Постанова

від 05.02.2020 по справі 910/4687/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4687/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Волковицької Н. О.,

секретар судового засідання - Астапова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Космонова" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Космонова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Квартал Сервіс" про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - не з`явилися;

відповідача - Расторгуєв О. В. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Космонова" (далі - ТОВ "Космонова") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Квартал Сервіс" (далі - ТОВ "Л-Квартал Сервіс") про зобов`язання вчинити дії, а саме:

- зобов`язати ТОВ "Л-Квартал Сервіс" надати ТОВ "Космонова" доступ до інфраструктури об`єкта будівництва будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві та видати відповідні технічні умови щодо доступу до об`єкту доступу відповідно до положень Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" ;

- зобов`язати ТОВ "Л-Квартал Сервіс" надати ТОВ "Космонова" доступ до інфраструктури будинкової розподільної мережі будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві та видати відповідні технічні умови щодо доступу до об`єкту доступу відповідно до положень Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" ;

- зобов`язати ТОВ "Л-Квартал Сервіс" укласти з ТОВ "Космонова" договір про доступ до інфраструктури об`єкта будівництва будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" ;

- зобов`язати ТОВ "Л-Квартал Сервіс" укласти з ТОВ "Космонова" договір про доступ до інфраструктури будинкової розподільної мережі будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" .

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Космонова" є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері провідного електрозв`язку. У зв`язку з надходженням у 2018 році низки заяв на підключення Інтернету та телебачення від мешканців будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві, ТОВ "Космонова", як потенційний замовник доступу до інфраструктури вказаного будинку, звернулося до відповідача, як товариства, яке здійснює повноваження по управлінню будинком, з метою отримання доступу до інфраструктури будинку та видачі відповідних технічних умов, проте отримало відмову.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. У серпні 2018 року ТОВ "Космонова" звернулося до ТОВ "Л-Квартал Сервіс" із запитами від 08.08.2018 № 608/8 та № 609/8 про надання доступу до інфраструктури об`єкта будівництва та інфраструктури будинкової розподільної мережі, в яких просило надати доступ до інфраструктури будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві, а також інфраструктури розподільної мережі вказаного будинку та видати відповідні технічні умови.

2.2. У відповідь на вищевказані звернення ТОВ "Л-Квартал Сервіс" направило ТОВ "Космонова" листи від 23.08.2018 № 2308/2018-2 та № 2308/2018-3, в яких повідомило позивача, що ТОВ "Л-Квартал Сервіс" є виконавцем послуг з утримання багатоквартирного будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела (І. Лепсе) в місті Києві, однак не є власником інфраструктури об`єкта доступу в розумінні статті 1 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" . Також ТОВ "Л-Квартал Сервіс" повідомило ТОВ "Космонова" про те, що за його попередніми даними технічні можливості для розміщення технічних засобів телекомунікацій на елементах інфраструктури вказаного об`єкта доступу відсутні, що, за приписами статті 12 зазначеного Закону , є підставою для відмови у видачі технічних умов доступу.

2.3. На звернення мешканця будинку № 6/ 7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві від 14.02.2018 з вимогою надати відомості щодо того, кому та на яких підставах належать канали слабких струмів, інші трубки, через які заводяться телекомунікаційні кабелі від щитків слабких струмів до квартир (замуровані в підлозі) та кабелі в них, замонолічені труби, труби-стояки тощо, телекомунікаційні кабелі та технічні засоби телекомунікацій у нежитлових приміщеннях, приміщеннях загального користування і конструктивних елементах вказаного будинку, ТОВ "Л-Квартал Сервіс" листом від 12.03.2018 №1203/2018-1 повідомило, що як виконавець послуг з утримання будинку не наділений повноваженнями визначати належність об`єктів до власності будь-яких осіб та роз`яснення законодавства з цих питань. ТОВ "Л-Квартал Сервіс" також повідомило заявника про те, що з метою доступу мешканців будинку до телекомунікаційних послуг, ним були укладені 2 договори сервітуту з провайдерами телекомунікаційних послуг та 1 договір на використання елементів будівель для будинку і саме вказаний оператор визначає технічні можливості розміщення додаткового обладнання у відповідних мережах.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 (суддя Удалова О. Г.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 (колегія суддів: Кравчук Г. А., Яковлєв М. Л., Куксов В. В.), у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності заявлених вимог до ТОВ "Л-Квартал Сервіс", оскільки відповідач не є ані власником, ані управителем у будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві. Також суди зазначили, що позивачем не надано проектів договорів, які він просить зобов`язати відповідача укласти.

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі ТОВ "Космонова" зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та наголошує на тому, що на веб-сайті Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації ТОВ "Л-Квартал Сервіс" названо обслуговуючою організацією будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві. Скаржник зазначає, що на час звернення до суду з позовом, йому не було відомо інформацію, яка відповідно до пунктів 2, 3 статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" відноситься до істотних умов договору, через відсутність технічних умов і проектної документації з доступу, тому проект договору неможливо було розробити. У зв`язку з чим ТОВ "Космонова" просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Л-Квартал Сервіс" посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який з`явився у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

6.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не є ані власником новоствореного об`єкта нерухомого майна - будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві, ані ОСББ у вказаному будинку, ані управителем, в управлінні якого перебуває вказаний будинок.

6.3. Проте з такими висновками судів погодитися не можна, з огляду на таке.

6.4. Із встановлених судами обставин справи вбачається, що відповідач у листах від 23.08.2018 № 2308/2018-2 та № 2308/2018-3 (т. 1, а.с. 27-30) та від 12.03.2018 № 1203/2018-1 (т. 1, а.с. 32) стверджував, що він є виконавцем послуг з утримання багатоквартирного будинку за адресою: бульвар В. Гавела (І. Лепсе), 6/7-А.

6.5. Пунктом 4 частиною 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (чинною до 01.05.2019) врегулювано, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

6.6. З аналізу зазначеної норми слідує, що саме виконавчий орган Київської міської ради, яким є Київська міська державна адміністрація (далі - КМДА), мав законодавчо закріплене право визначати виконавця житлово-комунальних послуг багатоквартирного будинку за адресою: бульвар В. Гавела (І. Лепсе), 6/7-А, голова якої, в силу вимог частини 1 статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" видає розпорядження.

6.7. Проте суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті наведених вимог законодавства не врахували та не встановили, чи приймалося КМДА розпорядження про визначення відповідача виконавцем житлово-комунальних послуг багатоквартирного будинку за адресою: бульвар В. Гавела (І. Лепсе), 6/7-А та чи оприлюднювалося це рішення у визначеному законом порядку.

6.8. Відповідно до статті 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власник має право тримати на балансі та управляти належним йому майном. Власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю. У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо утримання на балансі та/або управління майном приймається відповідно до закону.

6.9. Балансоутримувач має право, зокрема, здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг (пункти 1, 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

6.10. Стаття 1 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" визначає терміни, які вживаються у цьому Законі, а саме:

видача технічних умов з доступу - комплекс робіт з підготовки та видачі власником інфраструктури об`єкта доступу вихідних даних для розроблення замовником проектної документації щодо доступу для користування елементами інфраструктури відповідного об`єкта доступу;

власник (володілець) інфраструктури об`єкта доступу (далі - власник інфраструктури об`єкта доступу) - фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об`єкта доступу або окремі її елементи;

договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об`єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом;

доступ до інфраструктури об`єкта доступу - право замовника на користування елементами інфраструктури об`єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу.

6.11. Згідно зі статтею 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

6.12. У позовній заяві позивач вказував на те, що відповідач співпрацює з двома провайдерами та одним оператором телекомунікаційних послуг у вказаному будинку, однак як вбачається із змісту оскаржуваних рішень, судами зазначені обставини не враховані та не встановлено хто є власником (володільцем) інфраструктури об`єкта доступу, до повноважень якого віднесено видачу технічних умов з доступу та укладення договору з доступу до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж в контексті Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

6.13. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що 01.07.2015 набрав чинності Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

6.14. Так, відповідно до частини 5 статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

6.15. Частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

6.16. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

6.17. Отже, виходячи з положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку для управління будинком можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), або якщо мешканці не хочуть створювати ОСББ, то вони можуть найняти управляючу компанію, яка буде обслуговувати будинок.

6.18. При цьому положеннями частини 1 статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

6.19. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

6.20. У касаційній скарзі ТОВ "Космонова" наголошує, що судами попередніх інстанцій не встановлено на якій правовій підставі ТОВ "Л-Квартал Сервіс" знаходиться в будинку № 6/7-А по бульвару В. Гавела в місті Києві за відсутності будь-яких документів, які б підтверджували наявність у нього права надавати послуги у цьому будинку. Водночас скаржник зазначає, що ТОВ "Л-Квартал Сервіс" є балансоутримувачем цього будинку, що не було встановлено судами.

6.21. Разом з тим як вбачається зі змісту оскаржуваних рішення та постанови, судами попередніх інстанцій не встановлено та не надано оцінки вищезазначеним обставинам, які в їх сукупності мають суттєве значення для вирішення даного спору та на які обґрунтовано посилався позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі.

6.22. Колегія суддів вважає, що позивачу не було надано вичерпну відповідь на всі істотні аргументи, які ним були викладені у позовній заяві та в апеляційній скарзі, як на обґрунтування пред`явленого позову і які виникли при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, з огляду на що, посилання скаржника на не дослідження судами всіх суттєвих обставин справи у їх сукупності, визнаються касаційним судом обґрунтованими.

6.23. Таким чином, не дослідження та не встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, з наданням вичерпної відповіді відносно всіх підстав позову та заперечень на позов, які були надані сторонами, унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні спору, а тому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не можуть бути перевірені, оскільки про них зазначалося у позовній заяві та в апеляційній скарзі, проте їх оцінка не відображена в судових рішеннях, а зазначені порушення судів не можуть бути усунуті Верховним Судом з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України.

6.24. Відповідно до вимог статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.25. За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

6.26. Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини зі справ "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001, та зі справи "Серявін та інші проти України" від 10.05.2011, одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

6.27. У зв`язку з наведеним рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки судами не встановлено всі обставини, що мають суттєве значення, не дослідили наявні у справі докази та не встановили пов`язані із ними обставини, що входили до предмета доказування. Отже, судові рішення про відмову у задоволенні позову не можна визнати законними і обґрунтованими.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. За таких обставин оскаржувані судові рішення є такими, що ухвалені із порушенням норм процесуального права, тому підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.3. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, у повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази у їх сукупності, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Космонова" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі № 910/4687/19 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя Н. Волковицька