує її розвиток у місті Дніпропетровську (у тому числі щодо порядку оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів), та ін.

Разом з тим, Законом України Про Національну поліцію від 2 липня 2015 року №580-УІІ (далі - Закон №580-VІІІ) визначені завдання поліції, якими є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до положень статті 52 3 Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року №3353-XII до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать:

участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечення безпеки дорожнього руху; організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення;

погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;

погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху;

видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів;

інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Національна поліція також здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням установлених Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних засобів у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів (коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання, відповідно до закону тимчасово вилучає посвідчення водія.

Наведені вище норми закону не наділяють Національну поліцію повноваженнями контролю за додержанням Закону України Про рекламу , а також Типових правил розміщення зовнішньої реклами та правами вносити вимоги (приписи) суб`єктам господарювання про усунення порушень вимог ДСТУ при розташуванні спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами.

Подібні висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 29 листопада 2019 року у справі №804/1052/17.

Як вбачається з матеріалів справи, за зверненням громадянина, відповідачем було проведено перевірку дотримання позивачем вимог ДСТУ 3587-97 щодо розміщення рекламоносіїв та видано вимогу (припис) №636/19/41-01/2017 від 10 січня 2017 року про усунення встановлених порушень.

Суди попередніх інстанцій не заперечували стосовно встановлених відповідачем порушень допущених ТОВ КЛІА МЕДІА , проте вірно зазначили, що факт допущення позивачем порушення Законів України Про дорожній рух та Про рекламу не може бути встановлено відповідачем на підставі заяви громадянина та усунуто шляхом винесення оскаржуваної вимоги (припису).

Скаржник стверджує, що спірна вимога (припис) складений ним не як контролюючим органом з питань додержання законодавства в сфері реклами, а як органом, уповноваженим чинним законодавством здійснювати нагляд та контроль в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Натомість, як зазначалось вище, стаття 52 3 Закону України Про дорожній рух , якою керувався відповідач при прийнятті оскаржуваної вимоги (припису), такими повноваженнями Національну поліцію не наділяє.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог ТОВ КЛІА МЕДІА та їх задоволення.

Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції протиправно стягнуто на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції, оскільки Управління патрульної поліції є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки фінансування Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Аналізуючи вищенаведені норми права, що регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд констатує, що приймаючи оскаржуване рішення (вимогу (припис)) відповідач діяв у спосіб, не передбачений статтею 19 Конституції України та законами України, поза межами наданих повноважень, тобто неправомірно.

Зважаючи на правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в цій справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат .

З огляду на результат касаційного розгляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Дніпрі - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі №804/1051/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду